15.2. Основні особливості діяльності транснаціональних корпорацій

_{Транснаціональні корпорації (ТНК), на думку експертів ООН, є “двигунами світової економіки”. Вони широко використовують на своїх підприємствах усі форми міжнародного поділу праці і постійно винаходять нові форми, на них припадає близько 60% світової торгівлі, майже половина її - це внутрішньофірмовий обмін підприємств ТНК. Ведучі позиції займають транснаціональні корпорації у використанні і поширенні у всіх країнах досягнень НТП, сучасних методів управління виробництвом.}

_{До транснаціональних корпорацій належать акціонерні компанії, що, зосередивши у своїх руках капітали власників з багатьох країн, створюють з їх допомогою в багатьох державах відділення, дочірні підприємства, філії, здійснюючи кооперацію або навіть інтеграцію їхньої діяльності, не застосовуючи ринкового обміну.}

_{У західній економічній літературі можна зустріти безліч визначень міжнародних монополій: багатонаціональні корпорації, транснаціональні компанії, глобальні компанії тощо. Транснаціональні корпорації - це національні монополії з закордонними активами. Їх виробнича і торговельно-збутова діяльність виходить за межі однієї держави.}

_{Корпорацією в США називають акціонерне товариство, а оскільки більшість сучасних транснаціональних корпорацій виникли в результаті міжнародної експансії американських компаній, цей термін ввійшов у їхнє визначення.}

_{Правовий режим транснаціональних корпорацій припускає ділову активність, здійснювану в різних країнах за допомогою утворення в них філій і дочірніх компаній. Ці компанії мають відносно самостійні служби виробництва і збуту готової продукції, науково-дослідних розробок, послуг споживачам і ін. У цілому вони складають єдиний великий виробничо-збутовий комплекс з правом власності над акціонерним капіталом тільки представників країни-засновника. У той же час, філії і дочірні компанії можуть бути змішаними підприємствами з переважно національною участю.}

_{Багатонаціональні корпорації (БНК) - це власне міжнародні корпорації, що поєднують національні компанії ряду держав на виробничій і науково-технічній основі. З погляду міжнародного права, відмінними ознаками багатонаціональних корпорацій є: 1) наявність багатонаціонального акціонерного капіталу; 2) існування багатонаціонального керівного центру; 3) комплектування адміністрації іноземних філій кадрами, що знають місцеві умови. Останнє, до речі, властиво і багатьом транснаціональним корпораціям. Взагалі, границі між цими двома групами міжнародних компаній дуже рухливі, можливий перехід однієї форми в іншу.}

_{До транснаціональних і багатонаціональних корпорацій додають і глобальні корпорації (ГК), що виділилися із середовища міжнародних компаній. Вони виникли в 80-і роки і продовжують набирати силу. Глобальні корпорації представляють усю міць сучасного світового фінансового капіталу. Найбільшою мірою до глобалізації тяжіють хімічна, електротехнічна, електронна, нафтова, автомобільна, інформаційна, банківська і деякі інші галузі.}

_{Материнська (головна) компанія централізовано контролює усі відділення, розробляє загальну стратегію в розподілі ресурсів між ними, поділяє ринки збуту, тобто батьківська компанія і її відділення представляють собою єдиний економічний організм. Існують при цьому варіації внутрішньої структури ТНК, коли філіям дається більша чи менша ступінь оперативно-господарської і фінансової самостійності.}

_{Прагнучи до максимізації прибутків, ТНК вибирають характер діяльності в різних країнах: у багатьох з них вони продають товари, але часто вигідніше здійснювати виробничу діяльність за рубежем. До цього спонукає неоднакова наділеність факторами виробництва, економія на масштабах виробництва, складність проникнення на товарні ринки в зв'язку з протекціоністською політикою держав і багато чого іншого. У підсумку все більша кількість корпорацій розвертають міжнародну діяльність і одержують усе більшу частину прибутків за кордоном. Географія і масштаб діяльності ТНК постійно змінюються в залежності від економічних умов, що складаються в окремих країнах і світовому господарстві в цілому. Однак діяльність фірм за кордоном вимагає вивчення статистики, національних законів і стану ринків тієї країни, у яку експортується капітал.}

_{Для кожного підприємства є загальні риси в стратегії закордонного інвестування. До них відносяться:}

_{- формування цілей майбутньої операції;}

_{- оцінка можливостей і рівня конкурентноздатності підприємства;}

_{- вибір головного напрямку закордонної діяльності (торгівля, кооперація у виробництві чи науці);}

_{- вибір організаційної форми закордонної діяльності;}

_{- оцінка інвестиційного клімату в приймаючій країні;}

_{- вивчення і вибір юридичних форм закордонних підприємств;}

_{- розробка конкретної програми дій з можливими партнерами в приймаючій країні.}

_{До цілей закордонного інвестування може відноситися збільшення прибутку за рахунок вигідного вкладення капіталу в країнах, що володіють ресурсами (дешева сировина, дешева, але кваліфікована робоча сила). До вигод виробництва за кордоном можна віднести пільгове податкове законодавство для підприємств, тверду торгову політику. Іноді приваблює зручність транспортного обслуговування, підвищення технічного рівня виробництва за рахунок запозичення закордонного досвіду, впровадження власних наукових досліджень, а також налагодження організації роботи спільних підприємств.}

Причини виникнення транснаціональних корпорацій. Найбільш загальною причиною їхнього виникнення є інтернаціоналізація виробництва і капіталу на основі розвитку продуктивних сил, що виходять за межі національно-державних кордонів.

_{До числа конкретних причин виникнення транснаціональних корпорацій відносять прагнення до одержання надприбутку. У свою чергу, жорстка конкуренція, необхідність вистояти в цій боротьбі також сприяли концентрації виробництва і капіталу в міжнародному масштабі і появі ТНК.}

_{До числа таких форм ТНК відносять:}

_{- ліцензування;}

_{- франчайзинг;}

_{- управлінські контракти;}

_{- надання технічних і маркетингових послуг;}

_{- здавання підприємств “під ключ”;}

_{- обмежені у часі договори із створення спільних підприємств і угоди здійснення окремих операцій.}

_{На практиці часто важко чітко провести межу між тою чи іншою формою діяльності транснаціональних корпорацій. Вони використовуються недиференційовано і часто переплітаються. Однією з новітніх форм завоювання транснаціональними корпораціями міжнародних ринків є створення ними за кордоном спеціальних інвестиційних компаній. Активна виробнича, інвестиційна, торгова діяльність ТНК дозволяє їм виконати функцію міжнародного регулятора виробництва і розподілу продукції і навіть, як вважають експерти ООН, сприяти економічній інтеграції у світі.}

_{Транснаціональні корпорації захоплюють сфери, що традиційно вважалися областю державних інтересів, - роблять висновок експерти ООН у доповіді ЮНКТАД про транснаціональні корпорації (1993 р.). Разом з тим, мова не йде про рух до повної інтеграції світової економіки під керівництвом транснаціональних корпорацій. У дійсності, діяльність ТНК веде до інтеграції, інтернаціоналізації тільки в тих рамках і межах, що визначені одержанням максимального прибутку.}

_{Відзначаючи позитивні сторони функціонування транснаціональних корпорацій у системі світового господарства і міжнародних економічних відносин, варто сказати і про їхній негативний вплив на економіку тих країн, де вони функціонують. Фахівці вказують на:}

_{- протидію реалізації економічної політики тих держав, де ТНК здійснюють свою діяльність;}

_{- порушення державних законів. Так, маніпулюючи політикою трансферних цін, дочірні компанії ТНК, що діють у різних країнах, вміло обходять національні законодавства з метою приховування доходів від оподатковування, шляхом перекачування їх з однієї країни в іншу;}

_{- встановлення монопольних цін, диктат умов, що утискає інтереси країн, що розвиваються.}

_{У цілому транснаціональні корпорації - це досить складний феномен у системі світогосподарських зв'язків, що вимагає постійної уваги, вивчення і міжнародного контролю.}