Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Soc_kafedr_posibnyk

.pdf
Скачиваний:
638
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
3.61 Mб
Скачать

Соціологія як наука про суспільство

10. Що є вихідним для розуміння особливостей об’єкта соціологічного пізнання і визначення предмету соціологічної думки?

А) поняття політичного; Б) поняття культурного; В) поняття соціального; Г) поняття психологічного.

Правильні відповіді:

Варіант І: 1. (В); 2. (Г); 3. (В); 4. (Б); 5. (В); 6. (Б); 7. (В); 8. (А, Б, В, Г); 9. (В); 10. (Б).

Варіант ІІ: 1. (теорії середнього рівня); 2. (Б); 3. (А);

4. (А,Б,В); 5. (А); 6. (В); 7. (Г); 8. (Б); 9. (В); 10. (В).

31

Соціологія

ТЕМА 2. ОСНОВНІ ЕТАПИ ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СОЦІОЛОГІЧНОЇ ДУМКИ

1.Теоретичні та супільні передумови виникнення соціології.

2.Виникнення соціології як окремої науки та її інституціалізація.

3.Особливості розвитку соціології у ХХ ст.

Ключові поняття: позитивізм, соціальна статика, соціальна динаміка, органіцизм, «розуміюча соціологія», структурний функціоналізм, теорія соціального конфлікту, символічний інтеракціонізм, теорія соціального обміну, феноменологічна соціологія, психоаналітичні теорії.

Теоретичні основи зародження соціології були закладені французькими мислителями, які працювали в рамках традиції Просвітництва: Ш. Монтеск’є, Ж.-Ж. Русо, Ф. Вольтер, Е. Сіейс, К. Сен-Сімон, А. де Токвіль. К. СенСімон досліджував відносини в суспільстві того часу та намагався створити теорію того, що породжує соціальний безлад. Певний час його секретарем працював засновник соціології О. Конт. Крім теоретичних передумов виникнення нової науки, відбулися кардинальні зрушення у суспільному житті, які можна назвати переходом до індустріального суспільства (промислова революція – індустріалізація, розвиток міст – урбанізація, буржуазні революції в Англії та Франції, зміни стратифікаційної системи, соціальних інститутів, легітимації, секуляризація, масова еміграція до Нового світу, поширення освіти, раціоналізація державного управління, пришвидшення темпу соціального життя, посилення соціальної мобільності тощо).

Термін „соціологія” походить від двох слів: societas (лат. – спільнота, суспільство) і logos (грец. – вчення, знання), отже, етимологічно „соціологія” – це наука про суспільство або суспільствознавство. Названий термін запропонований і

32

Основні етапи та тенденції розвитку соціологічної думки

введений у науку французьким філософом і соціологом Огюстом Контом (1798-1857) „Курс позитивної філософії” (1839), який вважається засновником соціології як окремої науки. Також серед її засновників згадують Карла Маркса (1818-1883), Герберта Спенсера (1820-1903), Еміля Дюркгайма

(1858-1917) та Макса Вебера (1864-1920).

О.Конт вважав, що соціологія повинна будуватися за взірцем природничих наук, і передусім фізики. Він розрізняє в соціології „соціальну статику” (або теорію суспільного порядку, яка вивчає умови існування і закони функціонування соціальної системи, її структуру та елементи) і „соціальну динаміку” (або теорію суспільного прогресу, котра досліджує закони розвитку і зміни соціальних систем). Перша має дати відповідь на запитання: що таке суспільство, з яких частин воно складається; друга – чому це суспільство розвивається.

Центральною темою творів німецького науковця К.Маркса була теорія класів і класової боротьби. У його творчості наукові і політико-практичні інтереси переплелися найтіснішим чином. К. Маркс бажав не просто пояснити суспільство, а змінити його. Тому наука в його очах була насамперед не метою, а засобом революційного перетворення суспільства.

Значення і роль англійського соціолога Г.Спенсера в історії соціології полягають у тому, що він обґрунтував необхідність соціології для дослідження соціальних систем і соціальної структури; поклав початок вивченню соціальних інститутів як форм самоорганізації спільнот і знарядь соціального контролю, механізмів їхньої взаємодії; здійснив аналіз багатьох понять. Його ідеї вплинули на формування теорії структурного функціоналізму, яка нині є однією з найвпливовіших у сфері соціологічної думки.

На думку класика французької соціологічної школи Е.Дюркгайма, соціологія повинна вивчати соціальну реальність, елементами якої є соціальні факти. Людина після свого народження знаходить уже сформовані закони і звичаї, правила

33

Соціологія

поведінки, релігійні вірування й обряди, мову, грошову систему і т.п., які існують незалежно від неї. Названі та інші соціальні факти впливають на людину, і вона повинна з ними рахуватися.

Німецький соціолог, історик, економіст М.Вебер вважається засновником «розуміючої соціології» і теорії соціальної дії. Людина, за ним, є істота свідома, тому слід намагатися зрозуміти її дії як осмислені, спрямовані на певну мету та засоби її досягнення. Соціолога при цьому цікавить не те, що індивіди роблять, а те, чому вони щось роблять.

Становлення соціології в XX ст. як фундаментальної наукової дисципліни характеризується розвитком власної наукової методології, оформленням знання в систему, розвитком власної системи методів пізнання. У ХХ ст. відбувся значний розвиток соціології як емпіричної науки, – у 20-30 роки XX ст. відбувався справжній бум емпіричних соціологічних досліджень. Крім цього, на початку ХХ ст. центр світової соціологічної науки перемістився в США, де і залишається дотепер. Одними з найвизначніших соціологів ХХ ст. вважають П. Сорокіна (1889-1968), Т. Парсонса

(1902-1979), Р. Мертона (1910–2003).

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ

ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ СОЦІОЛОГІЇ

1.Основні етапи становлення соціології.

2.Сучасні соціологічні парадигми.

3.Соціологічна думка України.

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ

При з’ясуванні першого питання, звертаючись до аналізу історії розвитку соціології як самостійної науки, перш за все необхідно визначити хронологічні рамки її існування. Соціологію можна визнати як відносно молоду галузь людського знання, становлення якої припадає на кінець 30-их та 40-ві роки ХІХ сторіччя, пов’язано з іменем О. Конта.

34

Основні етапи та тенденції розвитку соціологічної думки

Періодизація розвитку соціологічної науки має велике значення не лише в історико-соціологічному контексті, але й для кращого розуміння проблеми трансформації предмета цієї науки. Існує декілька спроб такої періодизації. Однією з найбільш вдалих вважається періодизація розвитку соціології, запропонована Мартіном Елброу, який виокремлює п’ять етапів функціонування соціології як самостійної галузі наукового знання:

1)„універсалізм”, або класична стадія розвитку соціології (О. Конт, Г. Спенсер, К. Маркс);

2)період становлення „національних шкіл” (Е. Дюркгайм, М. Вебер, Г. Зіммель, В. Парето);

3)період протистояння соціологів двох протилежних напрямків: марксистської соціології та соціології структурнофункціонального аналізу (Т. Парсонс, Р. Мертон, Ю. Габермас, Ч. Міллс, Е. Гоулднер);

4)період „індигенізації”, чи „отуземлення” соціології, поява національних соціологічних шкіл у країнах „третього світу”;

5)період „глобалізації” (П.Бурдьє, Е.Гіденс, Н.Луман, З.Бауман, Е.Валерстайн, Ж.Бодрійар, Ж.-Ф.Ліотар).

При висвітленні другого питання необхідно усвідомити, що сучасну теоретичну соціологію складають макрота мікросоціологічні теорії. Основними макросоціологічними теоріями є структурний функціоналізм (Т.Парсонс, Р.Мертон)

ітеорія соціального конфлікту (К.Маркс, Г.Зіммель, Л.Козер,

Р.Дарендорф). Ці теорії зосереджені на виявленні закономірностей становлення та розвитку соціальних систем і виходять з аналізу великих спільнот (соціальних груп, страт, націй тощо). Згідно з ними різні мікропрояви і процеси (поведінка особистості, міжособистісні відносини тощо) розглядаються під кутом зору закономірностей макрорівня.

У межах мікросоціологічних теорій здійснюється аналіз „мікрооб’єктів”: міжособистісних взаємодій, стосунків, комунікативних зв’язків у малих групах, поведінки особистості,

35

Соціологія

окремих соціальних явищ, процесів тощо. В основу мікросоціологічного аналізу покладено дослідження повсякденної взаємодії людей. Макросоціологічні явища розглядаються представниками мікросоціології як неправомірні абстракції, реальність яких неможливо довести емпірично. До мікросоціологічних теорій відносять: символічний інтеракціонізм (Дж.-Г.Мід, Г.Блумер, А.Роуз, Г.Стоун), теорію соціального обміну (Дж.Хоманс, П.Блау, Р.Емерсон),

феноменологічну соціологію (А.Щюц), етнометодологію

(Г.Гарфінкель, Д.Дуглас, П.Мак-Хью), психоаналітичні теорії (З.Фройд, Е.Фромм, Л.Уорд, Ф.Гіддінгс).

При аналізі третього питання слід звернути увагу на те, що соціологічна думка в Україні як цілісний еволюційний процес досліджувалась недостатньо. При тому, що українська соціально-політична теорія має давню історію, початком української соціології прийнято вважати кінець XIX – початок XX ст. Серед учених, які досліджували проблеми українського суспільства, слід виділити насамперед М. Драгоманова, Ф. Вовка, І. Подолинського, М. Ковалевського, О. Потебню, Б. Кістяківського, М. Шаповала, В. Липинського. Вагомий внесок у розвиток вітчизняної соціології зробив М. Грушевський. У період еміграції він створив у Відні Український соціологічний інститут, де зібрав учених, які займалися соціологічною проблематикою. Із кінця 1920-х до кінця 1950-х рр. соціологія була оголошена «буржуазною наукою» і заборонена в СРСР. Але з кінця 1950-х рр. соціологія обмежено функціонувала в межах філософії. Лише у 1988 р. влада офіційно визнала соціологію окремою наукою. Після цього розпочався її бурхливий розвиток як науки і навчальної дисципліни.

36

Основні етапи та тенденції розвитку соціологічної думки

Запитання та завдання для самоконтролю

1.Що етимологічно означає термін „соціологія”?

2.Хто вважається засновником соціології як окремої науки?

3.Скільки стадій, за О. Контом, проходить інтелект у своєму розвитку?

4.Хто поклав початок вивченню соціальних інститутів?

5.Поясніть розуміння Г. Спенсером суспільства як організму.

6.Назвіть основні праці К. Маркса.

7.Назвіть два класи-антагоністи (за К. Марксом).

8.Що мав на увазі К. Маркс під терміном „суспільна формація”?

9.До чого закликала Марксова теорія класової боротьби?

10.Назвіть основні праці Е. Дюркгайма.

11.Як ставився Е. Дюркгайм до приватної власності та нерівності людей?

12.Назвіть основні праці М. Вебера.

13.Розкрийте суть „розуміючої соціології” (за Вебером).

Завдання для самостійного опрацювання

1.Які з ідей О. Конта:

a)отримали розвиток у подальшому;

b)справили вплив на сучасну соціологію;

c)залишились незатребуваними.

Ідеї О. Конта:

1)суспільство у своєму розвитку проходить три стадії (теологічну, метафізичну, позитивну);

2)соціологія в класифікації наук має більш високий ранг, ніж математика, фізика, біологія;

3)в основі соціальної системи лежить інтеграція і стабільність;

4)суспільство являє собою єдине ціле.

2.Важливою віхою на історичному шляху становлення соціології стало соціологічне вчення Карла Маркса і

37

Соціологія

Фрідріха Енгельса, які збагатили соціальну теорію, зробивши марксизм одним із найвпливовіших соціальних учень XIX і особливо XX ст. Використовуючи рекомендовані підручники та посібники, визначте сильні і слабкі сторони марксистської теорії соціального розвитку.

3.Якщо для О. Конта і Е. Дюркгайма головне – стабілізація суспільства, то для К. Маркса – його знищення і заміна новим, більш справедливим. Прокоментуйте це судження.

4.Охарактеризуйте три стадії історичного розвитку (за О.Контом) та висловіть своє ставлення до цієї теорії.

5.Обґрунтуйте значення праць Г.Спенсера для розвитку соціології.

6.У чому суть учення Е. Дюркгайма про релігію та мораль?

7.Охарактеризуйте концепцію соціальної солідарності Е.Дюркгайма.

8.До яких висновків прийшов М. Вебер у дослідженнях взаємозв’язків економічної, політичної та духовної сфер суспільства?

9.Які типи політичного панування у характеристиці М.Вебера властиві давнім суспільствам; сучасним західним країнам? Поясніть свою точку зору.

10.Що означає харизматичний тип панування (за М.Вебером) і чи можливий він у сучасних умовах?

Теми рефератів

1.Місце О. Конта в історії соціології.

2.Творчість К. Маркса та її теоретичні й практичні інтерпретації.

3.Ціннісно-нормативна зумовленість суспільства в розумінні Е. Дюркгайма.

4.Праця М. Вебера „Протестантська етика і дух капіталізму”.

5.Основні теоретичні парадигми в соціології.

38

Основні етапи та тенденції розвитку соціологічної думки

6.Е. Гіденс про теоретичні дилеми та завдання сучасної соціології.

7.Політична соціологія Михайла Драгоманова.

8.„Генетична соціологія” Михайла Грушевського.

9.Теоретична спадщина Микити Шаповала.

10.Теорія еліт В. Липинського.

Тематика ІНДЗ (есе, творчі роботи)

1.Які фактори допомагають пояснити, чому саме таким чином і у вказаний період формувалася соціологія?

2.Підберіть будь-який приклад соціального факту і поясніть його з соціологічної точки зору.

3.Проінтерпретуйте за допомогою соціологічного понятійно-категоріального апарату сюжет одного з літературних творів.

4.Чому в нас пропадає відчуття, що ми тримаємо своє життя під контролем, коли мова заходить про соціологічний підхід? Яким чином він дозволяє отримати більшу владу над нашим оточенням?

5.Напишіть есе на тему: „Моє ставлення до теорії К. Маркса та до марксизму”.

6.Підготуйте есе на тему: „Найбільш близькі для мене ідеї засновників соціології”.

7.Підготуйте таблицю: „Видатні вчені-соціологи”.

8.Зробіть аналітичну характеристику одного із соціологів за такою схемою:

а) коротка характеристика епохи вченого і країни проживання; б) біографічні дані;

в) основні теоретичні погляди; г) власне ставлення до ідей ученого.

9.Знайдіть інформацію про розвиток соціології на Буковині.

39

Соціологія

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1.Арон Реймон. Етапи розвитку соціальної думки. – К.,

2004.

2.Гофман А.Б. Семь лекций по истории социологии: учебное пособие для вузов. – М., 2001.

3.Захарченко М.В., Погорілий О.І. Історія соціології (від античності до початку ХХ ст.). – К., 1993.

4.История социологии в Западной Европе и США: учеб. для вузов / Отв. ред. Г.В. Осипов. – М., 1999.

5.Погорілий О.І. Соціологічна думка XX століття: Посіб.– К., 1996.

6.Ручка А.О., Танчер В.В. Курс історії теоретичної соціології. – К., 1998.

7.Соціологічна думка України: навч. посіб. / М.В.Захарченко, В.Ф.Бурлачук, М.О.Молчанов та ін. – К., 1996.

8.Соціологія: Навч. посібник / За ред. С.О. Макеєва. – К., 2005.

9.Соціологія: Посіб. для студентів вищих навч. закл. / за ред. В.Г.Городяненка. – К., 2003.

10.Черниш Н. Соціологія. курс лекцій. – Львів, 2003.

11.Яремчук С.С. Соціологія: навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 2007.

Додаткова:

1.Волович В. Автобіографія: соціологічне уявлення // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2011. – № 3. – С. 184-199.

2.Гавриленко І. Пол Лазарсфельд: життя і творчість. До 100-річчя від дня народження // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2000. – № 4. – С. 69-80.

3.Костенко Н., Макеєв С. Місце і час соціології // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2008. – № 1. – С. 11-32.

4.Кучеренко В., Танчер В. Пам’яті метра: ідеї Р. Мертона в

40

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]