Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МЕВ-Опорний конспект-туристи-ГРС.doc
Скачиваний:
16
Добавлен:
25.02.2016
Размер:
643.07 Кб
Скачать

Контрольні запитання

  1. Охарактеризуйте міжнародне виробниче співробітництво, включаючи специфіку його структури

  2. Виділіть суть міжнародної спеціалізації виробництва

  3. Визначіть суть міжнародного кооперування

ТЕМА 10. МІЖНАРОДНЕ НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

10.1. Суть міжнародного науково-технічного співробітництва

10.2. Міжнародне передавання технологій

10.3. Міжнародне технічне сприяння

10.1. Суть міжнародного науково-технічного співробітництва

Міжнародне науково-технічне співробітництво (МНТС) – це форма МЕВ, яка представляє собою систему економічних зв’язків у сфері перетину науки, техніки, виробництва, послугової діяльності та торгівлі й існує на основі спільних, наперед вироблених та узгоджених намірів, закріплених у міжнародних економічних угодах та договорах.

Структура МНТС включає:

  • створення координаційних міжнародних програм спільних наукових і технічних досліджень, кооперацію при здійсненні науково-технічних досліджень;

  • міжнародне ліцензування, обмін науково-технічними документами, патентами, ліцензіями тощо;

  • міжнародний інжиніринг;

  • співробітництво в підготовці наукових та інженерно-технічних кадрів, міжнародні стосунки між навчальними закладами;

  • проведення міжнародних наукових і науково-технічних конференцій, симпозіумів;

  • вирішення окремих важливих наукових і технічних проблем шляхом спільного планування між зацікавленими країнами;

  • розробка науково-технічних прогнозів;

  • створення й функціонування міжнародних науково-дослідних інститутів, організацій тощо;

  • проведення взаємних міждержавних консультацій з питань науково-технічної політики.

Пріоритетними напрямками розвитку МНТС є:

  • електронізація, автоматизація, роботизація виробничих процесів;

  • надійне мирне використання атомної енергії;

  • створення нових видів конструкційних матеріалів;

  • розширення практичного використання біотоехнології та генної інженерії;

  • космічні дослідження.

10.2. Міжнародне передавання технологій

Технології – наукові методи досягнення практичних цілей. В поняття технології звичайно включають три групи технологій – технологія продукції,

технологія проектів, технологія управління.

Міжнародний рух технологій може здійснюватися в “чистому” виді (торгівлі патентами, ліцензіями, “ноу-хау”) або у виді торгівлі технологічно місткими товарами. У другому випадку міжнародне переміщення технологій, як фактор виробництва, статистично невід’ємний від торгівлі іншими товарами.

Міжнародна передача технології міждержавне переміщення науково-технічних досягнень на комерційній або безоплатній основі.

В основі розвитку технології лежить технічний прогрес. Існує багато визначень і методів аналізу технічного прогресу. Найбільш популярну розробив англійський економіст Джон Хікс.

Відповідно до його моделі технічний прогрес ділиться на нейтральний, працезберігаючий і капіталозберігаючий.

Нейтральний технічний прогрес - прогрес, що грунтується на технології, яка забезпечує одночасне підвищення продуктивності праці і капіталу.

Працезберігаючий – прогрес, що грунтується на технології, яка забезпечує підвищення продуктивності капіталу в більшій степені, ніж праці.

Капіталозберігаючий - прогрес, що грунтується на технології, яка забезпечує підвищення продуктивності праці у більшій степені, ніж капіталу.

У міжнародному технологічному обміні приймають участь чотири сфери людської діяльності:

  • наука (теоретичні закономірності пізнання природи);

  • техніка (досвід перетворення природи);

  • виробництво (створення матеріальних благ);

  • управління (дії з рішень виробничих та інших завдань).

Міжнародна передача технології забезпечується правовим захистом. В більшості країн нова технологія захищається одним або декількома правовими інструментами – патентами, ліцензіями, товарним знаком, копірайтом.

Патент - свідоцтво, яке видається компетентним державним органом винахіднику і засвідчує його монопольне право на використання цього винаходу. Патент дає володарю право власності на винахід. Практично всі товари, які випускаються на ринок є запатентованими. Патентоспроможність винаходу означає, що він пропонує технічне рішення завдання через створення нових машин або технологічних процесів, володіє новизною, перевищує рівень звичайного інженерного рішення технічної задачі і може бути застосованим практично.

Ліцензія – дозвіл, який видається власником технології (ліцензіар), захищеної або незахищеної патентом, зацікавленій стороні (ліцензіату) на використання цієї технології протягом визначеного часу і за визначену плату.

Товарний знак – символ організації, який використовується для індивідуалізації виробника і який не може використовуватись іншими організаціями без офіційного дозволу власника.

Копірайт (право відтворення) – ексклюзивне право автора літературного, аудіо-, відеотвору, виробу на показ і відтворення своєї роботи.

Міжнародна передача технології може здійснюватися в наступних формах:

- патентні угоди – міжнародна торгова угода, згідно якої власник патенту поступається своїми правами на використання винаходу покупцю патенту;

- ліцензійні угоди – міжнародна торгова угода, згідно якої власник винаходу або технічних знань надає другій стороні дозвіл на використання у визначених межах своїх прав на технологію;

- “ноу-хау” – надання технічного досвіду і секретів виробництва, які включають відомості технологічного, економічного, адміністративного, фінансового характеру, використання яких забезпечує визначені переваги. Предметом купівлі-продажу в даному випадку, за звичай, є незапатентовані винаходи, які мають комерційну цінність;

- інжиніринг – надання технологічних знань, необхідних для придбання, найму та використання придбаних або орендованих машин і устаткування. Вони включають широкий комплекс заходів з підготовки техніко-економічного обґрунтування проектів, консультацій, нагляду, проектування, гарантійного і післягарантійного обслуговування;

- франчайзинг - це надання великою “батьківською” фірмою права дрібній фірмі вести протягом певного періоду свою справу під її опікою та вико­ристовуючи її обладнання, реалізовувати через неї свою продукцію.

Крім того, на комерційних умовах технологія передається між країнами в рамках угод про промислове співробітництво, науково-технічну і виробничу кооперацію, інвестиційне співробітництво. До числа заходів з міжнародної передачі технології на некомерційній основі відносяться виставки, наукові конференції , обмін публікаціями.

Ліцензійна торгівля – основна форма міжнародної передачі технологій. Вони продаються на основі ліцензійної угоди, а саме:

- патентна ліцензія – документ, який підтверджує передачу права використання патенту без відповідного “ноу-хау”;

- безпатентна ліцензія – документ, який підтверджує право використання “ноу-хау” без патентів на винахід;

- виключна ліцензія – передбачає монопольне право ліцензіата використовувати технологію і відмову ліцензіара від самостійного використання запатентованої технології і “ноу-хау”, і їх продажу на визначеній території;

- невиключна ліцензія – залишає право ліцензіару надавати ліцензії на дану технологію іншим ліцензіатам на даній території;

- повна ліцензія – надає право ліцензіату виключного використання патенту протягом дії угоди і відмова ліцензіара самостійно використовувати предмет ліцензії протягом цього терміну.

Ліцензійні платежі – винагорода ліцензіару за використання ліцензії:

- роялті – періодичні відрахування від доходу покупця протягом дії угоди;

- паушальний платіж – фіксований одноразовий платіж;

- участь у прибутку – відрахування частини прибутку на користь ліцензіара;

- участь у власності – передача частини акцій.

Разом з тим, на шляху міжнародної передачі технологій мають місце суттєві перешкоди. Кожна країна прагне утримати технології в національних рамках, забороняючи або обмежуючи їх вивіз, адже забезпеченість ними є опорою в конкурентній боротьбі; свою роль відіграють національна безпека, політичні та ідеологічні мотиви. Також можуть бути несумісні національні технічні стандарти з іноземною технологією. Тому має місце державне регулювання (контроль) за міжнародними передачами технологій. Воно має наступні напрями:

- прагнення утримати технологічне лідерство, яке виходить з того, що країна, яка лідирує в тій чи іншій технологічномісткої сфері, має відносну перевагу над іншими країнами у виробництві технологічно ємної продукції;

- прагнення національної безпеки – державний контроль, спрямований на попередження попадання технологій виробництва зброї і технологій військового призначення в країни, уряд яких проводить ворожу політику або існують можливості переходу до неї;

- умови міжнародних угод – вводиться державний контроль за продажем технології, яка потенційно може бути використана для створення хімічної, бактеріологічної зброї. Відповідно до міжнародних угод, підлягають особливому контролю вивезення технології і науково-технічної інформації, які можуть бути застосовані для матеріалів, устаткування, які мають широке призначення, але можуть бути використані для зброї масового знищення.

Країни-одержувачі іноземної технології частіше всього регулюють її ввіз тільки з точки зору законності, забороняючи ввіз визначених видів технології, які шкідливі для суспільства.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.