Soc_kafedr_posibnyk

Додатки

Рис.9. Соціальні інститути

221

Соціологія

До теми 5. Особистість у системі соціальних зв’язків

Таблиця 2.

Різниця між поняттями «людина», «індивід», «особистість»

Рис. 10. Соціальні типи особистості

♦ ♦ ♦ ♦ ♦ ♦

222

Додатки

Ієрархія потреб людини (за А. Маслоу)

223

Соціологія

Соціальні інститути

224

Додатки

До теми 6. Культура і наука як соціальні феномени

КУЛЬТУРА

Рис. 14. Культура як соціальний феномен

♦ ♦ ♦ ♦ ♦ ♦

Рис. 15. Функції культури

225

Соціологія

Три основні сфери людської культури

Рис. 16 .Основні сфери людської діяльності

♦ ♦ ♦ ♦ ♦ ♦

Культура — це діяльність людей із створення, накопичення, збереження, використання і передачі новим поколінням матеріальних та духовних цінностей, а також самі цінності

Рис.18. Рівні та різновиди культури

♦ ♦ ♦ ♦ ♦ ♦

226

Додатки

Основні підходи (тенденції) в питанні відносин між різними культурами

Рис 19. Основні підходи в питанні відносин між культурами

♦ ♦ ♦ ♦ ♦ ♦

Функції культури

Рис. 20. Функції культури

♦ ♦ ♦ ♦ ♦ ♦

227

Соціологія

До теми 7. Соціологія сім’ї та гендерні дослідження

А. Тоффлер

Виникаюча в інформаційному суспільстві система сім’ї настільки складна й різноманітна, що надає кожному з нас можливість знайти власну родинну нішу, вибрати стиль сім’ї або визначити шлюбну траєкторію, що відповідає нашим потребам.

Відомий американський футуролог Алвин Тоффлер у книзі „Футурошок” указує на такі перспективні форми сімейних відносин.

Бебіторіум. Завдяки новим технологіям народження стає можливим заздалегідь установити стать дитини і навіть запрограмувати його конкретні параметри. Можливість купити сперму й ембріон, забезпечити собі двійню або трійню, імплантації ембріона сурогатної матері, вирощування дітей in vitro – усе це знищує чарівність вагітності і пологів, веде до зникнення культу материнства. Генетично не виключене подвійне батьківство. Оскільки ембріони можна придбати в будь-якому віці, можливі малолітні і старі батьки з власними дітьми.

Професійне батьківство. Дітей більше не можна довіряти дилетантам. Дипломовані професійні батьки очолять добре оплачувані багатопоколінні сім’ї, що приймають за довгостроковими контрактами на виховання дітей. В міру випуску одних, такі сім’ї приймали б інших дітей.

Модульна сім’я. Щасливі фахівці і менеджери більше не ототожнюють себе із сім’ями. Прибуваючи на запрошення корпорації на нове місце роботи і не розраховуючи працювати тут більше року, вони поселяються в сім’ю з вакантним місцем батька сімейства. Ця сім’я надається корпорацією і працює на корпорацію.

Гостьові шлюби. Подружні відносини будуть займати не увесь час, а проходити сеансами. Кілька разів на тиждень, на місяць або навіть на рік чоловік і дружина живуть разом,

228

Додатки

родиною. Весь інший час кожний з них вільний від рутини повсякденних обов’язків і живе своїм життям.

Екстериторіальні шлюби. І в неї, і в нього – свій будинок, спільне господарство вони не ведуть. Зустрічаються на роботі, разом вечеряють у кафе, проводять відпустку вдвох, ходять у гості одне до одного. Такі шлюби обмежують можливість партнерів втручатися у звички і стиль життя один одного, збільшують потенціал їхньої самореалізації, але і створюють певні складнощі у вихованні дітей і догляді за ними.

Сукупна сім’я. Дві розведені пари з дітьми знову вступають у шлюб, уводячи дітей від обох шлюбів (як і дорослих) у новий, розширений тип сім’ї. Зараз думають, що 25% американських дітей є або незабаром будуть членами таких сімей. Такі сім’ї з багатьма батьками можуть стати основною формою сім’ї майбутнього. Поширення цього типу сім’ї супроводжується збільшенням випадків зав’язування статевого зв’язку між прийомними батьками і нерідними дітьми. При зростаючій тимчасовості послідовних моногамних шлюбів клан „напіврідних” дітей здобуває не тільки безліч „напіврідних” батьків, братів і сестер, але і незліченну кількість тіток і дядьок, бабусів і дідусів.

З урахуванням усього різноманіття форм природного і штучного споріднення кожна людина виявляється на перехресті безлічі сімейних систем.

Мацковский М.С. Социология семьи. – М.: Наука, 1989. –

С. 45–46.

♦ ♦ ♦ ♦ ♦ ♦

229

Соціологія

Таблиця № 3

Найважливіші демографічні показники України за період 1990–2007 рр.

*на 1000 народжених живими http://www.ukrstat.gov.ua/

♦ ♦ ♦ ♦ ♦ ♦

230