Питання для самоконтролю

Розкажіть про загальновживану лексику. Які групи слів до неї входять?

Що Ви знаєте про лексику обмеженого вживання?

Розкажіть про діалектну лексику та види діалектизмів.

Що таке соціально обмежена лексика?

Розкажіть про професіоналізми.

Що ви знаєте про жаргонізми та арготизми?

Розкажіть про стилістичне використання діалектизмів.

Які стилістичні функції професіоналізмів Ви знаєте?

В яких стилях та з якою метою вживаються жаргонізми та арготизми?

Тема 12. Активна і пасивна лексика сучасної української літературної мови

План

1. Активний і пасивний склад лексики сучасної української літературної мови.

2. Неологізми.

3. Функції неологізмів.

4. Застарілі слова.

5. Номінативні та стилістичні функції застарілих слів.

Література

1. Коваль А. П. Практична стилістика сучасної української мови. – К., 1987. – С. 60-72.

2. Мацько Л.І., Мацько О.М., Сидоренко О.М. Українська мова. – К., 1998. – С. 103.

3. Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови: Підручник. – К., 1992. – С. 79-91.

4. Сучасна українська літературна мова: Підручн. / М. Я. Плющ, С. П. Бевзенко, Н. Я. Грипас та ін.; За ред. М. Я. Плющ. – К., 2000. – С. 135.

5. Сучасна українська літературна мова: Стилістика / За ред. І. К. Білодіда – К.,1972. – С. 61-70.

6. Українська мова: Енциклопедія. –К., 2000. – С.13, 32-33, 180, 377, 400, 426.

Активний і пасивний склад лексики сучасної української літературної мови

Лексика найтісніше пов’язана з життям народу. Вона постійно реагує на зміни в соціально-виробничому й культурному житті нації виникненням нових слів та зникненням старих. Це зумовлює постійну наявність у мові двох шарів лексики: активного й пасивного. Процес появи нових слів випереджає процес виходу з ужитку таких, що позначали старі явища й реалії, тому мова лексично весь час збагачується. Збагачується вона ще й тому, що не всі слова зникають назавжди. Часом вони повертаються до активного вжитку, набувши нового значення, наприклад, дружина.

В активному словнику мови перебувають слова, що в даний час вживаються часто й не мають значення давності чи новизни.

Пасивний запас української лексики становлять:

а) слова, що вже застаріли й вийшли або виходять з ужитку;

б) нові слова, які ще не закріпилися й не стали в мові загальновідомими та загальновживаними.

Отже, у пасивному запасі української лексики зберігаються історизми, архаїзми та неологізми.

Неологізми

Неологізми (від грец. ‘новий’ та ‘слово’) – нові слова, словосполучення, фразеологізми, що з’являються в мові. Виникнення неологізмів спричинене потребою давати назви новим предметам, явищам, поняттям, що постають унаслідок безперервного розвитку економіки, науки, культури, у результаті розширення й поглиблення зв’язків з іншими народами та державами. Особливо активно поповнюються новими словами сучасні науково-технічні термінологічні системи: біоніка, біонавт, пептидоміка, гідропоніка, геноміка, протеоміка, мультимедійний, нанотехнології тощо. Це лексичні неологізми, що виконують номінативну функцію. До них належать також слова, утворені від лексем, які існували в мові раніше: банк – банкомат; глобальний – глобалізація, антиглобаліст; ремонт – євроремонт; домашній кінотеатр; металопластик, металокераміка та ін.

Крім лексичних новотворів для називання нових понять, неологізми з’являються й через те, що виникає потреба замінити вже наявну назву точнішою, зрозумілішою, такою, що більше відповідає фонетичним, лексичним, словотвірним та іншим нормам мови. Скажімо, основною назвою солодкого продукту харчування, виготовлюваного з особливих сортів буряків або тростини, в українській мові є цукор. Але низка хімічних термінів утворювалася (усупереч вимогам, що ставляться до термінологічної лексики) від розмовного синоніма сахар: сахарат, сахароза, сахаризація. Згодом словотворче гніздо було вирівняне, ці терміни замінено неологізмами, похідними від основного слова: цукрат, цукроза, цукрування; прикметник цукровий розширив свою семантику, витіснивши сахарний з термінологічних словосполучень цукрова кістка, цукрова хвороба, цукровий діабет.

Поряд із лексичними неологізмами з’являється чимало неологізмів семантичних, тобто слова, що здавна існують у мові, набувають нових значень. Наприклад, слово гвардія в дожовтневий період у Російській імперії було назвою добірних військових частин; під час Другої світової війни стало званням окремих частин Червової Армії, що особливо відзначилися в боях. Зі здобуттям Україною незалежності ввійшло до назви Національної гвардії України, членами якої є найбільш віддані захисники Української держави.

Унаслідок двох згаданих причин з’являються загальномовні неологізми, які виконують номінативну функцію і в перспективі мають стати надбанням усіх носіїв мови. Нові слова виникають і тоді, коли автор хоче дати якомусь предметові або явищу нову, образнішу, емоційнішу назву, яка краще відтворює його бачення світу:

Вже небо не біжить там синьо-білим бігом

В своєму зорехмарному ряду.

Завіяло, заговорило снігом

У полі, попід садом і в саду.

(М. Вінграновський).

Слова типу зорехмарний є індивідуальними (авторськими) неологізмами. На відміну від нейтральних загальномовних, індивідуальні неологізми можна вважати стилістичними, оскільки вони покликані до життя прагненням дати назву не новому поняттю, а такому, що вже має словесне позначення в мові.

Багато неологізмів постає в періоди докорінних змін і перетворень у житті народу. З’являються не лише лексичні неологізми (менеджер, спонсор), а й семантичні, активізуються слова, що тривалий час перебували в пасиві лексичного складу. Виникають нові словосполучення, що виконують номінативну чи стилістичну функцію. Досить активно, наприклад, використовується тепер рідковживане раніше слово екологія. І не тільки в прямому розумінні ‘наука про зв’язок організмів із навколишнім середовищем’, а й у словосполученнях екологія мови, екологія культури, екологія душі тощо. Від слова самоврядування утворився прикметник самоврядний (самоврядні території). Набувають поширення нові словосполучення на зразок активне сумління, баланс інтересів та ін. Виникло немало слів та словосполучень для позначення негативних явищ у нашому житті: довгобуд, атмосфера вседозволеності і под.

Але не тільки в бурхливі періоди історії заявляються неологізми. Вони виникають у мові весь час. Причому, це не лише слова з галузі суспільно-політичної лексики. Це й нові терміни зі сфери науки, літератури, мистецтва: гідробіоніка, нейрокібернетика, гіпнопедія, протеоміка; назви нових професій, предметів, понять, пов’язаних із розвитком різних галузей життя: сомельє, бариста; ноутбук, ризограф; татуаж, пірсинг, ліпосакція, шейпінг, фітнес, логін, чат, провайдер, віртуальний, трафік тощо. Повертаються з небуття несправедливо викреслені колись топоніми й на певний час стають неологізмами, щоб потім увійти до загальномовного вжитку: Алчевськ, Жовква, Луганськ, Маріуполь тощо.

Новим явищем у лексичному розвитку мов є абревіатури. Позитивне в них те, що та сама кількість інформації передається меншою кількістю знаків, ніж у відповідному сполученні слів: СНІД, ВІЛ, САРС, ЄС, ПАРЄ, СОТ.

Крім абревіатур, в українській мові є слова, що виникли внаслідок стиснення словосполучень. Як правило, вони вживаються в розмовному мовленні, де є елементом просторіччя: платіжка. Часом можуть потрапити й до літературної мови: врубівка (врубова машина), візитка.

Неологізми творяться за наявними моделями, властивими мові способами словотвору. Наприклад, за зразком біологія, геологія, зоологія утворено назви вірусологія, дельфінологія; за зразком шевченкознавство, франкознавство – лесезнавство (галузь літературознавства, що вивчає творчість Лесі Українки); терміни атмосфера, стратосфера стали зразком для творення терміна біосфера ‘оболонка Землі, яку населяють живі істоти’. На взірець буряківник, лісівник, кукурудзівник – собаківник, рисівник. Утворення з компонентом -вод на позначення тих самих понять (собаковод, садовод) є дублетами, що тільки засмічують мову.

Неологізми належать до пасивної лексики. Але вони є категорією історичною, тому належність їх до пасивної лексики не вічна. Вони сприймаються як нові, поки новими й незвичними є означувані ними поняття. Коли поняття стають загальновживаними, то й слова виходять із розряду неологізмів. Неологізм може прищепитися в мові, стати загальновживаним словом, коли поява його викликана номінативною або стилістичною потребою. Без такої потреби новотвір приречений на зникнення. Не закріплюються в мові ті неологізми, які не відповідають її лексичній системі, граматичній будові або фонетичним закономірностям.