8.2. Основні етапи еволюції свс

Перший етап - золотомонетного стандарту.

Другий етап - золотодевізного стандарту.

Третій етап - паперово-валютного стандарту.

Термін дії етапу золотомонетного стандарту з початку XIX ст. до 1914 р. Основні ознаки золотомонетного стандарту:

- функціонування золота як світових грошей;

- фіксація золотого вмісту національної валюти;

- безпосередня конвертованість національних валют у золото;

- наявність фіксованих валютних курсів.

Головна особливість золотомонетного стандарту полягала в тому, що золото у виді монет оберталося на внутрішньому і зовнішньому ринках.

Позитивні сторони золотомонетного стандарту:

- повна конвертованість національних валют;

- стабільність купівельної спроможності грошей;

- стабільність валютних курсів;

- стабільність світових цін.

Негативні сторони золотомонетного стандарту:

- залежність від рівня видобутку золота;

- недостатня гнучкість валютної системи;

- стихійне регулювання валютних систем;

- державне невтручання в сферу валютних відносин.

Суть золотодевізного стандарту: поряд із золотом функції світових грошей стали виконувати й окремі валюти провідних країн світу.

Термін дії етапу золотодевізного стандарту: 1922-1976 р.

Система золотодевізного стандарту була затверджена на Міжнародній Генуезькій конференції в 1922 р.

У розвитку золотодевізного стандарту виділяється три періоди.

Перший період золотодевізного стандарту - 1922-1933 р. Характеристика цього періоду:

- поряд із грошима використовувалося золото;

- національна валюта у виді паперових грошей вільно конвертувалася в золото.

У рамках цього періоду виділяють перший період золотозлиткового стандарту - 1922-1929 р. Його особливості:

- цей стандарт встановлюється тільки для окремих економічно розвинутих країн Західної Європи (Великобританії, Бельгії, Франції, Нідерландів);

- національна валюта прирівнюється до визначеної кількості золота;

- обмін валюти здійснюється не на монети, а на золоті злитки;

- обмін валюти на золоті злитки дорівнює великим сумам національних коштів і здійснюється національними банками.

Основні принципи Генуезької валютної системи:

- в якості платіжного засобу більш як 30 держав світу стали використовувати золото і девізи - іноземну валюту;

- за жодною валютою не закріплювалася роль резервної валюти;

- збережено золоті паритети валют, і валюта обмінювалася на золото;

- встановлювався режим валютних курсів, що вільно коливаються;

Другий період золотодевізного стандарту - 1933-1944 р. Основна особливість - перехід до використання паперових грошей у рамках світового господарства. Характеристика цього періоду:

- всі країни на своїй території стали використовувати паперові гроші;

- ліквідовано обертання золота у виді монет всередині країни;

- скасована оборотність паперових грошей у золото усередині країни;

- стали застосовуватися державні заходи для регулювання МВС.

Третій період золотодевізного стандарту - 1944-1975 р. Організаційно був оформлений на Міжнародній фінансовій конференції в м. Бреттон-Вудсі (США, 1944 г), звідси назва періоду - "Бреттон-вудська валютна система".

Основні принципи Бреттон-вудської валютної системи:

- введено новий золотодевізний стандарт, що базується на золоті і двох резервних валютах (долар США і фунт стерлінгів).

- Бреттон-вудська валютна система припускала чотири форми використання золота: збережені золоті паритети країн і введена їхня фіксація в МВФ; золото продовжувало використовуватися як міжнародний платіжний і резервний засіб; долар США прирівнювався до золота; долар США розмінювався на золото іноземним центральним банком і урядовими організаціями (казначейство США);

- передбачалася взаємна конвертованість валют;

- конвертованість валют стала здійснюватися на основі їхнього співвідношення до долара США;

- вперше у світі були створені міжнародні валютно-фінансові організації: МВФ, МБРР.

Характеристика Бреттон-вудської валютної системи:

- заборонено обмінювати, купувати і продавати золото приватним особам;

- офіційна (державна) купівля-продаж золота здійснювалася за схемою золото → долар → національна валюта;

- коливання курсу національних валют стосовно долара США встановлювалося в межах ± 1-2 %.

У 1971 р. була скасована конвертація долара США в золото. Встановився режим фіксованих валютних курсів і була встановлена офіційна ціна золота.

У 1976 р. в м. Кінгстоні (Ямайка) відбулася Міжнародна конференція, що визначила нові принципи регулювання МВС, і на їхній основі була введена Ямайська валютна система.

Етап паперово-валютного стандарту або Ямайська валютна система (початок 1976 р. – до сьогоднішнього часу).

Основні принципи:

- замість золотодевізного стандарту введений стандарт СДР;

- замість принципу обміну валюти на золото за схемою золото → долар → національна валюта введено принцип оборотності валюти за схемою СДР → національна валюта.

- завершена демонетизація золота. Це означає втрату золотом грошових функцій; перетворення золота в звичайний товар, що вільно продається і купується, а його ціна визначається попитом і пропозицією; скасування фіксації золотих паритетів; золото перестало служити мірою вартості товару.

- країни-члени МВФ вільні вибирати режими валютних курсів;

- міждержавне валютне регулювання став здійснювати МВФ.

Негативні риси Ямайської валютної системи:

- СДР є основною світовою валютною системою номінально, а не реально: СДР використовується тільки як рахункова одиниця; втратила зв'язок із золотом; до курсу СДР прив'язані тільки вісім валют країн світового співтовариства, тоді як до долара США - валюти приблизно 40 країн світу;

- золото об'єктивно впливає на курси валют і є основним резервним активом;

- в даний час у світовій валютній системі СДР витиснуті доларом США. Він є головною резервною валютою. Етап паперово-валютного стандарту ще має назву "паперово-доларовий стандарт".

Найважливішою особливістю Ямайської валютної системи є те, що в її складі стали діяти регіональні валютні системи, у тому числі з 1979 р. - Європейська валютна система (ЄВС).

Європейська валютна система - це міжнародна валютна система країн ЄС, створена для стабілізації валютних курсів, координування валютної політики цих держав.