- •Тема № 1 психологія як наука
- •Становлення психології як науки
- •Рефлекторна природа психічного
- •Психіка і мозок
- •Психіка і свідомість
- •Запитання. Завдання
- •Тема №2 основні напрями, структура і методи психології
- •1.Місце психології в системі наук.
- •Структура сучасної психології
- •3.Методи психології.
- •Запитання. Завдання
- •Тема №3 методологічні аспекти психології
- •Принципи психології.
- •Системність у дослідженні людської психіки.
- •3.Теорія і експеримент у психологічній практиці
- •Закони психології
- •Запитання. Завдання
- •Тема №4 особистість у діяльності і спілкуванні. Психологічні основи діяльності людини
- •1.Сутність діяльності
- •2.Психологічна структура діяльності
- •Освоєння діяльності.
- •Основні види діяльності
- •Запитання. Завдання
- •Тема № 5 спілкування
- •Сутність спілкування
- •Функції та структура спілкування
- •Спілкування як обмін інформацією
- •Спілкування як міжособистісна взаємодія
- •Спілкування як міжособистісне розуміння
- •Запитання. Завдання
- •Тема № 6 психологія особистості
- •Індивід, особистість, індивідуальність
- •Теорії особистості
- •Спрямованість особистості
- •Самосвідомість і я-концепція особистості
- •Запитання. Завдання
- •Тема №7 міжособистісні стосунки в групах
- •Класифікація груп
- •Міжособистісні стосунки в групах (колективах)
- •Методи вивчення міжособистісних стосунків
- •Лідерство в групах (колективах)
- •Запитання. Завдання
- •Тема №8 пізнавальна діяльність особистості (Чуттєві форми пізнання дійсності)
- •Відчуття
- •Сприймання
- •Запитання. Завдання
- •Тема №8 раціональні форми освоєння дійсності
- •Пам'ять
- •Мислення.
- •Запитання. Завдання
- •Тема №9 емоційно-вольова сфера особистості. Емоції і почуття.
- •Функції емоцій і почуттів у житті людини
- •Теорії емоцій
- •Фізіологічні основи емоцій
- •Основні якості і форми переживання почуттів
- •Основні емоційні стани
- •Запитання. Завдання
- •Тема № 10 воля
- •Воля і вольові дії людини
- •Структура вольової дії
- •Вольові якості особистості
- •Запитання. Завдання
- •Тема № 11 психологія індивідуальності темперамент
- •Сутність темпераменту
- •Історія розвитку вчення про темперамент
- •Типи вищої нервової діяльності і темперамент
- •Психологічна характеристика типів темпераменту
- •Темперамент і стиль діяльності
- •Запитання. Завдання
- •Тема № 12 характер
- •Сутність і суспільна зумовленість характеру
- •Структура характеру
- •Типологія характерів
- •Запитання. Завдання
- •Тема № 13 Здібності
- •Знання, навички і вміння як основа для розвитку здібностей
- •Характеристика здібностей і проблема їх вимірювання
- •Види і структура здібностей
- •Задатки і здібності
- •Обдарованість і талант
- •Запитання. Завдання
- •Тема № 14 Педагогіка як наука
- •Становлення і розвиток педагогіки
- •Предмет, основні категорії, завдання і функції педагогіки
- •Галузі і міжпредметні зв'язки педагогіки
- •Логіка і методи педагогічних досліджень
- •Запитання. Завдання
- •Тема № 15 теорія освіти і навчання (дидактика)
- •Зв'язок дидактики з іншими науками
- •Актуальні проблеми дидактики на сучасному етапі
- •Запитання. Завдання
- •Тема № 16 зміст освіти в україні
- •Зміст і рівні освіти
- •Державні нормативні документи, що визначають зміст освіти
- •Система контролю за рівнем засвоєння змісту освіти у процесі навчання
- •Запитання. Завдання
- •Тема № 17 процес навчання
- •Сутність і структура процесу навчання
- •Закономірності і принципи навчання
- •Запитання. Завдання
- •Тема № 18 методи, форми і засоби навчання
- •Особливості основних груп методів навчання
- •Форми організації навчання
- •Засоби навчання
- •Запитання. Завдання
- •Тема № 19 Суть процесу виховання
- •Специфіка, рушійні сили й етапи процесу виховання
- •Результати процесу виховання
- •Запитання. Завдання
- •Тема № 20 закономірності і принципи виховання
- •Основні закономірності виховання
- •Основні принципи виховання
- •Запитання. Завдання
- •Тема № 21 мета, завдання й основні напрями виховання
- •Мета і завдання національного виховання
- •Розумове виховання
- •Моральне виховання
- •Статеве виховання і підготовка до сімейного життя
- •Правове виховання
- •Антинаркогенне виховання
- •Екологічне виховання
- •Трудове виховання
- •Економічне виховання
- •Естетичне виховання
- •Запитання. Завдання
- •Тема № 22 методи і форми виховання
- •Методи виховання
- •Форми організації виховного процесу
- •Запитання. Завдання
Форми організації виховного процесу
У виховному процесі використовують масові, групові та індивідуальні форми його організації.
Масові форми виховної роботи. До масових форм організації виховної роботи належать тематичний вечір, вечір запитань і відповідей, конференція, тиждень певного навчального предмета, зустріч із видатними людьми, огляд, конкурс, олімпіада, туристичний похід, фестиваль, виставка тощо. Найпоширеніші з них — читацька конференція, тематичний вечір та вечір запитань і відповідей.
Читацька конференція. Будучи важливим засобом пропаганди художньої та наукової літератури, вона допомагає глибше зрозуміти зміст та образи твору, особливості мови та стилю, навчитися відрізняти головне від другорядного, прищеплює літературно-естетичні смаки.
Види і тематика читацьких конференцій різноманітні: вони можуть проводитися на матеріалі однієї або кількох праць, бути присвяченими творчості письменника або конкретній літературній чи науковій проблемі. Вибір теми визначається завданнями морального й естетичного виховання, характером навчального матеріалу і віковими особливостями підопічних.
Залежно від типу конференції та індивідуальних особливостей читацького колективу визначають її структуру й форми проведення. Так, у 5—7 класах читацька конференція наближається до бесіди, під час якої учні висловлюють своє ставлення до героїв, їх вчинків, читають напам'ять уривки з книги, а після цього ставлять інсценівки або переглядають діафільм, кінофільм. У 8—12 класах читачі виступають із доповідями, повідомленнями, в яких дають моральну оцінку рисам, якостям і вчинкам героїв книг, творам загалом, аналізують їх художні особливості та недоліки, роблять висновки про їх виховне та освітнє значення.
Студенти порушують глибинні аспекти значимих проблем, претендуючи на самостійний аналіз, науково обґрунтовані висновки.
Тематичний вечір. Найчастіше буває суспільно-політичним (присвяченим державним святам, пам'ятним датам, політичним подіям) або патріотичним (приуроченим до історичних дат).
Цінність тематичного вечора полягає насамперед у тому, що в його підготовці та проведенні беруть участь самі учні, студенти. Обираючи тему, запрошуючи гостей, оформлюючи приміщення, готуючи книжкову виставку чи номер художньої самодіяльності, відшукуючи кінофільми тощо, вони мають змогу виявити свою ініціативу, самостійність, ерудованість.
Вечір запитань і відповідей. Це цікавий, динамічний спосіб роз'яснення учням різноманітних питань внутрішньої політики і міжнародного життя України, виробництва, науки, техніки, культури, спорту, побуту тощо.
На тематичних вечорах і вечорах запитань і відповідей використовують різні методи і засоби впливу на школярів: виступи запрошених гостей, демонстрування кінофільмів, художню самодіяльність. Все це дає можливість зробити вечори цікавими, виховну інформацію дохідливою, переконливою, насиченою яскравими прикладами з життя.
Як правило, такі вечори підопічні готують самостійно: пишуть оголошення про майбутній вечір, виготовляють скриньку для збирання запитань, зошит для записування запитань та пропозицій, оформлюють приміщення, книжкові вітрини, добирають кінофільми, готують номери художньої самодіяльності.
Групові форми виховної роботи. До цих форм належать політінформація, година класного керівника, куратора, гурток художньої самодіяльності, випускання стінної газети, похід, екскурсія.
Політична інформація. Вона може бути оглядовою або тематичною.
Оглядова політінформація — коротке доступне повідомлення про найважливіші події в Україні та за кордоном. Тематичну політінформацію присвячують висвітленню одного або кількох актуальних питань політичного, економічного, культурного чи наукового життя України або світової спільноти.
Година класного керівника. Це — важливий засіб формування наукового світогляду і моральної поведінки школярів.
Тематику цих виховних заходів розробляє класний керівник, ураховуючи особливості класу. Це може бути бесіда на етичні проблеми, лекція, диспут, усний журнал, зустріч із цікавою людиною, обговорення книги та ін. Останню годину місяця доцільно присвячувати підбиттю підсумків навчально-виховної роботи класу.
До підготовки виховного заходу класний керівник може залучати й учнів, що позитивно впливає на них.
Тему виховного заходу доцільно визначати заздалегідь, розподіливши завдання по збиранню і підготовці наочності, запропонувавши почитати літературу, підготувати запитання, зібрати місцевий матеріал (цифри, факти, спогади тощо).
Гурток художньої самодіяльності. Його цінність полягає в тому, що мистецтво зближує людей, пробуджує почуття відповідальності, сприяє формуванню вміння колективно переживати успіхи і невдачі. Участь у його роботі дає змогу виявити свої здібності, розумно провести вільний час. Учасники художньої самодіяльності краще відчувають красу мистецтва і природи, людських відносин, більше тягнуться до книги.
Стінна газета. Стінні газети бувають загальношкільними (факультетськими, вузівськими), класними (навчальної групи), предметними, сатиричними та ін. Завдяки їм вдається формувати громадську думку, спрямовувати її у конструктивне русло.
До випуску стінгазети важливо залучати якомога більше школярів (студентів) — через роботи редакційних колегій, кореспондентської мережі. Активна участь у підготовці стінної газети формує чесність, правдивість, принциповість, вміння аналізувати і давати оцінку фактам і явищам, критично ставитися до власних і чужих вчинків. У процесі підготовки і проведення виховних заходів (політінформації, години класного керівника та ін.) використовують матеріали періодичної преси, радіо- і телепередач, художніх фільмів, книг.
Похід. Є цікавою формою виховання. Особливо захоплюючими є походи по місцях історії нашого народу. Зібрані під час походів і зустрічей матеріали оформляють у книгах й альбомах.
Екскурсія. Є ефективним виховним заходом, що дає змогу організувати спостереження і вивчення різних предметів і явищ у природних умовах. З екскурсією можна піти на природу, на підприємство, в установу, до музею, на виставку. Методика підготовки і проведення виховної і навчальної екскурсій однакові. Однак виховна екскурсія має насамперед виховні цілі. Так, під час екскурсії на підприємство здійснюють трудове, економічне виховання та профорієнтацію, у військову частину — військово-патріотичне виховання.
Індивідуальні форми виховної роботи. Необхідною умовою успішної індивідуальної виховної роботи є вивчення індивідуальних особливостей учнів, студентів. Початком індивідуальної виховної роботи має бути встановлення щирих, доброзичливих стосунків. Зробити це часом нелегко, оскільки індивіди, які потребують найбільше уваги, нерідко не довіряють педагогам. Велике значення при цьому має авторитет вихователя, його знання психології особистості, уміння швидко орієнтуватися в ситуації, передбачати наслідки своїх педагогічних впливів.
Індивідуальна виховна робота має бути систематичною і послідовною. Вона повинна включати не тільки бесіди з вихованцями з приводу допущених ними негативних вчинків, а й профілактичні розмови та інші заходи.
Обов'язково також визначити місце кожного вихованця серед його товаришів, стріль взаємин із ними, його ставлення до громадської думки колективу і ставлення колективу до нього, його поведінки. Це дасть змогу використовувати виховні можливості колективу в індивідуальній роботі з конкретним вихованцем.
Необхідно передбачити і координування впливів педагогів, батьків і колективу. Така координація здійснюється завдяки обміну думками та аналізу результатів виховного впливу.
В індивідуальній виховній роботі використовують різноманітні форми, зорієнтовані на розкриття і розвиток здібностей особистості. Це може бути колекціонування, спортивні, мистецькі заняття, різні види технічного аматорства тощо.
Людина виховується внаслідок дії сукупності різноманітних заходів і впливів. Будь-який метод, засіб, який використовують ізольовано, відірвано від системи виховних впливів, не досягає виховної мети. Адже, за А. Макаренком, вирішальною є не логіка певного методу, а логіка і дія всієї системи засобів, гармонійно організованих.
Тому всі методи і форми виховання взаємопов'язані і взаємозумовлені. Жодний із них не може бути універсальним засобом впливу на особистість, на формування її якостей, хоча б яким досконалим він був.