- •О.К.Юдін, в.М.Богуш
- •Частина і
- •1.1.2 Основні категорії теорії національної безпеки
- •1.1.3 Фактори та засоби забезпечення національної безпеки
- •1.2 Характеристика основних видів національної безпеки
- •1.2.1 Рівні та види національної безпеки
- •1.2.2 Політична безпека
- •1.2.3 Економічна безпека
- •1.2.4 Соціальна безпека
- •1.2.5 Воєнна безпека
- •1.2.6 Екологічна безпека
- •1.2.7 Науково-технологічна безпека
- •1.2.8 Забезпечення безпеки в інформаційній сфері
- •1.3 Система забезпечення національної безпеки вУкраїні
- •1.3.1 Визначення системи забезпечення національної безпеки
- •1.3.2 Функції системи забезпечення національної безпеки
- •1.3.3 Повноваження суб'єктів забезпечення національної безпеки
- •2.1 Поняття інформаційної безпеки
- •2.1.1 Визначення інформаційної безпеки
- •2.1.2 Життєво важливі інтереси особистості, суспільства та держави в інформаційній сфері
- •2.1.3 Об'єкти та суб'єкти інформаційної безпеки
- •2.1.4 Види інформаційної безпеки
- •2.1.5 Концепція інформаційної безпеки держави
- •2.2 Загрози інформаційній безпеці
- •2.2.2 Класифікація загроз інформаційній безпеці
- •2.2.3 Джерела загроз інформаційній безпеці
- •2.3 Методи і засоби забезпечення інформаційноїбезпеки
- •2.3.1 Основні принципи забезпечення інформаційної безпеки
- •2.3.2 Система забезпечення інформаційної безпеки держави
- •2.3.3 Основні форми і способи забезпечення інформаційної безпеки держави
- •3.1 Основні поняття інформаційного протиборства
- •3.1.1 Визначення поняття інформаційне протиборство
- •3.1.2 Інформаційна війна
- •3.1.3 Інформаційний тероризм
- •3.1.4 Інформаційна злочинність
- •3.1.5 Інформаційне протиборство як форма забезпечення інформаційної безпеки
- •3.2 Основні поняття інформаційної війни 3.2.1 Визначення інформаційної війни
- •3.2.2 Концепція інформаційної війни
- •3.2.3 Органи інформаційної війни
- •3.3 Основні форми інформаційної війни
- •3.3.1 Визначення форм інформаційної війни
- •3.3.2 Основні форми інформаційної війни на державному рівні
- •3.3.3 Основні форми інформаційної війни на воєнномурівні
- •3.3.4 Необхідні умови для досягнення інформаційної переваги
- •3.4 Інформаційна зброя в інформаційній війні
- •3.4.1 Визначення, особливості та сфера застосування інформаційної зброї
- •3.4.2 Інформаційна зброя воєнного застосування
- •3.4.3 Інформаційна зброя воєнного та невоєнного застосування
- •3.4.4 Особливості, що характеризують основні риси застосування інформаційної зброї
- •3.5 Основи теорії інформаційної боротьби
- •3.5.1 Зміст теорії інформаційної боротьби
- •3.5.2 Заходи інформаційної боротьби
- •3.5.3 Способи інформаційної боротьби
- •3.5.4 Форми ведення інформаційної боротьби
- •3.5.5 Методологія оцінки ефективності інформаційноїборотьби
- •4.1 Основні поняття психологічної війни
- •4.1.1 Поняття психологічної війни
- •4.1.2 Цілі та завдання психологічної війни
- •4.1.3 Види та закономірності психологічних впливів
- •4.2 Основи психологічних операцій
- •4.2.1 Зміст психологічних операцій
- •4.2.2 Ефективність психологічного впливу в психологічній операції
- •4.2.3 Органи та засоби проведення психологічних операцій
- •4.3 Технології психологічної війни
- •4.3.1 Основні характеристики об'єктів психологічної війни
- •4.3.2 Методика вивчення об'єктів психологічної війни
- •4.3.3 Форми психологічної війни
- •4.4 Методи впливу в психологічній війні
- •4.4.2 Навіюючий психологічний вплив
- •4.5 Особливі способи та прийоми психологічної війни
- •4.5.2 Маніпулювання свідомістю
- •4.5.3 Розповсюдження чуток та міфів
- •4.6 Основи забезпечення інформаційно-психологічної безпеки держави
- •4.6.1 Основні положення
- •4.6.2 Основи інформаційно-психологічної безпеки держави
- •4.6.3 Основні напрями діяльності державної системи забезпечення інформаційно-психологічної безпеки
- •5.1 Основні положення державної інформаційної політики
- •5.1.1 Визначення державної інформаційної політики
- •5.1.2 Поняття про програму входження держави в інформаційне суспільство
- •5.2 Основні напрями національної інформаційної політики
- •5.2.1 Основні напрями національної інформаційної політики у сфері суспільних відносин
- •5.2.2 Основні напрями національної інформаційної політики в економічній сфері
- •5.2.3 Основні напрями національної інформаційної політики в організаційній сфері
- •5.3 Державна політика забезпечення інформаційної безпеки
- •5.3.1 Основні поняття політики забезпечення інформаційної безпеки держави
- •5.3.2 Основні загрози інформаційній безпеці держави
- •5.3.3 Організаційний напрям протидії загрозам усфері інформаційної безпеки
- •5.3.5Розвиток матеріально-технічної бази системи інформаційної безпеки особи, держави та суспільства
- •5.3.6 Науково-практична робота щодо забезпечення інформаційної безпеки
- •5.3.7 Вдосконалення нормативно-правової бази забезпечення загальнодержавної системи інформаційної безпеки
- •Частина II
- •6.1.2 Форми адекватності інформації
- •6.1.3 Міри інформації
- •6.1.4 Якість інформації
- •6.1.5 Основні властивості інформації як предмета захисту
- •6.2 Інформаційні системи як об'єкти захисту
- •6.2.1 Загальні відомості про інформаційні системи
- •6.2.2 Структура інформаційної системи
- •6.2.3 Класифікація інформаційних систем
- •6.2.4 Основні характеристики інформаційної системи як об'єкта захисту
- •6.3 Інформаційні технології та проблеми їхньої безпеки
- •6.3.1 Визначення інформаційної технології
- •6.3.2 Співвідношення інформаційної технології та інформаційної системи
- •6.3.3 Класифікація та види інформаційних технологій
- •6.3.4 Основні проблеми безпеки інформаційних технологій
- •7.1 Загрози безпеці інформації та інформаційних ресурсів
- •7.1.1 Загальні положення
- •7.1.2 Збитки як категорія класифікації загроз
- •7.1.3 Класифікація загроз безпеці інформації
- •7.1.4 Класифікація джерел загроз
- •7.1.5 Ранжирування джерел загроз
- •7.1.6 Класифікація уразливостей безпеці
- •7.1.7 Ранжирування уразливостей
- •7.1.8 Класифікація актуальних загроз
- •7.2 Основні напрями забезпечення безпеки інформації та інформаційних ресурсів
- •7.2.1 Основні визначення
- •7.2.2 Правовий захист
- •7.2.3 Організаційний захист
- •7.2.4 Інженерно-технічний захист
- •7.3 Архітектура захисту інформації в мережах телекомунікацій
- •7.3.1 Архітектура відкритих систем
- •7.3.2 Загрози в архітектурі відкритих мереж
- •7.3.3 Процедури захисту
- •7.3.4 Сервісні служби захисту
- •7.3.5 Реалізація захисту
- •8.1 Загальні відомості про вимоги та критерії оцінки безпеки інформаційних технологій
- •8.1.1 Основні поняття про стандарти інформаційної безпеки
- •8.1.2 Критерії безпеки комп'ютерних систем
- •8.1.3 Європейські критерії безпеки інформаційнихтехнологій
- •8.1.4 Федеральні критерії безпеки інформаційних технологій
- •8.1.5 Канадські критерії безпеки комп'ютерних систем
- •8.2 Основні положення загальних критеріїв безпеки інформаційних технологій
- •8.2.1 Мета розробки, основні положення та склад "Загальних критеріїв"
- •8.2.2 Потенційні загрози безпеці та типові завдання захисту
- •8.2.3 Політика безпеки
- •8.2.4 Продукт інформаційних технологій
- •8.2.5 Профіль захисту
- •8.2.6 Проект захисту
- •8.3 Функціональні вимоги до засобів захисту 8.3.1 Загальна характеристика фвб
- •8.3.2 Класи функціональних вимог безпеки
- •8.4 Вимоги гарантій засобів захисту
- •8.4.1 Загальна характеристика вимог гарантій безпеки
- •8.4.2 Класи вимог гарантій безпеки
- •8.4.3 Рівні гарантій безпеки
- •8.5 Шляхи і перспективи застосування "Загальних критеріїв"
- •9.1 Стандарти менеджменту інформаційної безпеки та їх основні положення
- •9.2 Політика інформаційної безпеки організації
- •9.2.1 Визначення політики інформаційної безпеки організації
- •9.2.2 Концепція інформаційної безпеки в організації
- •9.2.3 Аналіз та оцінка ризиків
- •9.3 Основні правила інформаційної безпеки організації
- •9.3.1 Правила побудови системи забезпечення інформаційної безпеки
- •9.3.2 Організація проведення відновлювальних робіт і забезпечення неперервного функціонування об'єктів організації та організації в цілому
- •9.3.3 Правила розмежування доступу користувачів та процесів до ресурсів інформаційної сфери організації
- •9.3.4 Документальне оформлення політики безпеки
- •9.4 Система менеджменту інформаційної безпеки та її оцінка
- •Частина III
- •10.2 Загрози інформаційній безпеці України
- •10.3 Джерела загроз інформаційній безпеці України
- •10.4 Стан інформаційної безпеки України
- •10.5 Завдання із забезпечення інформаційної безпеки України
- •11.1 Загальні методи забезпечення інформаційної безпеки України
- •11.2 Особливості забезпечення інформаційної
- •11.2.1 Забезпечення інформаційної безпеки України всфері економіки
- •11.2.2 Забезпечення інформаційної безпеки України всфері внутрішньої політики
- •11.2.3 Забезпечення інформаційної безпеки України в сфері зовнішньої політики
- •11.2.4 Забезпечення інформаційної безпеки України у галузі науки та техніки
- •11.2.5 Забезпечення інформаційної безпеки України у сфері духовного життя
- •11.2.6 Забезпечення інформаційної безпеки України у загальнодержавних інформаційних і телекомунікаційних системах
- •11.2.7 Забезпечення інформаційної безпеки України у сфері оборони
- •11.2.8 Забезпечення інформаційної безпеки України управоохоронній і судовій сферах
- •11.2.9 Забезпечення інформаційної безпеки України в умовах надзвичайних ситуацій
- •11.3 Міжнародне співробітництво України в галузізабезпечення інформаційної безпеки
- •12.1 Основні функції системи забезпечення інформаційної безпеки України
- •12.2 Основні елементи організаційної основи системи забезпечення інформаційної безпеки України
- •12.3 Основні положення політики забезпечення інформаційної безпеки України
- •12.4 Першочергові заходи щодо реалізації політики забезпечення інформаційної безпеки України
- •Словник додаткових термінів і понять
- •491 Бібліоґрафія
- •1 Основи національної безпеки держави 12
- •2Основні положення інформаційної безпеки 35
- •3 Основи інформаційного протиборства 52
- •4 Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека держави 103
- •5 Основи державної інформаційної політики 186
- •6 Інформаційні системи та технології як об'єкти інформаційної безпеки 200
- •7 Основи безпеки інформаційних
- •8 Критерії безпеки інформаційних технологій 315
- •9 Основи управління інформаційною безпекою 379
- •10 Інформаційна безпека україни 397
- •11 Методи та заходи забезпечення інформаційної безпеки україни 411
- •12 Система та політика забезпечення інформаційної безпеки україни 440
- •Інформаційна
- •Безпека держави
4.2.2 Ефективність психологічного впливу в психологічній операції
Ефективність психологічного впливу — ступінь реалізації мети психологічної війни. Залежить від цілого ряду факторів, які поділяються на передумови сприйняття психологічного впливу й передумови засвоєння змісту психологічного впливу.
Сприйняття психологічного впливу
Сприйняття [perception] — це процес відображення у свідомості людини предметів та явищ об'єктивного світу, що діють у даний момент на органи чуття, ставлення до чого-небудь, реагування на щось певним чином.
Під сприйняттям психологічного впливу розуміють сприйняття інформації об'єктом психологічного впливу. Ефективність сприйняття впливу в першу чергу залежить від одного з ключових психічних процесів — сприйняття навколишнього світу, а також від сприйняття соціального.
Сприйняття навколишнього світу (перцепція) представляє собою цілісне відображення предметів, ситуацій і подій, що виникає внаслідок безпосереднього впливу подразників на органи чуття людини.
Органи чуття [senses, organs of sense] — це органи зору, слуху, гравітації, нюху, смаку, дотику, що складаються з чутливих нервових клітин і допоміжних структур. Вони сприймають і попередньо аналізують різноманітні подразнення, що отримуються організмом із зовнішнього і внутрішнього середовища; передають інформацію в
116
Розділ 4 Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека
центральну нервову систему. Органи чуття сприяють найбільш досконалому пристосуванню організму до навколишнього світу. Сприйняття являє собою комплексний процес, який включає:
відображення стимулу й ситуації;
їхню реєстрацію;
інтерпретацію сприйнятого;
відповідну реакцію на сприйняте.
Будь-який акт здійснюється у формі конкретних образів, які в більшій або меншій мірі зв'язані з іншими психічними пізнавальними процесами — мисленням, пам'яттю, увагою — і спрямовуються мотивацією, мають певне емоційне забарвлення. При організації подавання інформації, необхідно завжди враховувати емоційний настрій об'єкта й здатність інформації, що повідомляється, викликати саме ті переживання, які загострюють сприйняття її (інтерес, цікавість, здивування).
Інформація повинна організовуватися й подаватися таким чином, щоб сприяти розрядці емоційної напруги, що виникає в об'єкта в процесі психологічного впливу. Це формує його довіру до суб'єкта, яка проявляється в подальшому у формі готовності до одержання і засвоєння нових подібних повідомлень. Розрізняють сприйняття, адекватне реальності та ілюзорне сприйняття.
Під соціальним сприйняттям розуміють сукупність процесів міжособистністного й міжгрупового сприйняття. Інша назва — соціальна перцепція.
Сприйняття міжособистністне — це сприйняття, розуміння й оцінка людини людиною (одними людьми інших людей). Специфіка такого сприйняття у великому ступені упередженості, що знаходить свій прояв у суцільності пізнавальних і емоційних компонентів. У процесі міжособистністного сприйняття виникає ряд психологічних ефектів, серед яких ефекти новизни, первинності, стереотипності, ореолу.
Ефект новизни виникає при сприйнятті людьми один одного. Полягає в тому, що по відношенню до знайомої людини найбільше значення має остання, тобто більш нова інформація про неї, а по відношенню до незнайомої людини більше значення має перша інформація.
Ефект первинності представляє собою психологічний ефект, суть якого в тому, що ймовірність пригадування декількох перших елементів однорідного матеріалу більш висока, ніж середніх (при цьому, чим більший обсяг пред'явленого матеріалу та чим вищий
117
Частина І Сучасні основи інформаційної безпеки держави
темп його подавання, тим менша кількість перших елементів запам'ятовується).
Ефект стереотипності виражається у спрощеному й схематичному, але стійкому уявленні про будь-що (або будь-кого). Стереотипи стихійно формуються в умовах дефіциту інформації, або нездатності індивіда інтерпретувати її адекватно. Стереотип ніколи не буває істинним, він завжди містить тенденційні, наперед задані характеристики явища, тому завжди неадекватний йому. Стереотип узагальнює явища за принципом зовнішньої подібності або випадкового збігу, проте не аналізує його глибинну сутність.
Ефект ореолу (франц. aureole — сяяння, від лат. aureolus — золотий) полягає в розповсюдженні первинної загальної оцінки людини (людей) на сприйняття її (їх) учинків і особистих якостей. Так, якщо перше враження про людину (людей) в цілому прихильне, то в подальшому вся її (їхня) поведінка, риси і поступки починають переоцінювати в позитивну сторону. У них виділяють і перебільшують тільки позитивні моменти, а негативні якби недооцінюють, або взагалі не помічають. Якщо ж загальне перше враження про будь-яку людину (людях) виявилося негативним, то навіть позитивні її (їхні) якості та поступки в подальшому не помічають, або недооцінюють на фоні гіпертрофованої уваги до недоліків.
Міжгрупове сприйняття представляють такі процеси соціального сприйняття, в яких як суб'єктом, так і об'єктом сприйняття виступають групи соціальні або спільності. Специфіка міжгрупового сприйняття полягає:
в об'єднанні індивідуальних уявлень в деяке ціле, яке якісно відмінне від елементів, що його складають;
в тому, якщо міжгрупове сприйняття один раз склалося, то воно слабо змінюється під зовнішнім впливом;
в обмеженому, спрощеному і схематичному діапазоні варіантів сприйняття й оцінки іншої групи.
Міжгрупове сприйняття характеризується стереотипністю, суцільністю пізнавальних і емоційних компонентів, афективною забарвленістю (див. афект), різко вираженою оцінною спрямованістю. Саме тому воно визначається упередженістю, а у міжгруповому сприйнятті завжди мають місце помилки (спотворення) відносно їхньої істинності, що є психологічним підґрунтям ефекту міжгрупової дискримінації.
Ефект міжгрупової дискримінації (лат. discriminatio від di-scrimino — розрізняю, розділяю) передбачає встановлення відмінно-
118
Розділ 4 Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека
стей між власною і іншою групою. В певних умовах міжгрупові відмінності можуть штучно підкреслюватися або перебільшуватися.
Міжгрупова дискримінація — явище не тільки психологічне, в основі якого лежать пізнавальні механізми встановлення тотожності й відмінності, але також і соціальне. Результати міжгрупової дискримінації проявляються у вигляді двох тенденцій:
встановлення відмінностей, що оцінюються позитивно, на користь власної групи;
встановлення відмінностей, що оцінюються позитивно, на користь іншої групи.
В першому випадку спостерігається пріоритет свого групового членства над співпаданням поглядів з представниками чужої групи, тобто, індивід в ситуації вибору швидше віддасть перевагу навіть таким членам "своеї групи, з якими він не згідний, ніж тим членам "чужої" групи, з якими його об'єднує подібність точок зору.
Друга тенденція веде до послаблення внутрішньогрупових зв'язків, девальвації внутрішньогрупових цінностей і дезінтеграції групи як такої. Як правило, на це й орієнтовані психологічні впливи.
Розроблено ряд рекомендацій, які дозволяють підвищити ефективність сприйняття психологічного впливу:
психологічний вплив повинен організовуватися відповідно до закономірностей сприйняття і бути логічно продуманим, тоді він як би веде думку об'єкта впливу за собою, сприяє формуванню у нього необхідних установок і стереотипів;
психологічний вплив доцільно будувати у вигляді ланцюжка — стимули й асоціації, тезиси й аргументи, причини й наслідки, в його змісті слід іти від старого до нового, від відомого до невідомого;
необхідно враховувати, які конкретні елементи психологічного впливу в більшій мірі привертають увагу, абстрактні міркування слід чергувати з конкретними фактами, прикладами, ілюстраціями;
яскраві, різноманітні, переконливі психологічні впливи дозволяють краще утримувати увагу об'єкта й ефективно впливати на нього;
слід приймати заходи усунення всіх можливих джерел відволікання уваги об'єкта психологічного впливу.
119
Частина І Сучасні основи інформаційної безпеки держави
Засвоєння психологічного впливу
Засвоєння є основним шляхом набування суспільного досвіду.
Засвоєння психологічного впливу — це засвоєння інформації об'єктом психологічного впливу. Ефективність засвоєння психологічного впливу в першу чергу залежить від особливостей пізнавальних процесів людини: пам'яті, мислення й уяви.
Пам'ять людини представляє собою сукупність процесів організації й зберігання минулого досвіду, що робить можливим його повторне використання в діяльності, у тому числі й в інтересах психологічної війни. Розрізняють наступні види пам'яті: моторну, емоційну, словесно-логічну. Усі вони зв'язані з процесами запам'ятовування, які, крім того, містять процеси мислення (у складній і суперечній єдності з мовою), прояву інтересів і потреб, емоцій і чуття.
Запам'ятовування — це узагальнена назва процесів, які забезпечують збереження матеріалу в людини пам'яті. Успішність запам'ятовування визначається в першу чергу можливістю введення нового матеріалу в систему осмислених зв'язків. Важливу роль серед його механізмів має повторення. Разом із тим можна обійтися й без повторення, якщо людині необхідно запам'ятати життєво важливий матеріал, або відомості, які несуть велику смислове навантаження.
Мислення [thought, thinking] — вища ступінь пізнання, процесу відображення об'єктивної дійсності. Дозволяє одержати знання про такі об'єкти, властивості реального світу, які не можуть бути безпосередньо сприйняті на чуттєвому рівні пізнання.
Результат дії мислення фіксується в мові. Мисленню властиві такі процеси, як абстрагування, аналіз і синтез, постановка певних завдань та знаходження шляхів їхнього вирішення, висування гіпотез, ідей і т.ін. Результатом процесу мислення завжди є та чи інша думка. Здатність мислення до узагальненого відображення дійсності виражається в здатності людини створювати загальні поняття. Утворення наукових понять зв'язане з формулюванням відповідних законів. Здатність мислення до опосередкованого відображення дійсності виражається в здатності людини до акту умовиводу, логічного висновку, доказу. Ця здатність розширює межі пізнання. Вона дозволяє, відштовхуючись від аналізу фактів, доступних безпосередньому сприйняттю, пізнавати те, що недоступно сприйняттю з допомогою органів чуттів. Поняття і системи понять (наукові теорії) фіксують (узагальнюють) досвід людства, та являють концентрацію знань людей і є відправним пунктом для подальшого пізнання дійсності.
120
Розділ 4 Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека
Уявапредставляє собою психічний процес. Вона виражається в побудові образу засобів і кінцевого результату діяльності суб'єкта, у створенні програми поведінки в невизначеній ситуації, у створенні образів, що відповідають опису об'єкта.
Образ [image] — це результат та ідеальна форма відображення предметів і явищ матеріального світу у свідомості людини. Образ на чуттєвому ступені пізнання — відчуття, сприйняття, уявлення; на рівні мислення — поняття, судження, умовиводи.
Матеріальною основою втілення образу виступають практичні дії, мова, різноманітні знакові моделі. За змістом образ об'єктивний у тій мірі, в якій він адекватно відображає об'єкт.