- •В.М.Безрученко Електричні машини
- •Історія розвитку і роль електричних машин в електрифікації народного господарства.
- •В.2. Перетворення енергії в електричних машинах. Найпростіший генератор змінного струму.
- •В.3. Випрямлення змінного струму в постійний за допомогою колектора. Найпростіший генератор постійного струму.
- •В.5.Елеістромагнітні співвідношення при енергоперетворенні
- •В.6 Класифікація електричних машин і їх номінальні величини
- •В.7. Матеріали, що застосовуються в електромашинобудуванні
- •Розділ 1 машини постійного струму Частина 1. Принцип дії і будова машини постійного струму.
- •1.1 Принцип, дії. Машини постійного струму. Електричні градуси.
- •1.2. Будова машини постійного струму
- •2.1.Основний магнітний потік і потік розсіювання. Індукція у повітряному проміжку.
- •2.2 Ділянки магнітного кола. Принцип визначення основної мрс.
- •2.3 Магнітна характеристика і коефіцієнт насичення
- •3.1 Будова обмоток
- •3.2 Проста петлева обмотка
- •3.3 Проста хвилева обмотка
- •3.4. Складні обмотки
- •3.5.Умови симетрії обмоток.
- •3.6.Зрівнювальні з’єднання.
- •3.7 Ерс і електромагнітний момент
- •3.8 Співставлення обмоток різних типів
- •Часина 4. Реакція якоря машини постійного струму Магнітне поле машини при навантаженні. Поперечна та повздовжня реакції якоря.
- •4.2 Лінійне навантаження та мрс якоря
- •4.3 Спотворююча і розмагнічуюча дія поперечної реакції якоря
- •4.4 Напруга між колекторними пластинами, їх кількість і діаметр колектора
- •4.5 Заходи по боротьбі зі спотворюючою дією поперечної реакції якоря
- •Частина 5. Комутація
- •5.1 Іскріння на колекторі
- •5.2 Процес комутації і ерс в комутованій секції
- •5.3 Прямолінійна комутація
- •5.4 Сповільнена і прискорена комутація
- •5.5 Реактивна ерс і способи її зменшення
- •5.6 Комутаційна ерс і додаткові полюси
- •5.7 Зона комутації
- •5.8 Коловий вогонь і причини його виникнення
- •5.9 Експериментальна перевірка і налагодження додаткових полюсів
- •Частина 6. Генератори постійного струму
- •6.1. Способи збудження машин постійного струму
- •6.2 Генератор незалежного збудження
- •6.3 Умови самозбудження генератора
- •6.4. Генератор паралельного збудження
- •6.5 Генератор послідовного збудження
- •6.6 Генератор змішаного збудження
- •6.7. Паралельна робота генераторів
- •6.8. Тахогенератори
- •Частина 7. Двигуни постійного стуму
- •7.1 Основні поняття і рівняння
- •7.2 Запуск двигунів в хід
- •7.3 Двигун паралельного збудження
- •7.4. Двигун незалежного збудження
- •7.5 Двигун послідовного збудження.
- •7.6 Двигун змішаного збудження
- •7.7. Регулювання частоти обертання
- •7.8. Електричне гальмування двигунів постійного струму
- •Трансформатори Частина 8. Робочий процес трансформатора
- •8.1 Призначення області використання трансформаторів
- •8.2. Принцип дії трансформатора
- •8.3.Будова трансформаторів
- •8.4.Рівняння ерс трансформатора
- •8.5. Рівняння мрс трансформатора
- •8.6. Приведеним трансформатор
- •8.7. Схема заміщення приведеного трансформатора
- •8.8. Режим холостого ходу трансформатора
- •8.9. Режим короткого замиканим трансформатора
- •8.10. Режим навантажений трансформатора
- •8.11. Зміна напруги і зовнішня характеристика трансформатора
- •9.1. Призначення і принцип виконання трифазного трансформатора
- •9.2. Групи з'єднань трифазних трансформаторів
- •9.3.Паралельна робота трансформаторів
- •9.4. Автотрансформатор
- •9.5. Зварювальний трансформатор
- •9.6. Вимірювальні трансформатори
- •Розділ третій електричні машини змінного струму Частина 10. Загальні питання теорії машин змінного струму.
- •10.1. Принцип виконаний обмоток статора
- •10.2. Створення магнітного поля, що обертається
- •11.1. Принцип дії асинхронного двигуна. Ковзання
- •11.2. Будова асинхронних машин
- •11.2. Режими роботи асинхронних машин
- •11.4. Основні рівняння заміщення асинхронного двигуна
- •11.5. Робочий процес і енергетична діаграма асинхронного двигуна
- •11.6. Обертальний момент асинхронного двигуна
- •11.7. Механічна характеристика асинхронної машини
- •11.8. Запуск в хід асинхронних двигунів
- •11.9. Короткозамкнені асинхронні двигуни з підвищеним пусковим моментом
- •11.10. Регулювання частоти обертання асинхронних двигунів
- •11.11. Однофазні асинхронні двигуни
- •11.12. Конденсаторні (двофазні) асинхронні двигуни
- •11.13. Сельсини
- •11.14 Асинхронні тахогенератори
- •Частина 12. Синхронні машини.
- •12.1. Принцип дії синхронних машин
- •12.2. Конструктивні типи і будова синхронних машин.
- •12.5. Реакція якоря синхронного генератора
- •12.4. Ерс синхронного генератора
- •12.5. Характеристики і зміна напруги синхронного генератора
- •12.6. Потужність і електромагнітний момент синхронної маншини
- •12.7. Синхронні двигуни.
- •Розділ четвертий навантажувальна здатність і техніко-єкономічні показники електричних машин Частина 13. Втрати енергії і ккд електричних машин і трансформаторів
- •13.1 Класифікація втрат
- •13.2. Ккд і його визначення
- •Частина14. Нагрів і охолодження електричних машин і трансформаторів
- •14.1. Перегрів і його визначення
- •14.2. Нагрівання і охолодження твердого тіла
- •14.3. Нагрівання машин при різних номінальних режимах роботи
- •14.4. Охолодження машин і трансформаторів
- •15.1. Електрична стала.
- •15.2. Вилив частоти на розміри трансформаторів
- •15.3. Техніко-економічні показники тягових двигунів
- •15.3.Вибір електродвигуна в залежності від умов його роботи
5.2 Процес комутації і ерс в комутованій секції
Розглянемо процес комутації в секції, що показана на рис. 5.1, вважаючи, що:
а) ширина щітки дорівнює колекторній поділці , тобто щіткове перекриття;
б) щітка, всією своєю поверхнею щільно пристає до колектора;
в) питомий опір контакту щітка - колектор не залежить від густини струму в ньому.
В початковий момент часу (), коли щітка контакту з пластиною 1 (рис. 5.1а), струм в секції, струм в першому "півникові", а в другому -. Через час, який називаєтьсяперіодом комутації, щітка зійде з пластини 1 і встановиться на пластині 2 (рис. 5.1в), при цьому , .
Таким чином, протягом періоду комутації струм в секції змінюється від до, тобто на.
Секція, що лежить у пазах осердя якоря, володіє повною власною індуктивністю . Значить в проміжку часу в короткозамкненій секції індукується ЕРС самоіндукції
(5.1)
Оскільки якірні обмотки є двошаровими, навіть при в реальному пазові знаходяться дві сторони різних секцій. Якщо обмотка діаметральна (), то всі ці секції комутують одночасно, оскільки вони замкнені різними щітками (див. рис. 5.3а). Крім того, якщо щітка перекриває кілька колекторних пластин, а, то в одному реальному пазові будуть комутувати кілька секцій одночасно. В обох цих випадках інші комутовані секції призведуть до виникнення в секції, яку ми розглядаємо, ЕРС самоіндукції
(5.2)
де - взаємна індуктивність.
Сума ЕРС само- і взаємоіндукції називається реактивною ЕРС:
(5.3)
де - еквівалентна індуктивність секції, що визначаться кількістю її витківщ і магнітною провідністю навколишнього середовища. Тоді
(5.4)
Щітка закорочує секцію в тому випадку, коли остання знаходиться на лінії геометричної нейтралі машини; тому в секції індукується ЕРС обертання від зовнішнього магнітного поля. Це зовнішнє поле є результуючим полем., яке створюється за рахунок реакції якоря і додатковими полюсами, що встановлюються для покращення процесу комутації. Таким чином, в комутованій секції виникають дві. ЕРС: реактивнаі комутаційна.
Нехтуючи (як надто малими) опорами самої секції і "півників", складаємо рівняння для короткозамкненої секції (рис. 5.16), на основі закону Кірхгофа:
(5.5)
де і - опори контакту щітка - колектор відповідно на пластинах 1 і 2.
Рівняння (5.5) називають основним рівнянням комутації. Воно є нелінійним диференціальним рівнянням, оскільки реактивна ЕРС пропорційна, а комутаційна, як ЕРС обертання, - індукції, створюваної в зоні, де переміщуються комутовані секції. Розв’язок рівняння (5.5) може бути отриманий при різних спрощуючих умовах.
5.3 Прямолінійна комутація
Уявімо собі, що МРС додаткових полюсів вибрана таким чином:, що комутаційна ЕРС дорівнює за значенням і ::протилежна за напрямком до реактивної, тобто. Тоді сума ЕРС в комутаційній секції дорівнюватиме нулеві, а рівняння (5.5) прийме вигляд і;, або
(5.6)
Таким чином, нелінійне диференціальне рівняння (5.5) перетворилося у лінійне алгебраїчне рівняння.
Очевидно, опори і обернено пропорційні площам контактів щітки з пластинами 1 і 2; відповідно, з урахуванням (5.6) ~^\
Рис.5.2 Прямолінійна
(а), сповільнена
і прискорена
(б) комутації струму
При швидкості будь-яка. точка на колі колектора за часпроходить шлях; значить, для даного моменту часу справедлива рівність, або
(5.8)
Аналогічно
(5.8)
Як видно, струми в "півниках", тобто на відповідних колекторних пластинах, розподіляються прямо пропорційно до часу комутації.
Дня цього ж моменту часу, згідно закону Кірхгофа,
(5.11)
Спільне рішення відносно і (5.10) і (5.11) дає такий результат
(5.12)
Залежність перехідного струму секції і віді, згідно виразу (5.12), є лінійною (рис. 5.2а), тому така комутація називаєтьсяпрямолінійною.
Відзначимо її основні особливості. Під час , тобто коли щітка знаходиться суворо посередині на пластинах 1 і 2,[це слідує з рівняння (5.10)], а струм в секції в цей час. Потім, при, змінивши свій напрямок, починає збільшуватись і в останній момент комутації, коли, колекторна пластина 1 входить з-під збігаю чого краю щітки без розрив струму , бо згідно рівнянь (5.11) і (5.12),. Весь струм в цей час проходять через пластину 2. Оскільки немає розриву струму, не буде іскріння.
Отже у випадку прямолінійної комутації , коли сума ЕРС в секції дорівнює нулеві , іскріння через електромагнітні причини відсутнє.
При прямолінійній комутації швидкість зміни струму ; за часструм в секції змінився на; отже,.
Реактивна ЕРС при цьому також є постійною і, згідно виразу (5.3), дорівнює
(5.13)