Soc_kafedr_posibnyk

Соціологія сім’ї та гендерні дослідження

4.Піча В.М. Соціологія: загальний курс. Навч. посібник для студентів вищих закладів України. – К., 1999.

5.Соціологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. В.Г. Городяненка. – К., 2006.

6.Соціологія: Навч. посібник / За ред. С.О. Макеєва. – К., 2005.

7.Смелзер Н. Социология. – М., 1994.

8.Черниш Н. Й. Соціологія: курс лекцій. – Львів, 2003.

Додаткова:

1.Богданова Л.П., Щукина А.С. Гражданский брак в современной демографической ситуации / Л.П. Бурейчак, А.С. Щукина // Социологические исследования. –

2003. – № 7. – С. 92-100.

2.Бурейчак Т.С. Чоловіки в кризі / Т.С. Бурейчак // Український соціум. – 2011. – № 3.

3.Гончарук О. Добробут української сім’ї: між бажаним і дійсним / О. Г Гончарук // Українське суспільство 1992–2007. Динаміка соціальних змін. – К., 2007. – С.

250-256.

4.Дементьева И. Ф. Негативные факторы воспитания детей в неполной семье / И.Ф. Дементьева // Социологические исследования. – 2001. – № 11. – С.

108-113.

5.Долбик-Воробей Т.А. Студенческая молодежь о проблемах брака и рождаемости / Т.А. ДолбикВоробей. // Социологические исследования. – 2003. – № 11. – С. 78-83.

6.Духовно – культурний чинник у зміцненні сім’ї та інтеграції суспільства: Матеріали Міжн. наук. практ. Інтернет – конф. 17-18 лист. 2011 р. – Чернівці, 2011. – 232 с.

7.Здравомыслова Е.А., Темкина А.А. Социальное конструирование гендера / Е. А. Здравомыслова, А.А. Темкина // Социологический журнал. – 1999. – № 6. – С. 67-77.

131

Соціологія

8.Здравомыслова Е.А., Темкина А.А. Социология гендерных отношений и гендерный подход в социологии / Е. А. Здравомыслова, А. А. Темкина // Социологические исследования. – 2000. – № 11. – С.

57-65.

9.Медіна Т. В. Соціологія сім’ї: Навчальний посібник. / Т. В. Медіна – Чернівці: Рута, 2006.

10.Медіна Т. В. Тенденції розвитку сімейно-шлюбних відносин в Україні в умовах трансформації суспільства / Т. В. Медіна // Політологічні і соціологічні студії: у 2 т. – 2002. – Чернівці, 2002. – Т. ІІ. – С. 84-94.

11.Молода сім’я України 90-х. – К., 1996.

12.Прибиткова І. Демографічна ситуація в Україні у дзеркалі Всеукраїнського перепису населення 2001 року / І. Прибиткова // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2000. – № 3. – С. 132-142.

13.Роуз А. Исследования женских проблем в Великобритании / А. Роуз // Социологические исследования. – 1992. – № 5. – С. 54-63.

14.Силласте Г.Г. Гендерная социология как частная социологическая теория / Г.Г. Силласте // Социологические исследования. – 2000. – № 11. – С.

21-31.

15.Суковата В. Гендерний аналіз реклами / В. Суковата // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2002. – № 2. – С. 68-79.

16.Тимощук О. Цивільний шлюб «по-українськи», або Кому без штампа в паспорті жити добре? / О.Тимощук. // Дзеркало тижня. – № 18. – 12 травня 2007. – С. 25.

17.Чемберлен М. К. Развитие гендерных исследований в США / М. К. Чемберлен // Социологические исследования. – 1992. – № 5. – С. 62-72.

18.Шлюб, сім’я та дітородні орієнтації в Україні. – К.: АДЕФ-Україна, 2008. – 256 с.

132

Соціологія сім’ї та гендерні дослідження

ЗРАЗКИ ТЕСТІВ Варіант І

1.Сучасний інститут сім’ї регулює всі нижченаведені особисті та соціальні потреби, за винятком однієї (вкажіть якої):

А) сексуальна поведінка; Б) репродуктивна поведінка (дітонародження);

В) виробництво і розподіл товарів та послуг; Г) піклування та догляд за утриманцями; Д) соціалізацію.

2.Які з нижче перерахованих причин сприяли формуванню полігінії:

А) різке скорочення чисельності населення; Б) необхідність збереження інституту успадкування;

В) значне перевищення частки жіночого населення над чоловічим; Г) переважання рівня смертності над рівнем

народжуваності в суспільстві.

3.Вкажіть із наведених причин ті, які впливають на розлучення подружніх пар:

А) незадоволеність сімейними стосунками; Б) ранній вік створення сім’ї (переважно до 20 років); В) гомогенний характер шлюбу;

Г) несприятливий соціально-економічний стан сім’ї.

4.Соціологія вивчає сім’ю як:

А) соціальний інститут; Б) сферу відносин між чоловіком і жінкою; В) малу соціальну групу; Г) соціологічну категорію.

133

Соціологія

5. Які з зазначених нижче термінів означають форму сім’ї:

6. Сім’я, взаємини в якій будуються на основі взаємної поваги і де немає яскраво вираженого лідера, називається:

А) егалітарною; Б) моногамною; В) авторитарною; Г) пуналуальною.

7. Відомо, що київський князь Володимир мав кілька дружин і наложниць. Це можна трактувати як:

8.Найбільш поширеним у сучасній Україні типом сім’ї є:

А) нуклеарна моногамна; Б) полігамна; В) складна, розширена.

9.Нуклеаризація сім’ї, егалітаризація сімейних взаємин – це процеси, характерні для:

А) традиційного суспільства; Б) індустріального суспільства;

В) постіндустріального суспільства.

10.Що, на ваш погляд, є найважливішим критерієм успішності шлюбу?

А) здатність чоловіка і жінки пристосуватися одне до одного; Б) кількість дітей у сім’ї;

В) сильна влада чоловіка.

134

Соціологія сім’ї та гендерні дослідження

Варіант ІІ

1.Хто вперше ввів термін „гендер” у науковий обіг?

А) Кейт Міллет; Б) Роберт Столлер; В) Олімпія де Гуж;

Г) Олександра Коллонтай.

2.Предметом гендерних досліджень є:

А) суто жіночі проблеми; Б) суто чоловічі проблеми;

В) проблеми стосунків жінок і чоловіків; Г) ролі, норми, цінності, риси характеру, які

приписує суспільство жінкам і чоловікам через системи соціалізації, розподілу праці, культурні символи і цінності.

3.Науковий напрям і суспільний рух, метою якого є повна рівноправність чоловіків і жінок у всіх сферах життя, – це:

А) суфражизм; Б) фемінізм; В) матріархат; Г) сексизм.

4.Ідеологія і практика дискримінації людей за ознаками

5. В нинішній європейській культурі статеве співжиття кровних родичів трактується як:

А) полігамна сім’я; Б) інцест; В) нуклеарна сім’я;

Г) полігінійна сім’я.

135

Соціологія

6.Сім’я, взаємини в якій будуються на основі взаємної поваги і де немає яскраво вираженого лідера, називається:

А) егалітарною; Б) моногамною; В) авторитарною; Г) пуналуальною.

7.Які з перерахованих нижче причин сприяли формуванню полігінії:

А) різке скорочення чисельності населення; Б) необхідність збереження інституту успадкування;

В) значне перевищення частки жіночого населення над чоловічим; Г) переважання рівня смертності над рівнем

народжуваності в суспільстві.

8.Що з перерахованого є ознакою ендогамної сім’ї?

А) партнер обирається тільки з чужої групи; Б) партнер обирається тільки зі своєї групи; В) головою сім’ї є чоловік.

9.Розширене відтворення забезпечується сім’єю, що має:

А) двох дітей; Б) трьох дітей;

В) чотирьох і більше дітей.

10.Інституціональні правила, яких дотримується сім’я, мають:

А) біологічне походження; Б) культурне походження.

Правильні відповіді:

Варіант І: 1. (В); 2. (В); 3. (Б, Г); 4. (А, В); 5. (А, В); 6. (А);

7.(Б); 8. (А); 9. (Б); 10. (А).

Варіант ІІ: 1. (Б); 2. (Г); 3. (Б); 4. (Г); 5. (Б); 6. (А); 7. (В); 8.(Б); 9.(Б); 10.(Б).

136

Соціологія релігії як галузь наукового знання

ТЕМА 8. СОЦІОЛОГІЯ РЕЛІГІЇ ЯК ГАЛУЗЬ НАУКОВОГО ЗНАННЯ

1.Теоретико-методологічні засади соціології релігії.

2.Об’єкт, предмет, понятійно-категоріальний апарат соціології релігії.

3.Виникнення і розвиток соціології релігії.

4.Соціологічні методи дослідження феномену релігії.

5.Місце соціології релігії в системі гуманітарного знання.

Ключові поняття: буття, релігія, релігійний феномен, соціальний статус релігії, соціально-релігійні відносини, релігійна організація, релігійність, релігійна свідомість, релігійна віра, соціальні функції релігії, сакралізація, секуляризація, вільнодумство, атеїзм.

Релігія є складним, багаторівневим, духовним утворенням та явищем суспільного життя у всьому багатоманітті його функціональності в різних умовах суспільного і духовного буття. В той же час вона є соціально-історичним явищем, світоглядним і культурним феноменом, формою суспільної свідомості та ідеології.

Відповідно вивчення цього феномену відбувається в межах різних наукових дисциплін, напрямів та шкіл. Релігія є предметом вивчення й соціології релігії. Соціологія релігії будучи специфічною галуззю загально-соціологічного знання тісно пов’язана з філософією, історією, психологією, феноменологією релігії, теологією.

Предметне поле соціології релігії складає комплекс проблем, базовими серед яких є релігія і суспільство в їх взаємозв’язку і взаємообумовленості. Соціологія релігії вивчає соціальні детермінанти, що викликали релігію до життя, закономірності та специфіку її виникнення, генезис і функціонування як важливого і невід’ємного структурного компонента суспільства. Вона досліджує елементи

137

Соціологія

релігійного комплексу, його функції, роль та місце в системі соціуму; сутність, рівень, характер впливу релігії на особистість, культуру, соціальні системи; форми, наслідки їх взаємодії та зв’язку.

Соціологія релігії є галузевою соціологією та однією з релігієзнавчих наук. Як наукова дисципліна, вона функціонує в контексті соціологічного знання й інших наук про релігію. Перебуваючи на межі соціології, теології, релігієзнавства, вона враховує суспільну значущість і різноманітність релігійної проблематики, в тому числі й те, чи може бути релігія предметом наукового дослідження. Релігія як предмет соціологічного аналізу – це сукупність структур суспільства, соціальних зв’язків і відносин щодо релігійного феномену. Таким чином, соціологія релігії вивчає ті моменти соціальної дійсності, які можна вимірювати, спостерігати, фіксувати, підтверджувати чи заперечувати.

Предметом вивчення соціології релігії є соціальнорелігійні відносини, що виникають між людьми щодо їхнього місця і ролі в соціальній підсистемі, що називається „релігія”; структура і функції цих стосунків, взаємодія з іншими соціальними відносинами, які мають місце в соціумі. Об’єктом дослідження є релігія як соціальний феномен.

Соціологія релігії має дві рівні осмислення проблем: загально-соціологічний (теоретичне осмислення проблем природи релігії, її соціальної сутності, детермінованості генезису, структури релігійного комплексу та взаємодії його складових; визначення соціальної природи функцій релігії; ролі і місця релігії в суспільній системі; дослідження форм інституалізації, типів релігійних організацій, їх функціональності; релігійної діяльності та відносин (внутріцерковних і міжконфесійних); емпіричний (осмислення проблем функціональності релігії методом конкретно-соціологічних досліджень).

138

Соціологія релігії як галузь наукового знання

Для дослідження феномену релігії соціологія використовує такі основні категорії: релігія, релігійність, релігійна віра, релігійна свідомість, релігійні відносини, релігійні організації (секта, деномінація, церква), релігійні об’єднання (громади, місії, братства, конфесії), релігійна толерантність, релігійна свобода, свобода совісті, клерикалізм, сакралізація, секуляризація, атеїзм.

Передумовою виникнення соціології релігії стали процеси, які проходили в європейській спільноті в епоху Просвітницва та антифеодальних буржуазних революцій. Це був час глибокої кризи феодально-релігійної свідомості і підйому буржуазно-демократичної ідеології, між якими виникла боротьба за сфери впливу. Одним із важливих джерел соціології релігії стала критика феодальних суспільних відносин та церкви як соціального інституту, особливо з боку французьких енциклопедистів ХVІІІ століття (К.Гельвеція, П.Гольбаха, Д.Дідро). Саме ця критика сприяла формуванню інтересу до питань соціальної обумовленості релігії і її ролі в житті суспільства.

Засновниками соціології релігії вважаються Е.Дюркгайм, М.Вебер, Г.Зіммель, Б.Малиновський, Е.Трьольч. Як окрема галузь соціологічного знання (теорія середнього рівня) соціологія релігії виникла в середині ХІХ ст., коли позитивістська методологія соціології як науки про суспільство була заснована для аналізу релігії.

Одним із перших мислителів Нового часу, який обґрунтував можливість дослідження релігії з позицій наукового мислення став І.Кант. За Кантом, теоретично недоказові ідеї Бога і безсмертя душі мають практичне значення, оскільки людина, хоча і є носієм всезагального розуму, одночасно залишається земною істотою, яка потребує підтримки свого вибору на користь моральної поведінки.

Характерно, що якщо радикальні критики релігії бачили в ній лише кайдани розвитку розуму і наукового пізнання, тільки соціально-негативний фактор, від впливу якого слід

139

Соціологія

звільнитися, то соціологія, яка прийшла на зміну цій критиці була уже в змозі поставити питання більш об’єктивно: яким чином релігійна віра змінює поведінку людини? Це стало можливим за рахунок емпіричних досліджень історії, філології, антропології та етнології. На грунті цих знань і йшов розвиток соціальної думки в ХІХ ст., яка була представлена такими дослідниками як Е.Дюркгайм, М.Вебер, Г.Спенсер, К.Маркс та Ф.Енгельс.

Перші кроки в цьому напрямку зробив французький соціолог О. Конт у своїх дослідженнях щодо соціального статусу релігії. Цей видатний соціолог підготував грунт для створення соціології релігії як науки завдяки тому, що запропонував такий підхід до релігії, який бачить в ній необхідний компонент суспільства – в його минулій історії і в сучасному стані, який дає людям відчуття ідентичності, що необхідно не тільки в їх індивідуальному житті, але й те, що забезпечує їх єдність в соціальному житті.

Ідея органічної єдності соціальної системи і її еволюційного прогресу була центральною і в соціології Г.Спенсера. Науковець, розробляючи соціологію релігії особливу увагу звертав на соціальну сутність релігійного феномена у його функціональних зв’язках. Він першим провів спробу класифікувати соціальні функції релігії. Релігія, на його думку: 1) зміцнює сімейні зв’язки, інтегрує сім’ю як соціальну групу завдяки інституту похорон і культового пошанування предків; 2) вона служить основою управління поведінкою людей, легітимуючи його традиційні форми; 3) обґрунтовує і зміцнює національну єдність, яка початково повинна мислитись як релігійна єдність; 4) виправдовує інститут власності, оскільки табуїзація священних предметів і місць переноситься по аналогії на приватну власність. Г.Спенсер також виокремлював в релігії принцип соціальної неперервності, який гарантує відповідну ідентичність суспільства.

Як вважав родоначальник соціології релігії Е.Дюркгайм, соціологія повинна вивчати релігію як

140