Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекція ХЗ1.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
20.11.2019
Размер:
117.25 Кб
Скачать

ЛЕКЦІЯ №1. Основні положення фізичної реабілітації при хірургічних втручаннях з приводу пороків серця.

ЗМІСТ.

  1. ЛФК в передоперацій період.

  2. ЛФК в післяопераційний період.

  3. ЛФК при аорто-коронарному шунтуванні і резекції постінфарктної аневризми лівого шлуночку.

  4. ЛФК при оперативних втручаннях на крупних судинах.

  5. Фізична реабілітація при оперативних втручаннях на легенях.

  6. Фізична реабілітація при оперативних втручаннях на органах черевної порожнини .

Передопераційний період. Завдання ЛФК: помірна мобілізація резервів кардіореспіраторної системи; полегшення роботи серця за рахунок мобілізації екстракардіальних факторів кровообігу; боротьба з проявом неврозу, занепокоєння, формування впевненості в результаті операції; оволодіння вправами раннього післяопераційного періоду (навчання діафрагмальному типу дихання; прийомам безболісного відкашлювання, підведення тазу). Протипокази до призначення ЛФК: загальний важкий стан хворого, дихальна недостатність, порушення ритму серця; активний ревматичний процес.

Заняття ЛГ призначають за декілька тижнів до операції індивідуально або малогруповим методом. Методика ЛГ передбачає виконання статичних і динамічних дихальних вправ для всіх м'язових груп з повною амплітудою рухів і акцентом на тренування дихання у поєднанні з динамічними вправами. Можливе застосування снарядів (м'ячі, палиці, гантелі), малорухливі ігри. Темп середній і повільний, фізичне навантаження визначається ступенем недостатності кровообігу, формою пороку серця, загальним станом хворого.

Післяопераційний період. Завдання ЛФК: профілактика ускладнень (пневмонії, ателектазу, плевральних, плеврокардіальних спайок, флебітів, атонії кишківника, тромбозів, емболії і ін.); полегшення роботи серця за рахунок мобілізації екстракардіальних чинників кровообігу; профілактика порушень постави, тугорухливості в лівому плечовому суглобі; адаптація серця до нових умов гемодинаміки; нормалізація діяльності основних систем організму. Протипокази до призначення ЛФК: важкий стан хворого, кровотеча або її небезпека; стан гострої серцевої недостатності, аритмія.

Методика ЛФК після оперативних втручань на серце тісно пов'язана із захворюванням, з приводу якого виконана операція, станом хворого в перед- і післяопераційному періодах. При операціях на серці з приводу вроджених і набутих пороків серця методика лікувальної гімнастики поділяється на 3 періоди з 5 руховими режимами: I А; I Б; II А; II Б і III.

Період I А. ЛГ проводять в першу добу після операції. Дуже важливо проводити очищення трахеобронхіального дерева, щоб вивести якомога більше слизу. Слід пам'ятати, що навіть після добре виконаної операції хворий може загинути від асфіксії, викликаної невеликою пробкою слизової оболонки в дихальних шляхах. У зв'язку з цим ЛГ проводиться щогодини, хворий робить 3-4 дихальних рухи і декілька послідовних кашельних поштовхів. При цьому методист ЛФК підтримує руками грудну клітку хворого з боків, уникаючи травмування області шва; а під час видиху - здійснює незначне вібраційне стисканя грудної клітки хворого, стимулюючи цим грудні м'язи.

Дихальні вправи поєднуються з рухами пальців стоп і рук. За допомогою методиста хворий повертається на бік і лежить 10-12 хв. У положенні на боці методист масажує спину оперованого. Хворі кілька разів в день надувають поліетиленові кулі, іграшки.

Період I Б. Під час процедури ЛГ хворого поступово переводять в положення сидячи в ліжку, з опущеними на лаву ногами. Статичні дихальні вправи доповнюють динамічними вправами з рухами дрібних, середніх і крупних груп м'язів. Темп повільний, заняття проводять 2-3 рази в день індивідуально. Продовжується надування іграшок.

Період ІІ А. Хворий виконує вправи сидячи на стільці, включаючи рухи, що охоплюють велику кількість груп м'язів, вставання. Заняття проводять індивідуально або малогруповим методом в палаті; комплекс включає 12- 15 вправ. Протягом всієї процедури рекомендується слідкувати за правильною поставою хворого як у спокої, так і в русі.

Період II Б. Занятия проводять активніше, малогруповим методом. Хворому дозволяється вставати і за допомогою медперсоналу 2-3 рази на день проходити відстань 15-20 м.

Період III - тренувальний. Процедури проводять, об’єднюючи хворих в групи спочатку по 3-5, а надалі, перед випискою - по 8-10 чоловік. Заняття проводять в вихідному положенні сидячи на стільці і стоячи, тривалість їх 20-25 хв 1 раз на день. Допускаються вправи з невеликою напруженням, обтяженням (гантелі 1/2 - 1 кг). Широко застосовуються коригуючі вправи, що зміцнюють м'язи-розгиначі корпусу, переважно у вихідному положенні стоячи і під час ходьби. Коригуючий вплив вправ підсилює застосування снарядів (гімнастичні палиці, м'ячі і ін.). У заняття включають присідання, тримаючись за опору, а також вправи на розвиток координації з поступовим ускладненням узгодженості рухів. Темп вправ різний: повільний і середній, для вправ з невеликими м'язовими групами - швидкий. Ходьба в повільному, середньому і швидкому темпі з короткочасним прискоренням і уповільненням.

Завершальний період занять з хворим за 3-5 днів перед випискою складається з вправ, що мають за мету профілактику порушень постави, підвищення функціональних можливостей дихальної, серцево-судинної системи, укріпленню всіх груп м'язів, підготовці хворого до обслуговування себе удома. Велика увага приділяється ходьбі по коридору і сходам.

Час переходу хворих з одного на інший руховий режим після операції залежить від виду вродженої або набутої вади; від успішності операції і стану хворого після операції. Так, наприклад, після усунення дефекту міжпередсердної або міжшлуночкової перегородки хворого через 10 днів переводять на III режим, а після протезування клапанів - на 22-23-й день. При виписці із стаціонару хворим з метою закріплення результатів лікування видається «Пам'ятка» з рекомендаціями по застосуванню фізичних вправ протягом 1 року після операції.

Лфк при аорто-коронарному шунтуванні і резекції постінфарктної аневризми лівого шлуночку

Передопераційний період. Завдання і протипокази ті ж, що при пороках серця. Методика ЛГ розроблена в залежності від належності хворого до однієї з трьох груп по класифікації ВООЗ: до 1-ої групи відносяться хворі із стенокардією без перенесеного інфаркту міокарда, до 2-ої - з постінфарктним кардіосклерозом і до 3-ої - з постінфарктною аневризмою лівого шлуночку. У хворих 1-ої групи руховий режим включає вправи для м'язових груп, що виконуються з повною амплітудою, динамічні дихальні вправи. Тривалість занять - 20-25 хв.

Для хворих 2-ої групи комплекс лікувальної гімнастики складається з дихальних вправ і вправ для дрібних і середніх м'язових груп, що виконуються поволі; окремі рухи можна виконувати в середньому темпі, але з малою амплітудою. Дихальні вправи (статичні і динамічні) обов'язково чергують з загальнорозвиваючими і паузами для відпочинку. При лікувальній гімнастиці не можна допускати почастішання пульсу після навантаження більш ніж на 10%. Тривалість занять - 15-20 хв.

У хворих 3-ої групи в комплексі фізичних вправ необхідні обмеження у зв'язку з небезпекою розвитку тромбоемболії. Хворі можуть виконувати вправи з неповною амплітудою для дрібних і середніх груп м'язів. Після 2-3 вправ рекомендується розслаблення м'язів і коротка пауза для відпочинку. Тривалість занять 10-15 хв.

Критерії припинення занять ЛГ: погіршення стану, задишка, тахиаритмія, біль в серці і ін.

Післяопераційний період. Хворі після операції поділяються на 2 групи: з гладким і ускладненим протіканням.

При неускладненому післяопераційному протіканні виділяють 5 періодів ведення хворих: ранній (1-3-й день); палатний (4-6-й день); малих тренувальних навантажень (7- 15-й день); середніх тренувальних навантажень (16-25-й день); підвищених тренувальних навантажень (з 26-30-го дня виписки хворого із стаціонару). Час занять по періодах залежно від операції збільшується з 10-20 хв. - в ранньому до 40-45 хв. в останньому періоді.

У 1-му періоді: статичні дихальні вправи, відкашлювання, повороти на правий і лівий бік, вправи для м'язів кистей і стоп, надування куль і ін..; у 2-му - додаються вправи для середніх м'язових груп рук, тулуба; імітація ходьби в ліжку; у 3-му -динамічні і статичні дихальні вправи, вправи для тулуба, на координацію, ходьба по палаті, коридору; у 4-му - динамічні дихальні вправи для середніх і крупних м'язових груп, ходьба з прискоренням і уповільненням, вправи для м'язів голови, шиї, тулуба, на координацію; у 5-му особливе значення має дозована ходьба по коридору, сходам.

У домашніх умовах рекомендується систематична дозована ходьба по спеціально розробленій схемі.

Лфк при оперативних втручаннях на крупних судинах

Завданнями передопераційного періоду є: покращення функціональних можливостей серцево-судинної і дихальної системи; залучення до роботи колатералей; навчання вправам раннього післяопераційного періоду. ЛГ виконується, як і в передопераційному періоді при оперативних втручаннях з приводу пороків серця.

У післяопераційному періоді застосовуються ті ж 5 рухових режимів (I А, I Б, II А, II Б і III), що і після оперативних втручань на серці, пов'язаних з пороками. Таке дроблення режимів на окремі відрізки часу застосовують в цілях поступового підвищення ступеню навантаження, для запобігання різкого переходу від одного рухового режиму до іншого.

При оперативних втручаннях на судинах крім загальних моментів в методиці проведення занять ЛГ будуть і відмінності залежно від локалізації судини і, відповідно, доступу до неї. Так, при патології черевної аорти виконується лапоротомія, тому ускладнення, спостережувані після оперативних втручань на органах черевної порожнини, будуть стосуватися і операцій, проведених на судинах. У відповідності з цим і повинна застосовуватися ЛФК. Те ж стосується і операцій на дузі аорти, коли проводиться торакотомія. При оперативних втручаннях на судинах черепа можливі прояви неврологічних симптомів, тоді посляопераційний період будуватиметься з урахуванням цієї патології.