- •В.М.Безрученко Електричні машини
- •Історія розвитку і роль електричних машин в електрифікації народного господарства.
- •В.2. Перетворення енергії в електричних машинах. Найпростіший генератор змінного струму.
- •В.3. Випрямлення змінного струму в постійний за допомогою колектора. Найпростіший генератор постійного струму.
- •В.5.Елеістромагнітні співвідношення при енергоперетворенні
- •В.6 Класифікація електричних машин і їх номінальні величини
- •В.7. Матеріали, що застосовуються в електромашинобудуванні
- •Розділ 1 машини постійного струму Частина 1. Принцип дії і будова машини постійного струму.
- •1.1 Принцип, дії. Машини постійного струму. Електричні градуси.
- •1.2. Будова машини постійного струму
- •2.1.Основний магнітний потік і потік розсіювання. Індукція у повітряному проміжку.
- •2.2 Ділянки магнітного кола. Принцип визначення основної мрс.
- •2.3 Магнітна характеристика і коефіцієнт насичення
- •3.1 Будова обмоток
- •3.2 Проста петлева обмотка
- •3.3 Проста хвилева обмотка
- •3.4. Складні обмотки
- •3.5.Умови симетрії обмоток.
- •3.6.Зрівнювальні з’єднання.
- •3.7 Ерс і електромагнітний момент
- •3.8 Співставлення обмоток різних типів
- •Часина 4. Реакція якоря машини постійного струму Магнітне поле машини при навантаженні. Поперечна та повздовжня реакції якоря.
- •4.2 Лінійне навантаження та мрс якоря
- •4.3 Спотворююча і розмагнічуюча дія поперечної реакції якоря
- •4.4 Напруга між колекторними пластинами, їх кількість і діаметр колектора
- •4.5 Заходи по боротьбі зі спотворюючою дією поперечної реакції якоря
- •Частина 5. Комутація
- •5.1 Іскріння на колекторі
- •5.2 Процес комутації і ерс в комутованій секції
- •5.3 Прямолінійна комутація
- •5.4 Сповільнена і прискорена комутація
- •5.5 Реактивна ерс і способи її зменшення
- •5.6 Комутаційна ерс і додаткові полюси
- •5.7 Зона комутації
- •5.8 Коловий вогонь і причини його виникнення
- •5.9 Експериментальна перевірка і налагодження додаткових полюсів
- •Частина 6. Генератори постійного струму
- •6.1. Способи збудження машин постійного струму
- •6.2 Генератор незалежного збудження
- •6.3 Умови самозбудження генератора
- •6.4. Генератор паралельного збудження
- •6.5 Генератор послідовного збудження
- •6.6 Генератор змішаного збудження
- •6.7. Паралельна робота генераторів
- •6.8. Тахогенератори
- •Частина 7. Двигуни постійного стуму
- •7.1 Основні поняття і рівняння
- •7.2 Запуск двигунів в хід
- •7.3 Двигун паралельного збудження
- •7.4. Двигун незалежного збудження
- •7.5 Двигун послідовного збудження.
- •7.6 Двигун змішаного збудження
- •7.7. Регулювання частоти обертання
- •7.8. Електричне гальмування двигунів постійного струму
- •Трансформатори Частина 8. Робочий процес трансформатора
- •8.1 Призначення області використання трансформаторів
- •8.2. Принцип дії трансформатора
- •8.3.Будова трансформаторів
- •8.4.Рівняння ерс трансформатора
- •8.5. Рівняння мрс трансформатора
- •8.6. Приведеним трансформатор
- •8.7. Схема заміщення приведеного трансформатора
- •8.8. Режим холостого ходу трансформатора
- •8.9. Режим короткого замиканим трансформатора
- •8.10. Режим навантажений трансформатора
- •8.11. Зміна напруги і зовнішня характеристика трансформатора
- •9.1. Призначення і принцип виконання трифазного трансформатора
- •9.2. Групи з'єднань трифазних трансформаторів
- •9.3.Паралельна робота трансформаторів
- •9.4. Автотрансформатор
- •9.5. Зварювальний трансформатор
- •9.6. Вимірювальні трансформатори
- •Розділ третій електричні машини змінного струму Частина 10. Загальні питання теорії машин змінного струму.
- •10.1. Принцип виконаний обмоток статора
- •10.2. Створення магнітного поля, що обертається
- •11.1. Принцип дії асинхронного двигуна. Ковзання
- •11.2. Будова асинхронних машин
- •11.2. Режими роботи асинхронних машин
- •11.4. Основні рівняння заміщення асинхронного двигуна
- •11.5. Робочий процес і енергетична діаграма асинхронного двигуна
- •11.6. Обертальний момент асинхронного двигуна
- •11.7. Механічна характеристика асинхронної машини
- •11.8. Запуск в хід асинхронних двигунів
- •11.9. Короткозамкнені асинхронні двигуни з підвищеним пусковим моментом
- •11.10. Регулювання частоти обертання асинхронних двигунів
- •11.11. Однофазні асинхронні двигуни
- •11.12. Конденсаторні (двофазні) асинхронні двигуни
- •11.13. Сельсини
- •11.14 Асинхронні тахогенератори
- •Частина 12. Синхронні машини.
- •12.1. Принцип дії синхронних машин
- •12.2. Конструктивні типи і будова синхронних машин.
- •12.5. Реакція якоря синхронного генератора
- •12.4. Ерс синхронного генератора
- •12.5. Характеристики і зміна напруги синхронного генератора
- •12.6. Потужність і електромагнітний момент синхронної маншини
- •12.7. Синхронні двигуни.
- •Розділ четвертий навантажувальна здатність і техніко-єкономічні показники електричних машин Частина 13. Втрати енергії і ккд електричних машин і трансформаторів
- •13.1 Класифікація втрат
- •13.2. Ккд і його визначення
- •Частина14. Нагрів і охолодження електричних машин і трансформаторів
- •14.1. Перегрів і його визначення
- •14.2. Нагрівання і охолодження твердого тіла
- •14.3. Нагрівання машин при різних номінальних режимах роботи
- •14.4. Охолодження машин і трансформаторів
- •15.1. Електрична стала.
- •15.2. Вилив частоти на розміри трансформаторів
- •15.3. Техніко-економічні показники тягових двигунів
- •15.3.Вибір електродвигуна в залежності від умов його роботи
12.6. Потужність і електромагнітний момент синхронної маншини
Активна потужність.Розглянемо векторну діаграму на рис. 12.4б, на котрій зсув між векторами напруги і ЕРС визначається кутом навантаження, а проекція вектора на продовження вектора дорівнює, відрізкуОВ. Отриманий в результаті побудови трикутникАВС подібний трикутникуСDО, отже,.
Спільна сторона двох трикутників ОВА і СВА
або з урахуванням модулів відповідних векторів , звідси.
вона пропорційна .
Рис.12.6. Кутові
характеристики неявнополюсної
синхронної машини прн різних струмах
збудження
(12.8)
З рівняння (12.8) випливає, що у неявнополюсної машини залежність є синусоїда, симетрична відносно осей координат. Відзначимо, що у явнополюсної машини ця залежність трохи спотворюється, але подальше пояснення процесу зручно проводити на прикладі неявнополюсної машини.
Форма кривої - її називаютькутовою характеристикою(рис. 12.6) - обумовлена тим, що основний і результуючиймагнітні потоки зсунуті як і вектори на кут. Якщо(холостий хід), то між ротором і статором існують тільки сили притягання і моментМ=0. При(режим генератора) вісь потокуФ0 випереджує вісь потокуФрез на кут. Пружні магнітні силові лінії "розтягуються", причому тим сильніше, чим більше навантаження, тобто поперечна реакція якоря. Ротор ніби "веде''' за собою статор. При цьому створюється гальмівний моментМ. Максимум моменту відповідає значенню, коли вісь полюсів розміщена між осями результуючого потоку.
При (режим двигуна) вісь потокуФ0 відстає від осі потоку ротор є "веденим", "розтягнуті" магнітні силові лінії, тягнучі його за собою, створюють обертальний момент.
Відношення максимального моменту (при ) до номінального ( при) характеризуєперевантажувальну здатність машини, тим більша перевантажувальна здатність. При магнітні силові лінії, що зв'язують статор і ротор "розриваються", момент падає, стійка робота стає неможливою.
Якщо генератор працював паралельно з мережею, то при розриві магнітних силових ліній магнітні поля ротора і статора, почнуть обертатися з різними частотами, їх взаємодія буде порушена; відбувається випадання з синхронності, котре є аварійним режимом, бо супроводжується протіканням через обмотку якоря значних струмів.
Стійкість генератора можна підвищити, збільшивши струм збудження; при цьому зростають ЕРС і, згідно (12.6), момент. На рис. 12.6 зображені кутові характеристики при різних струмах збудження, причомузвідки випливає, що при заданому навантаженні кутзменшується зі зростанням струму збудження; значить, росте і значення.
Реактивна потужність. Розглянемо на прикладі неявнополюсної машини залежність реактивної потужностіQ від кута. На рис. 12.4б сторона трикутника, або з урахуванням модулів відповідних векторівзвідки.
Отже, реактивна потужність -фазної машини
(12.9)
вона є функцією кута і максимальна при, тобто при холостому ході
(12.10)
Зміною значення можна регулювати реактивну потужність. Якщо генератор працює паралельно з мережею, напруга , на якій, то можливі три випадки регулювання:
Струм збудження при якомуназиваєтьсянормальним; при цьому
Якщо струм збудження більший від нормального, тобто (машина сильно збуджена), то, тобто реактивна потужність додатна, а синхронна по відношенню до мережі еквівалентна ємності (конденсатору).
Якщо , то, і, тобто реактивна потужність від'ємна, а машина по відношенню до мережі еквівалентна індуктивності.
Таким чином, синхронна машина без активного навантаження може використовуватися для регулювання коефіцієнта потужності і підтримання нормального рівня напруги в мережі; така машина називається синхронним компенсатором.
Можна показати, що і в режимі активного навантаження синхронна машина володіє такою ж хорошою властивістю - здатністю змінювати свою реактивну потужність і тим самим регулювати мереж.
Коливання синхронних машин. Деякі коливальні рухи ротора, що обертається на пружних магнітних силових лініях, що зв’язують його зі статором, можливі при порушенні рівноваги між розвинутим електромагнітним моментом і моментом, прикладеним до вала. Коливання пов’язані зі зміною кутавід одного значення до іншого. Такі коливання називаютьсявласними.
Коливання ротора призводять до перетину стержнями заспокійливої обмотки (див. п. 12.2) магнітного поля, в результаті чого в ній і в осерді ротора течуть вихрові струми, котрі, взаємодіючи з магнітним полем «заспокоюють» коливання.
Особливу небезпеку становлять вимушені коливання, викликані нерівномірним обертальним моментом провідного двигуна (наприклад, дизеля на тепловозах). Якщо виникає резонанс коливань (спів падання власних і вимушених частот), то генератор може випасти із синхронності і може статися пошкодження його вала. Коливанням підвладні також синхроні двигуни.