- •В.М.Безрученко Електричні машини
- •Історія розвитку і роль електричних машин в електрифікації народного господарства.
- •В.2. Перетворення енергії в електричних машинах. Найпростіший генератор змінного струму.
- •В.3. Випрямлення змінного струму в постійний за допомогою колектора. Найпростіший генератор постійного струму.
- •В.5.Елеістромагнітні співвідношення при енергоперетворенні
- •В.6 Класифікація електричних машин і їх номінальні величини
- •В.7. Матеріали, що застосовуються в електромашинобудуванні
- •Розділ 1 машини постійного струму Частина 1. Принцип дії і будова машини постійного струму.
- •1.1 Принцип, дії. Машини постійного струму. Електричні градуси.
- •1.2. Будова машини постійного струму
- •2.1.Основний магнітний потік і потік розсіювання. Індукція у повітряному проміжку.
- •2.2 Ділянки магнітного кола. Принцип визначення основної мрс.
- •2.3 Магнітна характеристика і коефіцієнт насичення
- •3.1 Будова обмоток
- •3.2 Проста петлева обмотка
- •3.3 Проста хвилева обмотка
- •3.4. Складні обмотки
- •3.5.Умови симетрії обмоток.
- •3.6.Зрівнювальні з’єднання.
- •3.7 Ерс і електромагнітний момент
- •3.8 Співставлення обмоток різних типів
- •Часина 4. Реакція якоря машини постійного струму Магнітне поле машини при навантаженні. Поперечна та повздовжня реакції якоря.
- •4.2 Лінійне навантаження та мрс якоря
- •4.3 Спотворююча і розмагнічуюча дія поперечної реакції якоря
- •4.4 Напруга між колекторними пластинами, їх кількість і діаметр колектора
- •4.5 Заходи по боротьбі зі спотворюючою дією поперечної реакції якоря
- •Частина 5. Комутація
- •5.1 Іскріння на колекторі
- •5.2 Процес комутації і ерс в комутованій секції
- •5.3 Прямолінійна комутація
- •5.4 Сповільнена і прискорена комутація
- •5.5 Реактивна ерс і способи її зменшення
- •5.6 Комутаційна ерс і додаткові полюси
- •5.7 Зона комутації
- •5.8 Коловий вогонь і причини його виникнення
- •5.9 Експериментальна перевірка і налагодження додаткових полюсів
- •Частина 6. Генератори постійного струму
- •6.1. Способи збудження машин постійного струму
- •6.2 Генератор незалежного збудження
- •6.3 Умови самозбудження генератора
- •6.4. Генератор паралельного збудження
- •6.5 Генератор послідовного збудження
- •6.6 Генератор змішаного збудження
- •6.7. Паралельна робота генераторів
- •6.8. Тахогенератори
- •Частина 7. Двигуни постійного стуму
- •7.1 Основні поняття і рівняння
- •7.2 Запуск двигунів в хід
- •7.3 Двигун паралельного збудження
- •7.4. Двигун незалежного збудження
- •7.5 Двигун послідовного збудження.
- •7.6 Двигун змішаного збудження
- •7.7. Регулювання частоти обертання
- •7.8. Електричне гальмування двигунів постійного струму
- •Трансформатори Частина 8. Робочий процес трансформатора
- •8.1 Призначення області використання трансформаторів
- •8.2. Принцип дії трансформатора
- •8.3.Будова трансформаторів
- •8.4.Рівняння ерс трансформатора
- •8.5. Рівняння мрс трансформатора
- •8.6. Приведеним трансформатор
- •8.7. Схема заміщення приведеного трансформатора
- •8.8. Режим холостого ходу трансформатора
- •8.9. Режим короткого замиканим трансформатора
- •8.10. Режим навантажений трансформатора
- •8.11. Зміна напруги і зовнішня характеристика трансформатора
- •9.1. Призначення і принцип виконання трифазного трансформатора
- •9.2. Групи з'єднань трифазних трансформаторів
- •9.3.Паралельна робота трансформаторів
- •9.4. Автотрансформатор
- •9.5. Зварювальний трансформатор
- •9.6. Вимірювальні трансформатори
- •Розділ третій електричні машини змінного струму Частина 10. Загальні питання теорії машин змінного струму.
- •10.1. Принцип виконаний обмоток статора
- •10.2. Створення магнітного поля, що обертається
- •11.1. Принцип дії асинхронного двигуна. Ковзання
- •11.2. Будова асинхронних машин
- •11.2. Режими роботи асинхронних машин
- •11.4. Основні рівняння заміщення асинхронного двигуна
- •11.5. Робочий процес і енергетична діаграма асинхронного двигуна
- •11.6. Обертальний момент асинхронного двигуна
- •11.7. Механічна характеристика асинхронної машини
- •11.8. Запуск в хід асинхронних двигунів
- •11.9. Короткозамкнені асинхронні двигуни з підвищеним пусковим моментом
- •11.10. Регулювання частоти обертання асинхронних двигунів
- •11.11. Однофазні асинхронні двигуни
- •11.12. Конденсаторні (двофазні) асинхронні двигуни
- •11.13. Сельсини
- •11.14 Асинхронні тахогенератори
- •Частина 12. Синхронні машини.
- •12.1. Принцип дії синхронних машин
- •12.2. Конструктивні типи і будова синхронних машин.
- •12.5. Реакція якоря синхронного генератора
- •12.4. Ерс синхронного генератора
- •12.5. Характеристики і зміна напруги синхронного генератора
- •12.6. Потужність і електромагнітний момент синхронної маншини
- •12.7. Синхронні двигуни.
- •Розділ четвертий навантажувальна здатність і техніко-єкономічні показники електричних машин Частина 13. Втрати енергії і ккд електричних машин і трансформаторів
- •13.1 Класифікація втрат
- •13.2. Ккд і його визначення
- •Частина14. Нагрів і охолодження електричних машин і трансформаторів
- •14.1. Перегрів і його визначення
- •14.2. Нагрівання і охолодження твердого тіла
- •14.3. Нагрівання машин при різних номінальних режимах роботи
- •14.4. Охолодження машин і трансформаторів
- •15.1. Електрична стала.
- •15.2. Вилив частоти на розміри трансформаторів
- •15.3. Техніко-економічні показники тягових двигунів
- •15.3.Вибір електродвигуна в залежності від умов його роботи
3.5.Умови симетрії обмоток.
Кожна пара паралельних гілок обмотки ніби утворює найпростішу машину, що працює паралельно з іншими. Отже, ЕРС в кожній парі паралельних гілок повинні дорівнювати одна одній, що досягається при виконанні таких умов:
кожна пара гілок повинна бути утворена з однакового числа секцій, тобто
1)кожна пара гілок повинна бути утворена з однакового числа секцій, тобто
ц.ч. (ціле число) (3.15)
2)паралельні гілки повинні розміщуватися в однаковій кількості пазів, тобо
ц.ч. (3.17)
3)паралельна гілки повинні симетрично розміщуватися в магнітному полі полюсів, тобто
ц.ч.
Як видно зі складни петлевих обмоток умовам симетрії відповідає тільки двоходова двократнозамкнена. Всі нші обмотки у яких , є несиметричні і застосовуються лише у виняткових випадках.
3.6.Зрівнювальні з’єднання.
Теоретично при симетричній обмотці і рівності магнітних потоків всіх полюсів ЕРС у всіх гілках обмотки мають бути однакові, а гілки – рівномірно завантажені трумами. Досвід показує, що звичайно, через ряд причин виникає асиметрія обмотки. Повітряні проміжки під полюсами через неякісне складання, чи звичайний прогин валу машини виходять різними, щітки зміщуються на колекторі, матеріал магнітопроводу станини чи осердь неоднорідний і т.ін.
Неоднакова ЕРС в окремих обмотках веде до появи всередині обмотки зрівнювальних струмів, які протікають через щітку від точок з більшим потенціалом до точок з меншим потенціалом.
Урівнювачі першого поряду.Для прикладу розглянемо обмотку, що показана на рис.3.4. і 3.5. її секції №1і10, котрі беруть початок їх пластин у тих самих номерів, що вказані вище, пластина№10 буде мати великий потенціал, від неї ло пластини №10 потече зрівнювальний струм, який додатково навантажує обмотку йщітки.
Оскільки опір кола для зрівнювального струму незначний, то струм може досягнути великого значення. Необхідно відвести зрівнювальні струми по іншому, незалежному шляху. Для цієї мети існують зрівнювачі, що з’єднують всередині пеьлевої обмотки еквіпотенціальні точки (див.рис.3.4). Вони отримали назву зрівнювачів першого роду.
Відстань між еквіпотенціальними точками визначає крок зрівнювальних з’єднань
(3.18)
Урівнювачі можна розміщувати або збоку колектора, з’єднуючи безпосередньо колекторні пластини, або з боку задніх лобових частин.Перше з багатьох міркувань краще.
Теоретично машину треба забезпечити повністю кількістю зрівнювачів, але практично цього ніколи нероблять. Досвід показує, що достатньо мати один, а в великих машинах з важкими умовами роботи – два урівнювача на один реальний паз. Площу поперечного перерізу зрівнювального дроту беруть такою, щоб вона приблизно дорівнювала 25% площі поперечного перерізу обмотки якоря.
Зрівняльні струми, які протікають, оскільки це струм якоря, є змінним і закон Ленца створюють симетрію основного поля машини, під дією якої воно виникло, що у свою чергу, сприяє послабленню зрівнювальних струмів.
У простих хвилевих обмоток (a=1) кодну паралельну гілку входять секції, сторони яких розміщені пі усіма полюсами, тому нерівність потоів окремих полюсів не викликає нерівності ЕРС в паралельних гілках. Отже, ці обмотки не потребують зрівнювальних з’єднань.
Урівнювачі другого роду. Складні обмотки, що мають число пар паралельних гілок , являють собою фактично декілька простих обмоток. І якщо навіть забезпечена повна рівність ЕРС у всіх гілках обмотки, все ж таки в результаті нестабільності опору контакту щітка – колектор струми між окремими ходами обмотки можуть розподілятися нерівномірно, внаслідок чого рівномірний розподіл потенціалу по колектору порушується.
Щоб уникнути цього, з’єднують зрівнювачами такі точки різних ходів складної (петлевої або хвильової) обмотки, котрі теоретично мають бути еквіпотенціальними. Ці зрівнювачі отримали назву урівнювачів другого роду. Їхнє завдання – вирівнювати несиметричний розподіл напруги по колектору.
Складні петлеві обмотки, таким чином, повинні мати обидва види зрівнювачів: першого роду – в кожному ході, другого роду - між ходами.
Урівнювачі третього роду.Завдання цих вирівнювачів, що застосовується в петлевих двоходових обмотках, зводиться до того , щоб при обертанні колектора, щітка закорочувала зразу не всю секцію обмотки, а спочатку одну її половину, а потім – другу. Для цього середину секції з’єднують з еквіпотенціальною точкою – колекторною пластиною, розміщеною між кінцями секції (штрих пунктирні лінії на рис.3.8).
Урівнвачі третього порядку значно полегшують роботу щіток, так як індуктивність контуру, що закорочується або розмикається зменшується вдвічі (див.част.5). В складній петле вій обмотці, яка показана на рис.3.8, зрівнювачі третього порядку одночасно відіграють роль зрівнювачів другого роду. Встановленн їх повної кількості, пов’язана зі зєднанням головок задніх лобових частин з колекторними пластинами, надзвичайно складне.