- •Тема 1. Основні положення теорії комунікації
- •1. Поняття комунікації
- •2. Причини винесення комунікації в окремий предмет
- •3. Дисципліни, що вивчають комунікацію.
- •4. Види, форми, типи комунікаційної діяльності
- •5. Функції комунікації та комунікативного акту.
- •Тема 2. Моделі комунікації
- •4. Модель Лотмана
- •5. Модель комунікації ю.М.Лотмана
- •1. Модель Якобсона
- •Модель Шенона-Вівера
- •3. Модель Ньюкома
- •4. Модель Лотмана
- •5. Модель комунікації ю.М.Лотмана
- •6.Модель знака
- •Тема 3. Групова комунікація
- •Група: ролі, лідерство, комунікація.
- •2.Організація як тип формальної групи.
- •3. Комунікаційні мережі у діловій комунікації
- •Комунікаційний стиль у діловій комунікації
- •Тема 4. Комунікативні конфлікти
- •4. Механізм та сфери виникнення комунікативних конфліктів.
- •Тема 5. Теорія переговорів.
- •1. Переговори та їх особливості при конфлікті
- •2. Підготовка до переговорів
- •Тактичний план
- •Стратегічний план
- •3. Особисті переговорні стилі
- •Переговорні стилі
- •Тема 6. Поняття про аргументації в комунікації
- •Поняття про аргументації
- •Доказ і його структура
- •Види доказу
- •Прийоми аргументації
- •Спростування. Види спростування
- •Тема 7. Семіотика в системі комунікації
- •1. Напрямки семіотики
- •2. Закони семіотики
- •3.Знаки та системи знаків
- •Символ (від грецької symbolon - "знак, прикмета, ознака") - умовна позначення предметів або явищ.
- •Правила аналізу символу
- •Тема 8. Невербальна комунікація
- •Поняття, функції та види невербальної комунікації
- •Засоби передачі інформації
- •Функції невербальних комунікацій
- •Оптико-кінетичні комунікації
- •Розуміння жестів.
- •Фонаційні та графічні засоби невербальної комунікації
- •Ситуативні змінні невербальної комунікації
- •Організація простору
- •7.Колір та комунікація
- •Тема 5. Моделі масової комунікації
- •Модель „взаємної обумовленості” Шрама
- •Двоступенева схема Каца та Лазарфельда
- •Концепція Ноель-Нойман
- •Структурна взаємозалежність
- •Концепція засобів Маклюена
- •Тема 9. Комунікативні дискурси
- •1. Поняття дискурсу
- •2. Теле- і радіодискурс
- •3. Газетний дискурс
- •4. Театральний дискурс
- •5. Кінодискурс
- •6. Літературний дискурс
- •7. Дискурс у сфері "паблік рілейшнз"
- •8. Рекламний дискурс
- •9. Політичний дискурс
- •10. Тоталітарний дискурс
- •11. Неофіційний (позацензурний) дискурс
- •12. Релігійний дискурс
- •13. Етикетний дискурс
- •14. Фольклорний та міфологічний дискурс
7. Дискурс у сфері "паблік рілейшнз"
"Паблік рілейшнз" - це новий тип комунікаційної діяльності, тому для нього ще навіть немає україномовного відповідника. Це комунікація у сфері взаємовідносин суспільних інституцій з громадянами. До неї відносяться споживачі інформації як за межами цих інституцій, так і в них самих, тобто взаємодія зі своїми співробітниками теж належить до царини "паблік рілейшнз".
Найчастіше до "паблік рілейшнз"- дискурсу відносять створення позитивного іміджу як інституцій, так і окремих людей. Відповідний радник угорського прем'єр-міністра каже в своєму інтерв'ю: я займаюся не тим, "що" сказати, а тим, "як" це сказати. Радники з "паблік рілейшнз" – дискурсу змінили, приміром, зовнішність німецького канцлера Г.Коля: окуляри, зачіску, крій піджака. Все це заради того, щоб рівень довіри до політичного діяча був найвищим. До речі, для німців – це рівень людини, у якої можна, не боячись, купити автомобіль, який вже був у вжитку. Тому спеціаліст з "паблік ршейшнз" – дискурсу стежить за всім: як виглядає політичний лідер, як він себе поводить на людях, як він виступає у засобах масової інформації. Згадаймо, що останні соціологічні опитування в Україні показують, що люди збираються голосувати не за партії, а за особисті якості тих чи інших лідерів. Відповідні спеціалісти є обов'язковими на Заході для всіх: від папи римського до американського президента.
"Паблік рілейшнз" – дискурс включає в себе й організацію прес-конференцій, виставок, презентацій. Такий спеціаліст має добре орієнтуватися в специфіці кожного з каналів масової комунікації, вміти зробити інтерв'ю, буклет, статтю.
Сфера "паблік рілейшнз" – дискурсу наперед готується до особливостей інформаційної поведінки у випадках екстремальних ситуацій. Це ситуації "відоме невідоме" (тобто аварії, які можна прогнозувати) та "невідоме відоме" (тобто аварії, які наперед важко уявити, на кшталт підсипаного якимсь божевільним ціаністого калію в ліки). Створюється наперед список усіх можливих аварій, виділяється спеціальна група, заздалегідь моделюється поведінка у реальних ситуаціях. Тому коли така аварія скоїться, конкретна інституція або фірма починає працювати у режимі, який завчасно був опрацьований її співробітниками, й для них практично немає невідомих ситуацій.
Тексти, які створюються у сфері "паблік рілейшнз", мають чітко відповідати майбутньому каналу комунікації, нормам такого тексту й нормам такого каналу, типу аудиторії, на яку розрахований подібний текст.
"Паблік рілейшнз" як спеціальність виникає у США ще в довоєнний час. І поступово набирає ваги. Кожна фірма має таких співробітників, котрі працюють з громадськістю. Стають дедалі більшими політичні завдання у сфері "паблік рілейшнз". Вибори останніх років на всіх рівнях у США стали активно використовувати знакові (рекламні) матеріали, а не суто новини, до чого звикли ми. Причому ці рекламні матеріали можуть бути як позитивними, так і негативними, коли йдеться про супротивників. У відповідь опоненти витрачають свій час на те, щоб спростувати цей негатив, замість того, щоб нарощувати свій позитив.
"Паблік рілейшнз"- дискурс може створювати позитивний імідж і цілої країни. Від іміджу країни на світовому рівні залежать її відносини з іншими країнами. Якщо створено негативний імідж, його досить важко потім зробити іншим. Тому питаннями іміджу слід
займатися від самого початку на професійному рівні. До речі, й боротьба з чутками теж належить до царини "паблік рілейшнз"1.