Soc_kafedr_posibnyk

Соціологія

Таблиця 3

Система нарахування додаткових балів за видами робіт із вивчення дисципліни „Соціологія”

Студент, який набрав протягом нормативного терміну вивчення дисципліни 60 балів та виконав навантаження за всіма кредитами, має можливість не складати залік, чи іспит і отримати набрану кількість балів як підсумкову оцінку або складати залік (іспит) із метою підвищення свого рейтингу даної навчальної дисципліни. Якщо студент набрав менше 35 балів, він не допускається до складання заліку (іспиту).

12

Структура іспитового кредиту

Таблиця 4

Структура іспитового кредиту курсу

Змістовий модуль І. Методологічні засади соціологічного знання

Змістовий модуль ІІ. Соціологічні теорії середнього рівня

13

Соціологія

ТЕМА 1. СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА ПРО СУСПІЛЬСТВО

1.Предметна специфіка соціології як науки.

2.Структура соціологічного знання та функції соціології.

3.Місце соціології в системі суспільствознавства.

Ключові поняття: соціологія, предмет, об’єкт та функції соціології, основні категорії, теоретична соціологія, теорії середнього рівня, емпірична соціологія,, соціологічне мислення та уява.

Термін „соціологія” походить від латинського слова „sozietas” (суспільство) та грецького „logos” (вчення). Вважається, що вперше використав це поняття для назви окремої галузі наукового знання французький вчений Огюст Конт (1789-1857) у праці „Курс позитивної філософії”

(1842). Об’єктом вивчення соціології є суспільство як цілісна соціальна реальність, сукупність соціальних зв’язків і соціальних відносин. Предметом соціології є окремі аспекти, особливості, відносини об’єкта її дослідження. Намагання вчених-соціологів чітко окреслити предмет соціології викликало наукові дискусії, які тривають і в наші дні та призвело до поширення різних визначень соціології. Перш за все це пов’язано з намаганнями окреслити саме специфіку соціологічного дослідження на відміну від інших наук, для яких суспільство теж є об’єктом дослідження (історія, економічна теорія, політологія тощо), а також з формуванням різних теоретичних підходів в самій соціології до розуміння суспільства, місця й ролі людини в ньому.

Так, О.Конт ототожнював соціологію з суспільствознавством та вважав, що її завданням є використання знань про суспільство для вирішення конкретних проблем оптимізації людських взаємин. Інші класики соціології визначали її як науку про соціальну дію людини (М.Вебер),

14

Соціологія як наука про суспільство

як науку, що вивчає поведінку людини в середовищі собі подібних (П.Сорокін) тощо.

Суспільне життя є багатогранним, складним, саме тому існують різноманітні спроби описати, зрозуміти та пояснити його. На початку ХХ ст. американські соціологи У.Томас та Ф.Знанецький вказували на існування двох фундаментальних проблем, які завжди перебувають в центрі уваги суспільної практики: проблема залежності особистості від соціальної організації і культури та проблема залежності соціальної організації і культури від особистості. Дещо пізніше відомий американський соціолог П.Бергер зазначав, що предметом соціології є як „суспільство в людині”, так і „людина в суспільстві”.

Попри відсутність одностайності в цьому питанні наведемо найбільш поширені у вітчизняній науці трактування соціології, в яких, на нашу думку, досить чітко описується предмет її дослідження:

–соціологія – наука про становлення, розвиток і функціонування суспільства, його елементів, соціальних відносин і соціальних процесів, про механізми і принципи їх взаємодії;

–соціологія – наука про становлення та функціонування соціальних спільнот, між якими складаються певні соціальні відносини і взаємодія, а також про соціальну людину-творця цих спільнот і головного суб’єкта історичного розвитку;

–соціологія – наука про тенденції, закони функціонування і розвитку соціальних систем, про прояви цих законів у діяльності суб’єктів – великих і малих соціальних груп і спільностей людей, а також окремих особистостей.

У наведених визначеннях досить повно представлені

основні категорії соціології, а саме: суспільство, соціальна система, соціальна дія, соціальна взаємодія, соціальна група, соціальна спільнота тощо. Умовно виділяють три групи категорій:

15

Соціологія

–загальнонаукові категорії у соціологічній інтерпретації (структура, система, суспільство, соціальна система, соціальний розвиток тощо).

–безпосередньо соціологічні категорії (соціальний статус, соціальна роль, соціальна стратифікація, соціальний інститут, соціальна мобільність тощо).

–категорії дисциплін, суміжних з соціологією

(особистість, сім’я, політика, економіка, культура тощо). Деякі соціологічні категорії, розроблені ще її

засновниками, залишаються в минулому, натомість сучасна соціологія використовує та продукує нові поняття, такі як соціальний капітал, соціальний простір, габітус, симулакр, дискурс тощо.

2. Складність об’єкта та предмета соціології потребують багаторівневої системи соціологічного пізнання соціальної реальності, що, в свою чергу, вплинуло на формування структури соціологічної науки. Досить поширеною в сучасній соціології є трирівнева структура соціологічних знань.

Перший рівень – загальна соціологія, або теоретична соціологія. Теоретична соціологія (загальна соціологічна теорія) – вивчає суспільство як цілісну соціальну систему, акцентуючи увагу на глобальних проблемах його життєдіяльності, виявляє сутнісні зв’язки між окремими підсистемами суспільства. Другий рівень –

соціологічні теорії середнього рівня. Вони вивчають соціальні зв’язки між суспільством в цілому і конкретною сферою суспільного життя, різні види людської діяльності, проблеми функціонування і розвитку соціальних спільнот та забезпечують зв’язок між теоретичними, фундаментальними знаннями і емпіричними дослідженнями. Третій рівень – рівень конкретних соціологічних досліджень (емпірична соціологія). Емпірична соціологія має на меті збір і накопичення фактичного матеріалу, аналіз документів, статистики, спостереження, результатів опитувань тощо.

З точки зору предмета вивчення виділяють:

16

Соціологія як наука про суспільство

–макросоціологію (вивчає будову суспільства, взаємозалежність і взаємодію його структурних утворень).

–мікросоціологію (вивчення повсякденного життя людини у її найближчому оточенні). Мікросоціологію ще називають інтерпретативною (пояснювальною) або гуманістичною соціологією, тому що вона спрямована на вивчення життєвого світу людини, її поведінки в малих групах.

Сучасна соціологія виробляє та використовує поряд з традиційними і нові поняття та підходи. Так, все більшої популярності набуває структурування соціологічних

теорій за парадигмами.

Відповідно до багаторівневої структури соціологічної науки визначаються і її функції. Функції ( від латинського „functio” – виконання) гуманітарних наук досить часто поділяють на дві групи – пізнавальні (гностичні) та соціальні.

Охарактеризуємо деякі з них:

–теоретико-пізнавальна функція: спрямована на вироблення нового знання про різні соціальні сфери; перспективи соціального розвитку; створення теорії і методології соціологічного пізнання дійсності. Логічно пов’язана з теоретико-перетворюючою, оскільки єдність теорії та практики – характерна риса соціології;

–описово-інформаційна функція: здійснення систематичного опису емпіричного матеріалу; розробка практичних висновків, які лягають в основу управлінських рішень, законодавчих актів. Описові матеріали є джерелом виміру, відліку та порівняння, дають змогу простежити динаміку соціальних процесів;

–прогностична функція: базується на вивченні соціальних закономірностей функціонування суспільства та реалізується в науковому обґрунтуванні перспективи розвитку особистості, спільноти, соціальної групи, суспільства;

–функція соціального планування: результати досліджень кладуться в основу соціального планування;

17

Соціологія

застосовується у різних сферах – від процесів світового рівня, регіонів і країн до життя села чи підприємства.

3. Соціологія зараховується до групи соціогуманітарних наук, але вона тісно пов’язана не тільки з науками цієї групи, але й з природничими (наприклад, з біологією). Ф.Гіддінгс зазначає, що соціологія є посередником між органічними науками, з одного боку, і політичними, історичними науками, – з іншого. Вперше місце соціології в системі наук визначив ще О.Конт. У розробленій ним „ієрархії” наук (математика-астрономія- фізика-хімія-біологія) соціологія посідала чільне місце.

Найтіснішими є зв’язки соціології з філософією, історією, психологією, економікою, антропологією та ін. Саме вони становлять міждисциплінарну матрицю соціології, бо мають дуже близькі об’єкти дослідження ( інколи – тотожні) і поєднанні між собою логічними зв’язками, спільними законами, категоріями та методами. Соціологія також тісно пов’язана з такими науками як правознавство, етнологія та етнографія, географія, статистика і демографія.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ

ПРЕДМЕТ, СТРУКТУРА І ФУНКЦІЇ СОЦІОЛОГІЇ

1.Об’єкт, предмет та категоріальна мова соціології.

2.Структура соціологічних знань та функції соціології.

3.Місце і роль соціології в системі суспільних наук.

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ

Сучасній людині важко уявити своє життя поза соціумом. Володіючи індивідуальною волею, вона приймає, формує, змінює та намагається пізнати соціальне середовище , яке, власне, і є її життєвим простором.

Соціологія як наука сформувалася навколо питання про те, за яких умов взагалі можливе існування суспільства, порядок та прогрес у ньому. Пересічну людину, як правило, дивує така постановка проблеми, адже у повсякденному житті ми не замислюємось над запитанням: „Що таке суспільство?”

18

Соціологія як наука про суспільство

Однак, коли намагаємось дати відповідь, то відразу виникає здивування: „Знаю, відчуваю, а пояснити не можу...” Це природна реакція, бо суспільство – це наше життєве середовище, складність вивчення якого дотепно виражено у висловлюванні „…останнім, хто замислився над тим, що ж таке вода, була риба”. Саме як результат складного інтелектуального пошуку відповідей на «дивні» питання і сформувалась соціологія як окрема галузь наукового знання, яка вимагає від тих, хто вивчає, цікавиться чи займається нею, специфічного соціологічного мислення та уяви.

Розпочинаючи роботу над першим питанням, особливу увагу зверніть на категоріальний апарат. Доцільно завести власний словник-довідник соціологічних термінів. Не намагайтесь запам’ятовувати визначення у повному обсязі. Натомість прагніть виокремити „базові” поняття, які лежать у їхній основі.

Перш ніж перейти до розгляду об’єкта та предмета соціології як науки, доцільно пригадати методологічне значення поняття об’єкта та предмета наукового дослідження. Об’єкт науки – це емпірично дана реальність, яка існує незалежно від нашого знання. Це можуть бути фізичні тіла, які взаємодіють один з одним, живі організми або людина. Визначаючи предмет дослідження, ми часто абстрактно виділяємо одну чи кілька сторін об’єкта, не враховуючи вплив інших, нами не виокремлених. Кожному об’єкту дослідження можуть відповідати кілька предметів вивчення. Визначення об’єкта та предмета соціології як науки тісно пов’язане з історією її становлення. Тож, щоб зрозуміти, як формувались основні категорії соціології, необхідно звернутись до історії їх формування. Доцільно порівняти декілька визначень поняття „соціологія”, її об’єкта та предмета, зроблених О.Контом, Г.Спенсером, Е.Дюркгаймом, М.Вебером і сучасними соціологами. Спробуйте прокоментувати виявлені вами відмінності.

19

Соціологія

Розглядаючи питання наукової мови соціології, особливу увагу зверніть на поняття „соціальне”, яке є базовою категорією соціології. Її розробці та поясненню присвячені ґрунтовні соціологічні теорії (теорія соціальної дії, теорія соціальної комунікації тощо). „Соціальне” трактується в соціології як якісна характеристика форм, засобів та суті людської взаємодії; як сукупність певних рис та особливостей суспільних відносин, інтегрована індивідами, спільнотами у процесі спільної діяльності в конкретних умовах, яка виявляється в їх стосунках, ставленні до свого місця в суспільстві, явищ і процесів суспільного життя.

При роботі над другим питанням – про структуру соціологічних знань – зверніть увагу на існування різних підходів до визначення критеріїв структурування і кількості рівнів соціології – від найпростішого поділу соціології на фундаментальну та прикладну до виокремлення семи рівнів соціологічного теоретизування. Охарактеризуйте трирівневу структуру соціології: визначте суть і завдання теоретичної соціології, теорій середнього рівня (спеціальних і галузевих) та емпіричної соціології. Сучасна соціологія виробляє та використовує поряд із традиційними нові поняття та підходи. Так, дедалі більшої популярності набуває структурування соціологічних теорій за парадигмами. Парадигма трактується як сукупність основних положень і принципів, які лежать в основі тієї чи іншої теорії, володіє специфічним категоріальним апаратом і визнається певною групою вчених. Визначення соціологічних парадигм знаходиться на стадії формування, існують певні розбіжності в їх групуванні та характеристиці. Виокремлюють макрота мікро-, теоретичну та емпіричну парадигми. Дж. Рітцер, сучасний американський соціолог, виділяє парадигму соціальних фактів, парадигму соціальних дефініцій, парадигму соціальної поведінки. У вітчизняній соціології поширений підхід, за яким всі соціологічні парадигми умовно поділяють на три групи: структурно-функціональні, інтерпретативні та інтегральні

20