Soc_kafedr_posibnyk

Суспільство як цілісна система

3.Ці теорії фокусують свою увагу на такій природі змін, що виявляється у періодичному розквіті та занепаді цивілізацій. Які теорії пояснення соціальних змін маються на увазі?

А) еволюційні; Б) циклічні;

В) функціональні; Г) конфліктні.

4.Яку з підсистем суспільства К. Маркс вважав основною?

А) соціальну; Б) політичну; В) економічну;

Г) культурну (духовну).

5.За яким основним критерієм усі існуючі суспільства поділяють на традиційні, індустріальні та постіндустріальні?

А) наявність писемності; Б) чисельність рівнів управління;

В) ступінь соціальної диференціації; Г) спосіб здобування засобів для існування.

6.Ці теорії фокусують свою увагу на аналізі соціальної статики, аргументовано доводять, що суспільство складається з незалежних частин, кожна з яких допомагає підтримати стабільність цілісної системи. Про які теорії пояснення соціальних змін йдеться?

А) еволюційні; Б) циклічні;

В) функціональні; Г) конфліктні.

61

Соціологія

7.В якому із зазначених суспільств поєднуються як головні їхні ознаки промисловість, корпоративність, гроші як мета діяльності?

А) протосуспільство; Б) індустріальне суспільство;

В) традиційне суспільство; Г) постіндустріальне суспільство.

8.Зародження держави, міста, класів, писемності пов’язують з таким типом суспільства:

А) протосуспільство; Б) індустріальне суспільство;

В) традиційне суспільство; Г) постіндустріальне суспільство.

9.В якому із зазначених суспільств поєднуються як головні їхні ознаки сфера послуг, знання як мета діяльності, університет як соціальна організація?

А) протосуспільство; Б) індустріальне суспільство;

В) традиційне суспільство; Г) постіндустріальне суспільство.

10.Цінності, переконання, традиції, норми поведінки, притаманні певній соціальній групі, певному суспільству, – це, з точки зору соціолога:

А) суспільство; Б) мораль; В) культура; Г) традиції.

62

Суспільство як цілісна система

Варіант ІІ

1.Цикли суспільного розвитку, на які поділяють суспільства за культурним чинником:

А) демократії; Б) формації; В) цивілізації;

Г) акультурації.

2.Серед наведених варіантів відповідей знайдіть найбільш повну, вичерпну, правильну відповідь:

Найбільш значущі цілі життя і діяльності людини – це

А) інтереси; Б) спрямованість особистості;

В) мотиви діяльності; Г) ціннісні орієнтації.

3.Приписи, вимоги, побажання та очікування відповідної (суспільно схвалюваної) поведінки, – це, з точки зору соціолога:

А) цінності; Б) артефакти; В) норми; Г) ритуали.

4.До якого рівня потреб належить потреба у впевненості в майбутньому згідно з концепцією А. Маслоу:

А) до фізіологічних; Б) до потреб у безпеці; В) до соціальних; Г) до потреб у повазі;

Д) до потреб у самореалізації.

63

Соціологія

5.До якого рівня потреб належить потреба у спілкуванні згідно з концепцією А. Маслоу:

А) до фізіологічних; Б) до потреб у безпеці; В) до соціальних; Г) до потреб у повазі;

Д) до потреб у самореалізації.

6.Соціолог, який ділив суспільства (общини) на „органічні” (або гемайншафт) і „механічні” (або гезельшафт).

А) Е. Дюркгайм; Б) Ф. Тьонніс; В) В. Парето; Г) Г. Спенсер.

7.На сучасному етапі суспільство часто ототожнюють із…

А) містом; В) цивілізацією; Б) нацією; Г) державою.

8.Деніел Белл та Олвін Тоффлер започаткували теорії…

А) традиційного суспільства; Б) індустріального суспільства;

В) постіндустріального суспільства.

9.Скільки ступенів містить ієрархія потреб А. Маслоу?

А) дві; Б) три;

В) чотири; Г) п’ять.

64

Суспільство як цілісна система

10. Усвідомлена і пережита людиною необхідність у тому, що відповідає вимогам її життєдіяльності, – це…

А) цінності; Б) потреби; В) норми; Г) інститути.

Правильні відповіді:

Варіант І: 1. (Г); 2. (А); 3. (Б); 4. (В); 5. (Г); 6. (В); 7. (Б); 8. (В); 9. (Г); 10. (В).

Варіант ІІ: 1. (В); 2. (Г); 3. (В); 4. (Б); 5. (В); 6. (Б); 7. (Г); 8. (В); 9. (Г); 10. (В).

65

Соціологія

ТЕМА 4. СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА ТА СОЦІАЛЬНА СТРАТИФІКАЦІЯ СУСПІЛЬСТВА

1.Критерії визначення соціальної структури.

2.Основні елементи та різновиди соціальної структури.

3.Природа та типи соціальної стратифікації.

4.Соціальна мобільність і соціальне відтворення в умовах трансформації суспільства.

Ключові поняття: суспільство, соціальна структура, соціальна стратифікація, соціальна мобільність, статус, каста, стани, клас, нація, соціальна група, соціальна нерівність, соціальне відтворення, соціальні процеси, соціальна роль.

„Соціальні структури” або „соціальна структура суспільства”, як узагальнююче поняття, є складними формами соціального простору. Їх можна віднести до середнього щабля або мезорівня організації соціального. Цей рівень є умовно проміжним між, з одного боку, соціальними діями і базовими формами соціального, а з іншого – суспільством, тобто соцієтальною формою соціального.

Соціальна структура – це сукупність усталених взаємодій, що залучають людей до суспільства як представників тих чи інших великих соціальних груп. Соціальна структура завжди має дві складові: морфологічну (склад структури, представлений соціальними групами) і регулятивну (соціальні відносини і зв’язки). Отже, виходячи з цього аналіз соціальної структури можна здійснювати у двох напрямах:

–вивчення соціальних груп, а також соціальних статусів і ролей, які відповідають місцю спільноти в соціальному просторі;

–дослідження соціальних відносин і зв’язків, що складаються між соціальними групами, а також окремих їх представників.

66

Соціальна структура та соціальна стратифікація суспільтва

В усі часи серед соціологів була поширеною точка зору, згідно з якою вивчення соціальної структури є пріоритетним завданням, так як по-перше, поведінка людини зумовлюється її належністю до певних спільнот і характером міжгрупових взаємодій, а по-друге, соціальна структура визначає соціальний порядок і сутність суспільства. Звідси, якщо ми хочемо визначити, наприклад, тип суспільства, то мусимо вивчати його соціальну структуру.

Соціальна структура є основою суспільства. Будучи складним явищем вона нагадує собою величезну багатовимірну матрицю. Кожний вимір – це та чи інша вісь соціального простору, поділ суспільства на певний тип соціальних груп. Найбільш важливими для існування та функціонування суспільства є: соціально-класова структура, етнічна структура, соціально-демографічна (гендерно-вікова) структура, професійна структура і соціально-територіальна структура. Потрібно зазначити,

що вищеназвані види соціальних структур не є вичерпними, до них можна віднести також й інші – за рівнем освіти, за релігійною належністю, за політичною орієнтацією тощо. У реальному суспільстві усі названі структури не існують і не можуть існувати відокремлено й незалежно одна від одної. Кожен індивід водночас має кілька чільних ознак – стать, вік, етнічну й класову належність, професію, місце оселення, – що й поєднує ці структури. Наприклад, територіальна структура може бути щільно пов’язана з класовою, етнічною, професійною структурою.

Досліджуючи соціальну структуру суспільства необхідно звернути увагу на проблему вертикальної диференціації соціального простору, яка в соціології вивчається в межах теорії стратифікації. Термін „стратифікація” дослівно перекладається як „утворювати шар” і був запозичений з геології, де означає розшарування (неоднорідність). Соціальна страта у соціології – це соціальна верства, суспільний шар або прошарок, отже, група

67

Соціологія

людей, яка має спільну позицію у вертикальному вимірі соціального простору, користується приблизно однаковим обсягом прав та обов’язків, має спільне чи близьке матеріальне становище. Соціальна стратифікація – складний процес розподілу людей та сімей за соціальними стратами, поділ соціального простору на нерівні соціальні групи.

У сучасній соціології є декілька принципових пояснень соціальної нерівності. Серед них варто виділити: марксистське пояснення нерівності (К.Маркс); функціональне пояснення (Т.Парсонс, У.Мур, К.Девіс). Крім цього важливо говорити про критерії стратифікації (багатство, влада, престиж), які розробив М.Вебер і три типи стратифікації П.Сорокіна, які він розглядає у своїй відомій праці „Соціальна мобільність” – економічну, політичну, професійну. Нарешті так звані історичні системи стратифікації, що виділяє відомий англійський соціолог Е.Гіденс і які можна розглядати як типові наднаціональні форми соціального: кастова система,

рабство, стани й соціальні класи.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ

СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА ЯК ПРЕДМЕТ НАУКОВОГО ВИВЧЕННЯ

1.Соціальна структура суспільства та її основні елементи.

2.Теорія соціальної стратифікації: методичні підходи, критерії. Соціальна стратифікація та соціальна мобільність.

3.Трансформація соціальної структури сучасного українського суспільства.

68

Соціальна структура та соціальна стратифікація суспільтва

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ

У соціології поняття „соціальна структура” тісно пов’язане з поняттям „соціальна система”. Соціальною системою іноді називають суспільство.

Суспільство – це сукупність різноманітних соціальних явищ і процесів, які детерміновані соціальними відносинами та зв’язками, в результаті чого виникає цілісний соціальний організм. Ось чому соціологи приділяють значну увагу проблемі будови суспільства.

Класична соціологія шукала відповіді на запитання про витоки й еволюцію соціальних явищ і процесів та участь в них як окремих індивідів, так і великих соціальних груп. Сучасні соціологи намагаються звертатися до пошуку нових і новітніх надбань соціального характеру – статусів, ролей, функцій, інститутів.

Опрацьовуючи матеріал теми семінарського заняття, студентам слід знати, що в основі будь-якої структури лежить не стільки подібність людей між собою, скільки їх розходження та нерівність.

Розкриваючи перше питання, потрібно пригадати те, що в сучасній соціології склалось досить багато теорій, концепцій та моделей вивчення соціальної структури. Охарактеризуйте історично одну з перших концепцій – марксистську. Поясніть, чому саме класи визначаються в ній ядром соціальної структури. При розгляді сучасних підходів зверніть увагу, що дані теорії трактують соціальну структуру не як вічну, застиглу і непорушну конфігурацію, а підкреслюють її динамічний, змінний характер.

Системний аналіз суспільства проводиться крізь призму соціальної диференціації. Індивіди та соціальні спільноти як основні елементи соціальної структури можуть бути розрізнені за багатьма ознаками, особливостями, до яких належать: біологічні, інтелектуальні, соціальні та функціональні особливості. Підберіть та наведіть приклади такої диференціації.

69

Соціологія

Характеризуючи різновиди соціальної структури, а саме: соціально-професійну, соціально-демографічну, соціальнопоселенську та етнічну, намагайтесь визначити, що саме є предметом соціологічного аналізу в кожній із них. Наприклад, даючи визначення професійної структури, недостатньо окреслити її тільки як сукупність існуючих у суспільстві професійних груп і відносин між ними. Адже належність до певної професійної групи багато в чому зумовлює належність до певного класу чи соціального прошарку, визначає соціальне становище працівника, спосіб життя та ін.

Працюючи над поняттям соціології групи, пам’ятайте, що воно є родовим щодо понять клас, нація, етнічна, територіальна, релігійна чи інші соціальні спільноти. Для того, щоб уникнути відтворюючого характеру в роботі над матеріалом, який стосується типології соціальних груп, намагайтесь пояснити, чим зумовлено їх утворення; зробіть порівняльний аналіз основних особливостей різних типів груп.

При підготовці другого питання варто звернути увагу на те, що впорядкована і організована нерівність отримала назву стратифікація. Основою стратифікації можуть виступати такі чинники, як багатство, престиж, влада, професія, кваліфікаційні навички, освіта, соціальні норми, моделі поведінки та ін. Виникнення нерівності і формування соціальної стратифікації по-різному трактуються прибічниками функціоналізму, та конфліктної теорії. З точки зору функціоналізму нерівність ґрунтується на винагороді найбільш талановитих та здібних людей, що займаються важливими видами соціальної діяльності. З позиції конфліктної теорії, нерівність виникає через нерівномірний розподіл влади і авторитету.

Визначте основні виміри стратифікації в сучасній Україні. Чи відповідають вони класичним вимірам стратифікації, які виділяються науковцями в західних країнах?

Потрібно також розглянути вертикальну стратифікацію із семи верств, в основі якої лежить так званий об’єктивний

70