Зміст самостійної роботи:

1. Розглянути підходи до визначення мотивації, порівняння з поняттям стимулювання.

2. Вивчити види стимулів.

3. Дослідити методи мотивації

Підготуватися до заключного семінару з даної теми.

Індивідуальні науково-дослідні завдання:

1. Головні важелі й методи мотивації праці, оцінка їхньої ефективності

2. Вибір методу мотивації в залежності від виду діяльності підприємства.

3. Визначення методу мотивації в залежності від психологічного типу людини

4. Сходи людських пріоритетів як побудова ефективної мотиваційної системи.

Питання для самоконтролю та повторення

1.Чим відрізняється мотивація та стимулювання?

2. Які основні теорії мотивації ви знаєте?

3. Як враховувати нахили та здібності при виборі професії?

4. Що включають матеріальні методи мотивації?

5. Що включає в себе нематеріальні методи мотивації?

6. Визначте види стимулів

7. Розкрийте етапи мотивації персоналу

Тестові завдання:

1. Процес стимулювання окремого виконавця або групи людей до діяльності, спрямований на досягнення цілей організації, до продуктивного виконання ухвалених рішень або намічених робіт - це:

а) мотив;

б) симулювання;

в) мотивація;

г) немає правильної відповіді.

2. Проблеми мотивації мають наступні аспекти:

а) біологічний;

б) психофізіологічний;

в) економічний;

г) всі варіанти вірні.

3. «Зовнішня» винагорода включає:

а) відчуття значимості своєї праці;

б) просування по службі;

в) почуття до певного колективу;

г) задоволення від спілкування з колегами.

4. Відповідно до теорії мотивації А.Маслоу потреби нижчого порядку включають:

а) фізіологічні потреби;

б) соціальні потреби в причетності;

в) потреби в безпеці;

г) вірні варіанти а) і в).

5. Бажані результати, на досягнення яких спрямована діяльність суб'єкта поводження - це:

а) мотив;

б) стимул;

в) мотивація;

г) мета.

6. До основних стадій мотиваційного процесу варто відносити:

а) усвідомлення працівником своїх потреб як системи переваги;

б) вибір найкращого способу одержання певного виду винагороди й ухвалення рішення про його реалізації;

в) здійснення дії; одержання винагороди; задоволення потреби;

г) всі варіанти вірні.

7. Вплив не безпосередньо на особистість, а на зовнішні обставини за допомогою благ - стимулів, що спонукують працівника до певного поводження - це:

а) нормативна мотивація;

б) стимулювання;

в) примусова мотивація;

г) немає правильної відповіді.

Правильні відповіді на тестові завдання:

1 В, 2 Г, 3 Б, 4 Г, 5 Г, 6 Г, 7 Б

План заключного семінару:

1. Мотивація праці, її сутність, необхідність в сучасному суспільстві.

2. Мотив, потреба, стимул, їх відношення до мотивації.

3. Класифікація потреб як основна теорія мотивації.

4. Теорії мотивації, їх значення для сучасності.

5. Менеджмент про форми та методи мотивації.

Тема 8. Продуктивність та ефективність праці

1. Продуктивність праці: сутність, значення, показники її вимірювання.

2. Ефективність праці: сутність, значення, показники її вимірювання.

3. Фактори і резерви підвищення продуктивності і ефективності праці.

4. Методичні основи розрахунку продуктивності і ефективності праці.

Мета теми сформувати у студентів систему теоретичних і практичних знань з питань оцінки якості праці і її результативності, що вельми важливо для всього процесу управління трудовими ресурсами.

Основні компетенції:

- знати: сутність таких категорій і показників оцінки результативності праці як «продуктивність», «ефективність», «виробіток», «трудомісткість»;

- вміти: вимірювати продуктивність і ефективність праці, їх динаміку, розраховувати вплив факторів, визначити вплив продуктивності та ефективності на кінцеві показники діяльності підприємств;

- бути готовим: працювати в економічних службах з праці, складати показники з ефективності праці.

Анотація.

В даній теми вивчення сутності продуктивності праці починається з засвоєння показника продуктивність праці. Варто звернути увагу на те, що існують поняття сутність і показники продуктивності праці. Сутність продуктивності праці – це результативність трудової діяльності робітника, бригади, підприємства. Розрізняють продуктивність праці індивідуального та колективного труда. В загальній оцінці діяльності підприємства використовуються середні показники у розрахунку на одного робітника в одиницю часу. Показники продуктивності праці обираються в залежності від галузевих технологічних та організаційних особливостей підприємств. Так, в промисловості продувність праці виміряється двома видами показників:

- прямими – виробіток продукції в розрахунку на одного робітника в одиницю часу;

- зворотними – трудомісткість – витрати людиною часу на одиницю продукції.

Продуктивність праці = загальна кількість виробленої продукції

в промисловості загальна чисельність працівників

(виробіток продукції в

середньому на одного працівника)

Трудомісткість праці = загальна кількість витрат часу (людино/час)

кількість виробленої продукції

Продуктивність праці в торгівлі = товарооборот .

чисельність працівників

Трудомісткість = загальна кількість витрат часу (людино/час)

товарообороту обсяг товарообороту

Наведені показники продуктивності праці є найбільш узагальненими. В теорії та практиці є цілий ряд їх варіації в залежності від того, яка використовується при розрахунку чисельність працівників, або вся загальна на підприємстві (середньооблікова), або продуктивність робочих, а в торгівлі – торгово-оперативного персоналу, або тільки продавців зайнятих безпосередньо продажем товарів.

Показники продуктивності праці за методикою, що використовується, не пов’язані з фінансовими результатами діяльності підприємств (поточні витрати, доходи, прибуток). Тому в ринковій економіці віддають перевагу показникам ефективності праці.

Ефективність праці визначається співставленням результату з витратами.

Ефективність праці = результати праці

витрати праці

До результатів праці в промисловості відносять: виручку від реалізації (Вр), доходи (Д), прибуток (П). Трудові витрати визначаються витратами на оплату праці в сумі – це фонд оплати праці (ФОП). У підсумку отримано система таких показників ефективності

ЕП^вр = Вр/ФОП; ЕП^п = П/ФОП;

В торгівлі:

ЕП^т = Т/ФОП; ЕП^п = П/ФОП; ЕП^тд = ТД/ФОП;

де ЕП^т – ефективність праці за товарооборотом;

Т- товарооборот;

ЕП^п - ефективність праці за прибутком;

ЕП^ТД – ефективність праці за сумою торговельного доходу;

Вивчаючи тему, необхідно звернути увагу на неоднозначність тлумачення показників продуктивності та ефективності праці та їх взаємозв’язку. Окремі автори, наприклад, Завіновська Г.Т. вважає, що продуктивність праці – це ефективність витрат конкретної праці. О.А.Грішнова відмічає, що є тільки ефективність праці і якщо в розрахунку ефективності береться обсяг продукції, то отримуються показники, які називаються продуктивністю.

В завершенні теми увагу необхідно приділити на фактори росту продуктивності та ефективності праці.