Soc_kafedr_posibnyk

Суспільство як цілісна система

Норми (від лат. „правило, взірець”) – це засновані на цінностях правила та моделі відносин, через які суспільство керує поведінкою своїх членів. Норми встановлюють, яка саме поведiнка вiдповiдає i яка не вiдповiдає певнiй ситуацiї. Це перш за все засоби нашої дiяльностi, за допомогою яких ми орiєнтуємося у свiтi людей. Вони дають нам вказiвки, як поводитись, щоб мати успiх у спiльнiй дiяльностi. Норми диктують певний тип поведінки або забороняють його. У процесі соціалізації особистості норми стають елементами системи саморегуляції поведінки, формують рівень культури особистості. Водночас, далеко не всі нормативні вимоги стають регуляторами поведінки. Тому норми завжди підпираються тими чи іншими санкціями – починаючи від неофіційного несхвалення і закінчуючи фізичним покаранням або стратою. Дотримання або порушення правил соціального життя викликає відповідну реакцію з боку оточення, яка приймає форму або схвалення, або покарання.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ

СУСПІЛЬСТВО: СУТНІСТЬ, ТИПИ, ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ

1.Системні уявлення про суспільство у працях класиків соціології.

2.Класифікація суспільств у соціології.

3.Соціальні інститути як детермінанти соціального устрою.

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ

Розкриваючи перше питання, необхідно вказати, що здогади про інтегративну роль суспільства з’являються ще в працях давньогрецьких мислителів – Платона, Арістотеля. Зокрема, Арістотель вважав державу синтезом усіх форм спілкування заради досягнення вищого блага, ідеальною системою, яка має свою структуру і функції.

Згодом у філософській і соціологічній думці

51

Соціологія

виокремлюються два різновиди системних уявлень про суспільство: системно-механістичний та системноорганістичний. Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. формується ще один тип системних уявлень про суспільство, який умовно можна назвати синтезованим, бо виникає він у результаті злиття основних елементів перших двох типів. Його представниками вважають Ф.Тьоніса й Е.Дюркгайма. У Ф.Тьонніса „органічна” община (або гемайншафт) протистоїть „механічному” суспільству (або гезельшафту). Натомість Е. Дюркгайм описує протилежне співвідношення „органічного” і „механічного”, втіленого у солідарності. Він оголошує саме суспільство найбільш природним і органічним типом солідарності, заснованим на зростаючому розподілі праці.

У марксистській соціологічній концепції суспільство також трактується як живий організм, який перебуває у постійному розвитку. Її суттю є акцент на залежності та зумовленості всіх соціальних підсистем економічною, яка ґрунтується на матеріальному виробництві та певних формах власності.

Структурний функціоналізм суттєво розширює системні уявлення про суспільство. У центрі уваги перебуває загальна система дії, однією з підсистем якої виступає соціальна система. Суспільство і є цією соціальною системою, володіючи найвищим рівнем самодостатності щодо середовищ, що її оточують.

Ситуація постмодерну також не відкидає ідеї системності суспільства, але надає їй нового, розширеного змісту. На переламі ХХ і ХХІ ст. системність суспільства розглядається в єдності найрізноманітніших його вимірів.

Отже, соціологічні концептуалізації суспільства як інтегрального цілого мають свою історичну спадщину, починаючи від класичних витоків соціологічного теоретизування. Можна виокремити такі соціологічні традиції у розумінні суспільства: органістична (Г.Спенсер, О.Конт); морально-солідаристська (Е.Дюркгайм); матеріалістична

52

Суспільство як цілісна система

(К.Маркс); структурно-функціональна (Т.Парсонс); комунікативна (Дж.Мід); конфліктологічна (Л.Козер, Р.Дарендорф); етнометодологічна (Г. Гарфінкель); феноменологічна (Т.Лукман, П.Бергер); системна (Н.Луман).

При висвітленні другого питання необхідно зазначити, що історію людства можна класифікувати через певну кількість базових типів суспільства. Жодна класифікація не може охопити всі ознаки суспільства. Тому існує багато типологій, серед яких у соціології найчастіше використовується стадіальна. Згідно з нею, суспільство у своєму розвитку проходить три стадії, які і визначають три типи суспільств: традиційне (аграрне, доіндустріальне,

домодерне), індустріальне (модерне) та постіндустріальне

(інформаційне, постмодерне). Для першої стадії характерне переважання сільського господарства, для другої – промисловість, для третьої – сфера послуг, знання та досвід людини, а на промисловому виробництві – передові технології, тобто інформація.

У вітчизняній соціології існує також методологічна проблема екстраполяції переважно західних концепцій суспільства, його організації та життєдіяльності на інші “незахідні” суспільства. Зокрема йдеться про релевантність цих концептуальних підходів до сучасного українського і подібних йому суспільств, що перебувають в процесах соцієтальних трансформацій. Відтак, важливим видається теоретичне узагальнення та систематизація сучасних соціологічних концепцій суспільства, а також питання застосування їх теоретичного потенціалу для інтегральних соціологічних концептуалізацій щодо українського суспільства.

Аналізуючи третє питання необхідно наголосити, що більшість соціологів роблять акцент на цінностях, як на основному елементі культури, яка, в свою чергу, є домінантою існування суспільства. Культурні ідеальні зразки символічно втілюють і передають в поколіннях набутий загальноісторичний досвід, а культура впливає на

53

Соціологія

зміну поведінки людей не примусово, а шляхом засвоєння її особистістю і перетворення на факт життєвого досвіду.

Треба наголосити, що існує взаємозв’язок між нормами і цінностями. Соціальні цінності конкретизуються в соціальних нормах. Цінності пов’язані з культурною орієнтацією, цілеспрямованістю людської діяльності, а норми – із соціальною організацією суспільства, насамперед із засобами і способами реалізації ціннісно-спрямованої діяльності.

Варто зауважити, що організація і регулювання спільної діяльності людей, сталість соціальних відносин, від яких залежить буття соціальних груп і спільнот, забезпечується через соціальні інститути. Т.Веблен на початку ХХ ст. визначав соціальний інститут як сукупність суспільних звичаїв і соціальних норм, у яких втілені спосіб думки і життя людей і які передаються з покоління в покоління. І сьогодні багато соціологів трактують соціальний інститут як складну конфігурацію звичаїв, традицій, вірувань, установок, правилрегуляторів і законів, які мають певну мету і виконують певні функції. Це „своєрідний спинний хребет суспільного життя,

оскільки він забезпечує соціальний лад у суспільстві, його стабільність та інтеграцію”.

Усі соціальні інститути поділяють на головні та неголовні. Сучасна п’ятірка головних соціальних інститутів виглядає так: сім’я, релігія, економіка, політика і освіта.

Суспільство влаштоване таким чином, що ряд інститутів виконує декілька функцій одночасно, і в той же час одну функцію можуть виконувати одразу декілька інститутів. При цьому функції соціальних інститутів з часом можуть змінюватися. Якщо інститут, крім користі, приносить суспільству шкоду, то таку дію називають дисфункцією. Наростання дисфункцій у діяльності соціальних інститутів може призвести до соціальної дезорганізації суспільства.

У контексті людської поведінки і діяльності доцільно розглянути еволюцію становлення та розвитку суспільства. Для цього необхідно насамперед дослідити основні чинники

54

Суспільство як цілісна система

соціальної динаміки. А через поняття „соціальні зміни” проаналізувати ідею прогресу щодо розвитку суспільства та дилему „еволюція – революція”. Не зайвим буде також розгляд питання закономірностей розвитку суспільства – чи можна про них взагалі говорити? Бажано також проаналізувати процеси, що відбуваються в нашому суспільстві на сучасному етапі, особливо у сфері головних соціальних інститутів.

Запитання та завдання для самоконтролю

1.Розкрийте суть системно-органістичного уявлення про суспільство. Назвіть його представників.

2.Назвіть розробників стадіальної типології суспільства та охарактеризуйте її.

3.На чому роблять наголос соціологи при визначенні культури? Обґрунтуйте свою думку посиланням на конкретних соціологів.

4.Що таке соціальні цінності? Назвіть відомі Вам соціальні цінності.

5.Чи можна виробити універсальну систему цінностей? Обґрунтуйте.

6.Чи можливе, на Вашу думку, існування суспільства без соціальних цінностей? Обґрунтуйте свою думку.

7.Що таке соціальні норми? Як вони пов’язані із соціальними цінностями?

8.Чи може потреба вищого рівня стати домінантою поведінки людини, якщо, хоча б частково, не задоволена потреба нижчого рівня? Чи стикалися Ви з такою ситуацією в реальному житті і які були Ваші дії?

9.Чи існують закони та закономірності в розвитку суспільства? Якщо так, то які?

55

Соціологія

Завдання для самостійного опрацювання

1.Як Ви розумієте думку про те, що із просуванням людства від простого до складного спостерігалося ускладнення соціальної організації суспільства? У чому конкретно виражалося таке ускладнення?

2.Чому як синоніми терміна „постіндустріальне суспільство” учені використовують поняття „третя індустріальна революція”, „кібернетичне суспільство”, „інформаційне суспільство” тощо?

3.За допомогою закону нерівномірного розвитку народів поясніть відмінність у темпах розвитку промислової революції в різних країнах і регіонах. Які перетворення запізнювалися, зокрема, в Україні?

4.Як відбувалося збільшення чисельності апарату управління й ускладнення його функцій у міру переходу від простого до складного суспільства? У чому конкретно проявлявся цей процес?

5.У чому полягає подібність і відмінність двох процесів – урбанізації й індустріалізації? Знайдіть плюси й мінуси кожного з них.

6.Охарактеризуйте сучасний стан України в перспективі глобалізації соціальних процесів. Перелічіть позитивні й негативні тенденції в даному напрямку.

7.Дослідивши позиції прихильників і противників глобалізації, дайте їхню характеристику.

8.Англійський філософ і історик А. Тойнбі писав: „Цінність, як і час, поняття відносне”. Що він мав на увазі?

9.Коли Ви думаєте про майбутнє, чого більше – оптимізму чи песимізму? Поясніть свою відповідь.

10.Чому українське суспільство таке піддатливе щодо маніпуляцій із боку політиків? Чи впливають, на Вашу думку, на рівень маніпулювання такі чинники, як освіта та мораль?

56

Суспільство як цілісна система

11.Г.Ленскі, що проводив порівняльні дослідження в різних суспільствах, виявив, що нерівність у примітивних суспільствах має незначний характер; найбільша диференціація притаманна аграрним і традиційним суспільствам; у сучасних індустріальних та постіндустріальних суспільствах існує менша нерівність, ніж в аграрних та традиційних суспільствах. Спробуйте пояснити виявлену американським соціологом тенденцію.

Теми рефератів

1.Соціологічні теорії суспільства.

2.Постіндустріальне суспільство: теорія та практика.

3.Соціальний прогрес і регрес: реформи і революції.

4.Особливості етапів розвитку українського суспільства.

5.Соціологічне трактування культури як сукупності традицій, звичаїв, норм, цінностей, символів, мови.

Тематика ІНДЗ (есе, творчі роботи)

1.Зробіть порівняльний аналіз традиційного, індустріального та постіндустріального суспільств (у формі таблиці).

2.Напишіть есе: „Моє бачення типології суспільств та місце у ній України”.

3.Висловіть свою думку щодо слів М.Амосова: „Роздумуючи про щастя, я давно дійшов висновку, що його приносять не гроші і не висока посада, слава або успіх у жінок, а ставлення до тебе інших людей, їх довіра, повага, любов”.

4.Висловіть своє ставлення до судження Е.Дюркгайма про те, що люди можуть бути щасливими лише тоді, коли їх бажання співмірні їх засобам.

5.Охарактеризуйте теоретичні підходи до суспільства у творчості німецького соціолога Ф.Тьонніса.

57

Соціологія

6.Деякі учені висловлюють думку про те, що в сучасну епоху в міру утвердження в усьому світі західної демократичної моделі світоустрою війни стають надбанням історії. А що із цього приводу думаєте Ви?

7.Сполучені Штати за останні 200 років перетворились з відсталої аграрної країни на індустріальну, а тепер перетворюються в інформаційне суспільство. За той самий час спільнота пігмеїв БаМбуті у лісах Центральнои Африки майже не змінилася. Чому?

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1.Головаха Є., Паніна Н. Моніторинг соціальних змін в українському суспільстві // Структурні виміри сучасного суспільстві: Навчальний посібник / За ред. С.Макеєва. – К., 2006. – С. 162-189.

2.Давыдов А.А. К вопросу определения понятия „общество” // СОЦИС. – 2004. – № 2.

3.Злобина Е. Особенности нормативной регуляции украинского социума // Украинское общество в европейском пространстве / Под ред. Е.Головахи, С.Макеева. – Киев–Харьков, 2007. – С. 205-225.

4.Зоткин А.А. «Львы» и «лисы» украинской политики. О властвующей элите. – К.: Наукова думка, 2010. – 344 с.

5.Лейн Д. Подъем и упадок государственного социализма. Индустриальное общество и социалистическое государство / Перевод с англ. под. ред. О.Куценко. – К.: Институт социологии НАНУ; Харьков : ХНУ им. В.Н.Каразина, 2006. – 256 с.

6.Магун В., Руднев М Жизненные ценности населения: сравнение Украины с другими европейскими странами // Украинское общество в европейском пространстве / Под ред. Е.Головахи, С.Макеева. –

58

Суспільство як цілісна система

Киев–Харьков, 2007. – С. 226-273.

7.Соціологія: Навч. посібник / За ред. С.О. Макеєва. – К., 2005.

8.Українське суспільство 1992–2009. Динаміка соціальних змін.– К., 2009.

9.Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій. – Львів, 2003. – С. 145-158.

10.Яремчук С.С. Соціологія: Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 2007. – С. 37-49.

Додаткова:

1.Балакірєва О.М. Трансформація ціннісних орієнтацій в українському суспільстві // Український соціум. – 2007. – № 2(19). – С. 7-19.

2.Бурлачук В. Ще раз стосовно питання: „Що таке суспільство” // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. –

2006. – № 1. – С. 5-19.

3.Генов Н. Східна Європа як лабораторія соціальних наук // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. –2011. – № 2. – С. 12-36.

4.Головаха Є.І., Паніна Н.В. Основні етапи і тенденції трансформації українського суспільства: від «перебудови» до «помаранчевої революції» // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2006. – № 2. – С. 32-51.

5.Кірюхін Д., Щербак С. Уявлення про справедливість в Росії та в Україні: повсякденність та ідеологія // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2007. – № 1. – С. 136-150.

6.Куценко О. Україна у трансформаційних процесах: Quo vadis? // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. –

2007. – № 1. – С. 18-32.

7.Лейн Д. Соціологічні наслідки двадцяти років перетворень: як зближуються Схід і Захід? // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2012. – № 1. – С. 20-42.

8.Огаренко Т., Скідін Л. Символ у соціологічній теорії //

59

Соціологія

Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2009. – № 3. – С. 169-182.

9.Урсуленко К. Методика вимірювання соціальної солідарності в українському суспільстві. Перевірка теорії за допомогою методу моделей лінійних структурних рівнянь // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2009. – № 3. – С. 126-157.

10.Урсуленко К. Соціальна солідарність: розвиток поняття в історії соціології та сучасні інтерпретації // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2009. – № 1. – С. 138-157.

ЗРАЗКИ ТЕСТІВ Варіант І

1.Ці теорії основним джерелом соціального розвитку проголошують суперечність конкуруючих у суспільстві інтересів. Про які теорії пояснення соціальних змін іде мова?

А) еволюційні; Б) циклічні;

В) функціональні; Г) конфліктологічні.

2.Ці теорії базуються на припущеннях, що суспільства поступово розвиваються від простих до складних форм. Про які теорії пояснення соціальних змін йдеться?

А) еволюційні; Б) циклічні;

В) функціональні; Г) конфліктні.

60