Soc_kafedr_posibnyk

Додатки

241

Соціологія

242

Додатки

РЕЛІГІЇ ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИХ СПІЛЬНОТ

243

Соціологія

Примітки:

1.У своїй статистиці за 2004–2010 роки Держком об’єднав споріднені релігійні організації в одну рубрику (інші неоязичницькі, інші неоорієнталістські і т.п.), що не дає можливості поконфесійно вивчати процеси появи і поширення протестантських і нових релігійних течій, східних релігій і рідновірських течій, ісламу та іудаїзму.

2.У чисельнику подаються офіційно зареєстровані релігійні організації, в знаменнику – ті організації, які або подали заяви на реєстрацію, або офіційно не зареєструвалися, але інформують державні органи про свою діяльність. Прочерк

утаблиці не означає, що в цей рік громада цієї конфесії не функціонувала.

244

Додатки

3. До релігійних організацій офіційна статистика відносить релігійні громади, управлінські центри, монастирі, духовні навчальні заклади, місії, братства.

♦ ♦ ♦ ♦ ♦ ♦

Типи релігійної поведінки

Спрямоване на Поклоніння встановлення і

підтримання зв’язку між людиною та священиком

Система символічних актів, зумовлених

Ритуал певними правилами. Пов’язаний із

конкретним релігійним ученням

Акт, в якому здійснюється

Молитва комунікація людини зі священним. Форма

вияву сутності релігії

Рис. 22. Типи релігійної поведінки

♦ ♦ ♦ ♦ ♦ ♦

245

Соціологія

Історичні рівні розвитку релігії

Рис. 23. Історичні рівні розвитку релігії

♦ ♦ ♦ ♦ ♦ ♦

246

Додатки

ЗАКОНОДАВЧІ АКТИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ СВОБОДИ СОВІСТІ ТА РЕЛІГІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ

(витяг)

Стаття 3

Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

Стаття 11

Держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України.

Стаття 15

Суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності. Жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов’язкова. Цензура заборонена. Держава гарантує свободу політичної діяльності, не забороненої Конституцією і законами України.

Стаття 19

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

247

Соціологія

Стаття 23

Кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов’язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості.

Стаття 24

Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігйних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Стаття 34

Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Стаття 35

Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров’я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей. Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа – від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов’язкова. Ніхто не

248

Додатки

може бути увільнений від своїх обов’язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. У разі якщо виконання військового обов’язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов’язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.

Стаття 37

Утворення і діяльність політичних партій та громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров’я населення, забороняються. Політичні партії та громадські організації не можуть мати воєнізованих формувань. Не допускається створення і діяльність організаційних структур політичних партій в органах виконавчої та судової влади і виконавчих органах місцевого самоврядування, військових формуваннях, а також на державних підприємствах, у навчальних закладах та інших державних установах і організаціях. Заборона діяльності об’єднань громадян здійснюється лише в судовому порядку.

Стаття 55

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або

249

Соціологія

учасником яких є Україна. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО СВОБОДУ СОВІСТІ ТА РЕЛІГІЙНІ ОРГАНІЗАЦІЇ

(витяг)

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, № 25, ст.283) (Вводиться в дію Постановою ВР №

988-ХП (988-12) від 23.04.91, ВВР, 1991, № 25, ст.284) (Із змінами, внесеними згідно із Законами

№2140-ХІІ (2140-12) від 19.02.92, ВВР, 1992, № 20, ст.277

№2295-ХП (2295-12) від 23.04.92, ВВР, 1992, № 30,

ст.418 Декретом № 12-92 від 26.12.92, ВВР, 1993, № 10, ст. 76

Законами № 3180-ХІІ (3180-12) від 05.05.93, ВВР, 1993, № 26, ст.277

№3795-ХІІ (3795-12) від 23.12.93, ВВР, 1994, № 13, ст. 66

№498/95-ВР від 22.12.95, ВВР, 1996, № 3, ст. 11

№608/96-ВР від 17.12.96, ВВР, 1997, № 8, ст. 62)

(У назві і тексті Закону слова "Української Радянської Соціалістичної Республіки", "Української РСР", "Українською РСР", "Українській РСР", "Українська РСР" замінено відповідно словами "України", "Україною", "Україні", "Україна" згідно із Законом № 3795-ХІІ (3795-12) від 23.12.93)

Розділ І ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 3. Право на свободу совісті

Кожному громадянину в Україні гарантується право на свободу совісті. Це право включає свободу мати, приймати і змінювати релігію або переконання за своїм вибором і свободу одноособово чи разом з іншими сповідувати будьяку релігію або не сповідувати ніякої, відправляти релігійні

250