Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Kopia_psikhologia.doc
Скачиваний:
70
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
2.4 Mб
Скачать

Запитання. Завдання

  1. У чому полягають відмінності між поняттями «людина», «індивід», «особистість», «індивідуальність»?

  2. Як у структурі особистості співвідносяться біологічне і соціальне?

  3. Проаналізуйте погляди психологів на джерела активності осо­бистості.

  4. Які відмінності у поглядах на особистість властиві концепціям Фройда і неофройдистів?

  5. Від чого залежить міцність людських переконань?

  6. Як слід розуміти вислів «Особистість є суб'єктом власної діяль­ності»?

  7. Завдяки чому можна змінити самооцінку особистості?

  8. Обгрунтуйте взаємозв'язок самооцінки і рівня домагань.

  9. Чим загрожує особистості неадекватний рівень її домагань?

Література

Асмолов А. Г. Психология личности. — М., 1990.

Загальна психологія/ 0. Скрипченко. Л. Долинська, 3. Огороднійчук та ін. — К., 1999.

Кон И. С. Открытие «Я». — М., 1978.

Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность. — М., 1975.

Петровский А. В. Личность. Деятельность. Коллектив. — М., 1982.

Психология развивающейся личности/ Под ред. А. В. Петровского. — М., 1987.

Франкл В. Человек в поисках смысла. — М., 1990.

Тема №7 міжособистісні стосунки в групах

План

  1. Класифікація груп.

  2. Міжособистісні стосунки в групах.

  3. Методи вивчення міжособистісних стосунків.

  4. Лідерство в групах.

Суспільна природа людини реалізується через її належ­ність до різних спільнот, у яких виникають і розвиваються міжособистісні стосунки з партнерами. їх структура і особливості залежать від того, в які групи включається людина, які права і обов'язки для себе вибирає.

  1. Класифікація груп

Протягом життя кожна людина безпосередньо взаємодіє і спілкується з іншими людьми, реалізуючи свою суспільну сутність. Таке спілкування відбувається в групах.

Група об'єднання людей, створене на основі певної спільної для них ознаки, що виявляється в їх сумісній діяльності, зокрема в спілкуванні.

У соціально-психологічному аналізі груп однією з найважливіших проблем є їх класифікація. Багатство ознак, які при цьому можна обрати за критерій, породжує різноманітні її варіанти. Так, залежно від того, безпосеред­німи чи опосередкованими є взаємозв'язки між індивіда­ми, групи поділяють на умовні й реальні.

Умовна група — об'єднання людей, умовно створене дослідником на основі наявності у них спільної ознаки. Члени такої групи можуть бути незнайомими між собою і ніколи не зустрічатись. Ознаки умовних груп бувають різними: стать, вік, професія, етнічна належність та ін. Прикладами умовних груп є підлітки (всі діти віком 10— 15 років), символічна збірна команда світу з футболу, яку формують журналісти, тощо.

Реальна група — контактне об'єднання людей, яке утво­рилося на основі спільної для них просторово-часової озна­ки. Це обмежена за розмірами спільнота людей, які в пев­ний час у певному місці взаємодіють і спілкуються між со­бою. Час існування реальної групи може бути як коротким, так і тривалим. Реальні групи бувають малими і великими.

Мала група — відносно стійке об'єднання людей, у яко­му здійснюється безпосередній контакт індивідів, пов'я­заних між собою спільними цілями, завданнями. Чисель­ність такої групи — від 2 до ЗО—40 осіб. Людина може одночасно входити до складу кількох малих груп. При­клади малих груп: сім'я, студентська група, виробнича бригада, спортивна команда. Об'єднання кількох малих груп утворює велику групу.

У психології малі групи часто поділяють на первинні та вторинні. Первинна група об'єднання людей, пов'язаних між собою родинними узами, дружбою чи спільними інтере­сами. Головними ознаками первинної групи є контакт віч-на-віч, постійне спілкування і мала чисельність (від 2 до 5— 7 осіб). Вторинна група — це об'єднання декількох пер­винних груп. Класичним прикладом первинної групи є сім'я, а вторинної — громада, яка об'єднує декілька сімей.

У вітчизняній психології цей термін має дещо інше значення. Видатний український педагог Антон Макарен­ко (1888—1939) пропонував поділяти групи на первинні та вторинні колективи.

Первинний колектив, на його думку, не просто група індивідів, які взаємодіють між собою, а цілеспрямований союз особистостей. Особи, які належать до первинного ко­лективу, мають постійні ділові та дружні стосунки (клас, виробнича бригада тощо).

Вторинний колектив — група, що складається з декіль­кох первинних колективів (підприємство, школа та ін.).

За способом утворення групи поділяють на формальні (офіційні) й неформальні (неофіційні).

Формальна група — група, що має зовнішньо задані соці­ально значущі цілі діяльності, юридично визначений статус, нормативно закріплену структуру, призначене чи обране ке­рівництво і встановлені права та обов'язки осіб, які належать до цієї групи. Наприклад, студентська група створюється на основі розпорядження декана вузу, військовий підрозділ — за наказом командира військової частини. У таких групах чітко визначено їх чисельність, а іноді й термін існування.

Неформальна група не має юридично зафіксованого ста­тусу. Вона виникає на основі єдиної спрямованості психоло­гічної мотивації — симпатії, зближення поглядів, переко­нань, визнання авторитетності, компетентності окремих осіб у конкретних видах діяльності, певних захоплень у вільний час. Такими є, наприклад, різні молодіжні об'єднання (роке­ри, панки та ін.), асоціальні групи (злодії, наркомани).

За ознакою ставлення особистості до внутрішніх норм виділяють референтну (еталонну) групу.

Референтна (еталонна) група реальна чи уявна група, погляди, норми якої є зразком для особистості. З її представниками людина порівнює себе, на її норми і цін­ності орієнтується у своїй поведінці й самооцінці. Ця гру­па виконує нормативну і порівняльну функції.

За рівнем розвитку всі групи поділяють на чотири види: дифузні, асоціації (просоціальні й асоціальні), кор­порації й колективи.

Дифузна група — нестійке короткочасне об'єднання людей, що виникає лише на основі особистісно значущої діяльності. У ній міжособистісні стосунки не опосередко­вує зміст спільної діяльності, оскільки вона відсутня. Склад групи — випадковий, відносини встановлюються на рівні симпатії — антипатії. Прикладом такої групи є люди, що їдуть в одному купе поїзда.

Асоціація — група, в якій міжособистісні стосунки опосередковує особистісно значущий для кожного зміст спільної діяльності. Ролі і статуси в такій групі суворо детерміновані, але від цього не залежить ефективність спільної діяльності. Асоціація має свої групові норми і цінності, що підтримують її функціонування і на які орі­єнтуються її суб'єкти.

Залежно від спрямованості діяльності асоціації поді­ляють на просоціальні й асоціальні.

Просоціальні асоціації — групи, цінності яких не су­перечать цінностям суспільства. Асоціальні асоціації — групи з антисуспільними цінностями. Прикладом просо-ціальної асоціації є товариство колекціонерів, асоціаль­ної — група підлітків-хуліганів.

Корпорація — група, в якій міжособистісні стосунки опосередковує особистісно значущий для її членів, але асо­ціальний зміст групової діяльності. Корпорацією можна вважати добре згуртовану групу, що протиставляє себе суспільству, порушує норми моралі та права, дбає лише про корисливі групові інтереси. Це замкнуте об'єднання, від­городжене від впливу суспільства. Воно має авторитарно­го лідера, який застосовує суворі методи управління. Ти­повим прикладом корпорації є мафіозне об'єднання. Асо­ціальні асоціації відрізняються від корпорації своєю структурою і характером дій. У них немає стійкого ліде­ра і суворих методів управління.

Колектив — група, в якій міжособистісні стосунки опосередковуються суспільно цінним і особистісно зна­чущим змістом спільної діяльності. Він є найвищим рів­нем розвитку групи, бо в ньому, крім характерної для попередніх трьох видів груп ознаки (особистісна значу­щість діяльності), з'являється нова — суспільна цінність діяльності. Колектив є ідеальною з погляду суспільства спільнотою. Тому будь-яке суспільство прагне відтворити себе в колективах, які боролися б за втілення його ідеалів і цінностей.

Отже, класифікація груп за рівнем їх розвитку ґрун­тується на основі міжособистісних стосунків, які виника­ють в умовах спільної діяльності.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]