
- •Тема 1. Мова як суспільне явище. Українська мова в колі інших мов світу. Поняття літературної мови
- •Мова як суспільне явище. Функції мови
- •Місце української мови серед мов світу
- •Українська мова входить до другого десятка найпоширеніших мов світу, нею розмовляє близько 45 млн. Людей. Літературна мова. Поняття мовної норми
- •Поняття державної мови
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Стилі та форми мовлення
- •Функціональний стиль. Стилістична норма
- •Функціональні стилі сучасної української літературної мови
- •Експресивні стилі української мови
- •Усна та писемна форми мовлення
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3. Лексикологія. Предмет лексикології. Лексичне значення слова
- •Предмет лексикології
- •Слово як одиниця мови
- •Лексичне і граматичне значення слова
- •Основні типи лексичних значень слова
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4. Багатозначність слів у сучасній українській мові
- •Багатозначність слів у сучасній українській мові
- •Значення багатозначного слова
- •Переносне значення й переносне вживання слова
- •Види переносних значень і переносних вживань
- •Стилістичне використання багатозначності
- •Особливості перекладу багатозначних слів
- •Неточності, що можуть виникати при використанні багатозначних слів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5. Омоніми
- •Поняття омонімії
- •Омонімія та полісемія
- •Повні й неповні омоніми
- •Джерела омонімії
- •Міжмовні омоніми
- •Стилістичні можливості омонімії
- •Неточності, що можуть виникати при використанні омонімів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6. Пароніми
- •Поняття паронімії. Види паронімів
- •Види семантичних зв’язків між паронімами. Максимальна та мінімальна паронімія
- •Міжмовні пароніми. Неточності при використанні паронімів
- •Стилістична роль паронімів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7. Явище синонімії в сучасній українській мові
- •Поняття синонімії
- •Однорівнева й міжрівнева синонімія
- •Синонімічний ряд
- •Абсолютні та неповні синоніми
- •Особливості перекладу синонімів
- •Стилістичне використання синонімів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8. Антоніми
- •Поняття антонімії. Антонімія на різних рівнях мови
- •Види семантичних антонімів
- •Однокореневі та різнокореневі антоніми
- •Антоніми багатозначного слова
- •Особливості використання антонімів та їх стилістичні функції
- •Стилістично невиправдане вживання антонімів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 9. Склад лексики сучасної української літературної мови за походженням
- •Індоєвропейська, спільнослов’янська, східнослов’янська та власне українська лексика
- •Характерними для власне українських слів є також суфікси:
- •Лексика іншомовного походження
- •Слова, запозичені з інших слов’янських мов. Старослов’янізми
- •Запозичення з неслов’янських мов
- •Фонетичне та морфологічне засвоєння іншомовних слів
- •Особливості вживання та стилістичні функції іншомовних слів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 10. Стилістична диференціація лексики сучасної української мови
- •Стилістично нейтральна лексика
- •Стилістично забарвлені слова
- •Емоційно-експресивне забарвлення слів
- •Стилістичні функції книжної та розмовної лексики
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 11. Лексика української мови з точки зору вживання
- •Загальновживана лексика
- •Лексика обмеженого вживання
- •Стилістичне використання лексики обмеженого вживання.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 12. Активна і пасивна лексика сучасної української літературної мови
- •Активний і пасивний склад лексики сучасної української літературної мови
- •Неологізми
- •Функції неологізмів
- •Застарілі слова
- •Номінативні та стилістичні функції застарілих слів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 13. Фразеологія. Предмет фразеології. Типи фразеологічних одиниць
- •Фразеологія як розділ мовознавства
- •Визначення поняття фразеологічної одиниці
- •Питання класифікації фразеологічних одиниць
- •Джерела української фразеології
- •Стилістичне використання і трансформація фразеологічних засобів мови
- •Особливості перекладу фразеологічних одиниць
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 14. Етимологія. Стилістичні можливості внутрішньої форми слова
- •Етимологія як розділ мовознавства
- •Народна етимологія
- •Стилістичні можливості етимології
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 15. Лексикографія
- •Предмет лексикографії
- •Загальна характеристика словників
- •Типи словників Перекладні словники
- •Тлумачні словники
- •Словники синонімів, антонімів, паронімів
- •Орфографічні, орфоепічні та інші словники правильності мови
- •Фразеологічні словники
- •Список словників
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 16. Фонетика. Фоностилістика. Орфоепічні норми української літературної мови
- •Поняття орфоепії
- •Вимова голосних звуків в українській мові
- •Вимова приголосних звуків
- •Вимова абревіатур
- •Тема 17. Асиміляція, зміни приголосних при збігу, спрощення в групах приголосних
- •Асиміляція приголосних у потоці мовлення
- •Зміни приголосних при збігу їх
- •Спрощення приголосних у звукосполученнях
- •Тема 18. Милозвучність мовлення
- •Милозвучність мовлення
- •Засоби милозвучності української мови
- •Наголос
- •Питання для самоконтролю
- •Які функції може виконувати наголос?
- •Тема 19. Фоностилістика
- •Інтонаційна виразність мовлення
- •Використання засобів фонетики у стилях літературної мови
- •Питання для самоконтролю
Питання для самоконтролю
Що Ви знаєте про функціонально-стильове розшарування лексики сучасної української мови?
Розкажіть про стилістично нейтральні слова.
Що Вам відомо про стилістично забарвлену лексику?
Які групи слів належать до наукової лексики?
Розкажіть про терміни.
Назвіть вимоги, що висуваються до терміна в науковому мовленні.
Розкажіть про офіційно-ділову, урочисту та поетичну лексику.
Що Ви знаєте про розмовну лексику?
Які групи розмовної лексики Вам відомі?
Розкажіть про емоційно-експресивне забарвлення слів.
Які групи лексики належать до емоційно-експресивної лексики?
Що Ви знаєте про стилістичні функції термінів?
Розкажіть про стилістичне використання розмовної та просторічної лексики.
Тема 11. Лексика української мови з точки зору вживання
План
Загальновживана лексика.
Лексика обмеженого вживання:
територіально обмежена лексика;
соціально обмежена лексика.
3. Стилістичне використання лексики обмеженого вживання.
Література
Коваль А. П. Практична стилістика сучасної української мови. – К., 1987. – С. 73-85.
Жовтобрюх В. Ф., Муромцева О. Г. Культура мови вчителя: Курс лекцій / За ред. О. Г. Муромцевої. – Х., 1998. – С. 68-69.
Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови: Підручник. – К., 1992. – С. 98-103, 109-111.
Сучасна українська літературна мова: Підручн. / М. Я. Плющ, С. П. Бевзенко, Н. Я. Грипас та ін.; За ред. М. Я. Плющ. – К., 2000. – С. 132-134.
Сучасна українська літературна мова: Стилістика / За ред. І. К. Білодіда – К.,1972. – С. 71-77.
Українська мова: Енциклопедія. –К., 2000. – С.31, 134-136, 163-164, 167, 172.
Загальновживана лексика
Лексика української мови неоднакова за сферою вживання. Одні слова входять у загальнонародний фонд, який знають і використовують усі його носії незалежно від місця проживання, професії, суспільного стану, освітнього рівня тощо. Такі слова належать до лексики загальнонародного вживання (загальновживаної). Слова цієї лексики зустрічаються не тільки в усному, а й у письмовому мовленні, виражають важливі, життєво необхідні поняття. Це назви:
1) спорідненості, свояцтва, родинних стосунків: баба, дід, батько, мати, діти, дочка, син, внуки, дитина, тітка, дядько, дядина, жінка, чоловік, зять, невістка, племінниця, племінник, прабаба, прадід, свекор;
2) частин організму людини і тварини: голова, очі, вуха, ніс, щоки, рука, нога, долоня, живіт, зуби, губи, кістка, коліно;
3) тварин: кінь, корова, вівця, вовк, їжак, лисиця, олень;
4) птахів: ворона, голуб, горобець, ластівка, орел, перепілка, синиця;
5) риб: лящ, окунь, короп, лин, щука;
6) рослин: верба, калина, береза, горох, овес, жито, коноплі, малина, ожина;
7) предметів, явищ природи: берег, вітер, град, дощ, камінь, мороз, ріка;
8) понять часу: весна, .осінь, зима, літо, день, ніч, вечір, ранок;
9) знарядь праці, засобів пересування: вила, граблі, сапа, пила, віз, човен;
10) житла й частин його: хата, стеля, поріг, вікно, двері, піч, сіни та ін.;
11) предметів харчування і страв: молоко, м’ясо, мед, хліб, борщ, куліш;
12) одягу і взуття: сорочка, кожух, хустка, шапка, чоботи, черевики;
13) предметів домашнього вжитку: віник, відро, ложка, миска, ліжко, лава, стіл:
14) почуттів і психічного стану людини: спокій, радість, жаль, гнів, страх;
15) дій і трудових процесів: нести, пекти, варити, різати, косити, згрібати, тесати, читати;
16) кольору, смаку, розміру, ваги тощо: жовтий, зелений, солодкий, кислий, широкий, великий, важкий, легкий;
17) військових понять і зброї: військо, битва, куля, оборона, рушниця;
18) понять і предметів культури, мистецтва: дума, живопис, опера, книга, бандура, струна, пісня;
19) суспільно-політичні: держава, народ, селянин, господар;
20) числових понять: два, дванадцять, двадцять, сто, тисяча;
21) службові слова: і, та, з, до, на тощо.
Використання таких слів нічим не обмежене. Називаються такі лексичні одиниці загальновживаними і складають базу для творення найрізноманітніших слів, що робить можливості розширення словника української мови практично невичерпними. Так, від слова сніг утворилося багато простих і складних слів: сніговий, снігозатримання, снігур, сніжний, сніжечок, сніжка, сніжина, сніжинка, сніжиночка, сніжити, сніжистий, сніжисько, сніжник, сніжниця, сніжно, сніжок, сніговик, сніговій, снігоочищення, снігоочищувальний, снігопад, снігоподібний, снігоприбиральний, снігоприбирач, снігорозорювач, снігорозтавання, снігоступ, сніготанення тощо.