- •В.М.Безрученко Електричні машини
- •Історія розвитку і роль електричних машин в електрифікації народного господарства.
- •В.2. Перетворення енергії в електричних машинах. Найпростіший генератор змінного струму.
- •В.3. Випрямлення змінного струму в постійний за допомогою колектора. Найпростіший генератор постійного струму.
- •В.5.Елеістромагнітні співвідношення при енергоперетворенні
- •В.6 Класифікація електричних машин і їх номінальні величини
- •В.7. Матеріали, що застосовуються в електромашинобудуванні
- •Розділ 1 машини постійного струму Частина 1. Принцип дії і будова машини постійного струму.
- •1.1 Принцип, дії. Машини постійного струму. Електричні градуси.
- •1.2. Будова машини постійного струму
- •2.1.Основний магнітний потік і потік розсіювання. Індукція у повітряному проміжку.
- •2.2 Ділянки магнітного кола. Принцип визначення основної мрс.
- •2.3 Магнітна характеристика і коефіцієнт насичення
- •3.1 Будова обмоток
- •3.2 Проста петлева обмотка
- •3.3 Проста хвилева обмотка
- •3.4. Складні обмотки
- •3.5.Умови симетрії обмоток.
- •3.6.Зрівнювальні з’єднання.
- •3.7 Ерс і електромагнітний момент
- •3.8 Співставлення обмоток різних типів
- •Часина 4. Реакція якоря машини постійного струму Магнітне поле машини при навантаженні. Поперечна та повздовжня реакції якоря.
- •4.2 Лінійне навантаження та мрс якоря
- •4.3 Спотворююча і розмагнічуюча дія поперечної реакції якоря
- •4.4 Напруга між колекторними пластинами, їх кількість і діаметр колектора
- •4.5 Заходи по боротьбі зі спотворюючою дією поперечної реакції якоря
- •Частина 5. Комутація
- •5.1 Іскріння на колекторі
- •5.2 Процес комутації і ерс в комутованій секції
- •5.3 Прямолінійна комутація
- •5.4 Сповільнена і прискорена комутація
- •5.5 Реактивна ерс і способи її зменшення
- •5.6 Комутаційна ерс і додаткові полюси
- •5.7 Зона комутації
- •5.8 Коловий вогонь і причини його виникнення
- •5.9 Експериментальна перевірка і налагодження додаткових полюсів
- •Частина 6. Генератори постійного струму
- •6.1. Способи збудження машин постійного струму
- •6.2 Генератор незалежного збудження
- •6.3 Умови самозбудження генератора
- •6.4. Генератор паралельного збудження
- •6.5 Генератор послідовного збудження
- •6.6 Генератор змішаного збудження
- •6.7. Паралельна робота генераторів
- •6.8. Тахогенератори
- •Частина 7. Двигуни постійного стуму
- •7.1 Основні поняття і рівняння
- •7.2 Запуск двигунів в хід
- •7.3 Двигун паралельного збудження
- •7.4. Двигун незалежного збудження
- •7.5 Двигун послідовного збудження.
- •7.6 Двигун змішаного збудження
- •7.7. Регулювання частоти обертання
- •7.8. Електричне гальмування двигунів постійного струму
- •Трансформатори Частина 8. Робочий процес трансформатора
- •8.1 Призначення області використання трансформаторів
- •8.2. Принцип дії трансформатора
- •8.3.Будова трансформаторів
- •8.4.Рівняння ерс трансформатора
- •8.5. Рівняння мрс трансформатора
- •8.6. Приведеним трансформатор
- •8.7. Схема заміщення приведеного трансформатора
- •8.8. Режим холостого ходу трансформатора
- •8.9. Режим короткого замиканим трансформатора
- •8.10. Режим навантажений трансформатора
- •8.11. Зміна напруги і зовнішня характеристика трансформатора
- •9.1. Призначення і принцип виконання трифазного трансформатора
- •9.2. Групи з'єднань трифазних трансформаторів
- •9.3.Паралельна робота трансформаторів
- •9.4. Автотрансформатор
- •9.5. Зварювальний трансформатор
- •9.6. Вимірювальні трансформатори
- •Розділ третій електричні машини змінного струму Частина 10. Загальні питання теорії машин змінного струму.
- •10.1. Принцип виконаний обмоток статора
- •10.2. Створення магнітного поля, що обертається
- •11.1. Принцип дії асинхронного двигуна. Ковзання
- •11.2. Будова асинхронних машин
- •11.2. Режими роботи асинхронних машин
- •11.4. Основні рівняння заміщення асинхронного двигуна
- •11.5. Робочий процес і енергетична діаграма асинхронного двигуна
- •11.6. Обертальний момент асинхронного двигуна
- •11.7. Механічна характеристика асинхронної машини
- •11.8. Запуск в хід асинхронних двигунів
- •11.9. Короткозамкнені асинхронні двигуни з підвищеним пусковим моментом
- •11.10. Регулювання частоти обертання асинхронних двигунів
- •11.11. Однофазні асинхронні двигуни
- •11.12. Конденсаторні (двофазні) асинхронні двигуни
- •11.13. Сельсини
- •11.14 Асинхронні тахогенератори
- •Частина 12. Синхронні машини.
- •12.1. Принцип дії синхронних машин
- •12.2. Конструктивні типи і будова синхронних машин.
- •12.5. Реакція якоря синхронного генератора
- •12.4. Ерс синхронного генератора
- •12.5. Характеристики і зміна напруги синхронного генератора
- •12.6. Потужність і електромагнітний момент синхронної маншини
- •12.7. Синхронні двигуни.
- •Розділ четвертий навантажувальна здатність і техніко-єкономічні показники електричних машин Частина 13. Втрати енергії і ккд електричних машин і трансформаторів
- •13.1 Класифікація втрат
- •13.2. Ккд і його визначення
- •Частина14. Нагрів і охолодження електричних машин і трансформаторів
- •14.1. Перегрів і його визначення
- •14.2. Нагрівання і охолодження твердого тіла
- •14.3. Нагрівання машин при різних номінальних режимах роботи
- •14.4. Охолодження машин і трансформаторів
- •15.1. Електрична стала.
- •15.2. Вилив частоти на розміри трансформаторів
- •15.3. Техніко-економічні показники тягових двигунів
- •15.3.Вибір електродвигуна в залежності від умов його роботи
8.10. Режим навантажений трансформатора
Цьому режимові відповідає схема заміщення на рис. 8.5в, а фізичні процеси в ньому описані рівнянням (8.23), за допомогою яких можна побудувати точну векторну діаграму і отримати наочне уявлення про співвідношення між всіма параметрами трансформатора. Однак для використання в практичних цілях ця векторна діаграма є досить складною, тому її потрібно спростити.
Оскільки струм холостого коду, в силових трансформаторах надзвичайно малий, в багатьох випадках для практики цим струмом можна знехтувати, тобто прийняти , а значитьна рис.8.5в. В такому випадку рівняння струмів (8.23в) набуде вигляду
(8.30)
а схема заміщення - як це зображено на рис. 8.7а. Я параметри визначені рівняння (8.28); знак "мінус" біля вторинної напруги пояснюється тим, що на схемі рис. 8.5в показано напрямок вторинного струму , а на схемі рис. 8.7а - напрям струму.
Для схеми на рис. 8.7а замість двох рівнянь (8.23а) і (8.236), згідно закону Ома, можна записати одне:
де визначається по (8.28а)
З рівняння (8.31) випливає, що при нехтуванні струмом трансформатор може бути заміщений параметром короткого замикання.
Навантаження трансформатора визначається як своєю величиною., так і характером, тобто воно може бути чисто активним (струм і напруга співпадають по фазі і кут між ними), активно-індуктивним (струм відстає від напруги і кут) і активно-ємнісним (струм випереджує напругу і кут).
Рис. 8.7. Опрощена
схема заміщення (а) і векторна діаграма
(б) трансформатора, що працює в режимі
навантаження
Відмітимо, що вторинна напруга при цих умовах, з урахуванням (8.30) відповідає номінальному струмові:
Для побудови і визначення практичних можливостей векторної діаграми (рис. 8.76) припускаємо, що значення відоме.
Сумістимо з віссю ординат вектор струму , на кут його випереджує вектор напруги. Для побудови вектора напруги звернемося до рівняння (8.31); обидва рівняння відрізняються одне від одного на величину, яка, як слідує з (8.28а), при номінальному струмі представляє собою напругу в режимі короткого замикання, тобто гіпотенузу трикутника короткого замикання. Виходячи з цього для побудови вектора необхідно до кінця вектора побудувати трикутник короткого замикання (рис. 8.6б) так, щоб катетАВ (активна складова) співпадав за напрямком з вектором струму, а катетВС (реактивна складова) був йому перпендикулярний. Проводячи після того прямуОС, отримаємо вектор напруги який випереджує струм на кут.
При струмі, який відрізняється від номінального,
(8.32)
де - коефіцієнт навантаження, в разів змінюються неї сторони трикутника короткого замикання (див. рис. 5.6б). При незмінному значенні первинної напруги це призведе до зміни вторинної напруги (див. рис. 8.7б), яка, отже, залежить від навантаження. Це перший важливий практичний висновок, отриманий за допомогою векторної діаграми.
При зміні характеру навантаження (кута , а значить, і) також відбувається зміна вторинної напруги. Дійсно, модуль вектора незмінний, але в залежності від значення кута він може змінювати своє положення. ТрикутникАВС при цьому не змінюється і зберігає своє положення в площині креслення. Провівши коло радіусомОС і переносячи вектор по ходу годинникової стрілки (штрихова частина діаграми на рис. 8.7б), впевнимося, що при активному навантаженні вторинна напруга піднялася, а при активно-ємнісному - стала ще більшою.
Таким чином можна зробити другий висновок: вторинна напруга залежить від характеру навантаження при незмінній її величині.