- •Тема 1. Мова як суспільне явище. Українська мова в колі інших мов світу. Поняття літературної мови
- •Мова як суспільне явище. Функції мови
- •Місце української мови серед мов світу
- •Українська мова входить до другого десятка найпоширеніших мов світу, нею розмовляє близько 45 млн. Людей. Літературна мова. Поняття мовної норми
- •Поняття державної мови
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Стилі та форми мовлення
- •Функціональний стиль. Стилістична норма
- •Функціональні стилі сучасної української літературної мови
- •Експресивні стилі української мови
- •Усна та писемна форми мовлення
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3. Лексикологія. Предмет лексикології. Лексичне значення слова
- •Предмет лексикології
- •Слово як одиниця мови
- •Лексичне і граматичне значення слова
- •Основні типи лексичних значень слова
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4. Багатозначність слів у сучасній українській мові
- •Багатозначність слів у сучасній українській мові
- •Значення багатозначного слова
- •Переносне значення й переносне вживання слова
- •Види переносних значень і переносних вживань
- •Стилістичне використання багатозначності
- •Особливості перекладу багатозначних слів
- •Неточності, що можуть виникати при використанні багатозначних слів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5. Омоніми
- •Поняття омонімії
- •Омонімія та полісемія
- •Повні й неповні омоніми
- •Джерела омонімії
- •Міжмовні омоніми
- •Стилістичні можливості омонімії
- •Неточності, що можуть виникати при використанні омонімів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6. Пароніми
- •Поняття паронімії. Види паронімів
- •Види семантичних зв’язків між паронімами. Максимальна та мінімальна паронімія
- •Міжмовні пароніми. Неточності при використанні паронімів
- •Стилістична роль паронімів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7. Явище синонімії в сучасній українській мові
- •Поняття синонімії
- •Однорівнева й міжрівнева синонімія
- •Синонімічний ряд
- •Абсолютні та неповні синоніми
- •Особливості перекладу синонімів
- •Стилістичне використання синонімів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8. Антоніми
- •Поняття антонімії. Антонімія на різних рівнях мови
- •Види семантичних антонімів
- •Однокореневі та різнокореневі антоніми
- •Антоніми багатозначного слова
- •Особливості використання антонімів та їх стилістичні функції
- •Стилістично невиправдане вживання антонімів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 9. Склад лексики сучасної української літературної мови за походженням
- •Індоєвропейська, спільнослов’янська, східнослов’янська та власне українська лексика
- •Характерними для власне українських слів є також суфікси:
- •Лексика іншомовного походження
- •Слова, запозичені з інших слов’янських мов. Старослов’янізми
- •Запозичення з неслов’янських мов
- •Фонетичне та морфологічне засвоєння іншомовних слів
- •Особливості вживання та стилістичні функції іншомовних слів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 10. Стилістична диференціація лексики сучасної української мови
- •Стилістично нейтральна лексика
- •Стилістично забарвлені слова
- •Емоційно-експресивне забарвлення слів
- •Стилістичні функції книжної та розмовної лексики
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 11. Лексика української мови з точки зору вживання
- •Загальновживана лексика
- •Лексика обмеженого вживання
- •Стилістичне використання лексики обмеженого вживання.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 12. Активна і пасивна лексика сучасної української літературної мови
- •Активний і пасивний склад лексики сучасної української літературної мови
- •Неологізми
- •Функції неологізмів
- •Застарілі слова
- •Номінативні та стилістичні функції застарілих слів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 13. Фразеологія. Предмет фразеології. Типи фразеологічних одиниць
- •Фразеологія як розділ мовознавства
- •Визначення поняття фразеологічної одиниці
- •Питання класифікації фразеологічних одиниць
- •Джерела української фразеології
- •Стилістичне використання і трансформація фразеологічних засобів мови
- •Особливості перекладу фразеологічних одиниць
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 14. Етимологія. Стилістичні можливості внутрішньої форми слова
- •Етимологія як розділ мовознавства
- •Народна етимологія
- •Стилістичні можливості етимології
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 15. Лексикографія
- •Предмет лексикографії
- •Загальна характеристика словників
- •Типи словників Перекладні словники
- •Тлумачні словники
- •Словники синонімів, антонімів, паронімів
- •Орфографічні, орфоепічні та інші словники правильності мови
- •Фразеологічні словники
- •Список словників
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 16. Фонетика. Фоностилістика. Орфоепічні норми української літературної мови
- •Поняття орфоепії
- •Вимова голосних звуків в українській мові
- •Вимова приголосних звуків
- •Вимова абревіатур
- •Тема 17. Асиміляція, зміни приголосних при збігу, спрощення в групах приголосних
- •Асиміляція приголосних у потоці мовлення
- •Зміни приголосних при збігу їх
- •Спрощення приголосних у звукосполученнях
- •Тема 18. Милозвучність мовлення
- •Милозвучність мовлення
- •Засоби милозвучності української мови
- •Наголос
- •Питання для самоконтролю
- •Які функції може виконувати наголос?
- •Тема 19. Фоностилістика
- •Інтонаційна виразність мовлення
- •Використання засобів фонетики у стилях літературної мови
- •Питання для самоконтролю
Питання для самоконтролю
Як Ви розумієте роль мови в житті людини й суспільства?
Які функції виконує мова?
До якої групи належить українська мова?
З яких мов складається слов’янська мовна група?
Що Ви знаєте про літературну мову?
Пригадайте основоположника сучасної української літературної мови.
Що Ви знаєте про норми літературної мови?
Як Ви розумієте поняття “державна мова”?
Тема 2. Стилі та форми мовлення
План
Функціональний стиль. Стилістична норма.
Функціональні стилі сучасної української літературної мови.
Експресивні стилі української мови.
Усна та писемна форми мовлення.
Література
Коваль А. П. Практична стилістика сучасної української мови. – К., 1987. – С. 5-14.
Мацько Л. І., Мацько О. М., Сидоренко О. М. Українська мова: Навч. пос. – К., 1998. – С. 357-367.
Жовтобрюх В. Ф., Муромцева О. Г. Культура мови вчителя: Курс лекцій / За ред. О. Г. Муромцевої. – Х., 1998. – С. 160-185.
Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови: Підручник. – К., 1992. – С. 5-35.
Сучасна українська літературна мова: Підручн. / М. Я. Плющ, С. П. Бевзенко, Н. Я. Грипас та ін.; За ред. М. Я. Плющ. – К., 2000. – С. 9-13.
Сучасна українська літературна мова: Стилістика / За ред. І. К. Білодіда – К.,1972. – С. 19-22.
Українська мова : Енциклопедія. – К., 2000. – С. 602-603, 605-606.
Функціональний стиль. Стилістична норма
Стиль літературної мови – різновид (функціональна підсистема) мови, що характеризується відбором із мовних ресурсів таких засобів, які в даній конкретній ситуації найкраще відповідають завданням спілкування людей. Тобто, стиль – певна сукупність мовних елементів і правил їх уживання, яка характеризує мовлення в конкретній галузі чи ситуації спілкування.
Кожен стиль має сферу поширення і вживання (коло мовців); функціональне призначення (регулювання стосунків, повідомлення, вплив, спілкування тощо); характерні ознаки (форма та спосіб викладу); систему мовних засобів і стилістичних норм (лексику, фразеологію, граматичні форми, типи речень тощо).
Таким чином, стилістична норма – частина літературної норми, яка обмежує використання літературно унормованої одиниці (слова, форми) певним стилем мовлення. Це норма використання слова чи форми в певному стилі чи з певним стилістичним значенням. Наприклад слова акт, наказ, протокол є нормативними для офіційно-ділового стилю. Використовуючись в іншому стилі, вони також несуть в собі забарвлення офіційності. Нестягнені (золотая, веселії) і короткі (зелен, ясен) форми прикметників уживаються в художньому стилі, і це є їх стилістичною нормою. В інших стилях мовлення вони можуть використовуватися тільки за умови, якщо їх народнопісенне забарвлення буде стилістично виправдане (не порушить стилістичної норми).
Функціональні стилі сучасної української літературної мови
В українській мові звичайно виділяють 5 основних функціональних стилів: науковий, офіційно-діловий, публіцистичний, стиль побутового мовлення та художній. Основні ознаки стилів подаємо у таблиці.
Наз- ви сти- лів |
Види творів, у яких стиль реалізу- ється |
Мета мовлення |
Сфера спілку-вання |
Форма реа лі-за ції стилю |
Мовні особливості стилю |
Підстилі |
Р о з м о в н о-п о б у т о в и й |
|
Обмін ін форма-цією, думками, враження-ми, прохання чи подання допомоги, виховний вплив |
Побу-тові стосунки з родичами, дру-зями, знай-омими |
Д і а л о г |
Широко використову-ється побутова лексика, фразеологіз-ми, емоційно забарвлені та просторічні слова, звертання, вигуки, неповні речення тощо. |
|
Н а у к о в и й |
Дисерта-ція, моногра-фія, стаття, підруч-ник, лекція, відгук, анотація, рецензія. |
Повідом-лення про наукові дослідження |
Наука, тех.-ніка, освіта |
М о н о л о г |
Терміни, спеціальна фразеологія, складні синтаксичні конструкції, повні речення; логічність, точність, об ґрунтова-ність викладу. |
власне науковий; науково-популярний; науково-навчальний |
О ф і ц і й н о- д і л о в и й |
Закон, кодекс, статут, наказ, указ, оголо-шення, Дору-чення, розписка, протокол, акт, інструк-ція, лист тощо |
Регулю- вання офіційно-ділових стосунків |
Офі-ційно-ділові стосун-ки |
М о н о л о г (діа- лог) |
Переважають стилістично нейтральні мовні засоби, стандартна канцелярська лексика, складні речення, немає емоційно забарвлених слів; виклад гранично точний. |
законодав-чий; дипломатич-ний; юридичний; адміністра-тивно-канцеляр-ський |
П у б л і ц и с т и ч н и й |
Виступ, нарис, публіцисттична стаття, памфлет, фейлетон, дискусія |
Обгово-рення, пропа-ганда та відстою-вання важливих суспільно-політич-них ідей, сприяння суспіль-ному розвитку |
Громадсько-полі-тичне життя |
М о н о л о г (д і а л о г) |
Суспільно-політична лексика, емоційно забарвлені слова, риторичні запитання. Вигуки, повтори; тон мовлення пристрасний, оцінний. |
стиль ЗМІ; художньо-публіцистич-ний; науково-публіцистич- ний |
х у д о ж н і й |
Трагедія, комедія, драма, водевіль, роман тощо |
Різнобіч-ний вплив на думки й почуття людей за допомо-гою художніх образів |
Мис-тецтво слова |
М о н о л о г |
Застосову-ються всі мовні засоби, особливо широко – слова в переносному значенні. |
|
Таким чином, кожен стиль має певний ступінь поширення в мові, сферу використання мовцями. Щоб мати уявлення про той чи інший стиль мовлення, треба знати, яку сферу людської діяльності він обслуговує і як пов’язаний з іншими стилями. Для виділення стилів мовлення важливе значення мають форми мови – усна й писемна, розмовна і книжна. Усі стилі мають усну й писемну форми, але для одних (розмовного) основною є усна форма, а для інших (наукового, офіційно-ділового, публіцистичного, художнього) – писемна. Останні чотири стилі сформувалися на книжній основі, тому їх називають книжними на противагу розмовному стилю.