Питання для самоконтролю

Як Ви розумієте роль мови в житті людини й суспільства?

Які функції виконує мова?

До якої групи належить українська мова?

З яких мов складається слов’янська мовна група?

Що Ви знаєте про літературну мову?

Пригадайте основоположника сучасної української літературної мови.

Що Ви знаєте про норми літературної мови?

Як Ви розумієте поняття “державна мова”?

Тема 2. Стилі та форми мовлення

План

1. Функціональний стиль. Стилістична норма.

2. Функціональні стилі сучасної української літературної мови.

3. Експресивні стилі української мови.

4. Усна та писемна форми мовлення.

Література

1. Коваль А. П. Практична стилістика сучасної української мови. – К., 1987. – С. 5-14.

2. Мацько Л. І., Мацько О. М., Сидоренко О. М. Українська мова: Навч. пос. – К., 1998. – С. 357-367.

3. Жовтобрюх В. Ф., Муромцева О. Г. Культура мови вчителя: Курс лекцій / За ред. О. Г. Муромцевої. – Х., 1998. – С. 160-185.

4. Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови: Підручник. – К., 1992. – С. 5-35.

5. Сучасна українська літературна мова: Підручн. / М. Я. Плющ, С. П. Бевзенко, Н. Я. Грипас та ін.; За ред. М. Я. Плющ. – К., 2000. – С. 9-13.

6. Сучасна українська літературна мова: Стилістика / За ред. І. К. Білодіда – К.,1972. – С. 19-22.

7. Українська мова : Енциклопедія. – К., 2000. – С. 602-603, 605-606.

Функціональний стиль. Стилістична норма

Стиль літературної мови – різновид (функціональна підсистема) мови, що характеризується відбором із мовних ресурсів таких засобів, які в даній конкретній ситуації найкраще відповідають завданням спілкування людей. Тобто, стиль – певна сукупність мовних елементів і правил їх уживання, яка характеризує мовлення в конкретній галузі чи ситуації спілкування.

Кожен стиль має сферу поширення і вживання (коло мовців); функціональне призначення (регулювання стосунків, повідомлення, вплив, спілкування тощо); характерні ознаки (форма та спосіб викладу); систему мовних засобів і стилістичних норм (лексику, фразеологію, граматичні форми, типи речень тощо).

Таким чином, стилістична норма – частина літературної норми, яка обмежує використання літературно унормованої одиниці (слова, форми) певним стилем мовлення. Це норма використання слова чи форми в певному стилі чи з певним стилістичним значенням. Наприклад слова акт, наказ, протокол є нормативними для офіційно-ділового стилю. Використовуючись в іншому стилі, вони також несуть в собі забарвлення офіційності. Нестягнені (золотая, веселії) і короткі (зелен, ясен) форми прикметників уживаються в художньому стилі, і це є їх стилістичною нормою. В інших стилях мовлення вони можуть використовуватися тільки за умови, якщо їх народнопісенне забарвлення буде стилістично виправдане (не порушить стилістичної норми).

Функціональні стилі сучасної української літературної мови

В українській мові звичайно виділяють 5 основних функціональних стилів: науковий, офіційно-діловий, публіцистичний, стиль побутового мовлення та художній. Основні ознаки стилів подаємо у таблиці.

Наз- ви сти- лів	Види творів, у яких стиль реалізу- ється	Мета мовлення	Сфера спілку-вання	Форма реа лі-за ції стилю	Мовні особливості стилю	Підстилі
Р о з м о в н о-п о б у т о в и й		Обмін ін форма-цією, думками, враження-ми, прохання чи подання допомоги, виховний вплив	Побу-тові стосунки з родичами, дру-зями, знай-омими	Д і а л о г	Широко використову-ється побутова лексика, фразеологіз-ми, емоційно забарвлені та просторічні слова, звертання, вигуки, неповні речення тощо.
Н а у к о в и й	Дисерта-ція, моногра-фія, стаття, підруч-ник, лекція, відгук, анотація, рецензія.	Повідом-лення про наукові дослідження	Наука, тех.-ніка, освіта	М о н о л о г	Терміни, спеціальна фразеологія, складні синтаксичні конструкції, повні речення; логічність, точність, об ґрунтова-ність викладу.	власне науковий; науково-популярний; науково-навчальний
О ф і ц і й н о- д і л о в и й	Закон, кодекс, статут, наказ, указ, оголо-шення, Дору-чення, розписка, протокол, акт, інструк-ція, лист тощо	Регулю- вання офіційно-ділових стосунків	Офі-ційно-ділові стосун-ки	М о н о л о г (діа- лог)	Переважають стилістично нейтральні мовні засоби, стандартна канцелярська лексика, складні речення, немає емоційно забарвлених слів; виклад гранично точний.	законодав-чий; дипломатич-ний; юридичний; адміністра-тивно-канцеляр-ський
П у б л і ц и с т и ч н и й	Виступ, нарис, публіцисттична стаття, памфлет, фейлетон, дискусія	Обгово-рення, пропа-ганда та відстою-вання важливих суспільно-політич-них ідей, сприяння суспіль-ному розвитку	Громадсько-полі-тичне життя	М о н о л о г (д і а л о г)	Суспільно-політична лексика, емоційно забарвлені слова, риторичні запитання. Вигуки, повтори; тон мовлення пристрасний, оцінний.	стиль ЗМІ; художньо-публіцистич-ний; науково-публіцистич- ний
х у д о ж н і й	Трагедія, комедія, драма, водевіль, роман тощо	Різнобіч-ний вплив на думки й почуття людей за допомо-гою художніх образів	Мис-тецтво слова	М о н о л о г	Застосову-ються всі мовні засоби, особливо широко – слова в переносному значенні.

Таким чином, кожен стиль має певний ступінь поширення в мові, сферу використання мовцями. Щоб мати уявлення про той чи інший стиль мовлення, треба знати, яку сферу людської діяльності він обслуговує і як пов’язаний з іншими стилями. Для виділення стилів мовлення важливе значення мають форми мови – усна й писемна, розмовна і книжна. Усі стилі мають усну й писемну форми, але для одних (розмовного) основною є усна форма, а для інших (наукового, офіційно-ділового, публіцистичного, художнього) – писемна. Останні чотири стилі сформувалися на книжній основі, тому їх називають книжними на противагу розмовному стилю.