- •Тема 1. Основні положення теорії комунікації
- •1. Поняття комунікації
- •2. Причини винесення комунікації в окремий предмет
- •3. Дисципліни, що вивчають комунікацію.
- •4. Види, форми, типи комунікаційної діяльності
- •5. Функції комунікації та комунікативного акту.
- •Тема 2. Моделі комунікації
- •4. Модель Лотмана
- •5. Модель комунікації ю.М.Лотмана
- •1. Модель Якобсона
- •Модель Шенона-Вівера
- •3. Модель Ньюкома
- •4. Модель Лотмана
- •5. Модель комунікації ю.М.Лотмана
- •6.Модель знака
- •Тема 3. Групова комунікація
- •Група: ролі, лідерство, комунікація.
- •2.Організація як тип формальної групи.
- •3. Комунікаційні мережі у діловій комунікації
- •Комунікаційний стиль у діловій комунікації
- •Тема 4. Комунікативні конфлікти
- •4. Механізм та сфери виникнення комунікативних конфліктів.
- •Тема 5. Теорія переговорів.
- •1. Переговори та їх особливості при конфлікті
- •2. Підготовка до переговорів
- •Тактичний план
- •Стратегічний план
- •3. Особисті переговорні стилі
- •Переговорні стилі
- •Тема 6. Поняття про аргументації в комунікації
- •Поняття про аргументації
- •Доказ і його структура
- •Види доказу
- •Прийоми аргументації
- •Спростування. Види спростування
- •Тема 7. Семіотика в системі комунікації
- •1. Напрямки семіотики
- •2. Закони семіотики
- •3.Знаки та системи знаків
- •Символ (від грецької symbolon - "знак, прикмета, ознака") - умовна позначення предметів або явищ.
- •Правила аналізу символу
- •Тема 8. Невербальна комунікація
- •Поняття, функції та види невербальної комунікації
- •Засоби передачі інформації
- •Функції невербальних комунікацій
- •Оптико-кінетичні комунікації
- •Розуміння жестів.
- •Фонаційні та графічні засоби невербальної комунікації
- •Ситуативні змінні невербальної комунікації
- •Організація простору
- •7.Колір та комунікація
- •Тема 5. Моделі масової комунікації
- •Модель „взаємної обумовленості” Шрама
- •Двоступенева схема Каца та Лазарфельда
- •Концепція Ноель-Нойман
- •Структурна взаємозалежність
- •Концепція засобів Маклюена
- •Тема 9. Комунікативні дискурси
- •1. Поняття дискурсу
- •2. Теле- і радіодискурс
- •3. Газетний дискурс
- •4. Театральний дискурс
- •5. Кінодискурс
- •6. Літературний дискурс
- •7. Дискурс у сфері "паблік рілейшнз"
- •8. Рекламний дискурс
- •9. Політичний дискурс
- •10. Тоталітарний дискурс
- •11. Неофіційний (позацензурний) дискурс
- •12. Релігійний дискурс
- •13. Етикетний дискурс
- •14. Фольклорний та міфологічний дискурс
Тема 5. Теорія переговорів.
1. Переговори та їх особливості при конфлікті
2. Підготовка до переговорів
3. Особисті переговорні стилі
1. Переговори та їх особливості при конфлікті
Відмінність переговорів при конфлікті від переговорів, що ведуться в рамках співробітництва, полягає в наступному
По-перше, накладає на учасників особливу відповідальність за прийняті рішення, багаторазово збільшуючи «ціну помилки». Несвоєчасне або невірне рішення, прийняте на переговорах, часто спричиняє продовженню або навіть посиленню конфлікту з усіма наслідками, що звідси випливають.
По-друге, при співробітництві учасники переговорів будують нові відносини, що дозволяють їм одержати новий продукт. Їх ціль полягає в тому, щоб домовитися про «внесок» кожного, а також про організацію взаємодії і розподілу отриманого. Інакше ставиться задача в конфлікті. Тут основний акцент робиться на розподілі або перерозподілі наявного. Для учасників переговорів проблемою є методи та предмет домовленості.
Переговори в умовах конфлікту, виявляються більш успішними, якщо:
• предмет конфлікту чітко визначений;
• сторони уникають використовувати погрози;
• учасники намагаються відійти від розгляду конфлікту як ситуації з нульовою сумою;
• відносини сторін не зводяться тільки до врегулювання конфлікту, а охоплюють багато областей, де інтереси сторін збігаються;
• ставки учасників не занадто високі;
• сили сторін приблизно рівні;
• обговорюється не занадто велика кількість питань (одні питання не «гальмують» рішення інших).
Особливості переговорів при конфлікті:
1. Інтереси сторін частково збігаються, а частково розходяться. При повній розбіжності інтересів спостерігаються конкуренція, змагання, протиборство, конфронтація, війна хоча, як відзначав Т. Шеллинг, навіть у війнах у сторін мається спільність інтересів. При явному збігу інтересів або явній розбіжності маємо справу з іншими видами взаємодії сторін — співробітництвом або конфліктом. Збіг і розбіжність інтересів робить переговори суперечливими, оскільки привносить у них одночасно елементи кооперації і конфронтації.
2. Взаємозалежність Складне переплетіння інтересів і неможливість реалізувати їх поодинці, шляхом однобічних дій робить учасників переговорів взаємозалежними. Чим більше сторони залежать один від одного, тим у більшій мірі вони обмежені у своїх однобічних кроках, тим більше змушені шукати рішення спільно, шляхом переговорів. Сторони повинні розуміти свою взаємозалежність, у противному випадку будуть домінувати спроби розв'язати конфлікт шляхом однобічних дій.
3. Наступна важлива характеристика переговорів, без якої вони не можуть відбутися, — наявність спілкування сторін.
В умовах конфлікту спілкування на переговорах у значній мірі ускладнюється негативними стереотипами сторін у відношенні один до одного, а також іншими феноменами сприйняття і відсутністю каналів комунікації. Однак існує і зворотний вплив. При правильній організації переговорного процесу спілкування сприяє формуванню більш адекватного сприйняття учасниками і предмета, що викликав конфлікт, і один одного.
Спілкування дозволяє їм не тільки краще зрозуміти суть проблеми, але і вийти за її рамки — обговорити більш широке коло питань. Однак таке можливо, якщо спілкування на переговорах буде побудовано на основі діалогу, сприйнятливості. Коли вдається побудувати таке спілкування, переговори стають одним з найбільш конструктивних елементів політичного розвитку.
4. Важливо мати на увазі, що від інших видів спілкування переговори відрізняють наявність проблеми, яку необхідно вирішити спільними зусиллями. Спільне рішення проблеми.
Відносини між сторонами, що переговорюються, визначаються наступними параметрами:
сторони в переговорах взаємозалежні;
сторони в переговорах представляють різні інтереси;
між ними немає значних розходжень у силі.