Зміст самостійної роботи:
1. Вивчення Закону України “Про господарські товариства” від 19.09.1991 із змінами і доповненнями.
2. Дослідження соціальних та економічних питань, які вирішують профспілки та професійні об’єднання України та Донецької області
3. Вивчення трудового контракту: переваги, структура та значення
Індивідуальні науково-дослідні завдання:
1. Роль і значення соціального партнерства в Україні.
2. Профспілковий рух в Україні.
3.Ефективність і регулювання охорони праці.
4. Колективні договори
Питання для самоконтролю та повторення
1. Дайте визначення соціального партнерства та розкрийте його значення у розвитку суспільства
2. Які форми та принципи соціального партнерства виділяють?
3. Які функції виконують профспілки на ринку праці?
4. Назвіть основні проблеми створення ефективного соціального партнерства
5. Яка роль держави в системі соціального партнерства?
6. Які ви знаєте об’єднання роботодавців на ринку праці?
Тестові завдання:
1. Соціальне партнерство - це
а) метод розв'язання соціальних конфліктів;
б) взаємини із приводу організації ефективної трудової діяльності;
в) відносини між роботодавцем і працівниками, при яких забезпечується узгодження соціально-трудових інтересів;
г) відповідь а) і в)
2. Угоди між профспілковими об'єднаннями галузі, облдержадміністрацією й обласними організаціями роботодавців - це
а) генеральні угоди;
б) угоди на галузевому рівні;
в) регіональні угоди;
г) колективні договори.
3. Сторонами соціального партнерства є
а) профспілки й роботодавці;
б) роботодавці, працівники й держава;
в) профспілки, працівники й держава;
г) немає правильної відповіді.
4. Держава відіграє роль
а) гаранта;
б) судді;
в) контролера
г) всі відповіді вірні.
5. Програма зайнятості, вирішення проблем з погашення боргів по заробітній платі, скорочення безробіття в основному розглядається
а) генеральною угодою;
б) регіональною угодою;
в) галузевою угодою;
г) колективним договором.
6. Основний принцип цивілізованих відносин - це
а) надання людських умов праці;
б) соціальна справедливість;
в) соціальна рівність;
г) свобода слова й об'єднань.
7.До функцій профспілок відноситься
а) захисна функція;
б) функція індикатора суспільної думки;
в) функція елемента зворотного зв'язка для держави;
г) всі відповіді вірні.
8.Особливість профспілок включають
а) організація перебуває ближче інших громадських організацій до економіки й виробництва;
б) масове об'єднання на комерційній основі;
в) масове державне об'єднання в рамках певного підприємства;
г) саме масове об'єднання, кероване державою
Правильні відповіді на тестові завдання:
Г; 2 В; 3 Б; 4 Г; 5 Б; 6 Б; 7 Г; 8 А
План семінару:
1. Сутність соціально-трудових відносин, їх значення як ключового елемента будь-якої економічної системи.
2. Принципи і типи соціально-трудових відносин.
3. Соціальне партнерство як пріоритетний тип СТВ.
4. Форми і принципи СП. Якість життя як показник стану СТВ.
Тема 5. Ринок праці - сучасний механізм формування робочої сили
1. Поняття ринку праці, його елементи і функції.
2. Попит та пропозиції на ринку праці, фактори їх формування.
3. Кон’юнктура ринку праці, основні соціально-економічні показники, що характеризують ринок праці, ємкість сукупного і поточного ринку праці.
4. Сегментація та гнучкість ринку праці.
5. Інфраструктура ринку праці.
Мета теми: дослідити та зрозуміти сутність ринку праці, його функцій та складових елементів, а також вивчити основні методи його регулювання
Основні компетенції:
- знати: сутність поняття «ринок праці», складові ринку праці та його основні відмінності від інших товарних ринків; суб’єкти інфраструктури ринку праці; основні сегменти, на які поділяється ринок праці;
- вміти: встановлювати до якого сегменту ринку відноситься певний вид трудової діяльності;
- бути готовим: стати робітником центру зайнятості та приймати участь у регулюванні кон’юнктури ринку праці
Анотація.
Ринок праці має різне трактування.
Ринок праці – це система суспільних відносин в процесі купівлі та продажу робочої сили як товару, це сфера працевлаштування, механізм узгодження попиту й пропозиції на робочу силу; це також економічний простір – сфера працевлаштування, і це механізм узгодження ціни і умов праці між роботодавцями і найманими працівниками та регулює її попит та пропозицію.
Елементи ринку праці: пропозиція робочої сили, попит на робочу силу і ціна робочої сили.
Сукупна пропозиція включає всі категорії економічно активного населення, тобто всіх, хто працює або бажає працювати.
Поточна пропозиція – це безробітні, що активно шукають роботу і готові до неї приступити; працівники, які намагаються змінити місце роботи; особи, які бажають працювати у вільний від роботи або навчання час.
Сукупний попит визначається кількістю і структурою робочих місць, що існують в економіці країни.
Поточний попит визначається потребою у працівниках для заповнення вакантних робочих місць.
Кон’юнктура ринку праці – це співвідношення попиту і пропозиції праці на даний період. Існує трудодефіцитна, трудонадлишкова, рівноважна кон’юнктура ринку праці.
Типи ринків праці: зовнішній, внутрішній, відкритий, прихований, первинний, вторинний ринки праці.
Ринок праці має свої особливості, які відрізняють від інших ринків ресурсів:
виступає як ринок людського капіталу;
людський капітал має довшу тривалість інвестиційного періоду;
інвестування в людський капітал пов’язано з великим ризиком;
доходність людського капіталу з часом зростає.
Ринок праці, окрім роботодавців та працівників, включає інституційні структури захисту інтересів обох сторін та державного посередництва в питаннях соціального партнерства.
Інфраструктура ринку праці включає державні та недержавні установи сприяння занятості, кадрові служби підприємства, суспільні фонди, нормативно-правове середовище, що забезпечує взаємодію між попитом та пропозицією на ринку праці. Вона виконує такі функції:
- регулювання відносин між працедавцем та найомним робітником;
- посередництво між працедавцем та найомним робітником, сприяння їх контактам та взаємодії, допомога у підборі кадрів, складанні трудового контракту.
Необхідно дослідити більш детально елементи інфраструктури ринку праці.
Весь ринок праці поділяється на сегменти за різними ознаками. Сегментація ринку праці – розподіл робочих місць та працівників за загальними ознаками на відносно стійкі та замкнуті сектори, які обмежують мобільність робочої сили своїми межами.
Розрізняють сегментацію ринку праці:
- за рівнями та суб’єктами управління – загальнонаціональний, регіональний, локальний ринки;
- відкритий (офіціальна та не офіціальна частина) та скритий ринки;
- за галузевою та професійно-кваліфікаційною ознакою;
- первинний та вторинний ринки.
Кожний з наданих сегментів ринку праці необхідно вивчити більш детально.