- •Тема 1. Мова як суспільне явище. Українська мова в колі інших мов світу. Поняття літературної мови
- •Мова як суспільне явище. Функції мови
- •Місце української мови серед мов світу
- •Українська мова входить до другого десятка найпоширеніших мов світу, нею розмовляє близько 45 млн. Людей. Літературна мова. Поняття мовної норми
- •Поняття державної мови
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Стилі та форми мовлення
- •Функціональний стиль. Стилістична норма
- •Функціональні стилі сучасної української літературної мови
- •Експресивні стилі української мови
- •Усна та писемна форми мовлення
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3. Лексикологія. Предмет лексикології. Лексичне значення слова
- •Предмет лексикології
- •Слово як одиниця мови
- •Лексичне і граматичне значення слова
- •Основні типи лексичних значень слова
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4. Багатозначність слів у сучасній українській мові
- •Багатозначність слів у сучасній українській мові
- •Значення багатозначного слова
- •Переносне значення й переносне вживання слова
- •Види переносних значень і переносних вживань
- •Стилістичне використання багатозначності
- •Особливості перекладу багатозначних слів
- •Неточності, що можуть виникати при використанні багатозначних слів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5. Омоніми
- •Поняття омонімії
- •Омонімія та полісемія
- •Повні й неповні омоніми
- •Джерела омонімії
- •Міжмовні омоніми
- •Стилістичні можливості омонімії
- •Неточності, що можуть виникати при використанні омонімів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6. Пароніми
- •Поняття паронімії. Види паронімів
- •Види семантичних зв’язків між паронімами. Максимальна та мінімальна паронімія
- •Міжмовні пароніми. Неточності при використанні паронімів
- •Стилістична роль паронімів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7. Явище синонімії в сучасній українській мові
- •Поняття синонімії
- •Однорівнева й міжрівнева синонімія
- •Синонімічний ряд
- •Абсолютні та неповні синоніми
- •Особливості перекладу синонімів
- •Стилістичне використання синонімів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8. Антоніми
- •Поняття антонімії. Антонімія на різних рівнях мови
- •Види семантичних антонімів
- •Однокореневі та різнокореневі антоніми
- •Антоніми багатозначного слова
- •Особливості використання антонімів та їх стилістичні функції
- •Стилістично невиправдане вживання антонімів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 9. Склад лексики сучасної української літературної мови за походженням
- •Індоєвропейська, спільнослов’янська, східнослов’янська та власне українська лексика
- •Характерними для власне українських слів є також суфікси:
- •Лексика іншомовного походження
- •Слова, запозичені з інших слов’янських мов. Старослов’янізми
- •Запозичення з неслов’янських мов
- •Фонетичне та морфологічне засвоєння іншомовних слів
- •Особливості вживання та стилістичні функції іншомовних слів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 10. Стилістична диференціація лексики сучасної української мови
- •Стилістично нейтральна лексика
- •Стилістично забарвлені слова
- •Емоційно-експресивне забарвлення слів
- •Стилістичні функції книжної та розмовної лексики
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 11. Лексика української мови з точки зору вживання
- •Загальновживана лексика
- •Лексика обмеженого вживання
- •Стилістичне використання лексики обмеженого вживання.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 12. Активна і пасивна лексика сучасної української літературної мови
- •Активний і пасивний склад лексики сучасної української літературної мови
- •Неологізми
- •Функції неологізмів
- •Застарілі слова
- •Номінативні та стилістичні функції застарілих слів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 13. Фразеологія. Предмет фразеології. Типи фразеологічних одиниць
- •Фразеологія як розділ мовознавства
- •Визначення поняття фразеологічної одиниці
- •Питання класифікації фразеологічних одиниць
- •Джерела української фразеології
- •Стилістичне використання і трансформація фразеологічних засобів мови
- •Особливості перекладу фразеологічних одиниць
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 14. Етимологія. Стилістичні можливості внутрішньої форми слова
- •Етимологія як розділ мовознавства
- •Народна етимологія
- •Стилістичні можливості етимології
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 15. Лексикографія
- •Предмет лексикографії
- •Загальна характеристика словників
- •Типи словників Перекладні словники
- •Тлумачні словники
- •Словники синонімів, антонімів, паронімів
- •Орфографічні, орфоепічні та інші словники правильності мови
- •Фразеологічні словники
- •Список словників
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 16. Фонетика. Фоностилістика. Орфоепічні норми української літературної мови
- •Поняття орфоепії
- •Вимова голосних звуків в українській мові
- •Вимова приголосних звуків
- •Вимова абревіатур
- •Тема 17. Асиміляція, зміни приголосних при збігу, спрощення в групах приголосних
- •Асиміляція приголосних у потоці мовлення
- •Зміни приголосних при збігу їх
- •Спрощення приголосних у звукосполученнях
- •Тема 18. Милозвучність мовлення
- •Милозвучність мовлення
- •Засоби милозвучності української мови
- •Наголос
- •Питання для самоконтролю
- •Які функції може виконувати наголос?
- •Тема 19. Фоностилістика
- •Інтонаційна виразність мовлення
- •Використання засобів фонетики у стилях літературної мови
- •Питання для самоконтролю
Особливості перекладу багатозначних слів
При перекладі слід мати на увазі, що “слова однієї мови в більшості випадків не просто відповідають словам іншої мови, а перебувають з ними в дуже складних і різноманітних стосунках” (Л. В. Щерба). Тобто, перекладаючи багатозначне слово, слід ураховувати, що в різних контекстах воно може мати різні варіанти перекладу. Наприклад, слово домашній у сполуках домашнее задание, домашние животные, домашнее хозяйство перекладається відповідно як домашнє, свійські, хатнє.
Неточності, що можуть виникати при використанні багатозначних слів
Для того, щоб правильно висловити думку, треба завжди чітко уявляти собі не тільки особливості описуваного явища, але й точне значення слова з усіма його відтінками. Прикладом може бути робота Панаса Мирного над удосконаленням мови роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Так, у першій редакції читаємо: “Пустіє, глухне наш край, незабаром і зацвіте серед такої каламуті! – казав Мирін, згадуючи давнє”. У наступній редакції двозначне слово зацвіте (‘вкриється квітами’ і ‘вкриється цвіллю’) замінюється словом запліснявіє, яке не має двозначності, уживається з тим же переносним значенням (‘застій’) і є дещо експресивнішим (через відсутність у ньому позитивного змісту). Неясність думки, непродуманість висловлення, малий запас слів, невміння точно визначити смисл вибраного слова – усе це призводить до численних помилок, робить нашу мову плутаною, малозрозумілою. На жаль, випадки неточного слововживання, зокрема неврахування багатозначності слова, часто зустрічаються в пресі. Особливо яскраво це виявляється в заголовках. Прагнучи по можливості зменшувати обсяг заголовків у газеті, іноді не враховують того, що при скороченні невеликої кількості слів, які б розкривали й уточнювали зміст речення, багатозначність слова стає помітнішою, виникає небезпека двозначного тлумачення написаного. Так, заголовок “Боротьба між хліборобами і механізаторами розпочалася” є ілюстрацією до того, як на перший план, виступає пряме значення слова боротьба, хоч автор має на увазі його переносне значення – ‘змагання’. Заголовок “Поліпшувати роботу телефонів” проти бажання автора закликає поліпшувати конструкцію телефонних апаратів, а не роботу телефонної станції, що, як свідчить зміст статті, малося на увазі.
Прагнучи до точності слововживання, необхідно враховувати багатозначність слова й завжди перевіряти, чи правильно його зрозуміють у даному контексті. У реченні “За останню добу геологи пройшли ще 20 важких метрів” слово пройшли, вжите в його термінологічному значенні (‘просунулись у товщі породи’), але воно може сприйматись і в його основному, нетермінологічному значенні. У таких випадках краще провести синонімічну заміну.
Питання для самоконтролю
Дайте визначення багатозначного слова.
Поясніть причини виникнення багатозначності.
Як називаються значення багатозначного слова?
Чи всі значення багатозначного слова є рівноцінними?
Поясніть різницю між переносним вживанням і переносним значенням слова.
Пригадайте про метафору та її різновиди.
Що Ви знаєте про метонімію?
Дайте визначення синекдохи.
Пригадайте про стилістичне використання багатозначних слів.
Які неточності можуть виникнути при використанні багатозначних слів? Як уникнути цих вад?
Чим зумовлені особливості перекладу багатозначного слова?