- •В.М.Безрученко Електричні машини
- •Історія розвитку і роль електричних машин в електрифікації народного господарства.
- •В.2. Перетворення енергії в електричних машинах. Найпростіший генератор змінного струму.
- •В.3. Випрямлення змінного струму в постійний за допомогою колектора. Найпростіший генератор постійного струму.
- •В.5.Елеістромагнітні співвідношення при енергоперетворенні
- •В.6 Класифікація електричних машин і їх номінальні величини
- •В.7. Матеріали, що застосовуються в електромашинобудуванні
- •Розділ 1 машини постійного струму Частина 1. Принцип дії і будова машини постійного струму.
- •1.1 Принцип, дії. Машини постійного струму. Електричні градуси.
- •1.2. Будова машини постійного струму
- •2.1.Основний магнітний потік і потік розсіювання. Індукція у повітряному проміжку.
- •2.2 Ділянки магнітного кола. Принцип визначення основної мрс.
- •2.3 Магнітна характеристика і коефіцієнт насичення
- •3.1 Будова обмоток
- •3.2 Проста петлева обмотка
- •3.3 Проста хвилева обмотка
- •3.4. Складні обмотки
- •3.5.Умови симетрії обмоток.
- •3.6.Зрівнювальні з’єднання.
- •3.7 Ерс і електромагнітний момент
- •3.8 Співставлення обмоток різних типів
- •Часина 4. Реакція якоря машини постійного струму Магнітне поле машини при навантаженні. Поперечна та повздовжня реакції якоря.
- •4.2 Лінійне навантаження та мрс якоря
- •4.3 Спотворююча і розмагнічуюча дія поперечної реакції якоря
- •4.4 Напруга між колекторними пластинами, їх кількість і діаметр колектора
- •4.5 Заходи по боротьбі зі спотворюючою дією поперечної реакції якоря
- •Частина 5. Комутація
- •5.1 Іскріння на колекторі
- •5.2 Процес комутації і ерс в комутованій секції
- •5.3 Прямолінійна комутація
- •5.4 Сповільнена і прискорена комутація
- •5.5 Реактивна ерс і способи її зменшення
- •5.6 Комутаційна ерс і додаткові полюси
- •5.7 Зона комутації
- •5.8 Коловий вогонь і причини його виникнення
- •5.9 Експериментальна перевірка і налагодження додаткових полюсів
- •Частина 6. Генератори постійного струму
- •6.1. Способи збудження машин постійного струму
- •6.2 Генератор незалежного збудження
- •6.3 Умови самозбудження генератора
- •6.4. Генератор паралельного збудження
- •6.5 Генератор послідовного збудження
- •6.6 Генератор змішаного збудження
- •6.7. Паралельна робота генераторів
- •6.8. Тахогенератори
- •Частина 7. Двигуни постійного стуму
- •7.1 Основні поняття і рівняння
- •7.2 Запуск двигунів в хід
- •7.3 Двигун паралельного збудження
- •7.4. Двигун незалежного збудження
- •7.5 Двигун послідовного збудження.
- •7.6 Двигун змішаного збудження
- •7.7. Регулювання частоти обертання
- •7.8. Електричне гальмування двигунів постійного струму
- •Трансформатори Частина 8. Робочий процес трансформатора
- •8.1 Призначення області використання трансформаторів
- •8.2. Принцип дії трансформатора
- •8.3.Будова трансформаторів
- •8.4.Рівняння ерс трансформатора
- •8.5. Рівняння мрс трансформатора
- •8.6. Приведеним трансформатор
- •8.7. Схема заміщення приведеного трансформатора
- •8.8. Режим холостого ходу трансформатора
- •8.9. Режим короткого замиканим трансформатора
- •8.10. Режим навантажений трансформатора
- •8.11. Зміна напруги і зовнішня характеристика трансформатора
- •9.1. Призначення і принцип виконання трифазного трансформатора
- •9.2. Групи з'єднань трифазних трансформаторів
- •9.3.Паралельна робота трансформаторів
- •9.4. Автотрансформатор
- •9.5. Зварювальний трансформатор
- •9.6. Вимірювальні трансформатори
- •Розділ третій електричні машини змінного струму Частина 10. Загальні питання теорії машин змінного струму.
- •10.1. Принцип виконаний обмоток статора
- •10.2. Створення магнітного поля, що обертається
- •11.1. Принцип дії асинхронного двигуна. Ковзання
- •11.2. Будова асинхронних машин
- •11.2. Режими роботи асинхронних машин
- •11.4. Основні рівняння заміщення асинхронного двигуна
- •11.5. Робочий процес і енергетична діаграма асинхронного двигуна
- •11.6. Обертальний момент асинхронного двигуна
- •11.7. Механічна характеристика асинхронної машини
- •11.8. Запуск в хід асинхронних двигунів
- •11.9. Короткозамкнені асинхронні двигуни з підвищеним пусковим моментом
- •11.10. Регулювання частоти обертання асинхронних двигунів
- •11.11. Однофазні асинхронні двигуни
- •11.12. Конденсаторні (двофазні) асинхронні двигуни
- •11.13. Сельсини
- •11.14 Асинхронні тахогенератори
- •Частина 12. Синхронні машини.
- •12.1. Принцип дії синхронних машин
- •12.2. Конструктивні типи і будова синхронних машин.
- •12.5. Реакція якоря синхронного генератора
- •12.4. Ерс синхронного генератора
- •12.5. Характеристики і зміна напруги синхронного генератора
- •12.6. Потужність і електромагнітний момент синхронної маншини
- •12.7. Синхронні двигуни.
- •Розділ четвертий навантажувальна здатність і техніко-єкономічні показники електричних машин Частина 13. Втрати енергії і ккд електричних машин і трансформаторів
- •13.1 Класифікація втрат
- •13.2. Ккд і його визначення
- •Частина14. Нагрів і охолодження електричних машин і трансформаторів
- •14.1. Перегрів і його визначення
- •14.2. Нагрівання і охолодження твердого тіла
- •14.3. Нагрівання машин при різних номінальних режимах роботи
- •14.4. Охолодження машин і трансформаторів
- •15.1. Електрична стала.
- •15.2. Вилив частоти на розміри трансформаторів
- •15.3. Техніко-економічні показники тягових двигунів
- •15.3.Вибір електродвигуна в залежності від умов його роботи
7.6 Двигун змішаного збудження
У цьому двигуні магнітний потік створюється в результаті спільних дій послідовної і паралельної обмоток збудження, що вмикаються, як правило, узгоджено. Тому його механічна характеристика розміщується між характеристиками двигунів послідовного і паралельного збудження (рис. 7.4). Вона (крива 3) м'якша, ніж характеристика 1, але жорсткіша, ніж 2. В залежності від співвідношення МРС обох обмоток, крива 3 може наближатися до характеристики 1 або 2. Тоді двигуну будуть більш-менш відповідати властивості двигуна паралельного чи послідовного збудження.
Рис. 7.4. Механічні
характеристики
двигунів паралельного
(1), послідовного (2) і змішаного з
узгодженим включенням послідовної
обмотки (3) збуджень
7.7. Регулювання частоти обертання
Робота двигуна на звичайній характеристиці не завжди може задовольняти всі вимоги експлуатації. Часто буває необхідно розширити робочий діапазон, що може бути виконане регулюванням частоти обертання. Таке регулювання, згідно рівняння (7.14) можна виконати трьома способами:
зміною напруги живлення ;
зміною падіння напруги в колі якоря, тобто ввімкнення резистора в його коло;
зміною магнітного потоку Ф.
Всі ці три способи дають принципово однакові результати для двигунів будь-якого виду збудження, але кожний спосіб при цьому має свої характерні особливості.
Розглянемо принципові особливості, властиві цим способам регулювання, на прикладі двигуна послідовного збудження як такого, що має основне застосування у тяговому електроприводі.
Зміна напруги живлення.Звичайна швидкісна характеристика (крива 1 на рис. 7.3а) відповідає номінальній напрузі, тому зміна напруги живлення можлива лише донизу, що дасть сімейство швидкісних характеристик, аналогічних за формою звичайній, але розміщених нижче.
Зміну напруги живлення можна здійснювати за схемою Г-Д (генератор - двигун), коли до якоря двигуна, що регулюється, підводиться напруга, від спеціального генератора. Таке регулювання має місце на тепловозах. На електровозах плавне регулювання здійснюється за допомогою тиристорного перетворювача, а також головного трансформатора, змінюючи ступенями його вихідну напругу.
Резистор в колі якоря.Цей спосіб дозволяє отримати сімейство швидкісних або механічних характеристик, що лежить нижче звичайних. Кожна така характеристика відповідає згідно рівнянню (7.14) своєму значенню (криві2 і 3 нарис. 7.3). Спосіб регулювання, що розглядається має ряд недоліків: резистор, який повинен бути розрахований на довготермінове протікання струму, виявляється громіздким і дорогим; крім того, в резисторі втрачається більша частина енергії, що робить даний спосіб регулювання неекономним.
Зміна магнітного потоку.Може здійснюватися у бік його зменшення -послаблення збудження, або в бік його збільшення -підсилення збудження.
Послаблення збудження.Здійснюється шляхом шунтування обмотки збудження резистором (рис. 7.5а). Коли замикається контакторКМ1, частина струму якоря, що визначається значенням опору, розгалужується в коло шунтувального резистора; при цьому струм збудженняа значить і магнітний потікФ зменшуються, а частота обертання, згідно рівняння (7.5) зростає. Чим менше значення тим більша частина струму відгалужується в шунтувальний резистор і тим більше зростає частота обертання.
На рис. 7.56 характеристика послабленого збудження отримана при замиканні лише контактораКМ.1, а коли значення опору шунтувального резистора дорівнює, а струм в шунтувальному колі.
При замиканні одночасно контакторів КМ1, КМ2 (цьому відповідає характеристика) один резистор коротиться, опір шунтувального кола дорівнює, і по ньому тече струм
Розглянемо процес переходу зі звичайної на характеристику .
Нехай двигун працює на звичайній характеристиці (рис. 7.5б) у точці а, що відповідає частоті обертанняструму якоря. При замиканні контактораКМ1 зменшується магнітний потікФ і згідно (7.2) падає ЕРС двигунаЕ, бо завдяки інерції обертальних мас частота обертання в перший час залишається незмінною і дорівнює. Якщо зменшилась ЕРСЕ, то для зрівноваження прикладеної напруги, як витікає з рівняння (7.1), повинен зрости струм; тому має місце стрибок струму на, - струм стає рівним, стався перехід у на характеристиціОВ1.
При роботі в точці а існувала рівновага між обертальним моментом двигуна і статичним моментом опору на його валі [див. рівняння (7.6)]. Замикання контактораКМ1 викликає більший приріст струму, ніж зменшення магнітного потоку, тому обертальний момент двигуна (7.3) зросте і стає більшим від моменту опору; це призводить до зростання частоти обертання (за стрілкою на характеристиціОВ1), зменшення струму і обертального моменту. Частота обертання зростає до деякого значенняп2, поки в точціс знову встановиться рівновага між обертальним моментом і статичним моментом опору.
Перехід на характеристику проходить аналогічно додатковим замиканням контактораКМ2.
Послідовно в шунтувальне коло ввімкнена індуктивність - індуктивний шунт. Його призначення -сприяти, рівномірному розподілу струмів Ія іІш в перехідних режимах.
Описаний спосіб регулювання дуже економічний, бо сумарні втрати на збудження навіть зменшуються.
Посилення збудження. Здійснюється за допомогою шунтування якоря, що викликає зростання струму збудження і магнітного потоку, а частота обертання падає (крива 3 на рис. 7.5б). При переході на характеристику3 (точкаа) струм і обертальний момент зменшуються, а значить, починається рух по кривій3 вниз.
Шунтування якоря вимагає виконання резистора на повну напругу мережі, що робить його дуже громіздким і дорогим: його опір має бути більшим, значить втрати енергії - значніші. Крім того, шунтування якоря ефективне лише тоді, коли магнітне коло двигуна не насичене, тому такий спосіб регулювання на практиці, застосовується дуже рідко.