Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
2 к сессия / Экономика труда / Протопопова, Романенко Экономика труда и соц-труд отношения Метод.реком 2010.doc
Скачиваний:
162
Добавлен:
22.02.2016
Размер:
545.79 Кб
Скачать

Питання для самоконтролю та повторення

1. Що таке організація праці?

2. Які основні фактори впливають на організацію праці?

3. Які основні елементи організації праці на підприємстві?

4. В чому полягає розподіл праці і її кооперація?

5. Роль наукової організації праці в плануванні і раціоналізації робочих місць.

6. Яка роль дисципліни праці на виробництві? В чому полягають адміністративні, правові, матеріальні і моральні методи зміцнення дисципліни праці?

7. З яких елементів складається робочий час і аналіз його використання?

8. Які вимоги до встановлення режимів роботи на підприємстві?

9.Что таке нормування праці? Які використовуються методи при нормуванні праці? Які види норм Ви знаєте?

Тестові завдання:

  1. Сукупність методів та форм поєднання людей та техніки у процесі трудової діяльності – це:

а) кооперація праці;

б) поділ праці;

в) організація праці;

г) раціоналізація трудових процесів.

  1. Впровадження оптимальних прийомів, заходів та методів організації труда – це:

а) раціоналізація трудових процесів;

б) поділ та кооперація труда;

в) покращення умов праці;

г) нормування труда.

  1. Форми організації труда включають:

а) державна та приватна;

б) індивідуальна та колективна;

в) індивідуальна та суспільна;

г) індивідуальна, бригадна, суспільна.

4.Поділ праці між групами робочих за технологічною однорідністю робіт, що виконуються – це:

а) професійний поділ праці;

б) функціональний поділ праці;

в) основний поділ праці;

г) технологічний поділ праці.

  1. Організаційна взаємодія між робітниками або їх окремими групами або колективами - це:

а) нормування труда;

б) поділ труда;

в) спеціалізація труда;

г) кооперація труда.

  1. Організація робочого місця – це:

а) найбільш раціональне розміщення елементів праці;

б) система заходів, спрямованих на оснащення та планування робочого місця;

в) підготовка робочого місця перед початком роботи;

г) налаштування приборів та інструментів для роботи.

  1. Робочий час – це:

а) час, що витрачається на виробництві для виготовлення продукту праці;

б) час з моменту підготовки робочого місця до кінця робочого дня;

в) тривалість участі людини в організаційному трудовому процесі, під час якого він повинен виконати свої обов’язки;

г) час перерви та технологічний час.

8. Планування та облік праці – це

а) елемент організації праці;

б) задача організації праці;

в) характеристика організації праці;

г) функція організації праці.

Правильні відповіді на тестові завдання:

  1. В, 2 А; 3 Б; 4 А; 5 Г; 6 Б; 7 В; 8 А

Тема 10. Форми і системи оплати праці

1. Сутність заробітної плати, її функції і принципи.

2. Тарифна система оплати праці.

3. Почасова форма заробітної плати, її системи.

4. Відрядна форма заробітної плати, її системи.

5. Безтарифна модель оплати праці.

6. Державне регулювання заробітної плати.

7. Діяльність МОП в питаннях організації заробітної плати.

8. Методи обґрунтування фонду заробітної плати.

Мета теми: сформувати систему теоретичних та практичних знань з питань регулювання оплати праці, стимулювання оптимального використання трудових ресурсів і фондів грошових коштів, спрямованих на оплату праці.

Основні компетенції

- знати: сутність теоретичних категорій, які використовуються в організації оплати праці, теоретичні і методичні аспекти сучасних проблем регулювання заробітної плати, стимулювання підвищення ефективності праці;

- вміти: розв’язувати практичні завдання з дослідження, аналітичної оцінки прогнозованої стратегії удосконалення механізму оплати праці;

- бути готовим працювати в відділах (службах) праці і заробітної плати, аналізувати й планувати витрати на оплату праці, оцінювати доцільність й ефективність різних форм матеріального стимулювання праці.

Анотація.

Вивчення теми починається з розкриття сутності заробітної плати як соціально-економічної категорії. Необхідно звернути увагу на її значення, яке складається в тому, що ефективність праці відомою мірою визначається діючою системою заробітною платою. З одного боку, заробітна плата – основне джерело доходів працівника, тому її величина значною мірою характеризує рівень добробуту всіх членів суспільства, з іншого боку, її правильна організація зацікавлює працівників підвищувати ефективність виробництва, а відтак, безпосередньо впливає на темпи й масштаби соціально-економічного розвитку країни.

Заробітна плата – це не тільки винагорода за виконану роботу (Закон України «Про оплату праці»), а також як елемент ціни виробництва, це частка створеної підприємством вартості, як питома вага доходів підприємства, які розподіляються між робітниками в залежності від загальних результатів діяльності підприємства за кількістю та якістю праці. Заробітна плата – це ціна праці.

В економічні літературі отримали розвиток дві концепції природи заробітної плати. Згідно першої, заробітна плата – це ціна праці і, отже, ї розмір формується під впливом ринкових факторів, і саме співвідношення попиту та пропозиції праці. Згідно другої, заробітна плата – це грошовий вираз вартості робочої сили. Її величина визначається умовами виробництва та ринковими факторами.

Значення заробітної плати характеризується її функціями: відтворювальна, стимулююча, регулююча, соціальна, оптимізаційна, формує платоспроможний попит.

Оплата праці організується за принципами: диференціація заробітної плати, державне регулювання, недопущення дискримінації в оплаті праці, систематичне підвищення зарплати, простота та доступність форм й систем, залежність зарплати від попиту на продукцію певного підприємства.

Кожне підприємство самостійно вирішують питання з оплати праці.

Вивчаючи дану тему, необхідно звернути увагу на розмаїтість варіантів оцінки праці і його оплати.

В залежності від того, який основний показник використовується для визначення результату праці, розрізняють дві основні форми заробітної плати - почасову та відрядну, кожна з них має свої різновиди (системи): проста почасова, почасово-преміальна, проста відрядна, відрядно-преміальна, відрядно-прогресивна, акордна, не пряма відрядна.

Часто студенти допускають неточність в характеристиці почасової форми оплати праці, вважаючи, що це оплата за відпрацьований час. Правильною є відповідь: оплата за відпрацьований час за умови виконання службових обов’язків. Тобто тільки за присутність на робочому місці зарплата не видається. Також допускаються помилки при відповіді на питання «коли доцільно використовувати почасову, а коли відрядну зарплату». Почасова форма оплати праці повинна застосовуватися тоді, коли не можливо або з причини трудомісткості підрахунків не доцільно кількісно виміряти результати праці, особливо коли вони напряму не залежить від самого робітника. Праця продавця, наприклад, залежить від кон’юнктури ринку, від того, як уміло керівництво закупає товар тощо.

Допускаються неточності у відповіді на питання «яка форма оплати праці краще». Багато людей вважають відрядну кращою. Кращою є форма оплати праці, яка краще стимулює робітника підвищувати ефективність праці, оплата ясна, доступна і зрозуміла робітнику.

Необхідно звернути увагу на роль тарифної системи як складової частини процесу організації оплати праці. Щоб організувати оплату праці, необхідно вирішити дві проблеми. Перша – встановити норми в оплаті праці – ставки, оклади, розцінки, які повинні бути тарифною частиною заробітку. Вони диференціюються за професіями, кваліфікацією, умовами праці, її складністю. Друга проблема – визначити форми розрахунку зарплати за фактичну працю, тобто почасово або відрядно оцінювати працю.

Новим досвідом оплати праці являється безтарифна модель. Вона застосовується, коли у підприємств тяжкий фінансовий стан або це невелике підприємство особливо нематеріального виробництва. При цій моделі організація оплати праці здійснюється за такими етапами: визначення мінімального обов’язкового рівня зарплати, встановлюються правила розподілу колективного заробітку, визначається важливість (в балах) кожного працівника, за сумою балів розподіляється залишок (понад мінімальної зарплати) коштів на оплату праці.

Перед студентами ставиться задача уяснити для себе механізм преміювання, надбавок, доплат. Необхідно звернути увагу на проблеми в оплаті праці та шляхи їх вирішення.

Велика роль приділяється придбанню практичних навичок у визначенні зарплати, оцінці її ефективності для цього призначено вирішення економічних задач. Посеред різноманіття деталей в розв’язанні завдань звертаємо увагу на особливості оцінки витрат на оплату праці.

Витрати на оплату праці – фонд оплати праці (ФОП), визначається в абсолютних показниках. Для оцінки ефективності витрат їх визначають у відносних показниках. В промисловості – це рівень ФОП у відсотках до чистої виручки від реалізації (1), або як питома вага ФОП у собівартості продукції (2). В торгівлі - рівень ФОП у відсотках до товарообороту (3).

    1. Рфоп = ФОП/Врч*100%

    2. dфоп = ФОП/Св*100%

    3. Рфоп = ФОП/Т*100%

Крім перерахованих питань у даній темі, розкриваються такі питання як склад фонду оплати праці, методика аналізу в цілому, діагностика витрат на оплату праці, методи планування фонду оплати праці, основи розробки стратегії удосконалення оплати, складання планів з праці та зарплати.