- •В.М.Безрученко Електричні машини
- •Історія розвитку і роль електричних машин в електрифікації народного господарства.
- •В.2. Перетворення енергії в електричних машинах. Найпростіший генератор змінного струму.
- •В.3. Випрямлення змінного струму в постійний за допомогою колектора. Найпростіший генератор постійного струму.
- •В.5.Елеістромагнітні співвідношення при енергоперетворенні
- •В.6 Класифікація електричних машин і їх номінальні величини
- •В.7. Матеріали, що застосовуються в електромашинобудуванні
- •Розділ 1 машини постійного струму Частина 1. Принцип дії і будова машини постійного струму.
- •1.1 Принцип, дії. Машини постійного струму. Електричні градуси.
- •1.2. Будова машини постійного струму
- •2.1.Основний магнітний потік і потік розсіювання. Індукція у повітряному проміжку.
- •2.2 Ділянки магнітного кола. Принцип визначення основної мрс.
- •2.3 Магнітна характеристика і коефіцієнт насичення
- •3.1 Будова обмоток
- •3.2 Проста петлева обмотка
- •3.3 Проста хвилева обмотка
- •3.4. Складні обмотки
- •3.5.Умови симетрії обмоток.
- •3.6.Зрівнювальні з’єднання.
- •3.7 Ерс і електромагнітний момент
- •3.8 Співставлення обмоток різних типів
- •Часина 4. Реакція якоря машини постійного струму Магнітне поле машини при навантаженні. Поперечна та повздовжня реакції якоря.
- •4.2 Лінійне навантаження та мрс якоря
- •4.3 Спотворююча і розмагнічуюча дія поперечної реакції якоря
- •4.4 Напруга між колекторними пластинами, їх кількість і діаметр колектора
- •4.5 Заходи по боротьбі зі спотворюючою дією поперечної реакції якоря
- •Частина 5. Комутація
- •5.1 Іскріння на колекторі
- •5.2 Процес комутації і ерс в комутованій секції
- •5.3 Прямолінійна комутація
- •5.4 Сповільнена і прискорена комутація
- •5.5 Реактивна ерс і способи її зменшення
- •5.6 Комутаційна ерс і додаткові полюси
- •5.7 Зона комутації
- •5.8 Коловий вогонь і причини його виникнення
- •5.9 Експериментальна перевірка і налагодження додаткових полюсів
- •Частина 6. Генератори постійного струму
- •6.1. Способи збудження машин постійного струму
- •6.2 Генератор незалежного збудження
- •6.3 Умови самозбудження генератора
- •6.4. Генератор паралельного збудження
- •6.5 Генератор послідовного збудження
- •6.6 Генератор змішаного збудження
- •6.7. Паралельна робота генераторів
- •6.8. Тахогенератори
- •Частина 7. Двигуни постійного стуму
- •7.1 Основні поняття і рівняння
- •7.2 Запуск двигунів в хід
- •7.3 Двигун паралельного збудження
- •7.4. Двигун незалежного збудження
- •7.5 Двигун послідовного збудження.
- •7.6 Двигун змішаного збудження
- •7.7. Регулювання частоти обертання
- •7.8. Електричне гальмування двигунів постійного струму
- •Трансформатори Частина 8. Робочий процес трансформатора
- •8.1 Призначення області використання трансформаторів
- •8.2. Принцип дії трансформатора
- •8.3.Будова трансформаторів
- •8.4.Рівняння ерс трансформатора
- •8.5. Рівняння мрс трансформатора
- •8.6. Приведеним трансформатор
- •8.7. Схема заміщення приведеного трансформатора
- •8.8. Режим холостого ходу трансформатора
- •8.9. Режим короткого замиканим трансформатора
- •8.10. Режим навантажений трансформатора
- •8.11. Зміна напруги і зовнішня характеристика трансформатора
- •9.1. Призначення і принцип виконання трифазного трансформатора
- •9.2. Групи з'єднань трифазних трансформаторів
- •9.3.Паралельна робота трансформаторів
- •9.4. Автотрансформатор
- •9.5. Зварювальний трансформатор
- •9.6. Вимірювальні трансформатори
- •Розділ третій електричні машини змінного струму Частина 10. Загальні питання теорії машин змінного струму.
- •10.1. Принцип виконаний обмоток статора
- •10.2. Створення магнітного поля, що обертається
- •11.1. Принцип дії асинхронного двигуна. Ковзання
- •11.2. Будова асинхронних машин
- •11.2. Режими роботи асинхронних машин
- •11.4. Основні рівняння заміщення асинхронного двигуна
- •11.5. Робочий процес і енергетична діаграма асинхронного двигуна
- •11.6. Обертальний момент асинхронного двигуна
- •11.7. Механічна характеристика асинхронної машини
- •11.8. Запуск в хід асинхронних двигунів
- •11.9. Короткозамкнені асинхронні двигуни з підвищеним пусковим моментом
- •11.10. Регулювання частоти обертання асинхронних двигунів
- •11.11. Однофазні асинхронні двигуни
- •11.12. Конденсаторні (двофазні) асинхронні двигуни
- •11.13. Сельсини
- •11.14 Асинхронні тахогенератори
- •Частина 12. Синхронні машини.
- •12.1. Принцип дії синхронних машин
- •12.2. Конструктивні типи і будова синхронних машин.
- •12.5. Реакція якоря синхронного генератора
- •12.4. Ерс синхронного генератора
- •12.5. Характеристики і зміна напруги синхронного генератора
- •12.6. Потужність і електромагнітний момент синхронної маншини
- •12.7. Синхронні двигуни.
- •Розділ четвертий навантажувальна здатність і техніко-єкономічні показники електричних машин Частина 13. Втрати енергії і ккд електричних машин і трансформаторів
- •13.1 Класифікація втрат
- •13.2. Ккд і його визначення
- •Частина14. Нагрів і охолодження електричних машин і трансформаторів
- •14.1. Перегрів і його визначення
- •14.2. Нагрівання і охолодження твердого тіла
- •14.3. Нагрівання машин при різних номінальних режимах роботи
- •14.4. Охолодження машин і трансформаторів
- •15.1. Електрична стала.
- •15.2. Вилив частоти на розміри трансформаторів
- •15.3. Техніко-економічні показники тягових двигунів
- •15.3.Вибір електродвигуна в залежності від умов його роботи
5.6 Комутаційна ерс і додаткові полюси
Виконання умов прямолінійної безіскрової комутації вимагає внесення в комутовану секцію ЕРС . Це завдання виконують додаткові полюси, встановлені на лінії геометричної нейтралі, тобто там, де здійснюється комутація (див. рис. 4.5). В повітряному проміжку під додатковими полюсами створюється комутаційне магнітне поле з індукцією котре і створює ЕРС. Згідно закону Фарадея
(5.19)
Щоб витримати умову безіскрової прямолінійної комутації необхідно зрівняти праві частини виразів (5.18) і (5.19); тоді
(5.20)
Знак "мінус" забезпечується встановленням відповідної полярності додаткових полюсів; оскільки лінійне навантаження пропорційне струмові якоря Ія, індукціяВк також має бути йому пропорційна, тобто
(5.20а)
Для забезпечення цієї умови додаткові полюси вмикають послідовно з якорем, а їх магнітне коло виконують ненасиченим.
Остання вимога забезпечується, якщо додатковий полюс має найбільші розміри. Крім цього повітряний проміжок під додатковими полюсами доцільно розділити на дві частини, встановивши додатково немагнітну прокладку між полюсами і станиною (рис. 5.4). Цей другий "повітряний проміжок" більш ефективний, так як він створює додатковий опір потокові розсіювання , що насичує осердя полюса.
Все ж. не дивлячись на заходи, що приймаються по розслабленню магнітного кола додаткових полюсів, забезпечити лінійну залежність між індукцією і струмом у всьому діапазоні навантажень не вдається. Ця залежність залишається криволінійною, все більше і більше відхиляючись від прямої зі збільшенням струмуІя.
Рис. 5.4 Встановлення немагнітної прокладки між додатковим полюсом і станиною
Рис. 5.5 Залежності
реактивної і комутаційної ЕРС від
струму якоря
Дійсно, якщо при номінальному струмі встановити однакові ЕРС - реактивну і комутаційну (привести кривуек на рис. 5.5 трохи нижче), то при струмах більших номінального, тобто в дуже тяких режимах роботи, реактивна ЕРС стане значно більшою від комутаційної і ця дуже сповільнена комутація призведе до інтенсивного іскріння. Нагадаємо, що в діапазоні великих струмів спотворююча дія поперечної реакції якоря дуже велика, що може призвести ще і до іскріння через потенціальні причини. А це вже негативно впливатиме на подальшу роботу машини.
В умовах експлуатації нерівність між реактивною і комутаційною ЕРС викликана цілим рядом причин. До них відносяться: технологічні допуски при виготовленні колектора, встановлення щіткотримачів і самих додаткових полюсів; перевантаження по струму і перевищення частоти обертання (буксування тягових двигунів); нестабільність щіткового контакту, через що змінюється площа контакту щітки з колектором (період комутації Тк) або навіть повний відрив щітки від колектора при проході, наприклад, локомотивом нерівностей дороги. Всі ці причини збільшують і без того існуючу нерівність міжер іек, а значить сприяють більш інтенсивному іскрінню.
Роль додаткових полюсів не обмежена лише завдання наведення ЕРС ек; індукціяВк, що потрібна для цього, звичайно мала, оскільки реактивна і комутаційна ЕРС як правило не перевищують4-6 В. Але МРС додаткових полюсів має бути дуже великою, тоді як вона напрямлена проти поперечної реакції якоря і в певній мірі її компенсує. Це особливо важливо, якщо в машині немає компенсаційної обмотки.
Виходячи з сказаного вище можна визначити полярність додаткових полюсів: в режимі генератора вона має бути такою ж, як і у наступного за ним у напрямі обертання головного полюса; у режимідвигуна - як і у попереднього йому за напрямком обертання головного полюса.