Soc_kafedr_posibnyk

Конрольні запитання до курсу

36.Охарактеризуйте соціологічні підходи до вивчення особистості та її місця в суспільстві.

37.Розкрийте суть співвідношення понять „індивід”, „людина”, „особа”, „особистість”.

38.Зробіть аналіз соціологічної структури особистості.

39.Соціальний статус і соціальна роль особистості як категорії соціології.

40.Розкрийте поняття соціальної структури суспільства.

41.Охарактеризуйте основні проблеми дослідження соціально-демографічної структура суспільства.

42.Поняття класів та класової структури суспільства: суть, сучасні теоретичні підходи.

43.Соціальна група як суб’єкт суспільного життя. Типологія соціальних груп.

44.Поясніть особливості поділу соціальних груп на „аутгрупи” та „інгрупи”, виділення референтних груп.

45.Визначте особливості соціальної структури сучасного українського суспільства.

46.Зобразіть у вигляді схеми, до яких соціальних груп може належати студент.

47.Визначте соціальні витоки середнього класу в Україні та його соціальну роль.

48.Охарактеризуйте поняття соціального інституту та наведіть їх класифікації.

49.Розкрийте функції соціальних інститутів.

50.Проаналізуйте причини та вияви дисфункцій соціальних інститутів.

51.Наведіть приклади, як зміни одного соціального інституту ставали причиною змін в інших інститутах та в суспільстві.

52.Поняття соціальної організації, основні елементи організації.

53.Порівняйте роль деяких соціальних інститутів та організацій (за вибором) в управлінні спеціалізованими сферами життєдіяльності суспільства.

181

Соціологія

54.До якого типу соціального об’єднання відноситься сім’я? Обґрунтуйте ваші міркування.

55.Наведіть приклади формальних і неформальних організацій. Виявіть спільне та відмінне в них.

56.Сучасний стан соціології освіти в Україні.

57.Чи існують проблеми у системі відносин держави, інституту освіти та релігії в сучасній Україні? Обґрунтуйте вашу відповідь.

58.Поняття соціальної стратифікації. Основні типи стратифікаційних систем (рабство, касти, стани, класи).

59.Охарактеризуйте основні критерії стратифікації.

60.Порівняйте „відкриті” та „закриті” стратифікаційні системи.

61.Кого, на вашу думку, можна віднести до маргінальних верств населення? Обгрунтуйте відповідь.

62.Соціальна мобільність та її типи. Наведіть приклади дії основних каналів соціальної мобільності.

63.Хто вважається засновником соціології релігії як галузі наукового знання?

64.Чому соціологія релігії, як і психологія релігії, не займається вивченням та дослідженням проблеми надприродного, потойбічного, трансцендентного?

65.Чим пояснюється наявність різноманітних класифікацій релігій у соціології?

66.В чому полягає складність визначення та вивчення структури релігії як соціального феномену?

67.Що розуміється під поняттям „функція” в соціології? Назвіть соціальні функції релігії.

68.Що є основою виникнення релігійних відносин?

69.Яка типологія релігійних організацій використовується в соціології?

70.Які види релігійної діяльності виділяють у соціології?

71.Поясніть, у чому полягає специфіка визначення поняття „релігія” в соціології.

72.Як ви розумієте твердження: „Релігія – соціальний

182

Конрольні запитання до курсу

феномен”?

73.Назвіть та охарактеризуйте фактори, які сприяють поширенню секуляризації в сучасному суспільстві.

74.Назвіть основні етапи в проведенні конкретносоціологічних досліджень.

75.Що таке „гіпотеза” в соціології? Які види гіпотез ви знаєте?

76.Назвіть різновиди експерименту та спостереження в соціології.

77.Назвіть різновиди опитування в соціології.

78.Що таке робочий план конкретно-соціологічного дослідження?

79.Як ви розумієте поняття „репрезентативність”? Яку роль воно виконує в соціології?

80.Дайте характеристику методу аналізу документів в соціології.

81.Назвіть основні вимоги до структури анкети та її складові.

82.Розкрийте поняття соціальної зміни та їх основні різновиди.

83.Охарактеризуйте перспективи розвитку та завдання соціології на сучасному етапі.

183

Соціологія

ДОДАТКИ

Додаток 1

Методичні матеріали до курсу

До теми 1. Соціологія як наука про суспільство

Г. Осипов визначає соціальний закон як відносно стійкі і систематично відтворювані відносини між народами, націями, класами, соціально-демографічними і професійними групами, а також між суспільством і соціальною організацією, суспільством і трудовим колективом, суспільством і сім’єю, суспільством і особистістю, містом і селом, соціальною організацією та особистістю і т.д.

Осипов Г.В. (Теория и практика социологических исследований в СССР. – М., 1979. – С. 191).

♦ ♦ ♦ ♦ ♦ ♦

С. Фролов стверджує: „Соціальні закони діють у всіх сферах людської діяльності й можуть бути різними за сферою свого розповсюдження (як у суспільстві в цілому, так і в окремій його частині – малій групі, страті).

Соціальні закони мають такі основні ознаки:

♦закон може вступати в дію тільки при наявності визначених суворо обумовлених умов;

♦за цих умов закон діє завжди і скрізь без будь-яких винятків;

♦умови, при яких діє закон, реалізуються не повністю,

ачастково й приблизно.

Соціальні закони – це існуючі незалежно від свідомості об’єктивні правила, які регулюють поведінку людей по відношенню один до одного і основу яких утворюють історично сформовані мотиви, інтереси і прагнення людей до задоволення своїх потреб для поліпшення умов існування, задля безпеки й визнанні з боку інших, самовираження і т. д.

Соціальні закони не створюються свідомо членами суспільства або групами, як, наприклад, культурні норми

184

Додатки

або правові закони. Люди діють відповідно до соціальних законів несвідомо і навчаються такій „узаконеній” поведінці в процесі спілкування з іншими людьми та соціальними інститутами, виходячи при цьому зі своїх потреб. Соціальні закони мають велике значення в дослідженні суспільних явищ та управлінні соціальними процесами.

Фролов С.С. Социология. – М., 1994. – С. 22.

♦ ♦ ♦ ♦ ♦ ♦

„Особливість соціології як науки полягає в тому, що соціальні зв’язки і відносини вивчаються на рівні соціальних законів та закономірностей.

Соціальний закон – це вираження істотного, загального та необхідного зв’язку соціальних явищ і процесів, перш за все, зв’язків соціальної діяльності людей або їх власних соціальних дій. Соціальні закони складаються в різних сферах діяльності людини, перш за все у сфері матеріальної діяльності, і здійснюються за посередництвом діяльності людей.

Існують загальні і специфічні закони в соціології. Загальні закони – це предмет вивчення філософії, а специфічні вивчаються саме соціологією і складають її методологічну основу.

У соціології виділяють п’ять категорій соціальних законів.

1.Закони, що констатують співіснування соціальних явищ.

2.Закони, що встановлюють тенденції розвитку.

3.Закони функціональні, що встановлюють зв’язок між соціальними явищами, які виражають зв’язок між основними елементами соціального об’єкта, що визначає характер його функціонування.

4.Закони, які фіксують причинний зв’язок між соціальніми явищами.

5.Закони, які стверджують можливість або ймовірність зв’язку між соціальними явищами.

Будь-який соціальний закон або тенденція виявляються на практиці не взагалі, а в конкретній формі – у діяльності однієї людини.

185

Соціологія

Завдання

Спробуйте сформулювати власне ставлення до проблеми. Наведіть приклади до кожного виду закону.

Социология как наука об обществе. Учебное пособие / Под ред. В.П.Андрущенко. – Харьков, 1996. – С. 22–24.

♦ ♦ ♦ ♦ ♦ ♦

Рис. 1. Функції соціології

♦ ♦ ♦ ♦ ♦ ♦

186

Додатки

Основні категорії соціальних законів

Рис. 2. Основні категорії соціальних законів

♦ ♦ ♦ ♦ ♦ ♦

187

Соціологія

Основні групи категорій соціології

Рис. 3. Основні групи категорій соціології

♦ ♦ ♦ ♦ ♦ ♦

188

Додатки

Рівні соціологічного знання

Рис. 4. Рівні соціологічного знання

189

Соціологія

До теми 2. Основні етапи та тенденції розвитку соціологічної думки

Ф. Гіддінгс

„Точне знання суспільства... належить до наших недавніх надбань ... Перші спроби наукового спостереження та класифікації соціальних фактів і справжнього узагальнення їх збереглися для нас у „Республіці” та „Законах” Платона і у „Політиці” Арістотеля, але все це були лише перші спроби. У цих творах, проте, суспільство розглядається у своєму цілому як організоване в цивільну громаду чи в державу, тоді як за часів Римської імперії, в середні віки та в період Просвітництва всі наукові дослідження соціальних явищ були вкрай уривчасті. Деякі з цих досліджень носили економічний характер, інші – юридичний, треті – церковний, четверті – політичний. Ніхто не намагався описати асоціативну та соціальну організацію у всій їх повноті, ніхто не намагався зрозуміти конкретне життєве ціле. Лише в поточному столітті наукові методи були систематично застосовані до вирішення цього обширного завдання.

Слово „соціологія” було вперше вжито Огюстом Контом у його „Курсі позитивної філософії” як великої соціальної науки, що є частиною позитивної філософії. Конт першим ясно побачив необхідність очищення елементів цієї науки від будьяких сторонніх матеріалів, ідей і методів і першим з’єднав в одне поняття всі дійсно необхідні елементи. Платон та Арістотель ніколи не відокремлювали політику від етики або науку політики від мистецтва політики. У вісімнадцятому столітті політична наука була безнадійно змішана з революційним духом. Ані Гоббс, ані Монтеск’є, ані економісти не вивчали суспільство в усіх його видах і, незважаючи на вплив Юма, якому Конт зобов’язаний усім, що є істинного в його понятті причинності, соціальні пояснення залишалися ще значною мірою теологічними і метафізичними. Отже, Конт першим почав стверджувати, що суспільство повинно

190