Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції.doc
Скачиваний:
405
Добавлен:
27.02.2016
Размер:
1.25 Mб
Скачать

Стилістичне використання багатозначності

Полісемія має великі стилістичні можливості, проте це явище неоднаково проявляється в різних стилях. Контекст офіційно-ділового та наукового стилів використовує лише одне із значень полісемічного слова, як правило, пряме. В офіційно-діловому й особливо в науковому стилі вживається багато термінів, що виникли шляхом метафоризації слів загальнонародної мови, однак ці метафори стерті й не використовуються як засіб створення образності. Візьмемо уривки з офіційно-ділового та наукового текстів: “Кабінетові міністрів України та Національному банкові України розробити й запровадити механізм, який сприяв би припливу коштів населення до Ощадного та інших банків України” (із газ.). Слово механізм ужите тут лише в одному значенні – ‘сукупність заходів’, а в метафорично використаному слові приплив уже не відчувається жодної образності. “Багаторічна трав’яниста рослина заввишки до 60 см. Кореневище товсте, багатоголовкове. Стебло рослини виростає лише на другий рік. Листки на стеблі наполовину менші, ніж ті, що зібрані при корені в розетку. Квітки зібрані в кошики, мають приємний специфічний запах, жовтогарячий колір” (журн.). У цьому тексті стертими метафорами є ботанічні терміни багатоголовкове та кошик; багатозначне слово розетка використане тільки як компонент ботанічної термінології із значенням ‘група листків, скупчено розташованих на вертикальному стеблі’. В усній формі офіційно-ділового та наукового стилів слова в переносному значенні використовуються ширше, особливо при обговоренні гострих проблем державного й наукового життя, при веденні полеміки тощо. Наприклад, уривок із коментаря до “Закону України “Про товарну біржу”: “На біржах, як правило, встановлюється так звана цінова стеля. Але трапляються випадки, коли ціна руйнує цю стелю... – Нашим законом передбачено, що коли ціни виходять за межі стелі, біржові торги припиняються до з’ясування ситуації”.

Найбільший вияв можливості полісемії знаходять у художньому та публіцистичному стилях. Багатозначне слово тут може виконувати стилістичну функцію не тільки в залежності від інших слів, а й з огляду на волю автора. Коливання значення того чи іншого слова від конкретного до загального й навпаки дає широкий простір для створення різних стилістичних ефектів. Беремо три приклади й розташовуємо їх у порядку розширення семантики слова крила:Мене спиняє біла піна гречок, запашна, легка, наче збита крилами бджіл” (М. Коцюбинський); “Орлині крила чуєш за плечима. Самі ж кайданами прикуті до землі”; “Все вище, вище й вище я здіймався на крилах мрій” (Леся Українка) У першому реченні крила вжито в прямому конкретному значенні, у другому значення його переносне й дещо загальніше. Третій уривок містить виділену лексему в найабстрактнішому значенні, чому сприяє не лише її метафоричність, а й належність до словосполучення на крилах мрій.

Існує кілька способів стилістичного використання багатозначності олова. Насамперед, це вживання того самого слова в одному контексті в двох чи кількох значеннях. Цей прийом однаково популярний як у художній літературі, так і в публіцистиці: “Маю не тільки потребу таку, а й обов’язок повести вас у Крилів. Крилів – викінчений, продуманий зовні і такий же за змістом і суттю. Його хочеться порівняти з піснею, яка лунає майже тридцять років під диригуванням місцевого голови Івана Канівського. Диригування – не для красного слівця, бо голова, окрім усього, керує ще й самодіяльним народним хором” (із газ.);

Люблю слова, їх музика іскриста.

Мелодія пекуча і терпка.

Це аскетична постать гітариста.

Коли він струни пальцями торка.

Це струми струн, він ними обпікається,

Він сам струна, замовкнуть – упаде.

Всіх почуттів застиглий Апокаліпсис –

Його обличчя дивне і бліде.

(Л. Костенко).

Ще один спосіб – використання в тому самому контексті слова в його вужчому й ширшому значенні: “Пахла чорна земля на пагорбах між заплавами – пахла весняною жагою родити і вимерлими травами, трухлим сухостоєм і молодим пагіллям – пахла вічністю” (Григір Тютюнник).

Вмирав актор. Він був смертельно хворий.

Він був старий. І це була не роль...

А Він вмирав. Вмирала з ним епоха.

Її уже не викличеш на біс.

Остання дія... Кладовище. Похорон.

В безсмертя також повні очі сліз.

(Л. Костенко).

Багатозначність слова як стилістичний засіб використовується й у такому плані: в одному контексті зводяться вільне і фразеологічне зв’язане значення або поєднуються два фразеологічні значення. До цього прийому особливо часто вдаються в каламбурах, у гумористичних та сатиричних творах: “На організації таких кооперативів Михайло набив собі руку й кишеню” (із газ.) Тут поєднано два фразеологічно зв’язані значення слова набити – набити руку (‘навчитися, набути досвіду’) і набити кишеню (‘розбагатіти’).

Здатність слова набувати нових смислових і стилістичних відтінків значення, іноді навіть тимчасових, зумовлених тільки даним контекстом, можливо, невластивих загальнонародній мові, проте зрозумілих для всіх, широко використовується в художній літературі й у публіцистиці, так, уживання поряд слова в прямому й переносному значенні збільшує експресію, допомагає у створенні яскравого контрастного зображення, наприклад: “Кривава заграва пожежі над Берліном була лише провісником тієї пожежі, яка згодом охопила кілька континентів” (А. Головко). У першому випадку слово пожежа вжито в прямому, значенні (пожежа в рейхстагу), у другому – у переносному (війна).

Багатозначність слова виконує важливу стилістичну роль, вона збагачує наш словник, надає мові більшої гнучкості, жвавості й виразності, а також розширює її синонімічні можливості.