3.3. Роль гатт/сот в регулюванні міжнародної тогівлі

Важливе значення в регулюванні торгово-економічних відносин країн світової співдружності відіграє Генеральна угода з тарифів та торгівлі / Світова організація торгівлі (ГАТТ/СОТ). 22 країни в 1946 р. підписали ГАТТ - першу в історії багатосторонню міжнародну угоду, що регулювала умови світової торгівлі. З 1 січня 1994 р. її реорганізовано в СОТ.

Це міжнародна організація, яка діє на базі міжнародної багатосторонньої угоди, що регулює режим взаємної торгівлі і торгову політику країн-членів. Штаб-квартира організації знаходиться в Женеві. Рішення ГАТ-СОТ приймаються представниками від країн-учасниць під час переговорів, які називаються раунди.

Перші п’ять раундів переговорів у 1947, 1949, 1951, 1956, 1960-1962 роках були присвячені проблемам зниження мит; шостий - Кеннеді - раунд (1964-1967 р.) - проблемам торгових відносин США з країнами ЄС; у сьомому - Токіо - раунді - (1973-1979 р.) основними були питання усунення нетарифних бар’єрів та лібералізація міжнародної торгівлі.

Програма восьмого - Уругвайського раунду - стосувалася тарифних і нетарифних бар’єрів, торгівлі окремими видами товарів та природних ресурсів, регулювання міжнародного обміну послугами. Найважливішим є результат Уругвайського раунду переговорів (1986 - 1992), кінцеві документи якого було підписано 117 країнами стосовно:

- зменшення митних тарифів індустріальними країнами у середньому на 36%;

- скорочення індустріальними країнами експортних субсидій на 36%, рівня підтримки сільгоспвиробників на 20%;

- поширення ГАТТ / СОТ на сферу послуг.

В основу діяльності ГАТТ були покладені такі принципи:

• недискримінація у торгівлі, зрівняння у правах товарів імпортного та вітчизняного виробництва стосовно внутрішніх показників та зборів, а також правил, що регулюють внутрішню торгівлю;

• режим найбільшого сприяння, згідно з яким кожна з країн-партнерів зобов’язується надати партнеру такі ж права та пільги, які вона надає або збирається надати будь-якому іншому партнерові;

• використання переважно тарифних методів захисту національного ринку, ліквідація імпортних квот та інших нетарифних обмежень;

• прогресивне зниження митних тарифів шляхом проведення багатосторонніх переговорів;

• надання преференційного режиму у торгівлі з країнами, що розвиваються;

• розв’язання торгових конфліктів шляхом переговорів, консультацій і арбітражу.

Головна мета ГАТТ / СОТ - ліквідація митних та інших обмежень у торгівлі, а також забезпечення рівних умов у світовій торгівлі для всіх країн учасниць.

Контрольні запитання

1. Структура міжнародної торгівлі

2. Регулювання міжнародної торгівлі

3. Значення ГАТТ / СОТ в регулюванні міжнародної торгівлі

ТЕМА 4. ТЕОРІЇ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ

4.1. Меркантилізм

4.2. Теорія абсолютних переваг

4.3. Теорія порівняльних переваг

4.4. Теорія розміру країни

4.5. Теорія співвідношення факторів виробництва

4.6. Теорія вирівнювання цін на фактори виробництва

4.7. “Парадокс Леонтьєва” та його пояснення

4.8. Теорія життєвого циклу товару

4.9. Теорія подібності країн або теорія перехресного попиту

4.10. Теорія конкурентних переваг М.Портера

4.1. Меркантилізм

Перша теорія міжнародної торгівлі (ТМТ) - теорія меркантилізму - була розроблена європейськими вченими Томасом Маном, Чарльзом Дейвіантом, Жаном Батістом Колбертом, сером Вільямом Петті. Меркантилізм - це економічне вчення та економічна політика, яка представляє інтереси торгової буржуазії у періоди феодалізму та становлення капіталізму.

Згідно з теорією меркантилізму багатство країни вимірюється кількістю золота та срібла, якими вона володіє. Основні висновки даної теорії:

1. Меркантилісти вперше запропонували струнку теорію міжнародної торгівлі. Вони вважали, що багатство країни полягає у володінні нею золотом та сріблом, і для досягнення цієї мети держави повинні: експортувати товарів та послуг більше, ніж імпортувати; регулювати зовнішню торгівлю для збільшення експорту і зменшення імпорту; заборонити або обмежити експорт сировини і дозволити безмитний імпорт сировини; заборонити будь-яку торгівлю своїх колоній з іншими країнами.

2. Провісники класичної школи економіки показали прямий зв’язок зовнішньої торгівлі із внутрішньоекономічним розвитком країни.

3. Неомеркантилісти пояснюють прагнення деяких країн мати активний торговий баланс їх соціальною або політичною метою.

4. Частина термінології часів меркантилізму збереглася до наших днів і часто вживається, за суттю, неправильно: пасивний торговий баланс (несприятливий) не обов’язково є збитковим; активний торговий баланс (сприятливий) може бути невигідним.