Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції.doc
Скачиваний:
521
Добавлен:
27.02.2016
Размер:
1.25 Mб
Скачать

Джерела української фразеології

Одним із шляхів формування фразеологічних одиниць є метафоризація вільних словосполучень. Усі предмети і явища навколишнього світу перебувають у постійному взаємозв’язку та взаємодії. Один із таких взаємозв’язків – схожість предметів, явищ, дій та їх ознак. Уміння побачити й виділити схожі ознаки різних явищ – специфіка образного мислення. Тому багато фразеологізмів утворилося саме шляхом метафоризації: надягати хомут на шию, вибивати з сідла, ділити шкуру невбитого ведмедя, альфа і омега, аріаднина нитка. Фразеологізми, що виникли на основі метонімічного перенесення: накивати п’ятами, брязкати зброєю, голити чуба (лоба), крутити хвостом, зрушувати (знизувати) плечима.

Значно менше фразеологізмів, утворених на основі синекдохи (зв’язку між цілим та його частинами): ясна голова, холодний розум, золоті руки, віч-на-віч. У частині фразеологізмів знаходимо гіперболу або літоту: бездонна бочка; видно, хоч голки збирай; тихо, хоч мак сій; чугуївська (пирятинська) верста; куціший від заячого хвоста; небо за макове зернятко здається. Є фразеологізми, в основі яких лежать символи лавр (перемога), пальма (слава), зірка (блискуча або сумна доля): увінчати лаврами, пальма першості, висхідна зоря (зірка), провідна зоря (зірка), через терня до зір (через терни до зірок).

Серед названих фразеологізмів, як бачимо, є фразеологізми фольклорного походження, літературні, запозичені з інших мов. Українська фразеологія формувалася впродовж віків і поповнювалася із таких джерел:

1) приказок, прислів’їв, висловів з уснопобутового мовлення народу: про вовка промовка; накрити мокрим рядном; п’ятами накивати; чужими руками жар загрібати; пальці знати;

2) виробничо-побутового життя: тріщить по всіх швах; лити воду на чужий млин; сім раз відміряти, а раз відрізати; латати дірки;

3) висловлювань видатних і відомих майстрів художнього слова: У ріднім краї навіть дим солодкий та коханий (Леся Українка); На всіх язиках все мовчить, бо благоденствує (Т. Шевченко);

4) античної літератури: прокрустове ложе, спалити мости тощо;

6) біблійних та євангельських виразів: Содом і Гоморра; берегти, як зіницю ока; пити (гірку) чашу.

Стилістичне використання і трансформація фразеологічних засобів мови

У багатій фразеології нашої мови закладено великі синонімічні можливості, що дає підстави її широкого використання як стилістичного засобу. Фразеологічні звороти широко вживаються в усіх мовних стилях, але в різній функції. У науковому та офіційно-діловому мовленні, як правило, використовуються загальнолітературні стійкі звороти, що виступають у номінативній функції: брати участь, виносити ухвалу, підбивати підсумки; тут не бажані дублети на зразок підводити підсумки. У публіцистичних і особливо художніх творах та в розмовному мовленні на перший план виходить експресивно-стилістичний бік фразеологізмів як книжного, так і розмовно-побутового характеру.

З погляду емоційного ставлення носіїв мови до конкретного уявлення фразеологізми поділяються на дві групи.

До першої групи належать ті звороти, що набули емоційного забарвлення внаслідок перенесення оцінки уявлення на узагальнене значення фразеологізму. Скажімо, фразеологізм мокра курка (‘безвільна людина’) набув зневажливого забарвлення через те, що конкретне уявлення про мокру курку викликає в носіїв мови негативні емоції. Синонімічний вислів тютя з полив’яним носом посилює це враження. Такого ж плану фразеологізми ґави ловити, витрішки продавати (купувати), базарна баба. До другої групи входять фразеологізми, емоційність яких формується не в результаті емоційної оцінки самого уявлення або його ознак, а внаслідок оцінки предмета або явища, названого фразеологічною одиницею. Наприклад, уявлення про важку артилерію не викликає якогось емоційного ставлення з боку мовців. Такі її ознаки, як громіздкість, невелика швидкість, значна вага, є звичайними для цього виду зброї. Але при перенесенні на людей ці риси набувають іронічності: так кажуть про неповоротких, незграбних людей.

Емоційність фразеологічних одиниць тісно пов’язана з їх експресивністю. Коли порівняти фразеологічні й нефразеологічні назви того самого поняття, то яскраво виступає виразність, більша експресивність перших: сила-силенна – дуже багато, пліч-о-пліч – спільно, вітер гуде в кишенях – зовсім немає грошей, ні пари з вуст – мовчить, прикусити язика – замовкнути.

Нейтральні (міжстильові) фразеологічні звороти вживаються в усіх стилях мови: у всякому (кожному) разі, гра слів, сидіти склавши руки, відігравати роль (пор. семантично відмінне грати роль), один з одним (одна з одною, одне з одним, одні з одними). Книжні фразеологізми характерні для наукового, офіційно-ділового й публіцистичного стилів, але використовуються вони і в художньому стилі: авгієві стайні, мертва точка, заснути вічним сном, вогнище освіти, осідлати Пегаса; у цій групі виділяються суто книжні звороти: доповідна записка, договірні сторони, на рівні послів, з позиції сили, променева хвороба, формальна логіка, космічний корабель.

Розмовні фразеологічні одиниці наділені безпосередністю, невимушеністю; їм властивий побутовий характер, певна вільність, інтимна пом’якшеність: вискочив, як Пилип з конопель; замилювати очі; голодній курці просо на думці; не києм, то палицею; хоч ґвалт кричи; наша Орина вашій Катерині двоюрідна Одарка; наше діло півняче – прокукурікали, а там хоч і не розвидняйся. Просторічні фразеологізми вживаються переважно в розмовному мовленні, але в них більше, ніж у розмовних одиниць, виявляється емоційність, оцінність, експресивність. Сюди належать фамільярні, вульгарні, зневажливі, лайливі звороти. Як і просторічна лексика, вони перебувають на межі літературної мови: утерти носа, без задніх ніг, заткнути пельку, хай тобі грець, чорти б тебе забрали, щоб ти сказився (хай ти сказишся), іди к чорту (к чортам собачим, к чортам свинячим, під три чорти, до всіх чортів).

Отже, фразеологізмам властиві такі виразові якості, як образність, емоційність, оцінність, експресивність. Образність є домінантною рисою фразеологічних одиниць, становить їх естетичну цінність. У публіцистиці й художній літературі фразеологічні звороти використовуються в авторському мовленні, роблячи його різноманітнішим, більш мальовничим, сповненим почуттів, а також у мовленні персонажів як один із засобів їх характеристики.

Трансформація – це видозміна фразеологічних одиниць з певною стилістичною настановою. Можливість видозміни фразеологізмів ґрунтується на збереженні їх внутрішньої форми та на відносній стійкості. Трансформація ніби суперечить визначенню фразеологізму, але стійкість цих одиниць – не абсолютна, а відносна ознака. Тобто в системі мови, поза контекстом фразеологізми характеризуються найбільшою мірою стійкості, а в конкретних текстах мають здатність до перетворення. Видозмінений фразеологізм завжди зберігає співвіднесеність із своїм номінативним вихідним джерелом. Існують різні способи трансформації.

Повна видозміна семантики фразеологічних одиниць, створення фразеологічного каламбуру за допомогою паралельного вживання фразеологізму та вільного словосполучення: “Заступник голови правління облспоживспілки П. Діхтяр звернувся із слізним проханням до начальства – у контору Держбанку: база, мовляв, недавно створена, а тому дайте вказівку як виняток рахунок оплатити, щоб чотири вагони горілки допомогли молодій базі стати на ноги. Але банк підстав для винятку не розшукав, справедливо гадаючи, що за допомогою горілки не стають на ноги, а швидше падають з ніг” (газ.); “Поки наші з вами предки шукали способу викресати з каменю дорогоцінну іскру, ламали голову над винайденням колеса, первісні розбійники ламали голови зовсім над іншим... Точніше, ламали голови іншим” (журн.).

Особливо ефектне застосування слова у складі фразеологізму одночасно в трьох значеннях. Останнім часом виникло чимало висловів, опорним словом яких є Чорнобиль. У поданому нижче уривку з публіцистичного виступу вжито три звороти, кожен з яких має своє значення, але поєднання в одному контексті посилює їх виразові якості: Чорнобильська блискавка, за висловом Івана Драча, ударила в генний код українського народу. Своїм примарним сяйвом зафіксувала вона краї розверзтої безодні. Прірви, якої могло не бути, але яка є, і яку нам належить переступити. Чорнобильська блискавка немовби продовжила собою незагойну рану, завдану середньовічній Київській державі і поглиблювану загарбниками за будь-якої політичної нагоди і погоди.

Чорнобильська трагедія, окрім параметрів екологічних, медичних, господарських та фінансових, має специфічний вимір – духовний. Цей вимір перетинається з усіма іншими, але відзначається питомо українськими прикметами.

Духовний Чорнобиль – це страхітливий полігон, який не має аналогів у світовій історії за масштабами планомірного нищення народу, деформації його історії, культури, способу життя” (Р. Лубківський).

Часткова видозміна семантики фразеологічних одиниць. Залежно від контексту на перший план виступає пряме або фразеологічне, значення: “Уславлений бігун на великі дистанції добігався до того, що саме напередодні спортивних змагань потрапив до загсу. Молода дружина в тісній взаємодії з тещею категорично висловилася проти всяких дистанцій, і спортсменові наказано було раз і назавжди, взяти себе в руки і викинути з голови свої спортивні ноги” (газ.); “Очолює аматорів “нових прав” мюнхенський адвокат Пельман. Очолює з піною на губах, резиденція його розташована в мюнхенському Августинському пивному домі” (газ.).

Часом трансформації зазнає тільки емоційний складник значення фразеологізму: “Приступенко також дзвонив, ловив у під’їздах за лацкани працівників об’єднання, закликав вступити до руху опору його звільненню” (газ.).

Створення оказіонального значення й розкриття його читачеві. Спеціально створений контекст не тільки сприяє відновленню фразеологічного образу, а й посилює стерту метафоричність та емоційність: “Треба зробити все, щоб завод-виготовлювач мав прямі збитки від браку, який дістався покупцеві, і щоб ярлик гарантії не правив за фіговий листок для прикриття виробничого сорому” (газ.).

Пристосування фразеологізму до конкретної ситуації: “Ну, мон шер амі (по-їхньому – кориш), на цьому мушу і поставити крапку, оскільки уздрів ва порозі тіні забутих мною предків. Пиши, що нового в Конотопі. Час. Твій Серж” (газ.).

Контамінація – прийом, за допомогою якого нова фразеологічна одиниця виникає внаслідок накладання одна на одну вже наявних: “Якщо істина в вині, то чому вона глаголить вустами дитини?” Оживлення первісного нефразеологічного значення одного з компонентів фразеологічної одиниці: “Мистецтво вимагає жертв. Наука вимагає жертв. Кохання вимагає жертв. Приватизація вимагає жертв, і дідько його знає, хто тільки не вимагає жертв!” Створення антитез із двох фразеологічних одиниць: “Бути чи не бути – питання вирішене. Як бути – ось у чім питання”.

Додавання другої частини, що являє собою іронічний авторський коментар до відомого фразеологізму: Кожному своє, але іноді так хочеться чужого”; “Мені подобається, коли без церемоній, але з подарунками”. Для газет характерне створення цілих серій фразеологічних одиниць: “Мало мати сумління, треба, аби воно ще й мучило”; “Коли в вас заговорить сумління, не забувайте нагадати йому про регламент”; “Проблема століття не вічний двигун, а вічне пальне. Навіщо нам вічний двигун, адже це вічний ремонт”.

Синонімічна заміна компонентів. Синоніми можуть бути загальномовними та контекстуальними, родове поняття може бути замінене видовим: Пасажир – це звучить гордо”, “Є й такі, що їм хоч ліс не рости. Ці намагаються влаштуватися в підпорядкованих їм угіддях з усіма вигодами”.

Антонімічна заміна компонентів: “Лише одного ляпаса дав він невідомому землякові й одразу влип на п’ятнадцять діб, на районній дошці ганьби з’явилася карикатура з фотографією та вбивчим віршем”.

Поширення фразеологічної одиниці додаванням до її складу нових компонентів: “Навіщо ж починати тут чвари на весь світ, наперед смішити людей, ламати наукові списи?”; “Розрахунок, як і в Герострата, був підступно елементарний: виступити в пресі напередодні письменницького з’їзду, який зібрався за дуже непростих обставив... і кинути тінь не все те, що становить золотий фонд української літератури, а щоб “сенсаційна бомба” вибухнула якомога гучніше, “мішені” були обрані щонайбільші, найзначніші” (газ.).

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.