- •Тема 1. Основні положення теорії комунікації
- •1. Поняття комунікації
- •2. Причини винесення комунікації в окремий предмет
- •3. Дисципліни, що вивчають комунікацію.
- •4. Види, форми, типи комунікаційної діяльності
- •5. Функції комунікації та комунікативного акту.
- •Тема 2. Моделі комунікації
- •4. Модель Лотмана
- •5. Модель комунікації ю.М.Лотмана
- •1. Модель Якобсона
- •Модель Шенона-Вівера
- •3. Модель Ньюкома
- •4. Модель Лотмана
- •5. Модель комунікації ю.М.Лотмана
- •6.Модель знака
- •Тема 3. Групова комунікація
- •Група: ролі, лідерство, комунікація.
- •2.Організація як тип формальної групи.
- •3. Комунікаційні мережі у діловій комунікації
- •Комунікаційний стиль у діловій комунікації
- •Тема 4. Комунікативні конфлікти
- •4. Механізм та сфери виникнення комунікативних конфліктів.
- •Тема 5. Теорія переговорів.
- •1. Переговори та їх особливості при конфлікті
- •2. Підготовка до переговорів
- •Тактичний план
- •Стратегічний план
- •3. Особисті переговорні стилі
- •Переговорні стилі
- •Тема 6. Поняття про аргументації в комунікації
- •Поняття про аргументації
- •Доказ і його структура
- •Види доказу
- •Прийоми аргументації
- •Спростування. Види спростування
- •Тема 7. Семіотика в системі комунікації
- •1. Напрямки семіотики
- •2. Закони семіотики
- •3.Знаки та системи знаків
- •Символ (від грецької symbolon - "знак, прикмета, ознака") - умовна позначення предметів або явищ.
- •Правила аналізу символу
- •Тема 8. Невербальна комунікація
- •Поняття, функції та види невербальної комунікації
- •Засоби передачі інформації
- •Функції невербальних комунікацій
- •Оптико-кінетичні комунікації
- •Розуміння жестів.
- •Фонаційні та графічні засоби невербальної комунікації
- •Ситуативні змінні невербальної комунікації
- •Організація простору
- •7.Колір та комунікація
- •Тема 5. Моделі масової комунікації
- •Модель „взаємної обумовленості” Шрама
- •Двоступенева схема Каца та Лазарфельда
- •Концепція Ноель-Нойман
- •Структурна взаємозалежність
- •Концепція засобів Маклюена
- •Тема 9. Комунікативні дискурси
- •1. Поняття дискурсу
- •2. Теле- і радіодискурс
- •3. Газетний дискурс
- •4. Театральний дискурс
- •5. Кінодискурс
- •6. Літературний дискурс
- •7. Дискурс у сфері "паблік рілейшнз"
- •8. Рекламний дискурс
- •9. Політичний дискурс
- •10. Тоталітарний дискурс
- •11. Неофіційний (позацензурний) дискурс
- •12. Релігійний дискурс
- •13. Етикетний дискурс
- •14. Фольклорний та міфологічний дискурс
2. Підготовка до переговорів
Стадії переговорів:
• підготовка до переговорів (передпереговорна стадія);
• процес їхнього ведення і досягнення домовленостей у випадку, якщо переговори закінчилися їхнім підписанням (стадія взаємодії);
• аналіз результатів переговорів і виконання досягнутих домовленостей (імпліментація).
При підготовці до переговорів необхідно приділити увагу наступним аспектам:
змісту переговорів,
атмосфері,
силовому балансу ,
клієнту,
процедурі.
На підготовчому етапі можна виділити три ступіні:
Діагноз: збір і обмін інформацією за змістом, атмосфера, силовий баланс і клієнт.
Мета: визначення бажаних результатів.
Процедури: тактична і стратегічна підготовка.
Найбільш важливі елементи:
робота з альтернативами для того, щоб дотримуватися принципу гнучкості;
створення тактичного плану вступних дій;
створення генерального стратегічного плану.
Діагноз змісту переговорів:
Як добре ми інформовані про питання, які пропонують до обговорення?
Чи є відповідні документи і досьє?
Чи знайомі з історією питання?
Чи провели ми досить цільну експертизу спеціальних питаннь?
Що є нашими інтересами і метою; цілі й інтереси наших опонентів?
Чи мають відношення до переговорів визначені твердження/принципи/ політичні заяви? Які з них наші, які їх?
Тактичний план
Атмосфера:
Якого роду атмосфера очікується за столом переговорів?
Чи важливі в майбутньому ці відносини?
Чи здатні ми оцінити наш вплив на атмосферу?
З якими людьми ми будемо мати справу? Який їх переговорний стиль, їх "підґрунтя", у чому вони зацікавлені особисто?
Чи можемо ми відокремлювати інтереси від індивідуумів? Силовий баланс:
Які можна виділити слабкі і сильні місця з обох сторін?
У чому ми залежимо від опонента, у чому залежить від нас він?
Якщо угода не досягнута, як це відіб'ється на обох сторонах?
Які альтернативи є?
Чи варто чекати маніпуляцій або всякого роду "силових ігор"?
Якими повноваженнями володіє опонент?
Клієнти :
Наскільки сильна позиція наших опонентів стосовно клієнтів? Наскільки сильна наша?
Де лежать первісні інтереси опонента?
Якого роду повноваженнями наділяють нас клієнти?
Чию думку у представників клієнтів можна назвати вирішальною?
Що можемо ми уступити опоненту, що буде коштувати це нам і як допоможе йому?
Чи намагаються клієнти постійно втручатися в хід переговорів, або вони спостерігають за ними з боку?
Наскільки нам потрібно "пускати пил в очі" нашим клієнтам?
Цілі (силовий баланс)
Яких результатів ми хочемо домогтися? Чого хочуть наші опоненти?
Чим ми будемо задоволені найменше?
Чи можливо і потрібно встановлювати розділову риску між угодою, що навряд чи можна досягти й угодою, що узагалі нам недоступно?
Цілі в переговорах:
Найбільш бажані для нас результати
Малоприйнятня
Неприйнятня
Зовсім неприйнятні для нас результати
Процедури
Для того, щоб збільшити ступінь гнучкості в переговорах, необхідно використовувати весь тактичний і стратегічний арсенал. Наступні пункти можуть у цьому допомогти.
Робота з альтернативами:
* Якою мірою використовували ми особисті контакти з опонентом для обміну ідеями, інформацією?
* Наскільки щирі ми на самому початку переговорів? Чи зв'язуємо ми себе відразу обіцянкою, або спочатку інформуємо опонентів про насущні інтереси?
* чи Досить добре ми знаємо наших опонентів, або нам необхідно "висвітити" їх, задаючи питання, даючи їм можливість висловитися, виявляючи зацікавленість, витримуючи паузу, подаючи йому приклад?
* Яким образом ми вибудовуємо нашу лінію аргументації? Є чи в нас готова версія, що проясняє наші інтереси?
* чи Виражені результати, яких ми хочемо домогтися, у декількох альтернативах?
Чи процвітали ми в створенні деякої кількості альтернатив?
Збільшити гнучкість переговорів можна використовуючи такі процедури:
мозковий штурм, спільне обговорення, створення спробних пропозицій ;
підведення підсумків, переоблік;
скликання неформальної дослідницької групи;
перерви;
запобігання суперечок з приводу: "хто правий";
пробні пропозиції