- •О.К.Юдін, в.М.Богуш
- •Частина і
- •1.1.2 Основні категорії теорії національної безпеки
- •1.1.3 Фактори та засоби забезпечення національної безпеки
- •1.2 Характеристика основних видів національної безпеки
- •1.2.1 Рівні та види національної безпеки
- •1.2.2 Політична безпека
- •1.2.3 Економічна безпека
- •1.2.4 Соціальна безпека
- •1.2.5 Воєнна безпека
- •1.2.6 Екологічна безпека
- •1.2.7 Науково-технологічна безпека
- •1.2.8 Забезпечення безпеки в інформаційній сфері
- •1.3 Система забезпечення національної безпеки вУкраїні
- •1.3.1 Визначення системи забезпечення національної безпеки
- •1.3.2 Функції системи забезпечення національної безпеки
- •1.3.3 Повноваження суб'єктів забезпечення національної безпеки
- •2.1 Поняття інформаційної безпеки
- •2.1.1 Визначення інформаційної безпеки
- •2.1.2 Життєво важливі інтереси особистості, суспільства та держави в інформаційній сфері
- •2.1.3 Об'єкти та суб'єкти інформаційної безпеки
- •2.1.4 Види інформаційної безпеки
- •2.1.5 Концепція інформаційної безпеки держави
- •2.2 Загрози інформаційній безпеці
- •2.2.2 Класифікація загроз інформаційній безпеці
- •2.2.3 Джерела загроз інформаційній безпеці
- •2.3 Методи і засоби забезпечення інформаційноїбезпеки
- •2.3.1 Основні принципи забезпечення інформаційної безпеки
- •2.3.2 Система забезпечення інформаційної безпеки держави
- •2.3.3 Основні форми і способи забезпечення інформаційної безпеки держави
- •3.1 Основні поняття інформаційного протиборства
- •3.1.1 Визначення поняття інформаційне протиборство
- •3.1.2 Інформаційна війна
- •3.1.3 Інформаційний тероризм
- •3.1.4 Інформаційна злочинність
- •3.1.5 Інформаційне протиборство як форма забезпечення інформаційної безпеки
- •3.2 Основні поняття інформаційної війни 3.2.1 Визначення інформаційної війни
- •3.2.2 Концепція інформаційної війни
- •3.2.3 Органи інформаційної війни
- •3.3 Основні форми інформаційної війни
- •3.3.1 Визначення форм інформаційної війни
- •3.3.2 Основні форми інформаційної війни на державному рівні
- •3.3.3 Основні форми інформаційної війни на воєнномурівні
- •3.3.4 Необхідні умови для досягнення інформаційної переваги
- •3.4 Інформаційна зброя в інформаційній війні
- •3.4.1 Визначення, особливості та сфера застосування інформаційної зброї
- •3.4.2 Інформаційна зброя воєнного застосування
- •3.4.3 Інформаційна зброя воєнного та невоєнного застосування
- •3.4.4 Особливості, що характеризують основні риси застосування інформаційної зброї
- •3.5 Основи теорії інформаційної боротьби
- •3.5.1 Зміст теорії інформаційної боротьби
- •3.5.2 Заходи інформаційної боротьби
- •3.5.3 Способи інформаційної боротьби
- •3.5.4 Форми ведення інформаційної боротьби
- •3.5.5 Методологія оцінки ефективності інформаційноїборотьби
- •4.1 Основні поняття психологічної війни
- •4.1.1 Поняття психологічної війни
- •4.1.2 Цілі та завдання психологічної війни
- •4.1.3 Види та закономірності психологічних впливів
- •4.2 Основи психологічних операцій
- •4.2.1 Зміст психологічних операцій
- •4.2.2 Ефективність психологічного впливу в психологічній операції
- •4.2.3 Органи та засоби проведення психологічних операцій
- •4.3 Технології психологічної війни
- •4.3.1 Основні характеристики об'єктів психологічної війни
- •4.3.2 Методика вивчення об'єктів психологічної війни
- •4.3.3 Форми психологічної війни
- •4.4 Методи впливу в психологічній війні
- •4.4.2 Навіюючий психологічний вплив
- •4.5 Особливі способи та прийоми психологічної війни
- •4.5.2 Маніпулювання свідомістю
- •4.5.3 Розповсюдження чуток та міфів
- •4.6 Основи забезпечення інформаційно-психологічної безпеки держави
- •4.6.1 Основні положення
- •4.6.2 Основи інформаційно-психологічної безпеки держави
- •4.6.3 Основні напрями діяльності державної системи забезпечення інформаційно-психологічної безпеки
- •5.1 Основні положення державної інформаційної політики
- •5.1.1 Визначення державної інформаційної політики
- •5.1.2 Поняття про програму входження держави в інформаційне суспільство
- •5.2 Основні напрями національної інформаційної політики
- •5.2.1 Основні напрями національної інформаційної політики у сфері суспільних відносин
- •5.2.2 Основні напрями національної інформаційної політики в економічній сфері
- •5.2.3 Основні напрями національної інформаційної політики в організаційній сфері
- •5.3 Державна політика забезпечення інформаційної безпеки
- •5.3.1 Основні поняття політики забезпечення інформаційної безпеки держави
- •5.3.2 Основні загрози інформаційній безпеці держави
- •5.3.3 Організаційний напрям протидії загрозам усфері інформаційної безпеки
- •5.3.5Розвиток матеріально-технічної бази системи інформаційної безпеки особи, держави та суспільства
- •5.3.6 Науково-практична робота щодо забезпечення інформаційної безпеки
- •5.3.7 Вдосконалення нормативно-правової бази забезпечення загальнодержавної системи інформаційної безпеки
- •Частина II
- •6.1.2 Форми адекватності інформації
- •6.1.3 Міри інформації
- •6.1.4 Якість інформації
- •6.1.5 Основні властивості інформації як предмета захисту
- •6.2 Інформаційні системи як об'єкти захисту
- •6.2.1 Загальні відомості про інформаційні системи
- •6.2.2 Структура інформаційної системи
- •6.2.3 Класифікація інформаційних систем
- •6.2.4 Основні характеристики інформаційної системи як об'єкта захисту
- •6.3 Інформаційні технології та проблеми їхньої безпеки
- •6.3.1 Визначення інформаційної технології
- •6.3.2 Співвідношення інформаційної технології та інформаційної системи
- •6.3.3 Класифікація та види інформаційних технологій
- •6.3.4 Основні проблеми безпеки інформаційних технологій
- •7.1 Загрози безпеці інформації та інформаційних ресурсів
- •7.1.1 Загальні положення
- •7.1.2 Збитки як категорія класифікації загроз
- •7.1.3 Класифікація загроз безпеці інформації
- •7.1.4 Класифікація джерел загроз
- •7.1.5 Ранжирування джерел загроз
- •7.1.6 Класифікація уразливостей безпеці
- •7.1.7 Ранжирування уразливостей
- •7.1.8 Класифікація актуальних загроз
- •7.2 Основні напрями забезпечення безпеки інформації та інформаційних ресурсів
- •7.2.1 Основні визначення
- •7.2.2 Правовий захист
- •7.2.3 Організаційний захист
- •7.2.4 Інженерно-технічний захист
- •7.3 Архітектура захисту інформації в мережах телекомунікацій
- •7.3.1 Архітектура відкритих систем
- •7.3.2 Загрози в архітектурі відкритих мереж
- •7.3.3 Процедури захисту
- •7.3.4 Сервісні служби захисту
- •7.3.5 Реалізація захисту
- •8.1 Загальні відомості про вимоги та критерії оцінки безпеки інформаційних технологій
- •8.1.1 Основні поняття про стандарти інформаційної безпеки
- •8.1.2 Критерії безпеки комп'ютерних систем
- •8.1.3 Європейські критерії безпеки інформаційнихтехнологій
- •8.1.4 Федеральні критерії безпеки інформаційних технологій
- •8.1.5 Канадські критерії безпеки комп'ютерних систем
- •8.2 Основні положення загальних критеріїв безпеки інформаційних технологій
- •8.2.1 Мета розробки, основні положення та склад "Загальних критеріїв"
- •8.2.2 Потенційні загрози безпеці та типові завдання захисту
- •8.2.3 Політика безпеки
- •8.2.4 Продукт інформаційних технологій
- •8.2.5 Профіль захисту
- •8.2.6 Проект захисту
- •8.3 Функціональні вимоги до засобів захисту 8.3.1 Загальна характеристика фвб
- •8.3.2 Класи функціональних вимог безпеки
- •8.4 Вимоги гарантій засобів захисту
- •8.4.1 Загальна характеристика вимог гарантій безпеки
- •8.4.2 Класи вимог гарантій безпеки
- •8.4.3 Рівні гарантій безпеки
- •8.5 Шляхи і перспективи застосування "Загальних критеріїв"
- •9.1 Стандарти менеджменту інформаційної безпеки та їх основні положення
- •9.2 Політика інформаційної безпеки організації
- •9.2.1 Визначення політики інформаційної безпеки організації
- •9.2.2 Концепція інформаційної безпеки в організації
- •9.2.3 Аналіз та оцінка ризиків
- •9.3 Основні правила інформаційної безпеки організації
- •9.3.1 Правила побудови системи забезпечення інформаційної безпеки
- •9.3.2 Організація проведення відновлювальних робіт і забезпечення неперервного функціонування об'єктів організації та організації в цілому
- •9.3.3 Правила розмежування доступу користувачів та процесів до ресурсів інформаційної сфери організації
- •9.3.4 Документальне оформлення політики безпеки
- •9.4 Система менеджменту інформаційної безпеки та її оцінка
- •Частина III
- •10.2 Загрози інформаційній безпеці України
- •10.3 Джерела загроз інформаційній безпеці України
- •10.4 Стан інформаційної безпеки України
- •10.5 Завдання із забезпечення інформаційної безпеки України
- •11.1 Загальні методи забезпечення інформаційної безпеки України
- •11.2 Особливості забезпечення інформаційної
- •11.2.1 Забезпечення інформаційної безпеки України всфері економіки
- •11.2.2 Забезпечення інформаційної безпеки України всфері внутрішньої політики
- •11.2.3 Забезпечення інформаційної безпеки України в сфері зовнішньої політики
- •11.2.4 Забезпечення інформаційної безпеки України у галузі науки та техніки
- •11.2.5 Забезпечення інформаційної безпеки України у сфері духовного життя
- •11.2.6 Забезпечення інформаційної безпеки України у загальнодержавних інформаційних і телекомунікаційних системах
- •11.2.7 Забезпечення інформаційної безпеки України у сфері оборони
- •11.2.8 Забезпечення інформаційної безпеки України управоохоронній і судовій сферах
- •11.2.9 Забезпечення інформаційної безпеки України в умовах надзвичайних ситуацій
- •11.3 Міжнародне співробітництво України в галузізабезпечення інформаційної безпеки
- •12.1 Основні функції системи забезпечення інформаційної безпеки України
- •12.2 Основні елементи організаційної основи системи забезпечення інформаційної безпеки України
- •12.3 Основні положення політики забезпечення інформаційної безпеки України
- •12.4 Першочергові заходи щодо реалізації політики забезпечення інформаційної безпеки України
- •Словник додаткових термінів і понять
- •491 Бібліоґрафія
- •1 Основи національної безпеки держави 12
- •2Основні положення інформаційної безпеки 35
- •3 Основи інформаційного протиборства 52
- •4 Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека держави 103
- •5 Основи державної інформаційної політики 186
- •6 Інформаційні системи та технології як об'єкти інформаційної безпеки 200
- •7 Основи безпеки інформаційних
- •8 Критерії безпеки інформаційних технологій 315
- •9 Основи управління інформаційною безпекою 379
- •10 Інформаційна безпека україни 397
- •11 Методи та заходи забезпечення інформаційної безпеки україни 411
- •12 Система та політика забезпечення інформаційної безпеки україни 440
- •Інформаційна
- •Безпека держави
12.4 Першочергові заходи щодо реалізації політики забезпечення інформаційної безпеки України
Першочерговими заходами щодо реалізації політики забезпечення інформаційної безпеки України є:
розробка і впровадження механізмів реалізації правових норм, що регулюють відносини в інформаційній сфері, а також підготовка концепції правового забезпечення інформаційної безпеки України;
розробка і реалізація механізмів підвищення ефективності державного керівництва діяльністю державних засобів масової інформації, здійснення державної інформаційної політики;
прийняття і реалізація державних програм, що передбачають формування загальнодоступних архівів інформаційних ресурсів органів державної влади, підвищення правової культури і комп'ютерної грамотності громадян, розвиток інфраструктури єдиного інформаційного простору України, комплексну протидію
447
Частина III Забезпечення інформаційної безпеки України
загрозам інформаційної війни, створення безпечних інформаційних технологій для систем, що використовуються в процесі реалізації життєво важливих функцій суспільства і держави, припинення комп'ютерної злочинності, створення інформаційно-телекомунікаційної системи спеціального призначення в інтересах органів державної влади, забезпечення технологічної незалежності країни в галузі створення та експлуатації інформаційно-телекомунікаційних систем оборонного призначення;
розвиток системи підготовки кадрів, що забезпечують інформаційну безпеку України;
приведення до однієї системи вітчизняних стандартів у галузі інформатизації і забезпечення інформаційної безпеки автоматизованих систем керування, інформаційних і телекомунікаційних систем загального і спеціального призначення.
448
Словник додаткових термінів і понять
АВТЕНТИФІКАЦІЯ [authentication] (від грец. ανΰεντίκός справленій і лат. ...ficatio, від facio — роблю) — 1) Перевірка належності суб'єктові доступу пред'явленого ним ідентифікатора; процес установлення достовірності ідентифікаційної інформації. 2) Процедура перевірки відповідності пред'явленого ідентифікатора об'єкта комп'ютерної системи на предмет належності його цьому об'єктові; установлення або підтвердження автентичності.
АДЕКВАТНІСТЬ [adequacy] (від лат. adaequatus — прирівняний) — відповідність, тотожність.
АДМІНІСТРАТОР [administrator, manager] (від лат. administrator — розпорядник) — адміністративно-посадова особа, керівник, розпорядник, організатор.
Адміністратор безпеки [security administrator] — 1) Особа або група осіб, відповідальних за забезпечення безпеки системи, за реалізацію й безперервність дотримання адміністративних заходів захисту, які здійснюють постійну організаційну підтримку функціонування фізичних і технічних засобів захисту, що застосовуються. 2) Адміністратор, відповідальний за дотримання політики безпеки.
АКТ [act] (лат. actus від ago — приводжу в рух) — 1) Вчинок, дія. 2) Рішення державних органів утілене у форму
закону, указу, постанови і т.ін. державного, суспільного значення. Розрізняють акти законодавчі, парламентські, конституційні, неконституційні, нормативні, підзаконні, правові, міжнародні, а також акти капітуляції, акти доброї волі і т.ін.
Нормативний акт [normative act]
— акт компетентного державного органу влади (державної служби), офіційний письмовий документ, яким установлюються, змінюються або скасовуються норми права, нормативні акти класифікуються за їхньою юридичною силою, що визначається компетенцією і положенням органу, що їх видав, у загальній системі правотворчих органів держави, а також характером самих актів. Розрізняють основний закон (конституцію) і інші закони, що приймаються вищим органом державної влади, а також підзаконні акти.
Підзаконний акт [subordinate act]
— правовий акт державного органу влади, виданий в межах його компетенції у відповідності з законом або на основі його і для виконання його. Принцип верховенства законів і підзаконності усіх інших правових актів установлюється конституцією.
АКТУАЛЬНІСТЬ [actuality] (від лат. actualis — справленій, теперішній, сучасний) — важливість у даний момент.
449
Словник додаткових термінів і понять
АКЦІЯ [action] (від лат. actio — дія, дозвіл) — дія, вчинена з будь-якою політичною, економічною або іншою метою.
АЛГОРИТМ [algorithm] (лат. algorithmus) — 1) Система точно визначених правил дії (програма) із зазначенням, як і в якій послідовності ці правила застосувати до первинних даних певної задачі, щоб одержати її розв'язок. Назва походить від імені середньовічного узбецького математика Мухамеда-ібн-Суса (арабізоване аль-Хорезмі). Істотними рисами алгоритму є: детермінованість (означеність) — однозначність виконання процесу при заданих первинних даних; дискретність означуваного алгоритмом процесу — розчленованість його на окремі елементарні акти, можливість виконання яких людиною або машиною не викликає сумніву; масовість — первинні дані для алгоритму можна вибирати з якоїсь множини даних (потенційно нескінченної), тобто алгоритм повинен бути застосовний не до однієї задачі, а до цілого класу однотипних задач. Поняття алгоритму — одне з основних у математиці. Знаходження його для розв'язування різних типів задач є метою математики. 2) Точний припис, який визначає обчислювальний процес, що йде від варійованих початкових даних до шуканого результату. Одним із способів задавання алгоритму є логічна схема (блок-схема). Програма являє собою
опис алгоритму на мові програмування.
АНАЛІЗ [analysis, interpretation, study, review] (від грец. ανάλνσί,ς — розклад, розчленування) — 1) Метод дослідження, що полягає в мисленому або практичному розчленуванні цілого на складові частини. Протилежне синтез. 2) Уточнення логічної форми (побудови, структури) міркування засобами формальної логіки. 3) Заключна та найбільш важлива частина інформаційної роботи, зв'язана з установленням взаємозв'язку між витлумаченими фактами.
АРХІТЕКТУРА [architecture] (лат. architectura, від грец. αρχιτέκτων) — концепція взаємозв'язку елементів складної структури. Включає компоненти логічної, фізичної і програмної структури.
АУДИТ [audit] — 1) Процес одержання і аналізу записів системного журналу з метою встановлення поточного стану системи. 2) Експертиза автоматизованої інформаційної системи та всіх її складових з метою визначення стану безпеки системи, її відповідності до вимог діючого законодавства й організаційно-розпорядницьких документів організації.
АФЕКТ [affect] (від лат. aflectus — настрій, хвилювання, пристрасть) — короткочасне бурхливе переживання людини (гнів, лють, жах, відчай, раптова велика радість).
Б
БАЗА [base] (франц. base, від грец. βάσι,ς — основа) — заклад, установа, центральний пункт із постачання або обслуговування кого-чого-небудь.
База даних [database] — 1) Об'єктивна форма подання і організації сукупності даних, систематизованих таким чином, щоб ці дані могли бути знайдені і оброблені за допомогою
ЕОМ. 2) Незалежна від прикладних програм сукупність даних, організованих за певними правилами, які передбачають загальні принципи опису, зберігання і маніпулювання даними. Являє собою інформаційну модель предметної частини. База даних, як правило, представляється трьома рівнями абстракції: зовнішнім, концептуальним
450
Словник додаткових термінів і понять
і внутрішнім. Відповідно до цих рівнів розрізняють зовнішню, концептуальну і фізичну моделі (схеми) бази даних. Звернення до бази даних здійснюється за допомогою системи керування базами даних.
БИТВА [battle] — 1) Складова частина воєнної операції, сукупність найбільш важливих і напружених боїв і ударів, об'єднаних загальним замислом, що здійснюються певними угрупованнями військ (сил) і спрямованих на виконання одного оперативного завдання; форма бойових дій. 2) Уперта, наполеглива політична, господарська і т.ін. боротьба. БІЙ [battle, combat, fight] — узгоджені за метою, місцем і часом удари, вогонь і маневр з'єднань, частин (кораблів), підрозділів з метою знищення (розгрому) противника, оволодіння важливими районами (рубежами) або утримання їх і виконання інших тактичних завдань в обмеженому районі протягом короткого проміжку часу; основна форма тактичних дій військ, авіації і сил флоту. Бій може бути загальновійськовим, протиповітряним, повітряним і морським.
БЛОКАДА [blockade] (від франц. bloquer — перекрити доступ) — воєнна, політична або економічна ізоляція чи оточення держави (або частини її, групи держав, їхніх збройних сил), насильницьке порушення її зовнішніх зв'язків із метою змусити виконати вимоги організаторів блокади. БЛОКУВАННЯ [blocking] - ізоляція будь-якого об'єкта з метою наступного його знищення або захоплення при веденні бойових дій тактичного масштабу.
БОРОТЬБА [struggle] — 1) Активне противенство, зіткнення між протилежними соціальними групами, течіями у суспільстві і т.ін., протистояння.
2) Діяльність, що має на меті подолати або знищити кого-, що-небудь. 3) Діяльність, скерована на створення, досягнення чого-небудь.
Збройна боротьба [armed struggle] — процес протиборства збройних сил воюючих держав. Вона є головною формою діяльності держави під час війни. Збройні сили використовуються державами для здійснення своєї політики, для продовження її в особливих умовах. Поряд з діями збройних сил, у ході війни ведеться боротьба економічна, дипломатична, ідеологічна і інформаційна боротьба. Усі ці форми боротьби, так же як і збройної боротьби, підпорядковуються політиці воюючих держав і спрямовуються нею.
Ідеологічна боротьба [ideology struggle] — у війні — ідейно-політичні і морально-психологічні впливи на особовий склад збройних сил і населення воюючих держав з метою підірвати їхній моральний дух.
Фізична збройна боротьба —
вид збройної боротьби, в якій використовуються переважно фізичні форми енергії для ураження противника і захисту від фізичного ураження противника своїх військ, зброї, військової техніки, об'єктів і середовища. В майбутніх війнах для фізичного ураження може знайти широке застосування енергія усіх достатньо відомих форм руху матерії — кінетичної; акустичної; електромагнітної; енергії елементарних часток; ядерної енергії; теплової і т.ін. Тобто, у залежності від форм енергії, у війнах і збройній боротьбі майбутнього у відповідних озброєннях будуть використовуватися різноманітні види кінематичного, акустичного, електромагнітного, радіаційного і теплового видів впливів.
В
451
Словник додаткових термінів і понять
ВИМОГИ [requirements] — норми, правила, яким хто-, що-небудь повинні підлягати.
ВІДОМОСТІ [list] — зведення, список яких-небудь даних.
Відомості в галузі економіки, науки і техніки, які можуть складати державну таємницю відомості в галузі економіки, науки і техніки, розповсюдження яких може заподіяти шкоду державі. До них можуть бути віднесені наступні відомості: про зміст планів підготовки держави та її окремих регіонів до можливих воєнних дій, мобілізаційні потужності промисловості стосовно виготовлення озброєння і воєнної техніки, про обсяги поставок і про запаси стратегічних видів сировини і матеріалів, а також про розташування і фактичні розміри державних матеріальних резервів; про використання інфраструктури держави в інтересах забезпечення її обороноздатності і безпеки; про сили і засоби цивільної оборони, дислокації, призначення і ступеня захищеності об'єктів адміністративного управління, забезпечення безпеки населення, про функціонування промисловості, транспорту і зв'язку в цілому по державі; про обсяги і плани (завдання) державного оборонного замовлення, випуск і поставки озброєння, воєнної техніки та іншої оборонної продукції, про наявність і нарощування потужностей їхнього випуску, зв'язок підприємств по кооперації, розробників і виготовлювачів озброєння, воєнної техніки і іншої оборонної продукції; про науково-дослідні, дослідно-конструкторські і проектні роботи, технології, що мають важливе оборонне або економічне значення, що впливає на безпеку держави; про державні запаси дорогоцінних металів і дорогоцінних каменів держави, її фінанси і бюджетну політику (окрім узагальнених показників, що характеризують загальний стан економіки і фінансів).
Відомості в галузі зовнішньої політики і економіки, які можуть
складати державну таємницю відомості про зовнішньополітичну і зовнішньоекономічну (торговельну, кредитну і валютну) діяльності держави, передчасне розповсюдження яких може нанести шкоди її інтересам.
Відомості в галузі розвідувальної, контррозвідувальної і оперативно-розшукової діяльності, які можуть складати державну таємницю — відомості в галузі розвідувальної, контррозвідувальної і оперативно-розшукової діяльності, розповсюдження яких може заподіяти шкоду державі. До них можуть бути віднесені наступні відомості: про сили, засоби, джерела, методи, плани і результати розвідувальної, контррозвідувальної і оперативно-розшукової діяльності, а також дані про фінансування цієї діяльності, якщо ці дані розкривають перелічені відомості; про осіб, що співпрацюють або співпрацювали на конфіденційній основі з органами, які здійснюють розвідувальну, контрро-звідувальну й оперативно-розшукову діяльність; про систему урядового та інші види спеціального зв'язку, про державні шифри, методи і засоби їхнього аналізу; про методи і засоби захисту секретної інформації; про державні програми і заходи в галузі захисту державної таємниці.
Відомості у воєнній галузі, які можуть складати державну таємницю — відомості воєнної галузі, розповсюдження яких може заподіяти шкоду державі. До них можуть бути віднесені наступні відомості: про зміст стратегічних і оперативних планів, документів бойового управління з підготовки та проведення операцій, стратегічного, оперативного і мобілізаційного розгортання військ, про їхню боєздатність і мобілізаційну готовність, про створення і використання мобілізаційних ресурсів; про напрями розвитку озброєння і воєнної техніки, зміст і результати виконання цільових програм, науково-дослідних і дослідно-
452
Словник додаткових термінів і понять
конструкторських робіт, спрямованих на створення і модернізацію зразків озброєння і воєнної техніки; про кількість, будову і технології виробництва ядерної і спеціальної зброї, технічні засоби і методи його захисту від несанкціонованого застосування; про тактико-технічні характеристики і можливості бойового застосування зразків озброєння і воєнної техніки, властивості, рецептури або технології виробництва нових видів ракетного палива або вибухових речовин воєнного призначення; про дислокацію, призначення, ступені готовності і захищеності режимних і особливо важливих об'єктів, про їхнє проектування і будівництво, а також про відведення земель, надр і акваторій під ці об'єкти; про дислокацію, дійсні найменування, організаційну структуру, озброєння і чисельність об'єднань, з'єднань і частин збройних сил.
Відомості, що складають державну таємницю — відомості, розповсюдження яких може заподіяти шкоду державі. До таких відомостей можуть бути віднесені відомості: у воєнній галузі; в галузі економіки, науки і техніки; в галузі зовнішньої політики і економіки; в галузі розвідувальної, контррозвідувальної і оперативно-розшукової діяльності.
Відомості, які не підлягають засекречуванню — відомості, засекречення яких здатне спричинити шкоду суспільству, державі і громадянам. До них можуть бути віднесені наступні відомості: про надзвичайні події і катастрофи, що загрожують безпеці і здоров'ю громадян, і їхні наслідки, а також про стихійні лиха, їхні офіційні прогнози і наслідки; про стан екології, охорони здоров'я, санітарії, демографії, освіти, культури, сільського господарства, а також про стан злочинності; про привілеї, компенсації і пільги, що надаються державою громадянам, посадовим особам, підприємствам, закладам і організаціям; про факти по-
рушення прав і свобод людини і громадянина; про розміри золотого запасу і державних валютних резервів держави; про стан здоров'я вищих посадових осіб держави; про факти порушення законності органами державної влади і їхнім посадовими особами.
ВІЙНА [war, warfare]— 1) Організована збройна боротьба між державами, іноді всередині держави (громадянська війна). 2) Крайня ступінь жорстокої боротьби, ворожі відносини між будь-ким. Розрізняють наступні види воєн: світова, локальна; колоніальна, несправедлива, визвольна, справедлива, загарбницька; образно говорять — газетна, інформаційна, митна війна і т.ін. 3) Складне суспільно-політичне явище, що включає сукупність різноманітних видів боротьби: політичної; економічної; збройної; інформаційної і т.ін., які ведуть між собою держави або суспільні системи. Збройна боротьба є основною формою боротьби у війні. Формула збройної боротьби у війні може бути представлена у вигляді чотирьох обов'язкових взаємозв'язаних елементів: ураження військ і об'єктів противника; захист своїх військ і об'єктів від ураження; усебічне забезпечення дій військ сторін; управління силами і засобами в збройній боротьбі. У війні поряд з усіма іншими формами боротьби обов'язково присутня інформаційна складова боротьби. Вона є в політичній, ідеологічній, економічній і власне збройній боротьбі. Масштаби інформаційного протиборства в усіх складових формах боротьби невпинно зростають і потребують високої організованості при його підготовці. На основі аналізу впливу зброї (озброєнь) і інформації на форми і способи ведення збройної боротьби можна виділити шість поколінь війн, з яких чотири покоління доядерних війн і воєнних конфліктів. Основні рубежі зміни поколінь таких воєн співпадають, головним чином, з історичними якісними стрибками в розвитку економіки, які при-
453
Словник додаткових термінів і понять
водили до появи нових озброєнь, а це призводило до зміни форм і способів збройної боротьби. У доядерний період практично усі війни були інструментом політики, її продовженням силовим способом. Ядерна ж війна, у випадку її розв'язання, неминуче вийшла би за рамки політики, що породила її, і привела би до кінця всякої політики і до катастрофічних наслідків на планеті.
ВІРОГІДНІСТЬ (ДОСТОВІРНІСТЬ) [validity, adequacy] — 1) Форма існування істини, обґрунтованої яким-небудь способом (наприклад, експериментом, логічним доказом) для об'єкта, що пізнається (вивчається). 2) Властивість інформації бути правильно сприйнятою; ймовірність відсутності помилок.
ВІРУСИ [viruses] (від лат. virus — отрута) — збудники інфекційних захворювань рослин, тварин і людини, які розвиваються лише в живих клітинах і мають надзвичайно дрібні розміри, проходять через бактеріальні фільтри. ВЛАДА [authority, ] — 1) Здатність, право і можливість розпоряджатися будь-ким, будь-чим, здійснювати вирішальний вплив на долі, поведінку і діяльність, мораль і традиції людей за допомогою різного роду засобів — закону, права, авторитету, волі, суду, примусу. 2) Політичне панування над людьми, їхніми спільнотами, організаціями, над країнами і їхніми угрупованнями. 3) Система державних органів. 4) Особи, органи, наділені відповідними державними, адміністративними повноваженнями.
Інформаційна влада [information power] — здатність, право і можливість розпоряджатися будь-ким, будь-чим, здійснювати вирішальний вплив на будь-кого на основі зростання значення інформації та сили її впливу на політичні процеси, на процедури вироблення й прийняття важливих рішень, їхньої пропаганди та реалізації. Лідирує той, хто володіє повною і своєча-
сною інформацією. Цілеспрямована інформація, важлива також для створення іміджу владі, політиці та політикам, вона здатна керувати поведінкою великих груп людей. Зростання ролі такої інформації привело до появи політичного маркетингу.
ВОКОДЕР [vocoder] (англ. vocoder, від voice — голос і code — шифр, код) — клас передавальних систем, що базуються на принципі аналізу і синтезу мовного сигналу. У передавальній частині вокодера з мовного сигналу виділяються інформаційні параметра спектра мови, що змінюються повільно, основний тон вокалізованих (дзвінких) звуків і переходи тон-шум глухих звуків. Вокодери розрізняються в залежності від параметрів, які виділяються. Розповсюджені смугові вокодери і вокодери з лінійним передбаченням. Вокодери для телефонного закритого зв'язку із швидкістю передавання 4800 біт/с забезпечують розбірливість складів до 93% (розбірливість слів сягає 99%) при задовільному упізнаванні абонента). В телефонних каналах низької якості швидкість інформаційного потоку на виході в. знижують до 2400 біт/с при збереженні достатньої розбірливості, але низького упізнавання голосу абонента.
Вокодери з лінійним передбаченням [linear predictive vocoder] — вокодери, у яких вхідний мовний сигнал апроксимується кусково-лінійною функцією, кожний поточний відлік якої є лінійною функцією η попередніх відліків. У цих вокодерах мовна інформація передається величиною амплітуди, значеннями коефіцієнта лінійного передбачення, періодом основного тону і рішенням про тон або шум. Швидкість передавання мовної інформації у розповсюджених вокодерах даного виду для п—10 складає 2400 біт/с, але існує можливість зниження її до 800 біт/с і менше з допустимою якістю мови.
Смугові вокодери [channel
454
Словник додаткових термінів і понять
vocoder] — вокодери, в яких аналізується форма мовного сигналу з періодом аналізу 10-30 мс, виділяються і передаються телефонним каналом у цифровому вигляді: значення амплітуд обмеженого числа частотних смуг спектра мовного сигналу, величина періоду основного тону для вокалізованих звуків і рішення тон/шум, що відповідає наявності або відсутності вокалі-зованої ділянки в мовному сигналі. У приймальному вокодері синтезуються
звуки з переданими параметрами. У більшості практичних випадків аналіз мовних сигналів здійснюється з періодом 20 мс для 16-20 частотних смуг, що виділяються смуговими фільтрами, а параметри мови передаються із швидкістю 2400 біт/с. При зниженні вимог до якості синтезованої мови швидкість передавання мовної інформації може бути зменшена до 1200-1800 біт/с.
ВПЛИВ [impact] — дія, здійснювана ким-, чим-небудь на кого-, що-небудь.
Г
ГРИФ [label] — нанесений на носій інформації умовний знак корисності інформації, що міститься на ньому, — гриф секретності або конфіденційності.
ГРУПА [group] — сукупність людей, об'єднаних спільністю інтересів, професії, діяльності, а також сукупність предметів, об'єднаних спільністю ознак.
Соціальна група — спільність людей, що існує в масштабах суспільства, та розвивається відповідно до соціально-психологічних закономірностей прояву масової психіки. Див. також соціальна психологія. Розрізняють наступні види соціальних груп: за розміром — великі, середні, малі групи та мікрогрупи; за суспільним статусом — формальні (офіційні) і неформальні (неофіційні); за стійкістю взаємозв'язків членів групи — реальні (контактні) і умовні (формально виділені за будь-якою ознакою); за рівнем розвитку — дифузні, асоціації, корпорації, колективи; за значимістю для членів — референтні (еталонні) і нереферентні.
Велика соціальна група спільність людей, що існує в масштабах суспільства, та розвивається відповідно до соціально-психологічних закономірностей прояву масової психіки і на відміну від малих соціальних груп
не припускає обов'язкових особистих контактів. У великих соціальних групах, як правило, створюються загальноприйняті норми поведінки, культурні цінності і традиції, суспільна думка і масові рухи. До великих соціальних груп відносяться класи, соціальні прошарки, етноси (нації, народності), релігійні конфесії, партії і суспільні організації, вікові групи і т. ін.
Мала соціальна група невелика спільність людей, між членами якої існують безпосередні контакти, а також ієрархічні відносини верховенства (лідерства, популярності, авторитетності, симпатії/антипатії) і підпорядкування. До малих груп відносяться сім'ї, невеликі військові підрозділи, сусіди, дружні компанії і т.ін. Колена група має певну структуру, що складається під впливом як зовнішнього середовища, так і внутрішньогрупових міжособистністних відносин. Розрізняють малі соціальні групи формальні і неформальні. У групах, де встановлюються дуже міцні міжособистністні зв'язки, спостерігається надто високий рівень спільності поглядів, вкрай рідко відмічаються будь-які окремі думки (а тим більше дії), що йдуть врозріз із думкою більшості. Установлено, проте, що лідери малих груп більше підпадають впливу ззовні, ніж рядові члени.
455
Словник додаткових термінів і понять
Неформальна соціальна група
— мала соціальна група, яка сама створює свою структуру. Вона складається на основі особистих симпатій і антипатій.
Формальна соціальна група — мала соціальна група, що має задану структуру і функціонує у відповідності із заздалегідь установленими, офі-
ційно фіксованими метою, завданнями, інструкціями, статутами. Характерно, що в формальних соціальних групах також мають місце неформальні відносини між її членами, тому успіх діяльності формальних соціальних груп в багатьох випадках залежить від того, наскільки співпадають її формальна й неформальна структури.
д
ДЕЗІНФОРМАЦІЯ [misleading information, misinformation] (від франц. des... та інформація) — 1) Свідоме поширення неправильної інформації. 2) Навмисне поширення неправильних відомостей про власні збройні сили й плани воєнних дій, щоб ввести в оману противника. 3) Спосіб технічного захисту інформації, що полягає у формуванні свідомо хибної (фальшивої) інформації для виключення несанкціонованого одержання істинної. ДЕШИФРУВАННЯ [deciphering] (від франц. dechiffrer — розбирати, відгадувати) — 1) Читання (розшифровування) тексту, написаного умовними знаками (шифром), тайнописом. 2) Процес перетворення шифртексту у відкритий текст без знання ключа та, можливо, при невідомому алгоритмі шифрування; процес, зворотний процесу зашифровування (див. також розшифровування).
ДЖЕРЕЛО [source] — те, що дає початок чому-небудь, звідки виходить що-небудь.
Джерело інформації [information source] — в інформаційній безпеці — суб'єкти і об'єкти, від яких інформація (дані і відомості) може поступати до несанкціонованого одержувача (зловмисника). Основними джерелами інформації є наступні: люди; документи; продукція; вимірювальні датчики; інтелектуальні засоби оброблення інформації; чернетки і відходи виробни-
цтва; матеріали і технологічне обладнання.
ДИСОНАНС (франц. dissonance, від лат. dissonans — різноголосий, різнозвучний) — відсутність у чомусь гармонії, невідповідність слів або поведінки когось настроям, переконанням інших людей.
ДІЇ [action, operation] — 1) Робота, діяльність, здійснення чого-небудь. 2) Операції, пов'язані із боротьбою.
Бойові дії — організовані дії частин, з'єднань, об'єднань всіх видів збройних сил при виконанні поставлених бойових завдань. Основні види бойових дій — наступ і оборона. Сучасні бойові дії характеризуються рішучістю цілей, великим просторовим розмахом, високою маневреністю і динамічністю. До бойових дій стратегічного масштабу застосовують термін "воєнні дії”.
Воєнні дії [military operation, hostilities] — організоване застосування сил і засобів для виконання поставлених завдань бойових частинами, з'єднаннями, об'єднаннями всіх видів збройних сил. Ведуться на землі, у повітрі і на морі у формі боїв, битв, операцій, ударів. Сучасні воєнні дії характеризуються рішучістю цілей і великим просторовим розмахом, участю в них великих угруповань військ (сил), широким застосуванням усіх видів зброї і бойової техніки, високою маневреністю, динамічністю і швидкоплинністю, різкими змінами обстанов-
456
Словник додаткових термінів і понять
ки, великими витратами матеріальних засобів. Термін "воєнні дії" застосовується до дій стратегічного масштабу, до дій оперативно-тактичного масштабу — "бойові дії'.
ДОВІДКА-ДОСЬЄ — систематизована за тематикою і часом добірка матеріалів на одну тему. В залежності від обсягу наявної інформації вона може поділятися на рубрики (розділи). Для зручності користування розділи (рубрики) позначаються порядковими номерами, шифрами, назвами. Див. також досьє.
ДОКУМЕНТ [document] (від лат. documentum — повчальний приклад, взірець, доказ) — 1) Матеріальний об'єкт із зафіксованою на ньому інформацією у вигляді тексту, звукозапису або зображення, призначений для передавання у часі і просторі з метою збереження і суспільного використання. До документів відноситься службова інформація, наукові публікації у відкритих і закритих виданнях, статті в газетах і журналах про діяльність організації або її співробітників, конструкторська і технологічна документація і т.ін. Документи — найбільш інформативні джерела інформації, так як вони містять, як правило, достовірну інформацію в обробленому і стисненому вигляді, особливо, коли вони підписані або затверджені. Що стосується інформативності різноманітних публікацій, то вони мають достатньо широкий діапазон оцінок: від дуже високої, коли описується відкриття, до навмисної або ненавмисної дезінформації. 2) Діловий папір, що підтверджує будь-який факт або право на щось; у праві — складений відповідно до вимог закону акт, що посвідчує факти, які мають юридичне значення (диплом про освіту, заповіт). 3) Офіційне посвідчення особи. 4) Історично-достовірні письмові джерела.
ДОПУСК [clearance] — дія, що надає змогу або дозволяє кому-небудь увійти кудись, підійти до кого-, чого-небудь.
Допуск до державної таємниці [secret (top secret) clearance] — процедура оформлення права громадян на доступ до відомостей, що складають таємницю державну, підприємств, закладів і організацій — на проведення робіт з використанням таких відомостей. Допуск посадових осіб і громадян до державної таємниці здійснюється у добровільному порядку і передбачає відповідну процедуру допуску до державної таємниці. При цьому встановлюються три форми допуску, які відповідають ступеням секретності відомостей, що складають державну таємницю: до відомостей державної важливості, цілком секретних і секретних.
ДОСТУП [access] — 1) Взаємодія між суб'єктом і об'єктом доступ, що забезпечує обмін даними між ними. 2) У фізичній безпеці — можливість входу на територію, що знаходиться під захистом.
Доступ до інформації [access to information] — 1) Ознайомлення з інформацією, її оброблення, а саме, копіювання, модифікація або знищення інформації. 2) Наближення органів розвідки {агентів, технічних засобів) до джерел (або носіїв) інформації для забезпечення з ними контакту розвідувального. 3) В мережах обчислювальних — можливість одержання, оброблення та (або) порушення цілісності інформації. 4) Вид взаємодії двох об'єктів комп'ютерної системи, внаслідок якого створюється потік інформації від одного об'єкта до іншого і (або) відбувається зміна стану об'єкта.
ДОСТУПНІСТЬ [availability] — 1) Можливість проникнення куди-небудь. 2) Властивість ресурсу системи (комп'ютерної системи, послуги, об'єкта комп'ютерної системи, інформації), яка полягає в тому, що користувач і (або) процес, який володіє відповідними повноваженнями, може використовувати ресурс відповідно до правил, встановлених політикою безпеки, не
457
Словник додаткових термінів і понять
очікуючи довше заданого (малого) проміжку часу, тобто коли він знаходиться у вигляді, необхідному користувачеві, і в той час, коли він йому необхідний.
ДОСЬЄ [dossier] (франц. dosser) — сукупність документів, матеріалів, що стосуються певного питання, справи,
особи, а також папка, в якій містяться ці матеріали.
ДУБЛЮВАННЯ [doubling] (франц. doubler — подвоювати) — виготовлення будь-чого у двох екземплярах, повторювання; паралельне з будь-ким виконання схожої, однакової роботи.
Ε
ЕКСПЕРИМЕНТ [experiment] (від лат. experimentum — проба, дослід)
— науково поставлений дослід відповідно до мети дослідження для перевірки результатів теоретичних досліджень. Проводиться в умовах, які дають змогу спостерігати за ходом явища і відтворювати його в заданих умовах.
ЕКСПЕРТ [expert] (від лат. expertus
— досвідчений) — фахівець, який здійснює експертизу.
ЕКСПЕРТИЗА [(expert) examination] (франц. expertise, від лат. expertus
— досвідчений) — 1) Розгляд, дослідження експертом певних справ, питань, що потребують спеціальних знань. 2) Процес опитування експертів, збирання і первинний аналіз експертної інформації.
ЕЛЕМЕНТ [element, item] — (від лат. elementum — первісна речовина) — складова частина будь-чого цілого. ЕМОЦІЇ [emotion] (франц. emotion — хвилювання, від лат. emoteo — хвилюю, збуджую) — душевні переживання, почуття гніву, печалі, страху, радощів і т. ін. ЕТАП [halting place, stage] (від франц.
etape — перегін, перехід) — 1) Частина шляху — дистанція. 2) Відрізок часу, відзначений певними подіями.
ЕТНОС [ethnic group] (від грец. εϋνφς
народ)— спільність людей (плем'я, народність, нація), що склалася в ході соціально-історичного розвитку.
ЕФЕКТ [effect] (лат. eflectus — виконання, дія, від efficio — дію, виконую)
1) Результат, наслідок яких-небудь причин, заходів, дій. 2) Сильне враження, спричинене ким-небудь або чим-небудь. 3) Засіб, що має на меті справити сильне враження, викликати здивування.
ЕФЕКТИВНІСТЬ [efficiency] (від лат. effectus — виконання, дія) — 1) Результат, наслідок будь яких причин, сил, дій. 2) Ступінь співвідношення результатів з затратами; система показників, що характеризують рівень використання потужностей різноманітних систем. Розрізняють ефективність технічну і економічну. В обчислювальній техніці технічна ефективність
це швидкість обробки одиниці інформації, питомі затрати на обробку одиниці інформації.
З
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ [support] — сукупність методів, засобів і заходів, необхідних для нормального функціонування того чи іншого об'єкта, процесу і
ЗАВДАННЯ [assignment, task, job, mission] — 1) Визначений, запланований для виконання обсяг роботи.
458
Словник додаткових термінів і понять
2) Одиниця роботи, яка визначається користувачем і виконується обчислювальною машиною; одиниця операційної системи, що являє собою послідовність управляючих операторів, які визначають виконувані програми і використовувані ними дані. 3) Доручення. 4) Мета, ціль.
Оперативне завдання завдання, поставлене об'єднанню вищестоящим начальником для досягнення певної мети в операції до встановленого строку. Виконання оперативного завдання сприяє успішному проведенню всієї операції.
ЗАКЛАДКА [bug] — потай встановлений технічний засіб або властивість деяких програм, які спрямовані на здійснення загрози для інформації (див. також пристрої закладні).
Апаратна закладка [hardware bug] — див. апаратна інформаційна зброя.
ЗАКОН [law] — 1) Не залежна ні від чиєї волі, незаперечність, заданість, що склалася в процесі існування даного явища, його зв'язків і відношення з навколишнім світом. 2) Постанова державної влади, нормативний акт, прийнятий державною владою; установлені державною владою загальнообов'язкові правила. 3) Загальнообов'язкове незаперечне правило. 4) Загальна назва основних принципів і ідей релігійних віровчень, звід правил якої-небудь релігії.
ЗАКОНОДАВСТВО [legislation] —
1) Встановлення, видання законів.
2) Сукупність усіх законів, що діють у будь-якій державі; юриспруденція. ЗАКОНОМІРНІСТЬ 1) Власти вість відбуватися відповідно до законів природи або суспільства, зумовленість цими законами. 2) Об'єктивно існую чий, постійний і необхідний взаємозв'я зок між предметами, явищами, проце сами, що випливає з їхньої внутрішньої природи, сутності.
ЗАСІВ [facility, tools] — те, що служить знаряддям в якійсь дії, справі.
Засоби захисту інформації
[security , protection facility] — апаратні, програмні, криптографічні та інші засоби, що запобігають несанкціонованому доступу до інформації, засоби, в яких вони реалізовані, а також засоби контролю ефективності захисту інформації.
Сертифіковані засоби захисту інформації [certificate safeguards] — засоби захисту інформації, які відповідають вимогам захисту відомостей відповідного ступеня секретності.
ЗАХИСТ [protection, security, lock out] — 1) Прагнення запобігти, убезпечити від несприятливих впливів, втручання. 2) Засіб для обмеження доступу чи використання всієї або частини обчислювальної системи; правові, організаційні та технічні (в тому числі — криптографічні) заходи запобігання несанкціонованому доступові до апаратури, програм і даних.
Захист інформації [infosecurity] — організаційні, програмні та технічні методи і засоби для обмеження доступу до інформації, що обробляється або зберігається. Види інформації, які належить захистити, як правило встановлюються законодавством держави. Це можуть бути: відомості, що відносяться до державної таємниці (інформація в галузі воєнної, зовнішньополітичної, економічної, розвідувальної, контррозвідувальної і оперативно-розшукової діяльності), розповсюдження яких може нанести шкоду безпеці держави; відомості, що відносяться до службової і комерційної таємниці (інформація, що має сьогочасну або потенційну цінність в силу того, що вона невідома третім особам, якщо до неї нема законного доступу на законній (санкціонованій) основі і власник такої інформації вживає заходи до охорони її конфіденційності); відомості, що мають статус персональних даних (інформація про громадян, що входить до складу державних інформаційних ресурсів, інформаційних ресурсів органів
459
Словник додаткових термінів і понять
місцевого самоуправління, а також та, що одержується і збирається недержавними організаціями і т. ін.).
ЗАХОДИ [measure] — сукупність дій, засобів для досягнення, здійснення чогось.
ЗАШИФРОВУВАННЯ [епсіpherement, encryption] — процес перетворення відкритого тексту до виду, незрозумілого несанкціонованому користувачеві (в шифртекст).
ЗБРОЯ [arm, weapon] — пристрої і засоби, призначені для ураження противника в збройній боротьбі. Складається із засобів ураження і засобів їхньої доставки до цілі; більш складна зброя включає також прилади і пристрої керування і наведення.
ЗЛОВМИСНИК [abuser, Bad-Guy, badguy, intruder] — 1) Особа або організація, що займаються добуванням інформації в інтересах розвідки державної і комерційної, кримінальних елементів, непорядних співробітників або просто психічно хворих людей. 2) Стосовно обчислювальних мереж — особа або організація, що зацікавлена в одержанні несанкціонованого доступу до програм або даних, які здійснюють спробу такого доступу або здійснили її.
ЗЛОЧИН [crime] — 1) Суспільно небезпечна дія, що чинить зло людям; злочинство, злодіяння. 2) Неприпустимий, ганебний вчинок.
Комп'ютерний злочин [computer crime] — передбачені кримінальним законом суспільно небезпечні дії, що здійснюються з використанням засобів електронно-обчислювальної (комп'ютерної) техніки. До суспільно небезпечних дій відносять: неправомірний доступ до комп'ютерної інформації, що охороняється законом (інформації на машинному носії, в ЕОМ, в системі ЕОМ або їхньої мережі), якщо ці дії спричинили знищення, блокування, модифікацію або копіювання інформації, порушення роботи ЕОМ, системи ЕОМ або їхньої мережі; створення програм для ЕОМ або внесення змін в існу-
ючі програми, якщо це явно привело до несанкціонованого знищення, блокування, модифікації або копіювання інформації, порушення роботи ЕОМ, системи ЕОМ або їхні мережі, а також використання або розповсюдження таких програм або машинних носіїв з такими програмами; порушення правил експлуатації ЕОМ, системи ЕОМ або їхньої мережі особою, що має доступ до ЕОМ, системи ЕОМ або їхньої мережі, що викликало знищення, блокування або модифікацію інформації ЕОМ, що охороняється. Способи здійснення комп'ютерного злочину можна розділити на п'ять основних груп: вилучення засобів комп'ютерної техніки (ЗКТ); перехоплення інформації; доступ несанкціонований до ЗКТ; маніпулювання даними і управляючими командами; комплексні методи.
ЗНАННЯ [knowledge] — 1) Продукт діяльності людей, що являє собою ідеальне відтворення в мовній формі подій і закономірних зв'язків об'єктивного світу. Знання є прямою силою, що дозволяє людині фактично володарювати над світом. Межі цієї влади визначаються рівнем знань. Людина, у свою чергу, обумовлює точність і межі інформації, що міститься в знаннях. Мірою сили знань є кількість інформації, що міститься в знаннях. З цього погляду знання може розглядатися як інформаційна зброя у відносинах суперництва. 2) Вид інформації (подібно до програм і даних), що зберігається в базах знань і відображає знання людини — фахівця (експерта) в певній предметній частині; множина всіх поточних ситуацій в об'єктах даного типу і способи переходу від одного опису об'єкта до іншого. Для знання характерні внутрішня інтерпретованість, структурованість, зв'язність і активність. Говорячи образно: "знання — факти + переконання + правила".
ЗОНА [zone] (від грец. ζώνη — пояс) — певний простір, район, територія, що характеризується спільними ознаками.
460
Словник додаткових термінів і понять
ІДЕНТИФІКАТОР [identification (identifier) word] — лексична одиниця, що використовується як ім'я для елементів мови; ім'я, що присвоюється даним і являє собою послідовність латинських літер і цифр, яка починається з літери.
ІДЕНТИФІКАЦІЯ [identification] (від лат. identicus — тотожний і лат. ...ficatio, від facio — роблю) — 1) Ототожнення, прирівнювання, уподібнення. 2) Надання суб'єктам і об'єктам доступу ідентифікатора і (або) порівняння пред'явленого ідентифікатора з переліком наданих ідентифікаторів. 3) Операція розпізнавання обчислювальною системою суб'єктів та об'єктів доступу за унікальною ознакою — ідентифікатором, яка необхідна для управління доступом; після ідентифікації, як правило, проводиться перевірка повноважень (див. автептифіка-ція). 4) Процедура присвоєння ідентифікатора об'єктові комп'ютерної системи або встановлення відповідності між об'єктом і його ідентифікатором.
ІМІДЖ [image] (англ. image — зображення, відображення, копія, подоба, образ) — образ реального факту, події, явища, особи, що формується під впливом засобів масової інформації, які здатні спотворювати дійсність на угоду тим чи іншим орієнтаціям і втілювати це у псевдореалістичній манері. Особливу роль у створення іміджу, які піднімають престижну репутацію організацій, фірм, а також політичних діячів, зірок естради або спорту, відіграє реклама, що розповсюджується каналами мас медіа і має для цього своїх фахівців — іміджмейкерів. ІМІДЖМЕЙКЕР [imagemaker] — творець іміджів, спеціаліст з організації пропагандистських компаній та реклами осіб, організацій, партій, які по-
требують створення авторитету й популярності серед масової аудиторії. ІМІТОВСТАВКА [key hash function] — 1) Послідовність даних, одержана за певним правилом з відкритих даних та ключа і яка служить для забезпечення імітозахисту даних. 2) Блок інформації фіксованої довжини, що одержується з відкритого тексту і ключа, однозначно відповідний відкритому текстові.
ІНДИВІД [individual] (від лат. indivi-duum — неподільне) — окрема людина, особа.
ІНТЕРЕСИ [interest] — потреби, зацікавленість.
ІНТЕРФЕЙС [interface] (від лат. inter... і англ. face — лице) — 1) Сукупність засобів і правил, що забезпечують взаємодію пристроїв системи обчислювальної і (або) програм. 2) Сукупність уніфікованих технічних і програмних засобів, що використовуються для сполучення пристроїв в обчислювальній системі або сполучення між системами. Межа між двома функціональними пристроями, що визначається їхніми характеристиками, характеристиками з'єднання, сигналів обміну і т.ін.
ІСТЕБЛІШМЕНТ [establishment] (англ. the Establishment — правлячі кола, впливові кола) — домінантна система державних, економічних, ідеологічних відносин, організацій, закладів та інших структур, що мають владний вплив на суспільство, а також особи й групи, що займають в них ключові позиції, мають вплив і користуються своїм привілейованим станом. У сферу і. інкорпоруються й мас-медіа, за допомогою яких здійснюється маніпуляція свідомістю масової аудиторії та формування її життєвого стилю.
461
Словник додаткових термінів і понять
К
КАДАСТР [cadastre] (франц. cadastre) — системне зведення відомостей про відповідний об'єкт.
КАРТОТЕКА [card file, file] - 1) Система карток з довідковими, обліковими чи іншими даними. 2) Скринька або шафа для зберігання карток. 3) Інформаційний документ органів психологічної війни. Містить інформацію на певні теми (питання), або про політичних діячів, керівні кадри в алфавітному порядкові (у вигляді характеристик, формулярів, анкет). Інформація розташовується в певній послідовності. Наприклад, наступним чином: анкетні дані (рік і місце народження, національність, соціальне походження, освіта, сімейний стан, партійна належність; соціально-політичні і психологічні дані (службова кар'єра, соціальний і майновий стан, політичні погляди, авторитет серед підлеглих, характеристика службової діяльності, особливості характеру); дані, що мають особливий інтерес (погані поступки, негативні якості особистості, вади і т. ін.); висновки про найбільш придатні форми й способи психологічного впливу на даного індивіда.
КАТЕГОРИЗАЦІЯ [categorization]
— класифікація об'єктів за категорія ми.
КАТЕГОРІЯ [category] (від грец. κατηη0ρία — ознака, обвинувачення)
— 1) Загальне поняття, що відобра жає універсальні властивості і відноше ння об'єктивної дійсності, загальні за кономірності розвитку всіх матеріаль них, природних і духовних явищ. 2) По няття, що означає розряд предметів. 3) Клас, рівень категоризації. КЕРУВАННЯ [control] — 1) Направ лення ходу, руху кого-, чого-небудь. 2) Процес цілеспрямованої дії на об' єкт, що здійснюється з метою організа ції його функціонування згідно заданої програми.
КІЛЬКІСТЬ [amount, quantity,
content] — ступінь змінювання вимірюваних властивостей, явищ, їхні мірні характеристики.
КЛАСИФІКАЦІЯ [classification] (від лат. classis — розряд, клас і facio — роблю) — процес розподілу об'єктів (предметів, явищ, процесів, понять) за класифікаційними групами у відповідності з певними ознаками.
КЛЮЧ [key] — 1) Пристрій для відкривання замка. 2) Сукупність символів, що використовується для ідентифікації елемента множини, наприклад, запису у файлі або запису бази даних (в індексно-послідовному файлі або в базі даних Ключ є обов'язковим елементом запису). 3) Сукупність символів, що використовується для підтвердження повноважень на доступ до деякої інформації. 4) У криптології — сукупність даних, які визначають вибір конкретного перетворення з усієї множини перетворень, які реалізуються шифром. 5) У прикладній криптології — символ або група символів (або електричний чи механічний прилади, що трактуються як символи), які управляють операціями зашифровування та розшифровування. 6) Послідовність символів (або їхніх електричні чи механічні еквіваленти) в автоматичних чи автоматизованих криптосистемах, які змішуються з відкритим текстом для вироблення шифртексту. 7) Послідовність випадкових чи псевдо-випадкових біт, які використовуються для ініціалізації та періодичної зміни операцій в криптографічних пристроях, які використовуються для шифрування, розшифрування, автентифіка-ції інформації або для генерації інших ключів.
КОМПЛЕКС [complex] (від лат. complexus — поєднання, зв'язок) — 1) Сукупність предметів чи явищ, що становлять єдине ціле. 2) Два чи більше вироби, не з'єднаних на підприємстві-виробнику складальними
462
Словник додаткових термінів і понять
операціями, але призначені для виконання взаємозв'язаних експлуатаційних функцій.
КОМПОНЕНТ [component] (від лат. componens (componentis) — той, що складає) — 1) Складова частина чогось. 2) Складова частина пристрою, програми, системи, даних.
КОМУНІКАТИВІСТИКА
[communicology, communication science] (ам.) — наука, що вивчає гуманітарні аспекти розвитку інформаційних засобів і систем, характер, форми й результати їхнього впливу на суспільне життя. Предметом дослідження комунікавістики є різні форми й засоби, функції і потенції інформаційно-соціальних зв'язків — від наскальних малюнків, ритуальних танців і барабанних мов первісних племен до комп'ютерного дизайну, відеодисків і телефаксів. Проте переважна увага приділяється найновішій фазі в розвитку інформаційних зв'язків і систем, коли головну роль генератора масових комунікацій взяли на себе автоматизовані аудіовізуальні засоби і лінії зв'язку, які створили нові форми й темпи розповсюдження новин і їхнього впливу на традиційні інформаційні дискурси разом з новими типами масової культури. Часто комунікавістику називають ще кому-нікологією й порівнюють її структуру з великою парасолькою, спицями якої поряд із журналістикою є стилістика, рекламознавство, театрознавство, теле- і радіомовлення, риторика та популярна культура. Опорне значення мають також інформатика та кібернетика, що встановлюють загальні закономірності формування й перетворення інформаційних зв'язків за допомогою теоретичних концепцій і методів, які засновуються на точних статистичних даних і широкого застосування для досліджень комп'ютерної техніки з відповідним програмним забезпеченням.
КОМУНІКАЦІЇ [communication] (від лат. communico — роблю загальним, поєдную) — 1) Дисципліна, що
поєднує методи, пристрої та середовища для передавання інформації. 2) В інформатиці — передавання даних з одного комп'ютера до іншого через середовище комунікаційне, наприклад, телефонну чи мікрохвильову лінію, через космічний канал зв'язку або кабель. Є два основних методи у комп'ютерному зв'язку: тимчасовий зв'язок між комп'ютерами через модеми і постійний (або напівпостійний) — між робочими станціями в мережі. 3) У кому-нікативістиці — соціально-культурна взаємодія людей, груп і організацій, держав і регіонів за допомогою інформаційних зв'язків. Комунікація інтерпретується в залежності від теоретичних позицій, інтересів і задач дослідників. Маклюенізм [macluhanism] висуває на перший план вивчення к. як технічних засобів зв'язку. Соціологічний напрям [sociological school] зосереджує увагу на комунікабельність інформаційних засобів міжособистні-стних, міжгрупових і міжнародних спілкувань (контактів). Концепції теологічного профілю акцентують значення значення комунікації для створення ком'юніті [community] — співтовариства людей, об'єднаних релігійною вірою й принципами релігійної етики. Теоретики семіотичного напрямку [semiotic trend] займаються аналізом мовної атрибутики комунікаційно-інформаційних мов.
Масові комунікації [mass communication] — процес встановлення зв'язку й передавання інформації групі людей одночасно за допомогою спеціальних засобів — мас-медіа. Виділяють п'ять основних особливостей цього процесу: масовість аудиторії; гетерогенність аудиторії; використання високошвидкісних і репродукційних засобів зв'язку й інформації; швидке розповсюдження інформації; відносно невелика споживча вартість інформації.
КОНТРОЛЬ [check] (франц. controle, від contrerole) — подвійний список) —
463
Словник додаткових термінів і понять
1) Перевірка, облік, спостереження за чим-небудь. 2) Установи, особи, що перевіряють діяльність будь-якої іншої організації або відповідної особи, звітність тощо. 3) Заключна функція керування.
КОНТРПРОТИДІЯ запобігання дії, що перешкоджає іншій дії.
КОНЦЕПЦІЯ [concept, conception] (від лат. conceptio — сприйняття) — це система поглядів на певне явище; спосіб розуміння, тлумачення певних явищ, основна ідея будь-якої теорії.
КООПЕРАЦІЯ [co-operation] (лат. cooperatio, від соорего — співробітничаю) — 1) Форма організації праці, за якої певна кількість людей спільно бере участь в одному й тому ж або різних, або зв'язаних між собою, виробничих процесах. 2) Добровільні об'єднання людей для спільної господарської діяльності.
КОПІЮВАННЯ [copying] — 1) Процес одержання копій; відтворення даних з збереженням вихідної інформації.
2) Один із методів маніпуляції даними і управляючими командами. Застосовується для одержання несанкціонова-
них копій як з програмного забезпечення ЕОМ (даних і інформації), так і з топологій інтегральних мікросхем. Ефективність (небезпека) застосування копіювання зумовлена наступними обставинами: високою щільністю даних і інформації, записаних на матеріальному носії або тих, що знаходяться в пам'яті ЕОМ (мереж ЕОМ); швидкістю і простотою процесу копіювання; достатньо широкими можливостями дублювання масивів без залишення будь-яких слідів.
КОПІЯ [copy] (від лат. соріа — запас, велика кількість) — 1) Точне відтворення оригіналу. 2) Точне відтворення будь-якого документа.
КОРИСТУВАЧ [user, subscriber] -
1) Той, хто користується будь-чим.
2) Фізична особа, яка може взаємодіяти з комп'ютерною системою через наданий їй інтерфейс.
КРИТЕРІЇ [criteria, criterion] (від грец. κρί,τήρί,φν — засіб судження) — мірило для визначення, оцінки предмета, явища; ознака, взята за основу класифікації.
Л
ЛІНІЯ [line] (від лат. Ііпеа) — частина ланцюга передавання даних, зовнішня по відношенню до апаратури передавання даних.
ЛІЦЕНЗІАР [licensor] — державна організація, якій надане право видавати ліцензії.
ЛІЦЕНЗІАТ [licentiate] — особа чи орган, якому встановленою державою організацією видано відповідне свідоцтво {ліцензія).
ЛІЦЕНЗІЯ [license] (від лат. licentia — свобода, право) — 1) Офіційний документ, який надає дозвіл на право здійснення діяльності в даній галузі. Ліцензування підприємницької діяльності, пов'язаної з розробленням, виго-
товленням, ввезенням, вивезенням, реалізацією та використанням засобів технічного та криптографічного захисту інформації, а також з наданням послуг із технічного та криптографічного захисту інформації здійснюється в Україні Департаментом спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України. 2) Дозвіл на право продажу або надання послуг.
Ліцензія на проведення робіт, зв'язаних з використанням відомостей, що складають державну таємницю — ліцензія, яка надає право допуску підприємств, закладів і організацій до проведення робіт, зв'яза-
464
Словник додаткових термінів і понять
них з використанням відомостей відповідного ступеня секретності, створенням засобів захисту інформації, а також із здійсненням заходів і (або) надання послуг захисту державної таємниці. Ліцензія видається на основі спеціальної експертизи підприємства, закладу і організації і державної атестації їхніх керівників, відповідальних за захист відомостей, що складають державну таємницю, при виконанні ними наступних умов: виконання вимог нормативних документів щодо забезпечен-
ня захисту відомостей, які складають державну таємницю, в процесі виконання робіт, зв'язаний з використанням таких відомостей; наявність у їхній структурі підрозділів захисту державної таємниці і спеціально підготовлених співробітників для роботи із захисту інформації, кількість і рівень кваліфікації яких достатній для забезпечення захисту державної таємниці; наявність у них сертифікованих засобів захисту інформації.
Μ
МАНІПУЛЮВАННЯ [manipulation] — 1) Здійснення маніпуляції. 2) Метод психологічного впливу, спрямований на зміну напрямку активності інших людей, який здійснюється настільки вправно, що залишається не заміченим ними. 3) Процес впливу на суспільну думку і політичну поведінку для спрямування політичної активності в необхідне русло. Мета — підштовхнути маси до схвалення непопулярних рішень та кроків влади.
Маніпулювання даними і управляючими командами — велика група способів здійснення несанкціонованих дій в засобах комп'ютерної техніки. До методів маніпулювання відносяться такі дії, як підміна даних або кодів, застосування програм типу "троянський кінь", логічних та часових бомб, комп'ютерних вірусів, різних видів атак на комп'ютери і комп'ютерні мережі, моделювання, копіювання, подолання програмних засобів захисту і т.ін.
МАНІПУЛЯТОР — 1) Людина, що робить різні маніпуляції. 2) Суб'єкт маніпулювання свідомістю.
МАНІПУЛЯЦІЯ [keying, manipulation] (франц. manipulation) — 1) Складний прийом, дії над будь-чим при роботі руками, ручним способом. 2) Будь-
яка складна дія.
МАРКЕТИНГ [marketing] (від англ. market — ринок) — система організації господарської діяльності, заснована на вивченні ринкового попиту, можливостей збуту продукції, реалізації послуг. Політичний маркетинг [political marketing] — важливий вид політичної технології, що являє собою комплексну систему методів і прийомів цілеспрямованої дії на різноманітні спільноти людей з метою донести до них вигідну для суб'єкта влади або політики інформацію в найбільш доступній для сприйняття формі і по найбільш ефективних каналах. Основу політичного маркетингу складають "політичне ринкознавство", глибоке і уважне вивчення політичних потреб виборців та інших діючих сил, створення передумов для перетворення їхніх потреб у реальний політичний "попит" на конкретного політика, політичну програму і наступне задоволення цього попиту.
МАС-МЕДІА [mass media] — засоби масової інформації. Значення терміну свідчить про те, що багато особливостей масових засобів інформаційних зв'язків історично зумовлені розвитком культури й соціальних відносин в умовах ринкового виробництва на базі індустріального прогре-
465
Словник додаткових термінів і понять
су, які створили об'єктивні передумови для перетворення інформації в предмет купівлі-продажу у формах дешевого й популярного товару, наділеного трьома основними функціями: розважальність, розповсюдження новин про поточні події та рекламування новинок торгівлі та послуг. Завдяки цьому процесові в 20 сторіччі преса, радіо, кіно, телебачення та інші інформаційні засоби зв'язку, розраховані на широку аудиторію, органічно сполучаються з різноманітними економічними структурами індустріального розвитку суспільства, що сприяє його успіху й регуляції. Унаслідок електронно-комп'ютерної революції здійснюється концентрація й монополізація інформаційних засобів, які набувають значення рушійних факторів розвитку масової культури та масового комсьюмеризму в глобальних масштабах. У цьому можна бачити демократизацію суспільних відносин, проте монополізація інформаційних засобів, яка передбачає зосередження інформаційного капіталу в лоні приватного бізнесу, що приносить йому доходи, суперечить суспільній природі інформаційних зв'язків. До сучасних ЗМІ в кому-нікативістиці відносять — пресу (газети, журнали, книги), радіо, телебачення, кінематограф, звукозаписи, відеозаписи, відеотекс, телетекст рекламні щити й панелі, домашні відеоцентри, що сполучають телевізійні, телефонні, комп'ютерні та інші лінії зв'язку. Усім цим засобам властиві наступні якості, що об'єднують їх: спрямованість до масової аудиторії, приступність безлічі людей, корпоративний характер виробництва й розповсюдження інформації. Виходячи з цього ЗМІ визначають як форму соціального впливу через інформаційні повідомлення.
МАСКУВАННЯ [masking] (від франц. masquer — приховувати) — 1) Метод інформаційного приховування ознак об'єкта спостереження шляхом руйнування його інформаційного портрета. 2) Вид оперативного забезпе-
чення інформаційної протидії шляхом приховування правдивої та впровадження в інформаційні мережі противника фальшивої інформації про свої сили, наміри або дії.
МЕТА [object] — те, до чого хтось прагне, чого хоче досягти; ціль.
МЕТОД [method] (від грец. μέϋφδς — шлях дослідження, спосіб пізнання) — 1) Система принципів та способів пізнавально-теоретичної і практичної діяльності. 2) Спосіб, прийом або система прийомів для досягнення якої-небудь мети, для виконання певної операції.
МЕТОДОЛОГІЯ [methodology] (від метод і ...логія, що від грец. Χόηφς — слово, вчення) — 1) Наука про методи пізнання й перетворення світу. 2) Сукупність прийомів дослідження, що їх застосовують в будь-якій науці відповідно до специфіки об'єкту її пізнання.
МЕХАНІЗМ [mechanism] (від грец. μηχανή — знаряддя, пристрій) — сукупність проміжних станів або процесів будь-яких станів.
Механізм захисту [security mechanism] — 1) Конкретні процедури і алгоритми, що використовуються для реалізації певних функцій і послуг безпеки. 2) Сукупність засобів захисту, що функціонують разом для виконання поставленого завдання з захисту даних.
Механізм інформаційної безпеки [security mechanism] — сукупність заходів та процесів захисту життєво важливих інтересів особистості, суспільства, держави в інформаційній сфері, що здійснюються в межах законодавства. Вони повинні розроблюватися і впроваджуватися в коленій з предметних частин інформаційної сфери. У предметній частині створення інформації захисту в першу чергу належить: громадянин, суспільство, держава від впливу недостовірної, хибної інформації; інформація як інтелектуальна власність; документована інформація як інтелектуальна і речова вла-
466
Словник додаткових термінів і понять
сність; честь і достоїнство громадянина у зв'язку із створенням і розповсюдженням недостовірної інформації або несанкціонованим розповсюдженням інформації про нього. У предметній частині формування інформаційних ресурсів, підготовки і надання користувачам інформаційних продуктів, інформаційних послуг необхідно захищати від несанкціонованого доступу: інформаційні ресурси на всіх видах носіїв, в тому числі, що містять інформацію обмеженого доступу; інформаційні системи і мережі; інформаційні технології і засоби їхнього забезпечення. У предметній частині пошуку одержання і споживання інформації насамперед повинні бути захищені: право на одержання і використання інформації. В предметній частині створення і застосування інформаційних систем, технологій і засобів їхнього забезпечення повинні розроблюватися, виходячи з вимог, що виникають в інших предметних частинах, і насамперед в галузі інформаційної безпеки, всі засоби технічного, організаційного, правового і програмного
захисту. При цьому повинні захищатися: машинні носії з інформацією; бази даних (знань) в складі автоматизованих інформаційних мереж і їхніх мере»:; програмні засоби в складі ЕОМ, їхніх мереж.
МІРА [measure] — те, що є основою для оцінки, вимірювання або порівняння чого-небудь.
МОВЛЕННЯ — 1) Спілкування людей за допомогою мови; мовна діяльність. 2) Передавання повідомлень по радіо, телебаченню.
МОДЕЛЬ [model] (франц. modele, від лат. modulus — міра) — матеріальний об'єкт, система математичних залежностей або програма, що імітують структуру або функціонування досліджуваного об'єкта. Основна вимога до моделі — її адекватність об'єкту.
МОДИФІКАЦІЯ [modification] (лат. modificatio від modifoco — установлюю міру) — 1) Видозміна, перетворення, поява нових ознак, властивостей; якісно відмінні стани чого-небудь. 2) Зміна користувачем або процесом інформації, що міститься в об'єкті.
Η
НЕБЕЗПЕКА [danger, hazard] — 1) Здатність викликати будь-яку шкоду. 2) Можливість, загроза виникнення будь-чого дуже поганого, будь-якого нещастя.
Інформаційна небезпека
[information danger] — можливість, загроза заподіяти будь-яку шкоду, приносити нещастя при впровадженні і використанні нових інформаційних технологій. Джерела джерела інформаційної можуть бути природними (об'єктивними) і навмисними. Перші виникають в результаті ненавмисних помилок та несправностей, випадкових факторів, стихійних бід і т.ін. Навмисні інформаційні впливи здійснюються свідомо і цілеспрямовано. Виділя-
ють наступні найбільш суттєві групи навмисних джерел інформаційної небезпеки: застосування інформаційної зброї; комп'ютерні злочини; електронний контроль за приватним життям та суспільно-політичними відносинами; використання нових інформаційних технологій в політичних цілях.
НОВИНИ [news] — нові відомості, вісті, звістки, повідомлення, але насамперед про найважливіші події в країні й світі.
М'які новини [soft news] — інформація, яка на відміну від твердих новин може нести на собі відбиток авторської індивідуальності як у виборі подій, так і у формі їхнього викладення.
Тверді новини [hard news] — ін-
467
Словник додаткових термінів і понять
формація про важливі події і незаперечні факти в стилі, що не допускає (на відміну від м'яких новин) думок або суб'єктивних оцінок журналістів і канони суворих лапідарних (стислих, коротких, виразних) повідомлень, які за мовою й тоном повинні носити об'єктивно-відповідальний характер.
НОРМА [norm, standard] (від лат. norma — правило, взірець) — звичайний, узаконений, загальноприйнятий, обов'язковий порядок, стан і т. ін.; правило, стандарти.
Норма права [norm of law, legal norm] — форма вираження ηραβα,
санкціоноване державою, обов'язкове правило загального характеру (закон, указ, постанова) в цій чи іншій галузі суспільних відносин. Норми права можуть бути прямої дії або системоство-рюючими. Сукупність норм права, що регулюють однорідні відносини, створюють галузі права (державне, цивільне, кримінальне, право інформаційне і т. ін.).
Системостворюючі норми права — норми права, призначені для створення умов для комплексного регулювання відповідного виду відносин за допомогою підзаконних актів.
О
ОБ'ЄКТ [object] (від лат. objectus — предмет) — 1) Певна частина реальної дійсності, що оточує нас (предмет, процес, явище). 2) В обчислювальних мережах обчислювальних — комплекс взаємопов'язаних спільною метою функцій одного рівня; елемент проблемної структури обчислювальної мережі. 3) В теорії захисту інформації — пасивна суттєвість, яка підлягає захисту.
Об'єкт-користувач [user object] — подання фізичного користувача в системі комп'ютерній, що створюється в процесі входження користувача в систему і повністю характеризується своїм контекстом (псевдонімом, ідентифікаційним кодом, повноваженнями і т. ін.).
Об'єкт-процес [process object] — програма, що виконується у даний момент часу, яка повністю характеризується своїм контекстом (поточним станом регістрів обчислювальної системи, адресним простором, повноваженнями і т. ін.).
Пасивний об'єкт [passive object] — об'єкт комп'ютерної системи, над яким виконується дія і (або) який служить джерелом чи приймальником ін-
формації.
ОЗНАКА [sign, indication] — 1) Показник, прикмета, знак, за якими можна упізнати, визначити будь-що. 2) В обчислювальних системах (search word)
— значення, що задаються при пошуку даних.
ОПЕРАЦІЯ [operation] (від лат. operatio — дія) — ряд дій, заходів, пов'язаних з досягнення певної мети.
ОПІРНІСТЬ — властивість чого-небудь протистояти певним впливам, змінам, а також сила, ступінь такого протистояння.
ОРГАН [organ, agency, bodies, apparatus] (від грец. ορηανφν — знаряддя, інструмент) — 1) Частина людського, тваринного, або рослинного організму. 2) Установи, організації, що виконують певні функції. 3) Переносно
— знаряддя, засіб чого-небудь.
Орган влади [government bodies]
— державні і суспільні заклади і організації, що функціонують в даній системі влади. Розрізняють органи державного управління, органи місцевого самоуправління, вищі органи влади, органи законодавчої, виконавчої, судової влади, органи політичного, воєнного, го-
468
Словник додаткових термінів і понять
сподарського керівництва і т.ін.
Орган державної розвідки —
орган розвідки, створений державою для забезпечення керівництва країни інформацією, необхідною для прийняття ним політичних, економічних, воєнних, науково-технічних рішень в умовах жорсткої міждержавної конкуренції. Структура органів державної розвідки залежить від цілей держави, її зовнішньої політики та можливостей.
Орган захисту державної таємниці — органи державної влади, підприємства, заклади і організації та їхні структурні підрозділи, які взяли на себе зобов'язання або зобов'язані відповідно до свого статусу виконувати вимоги законодавства держави про державну таємницю.
Орган комерційної розвідки органи розвідки, створені комерційною структурою для забезпечення її інформацією, необхідною для успішної діяльності на ринку в умовах гострої конкурентної боротьби. Органи комерційної розвідки входять до складу служби безпеки комерційної структури.
Орган розвідки - спеціалізовані органи, призначені для добування, оброблення і подання необхідної для прийняття рішень інформації будь-яким державним або комерційним структурам, до складу яких вони входять.
Орган сертифікації засобів захисту [Designated Approving Authority (DAA)] — організація, якій довірено рішення про допуск засобів захисту для забезпечення безпеки інформації в системі оброблення даних та яка в змозі нести відповідальність за забезпечення атестаційних затверджень.
Орган технічного захисту інформації — спеціалізований підрозділ, призначений для забезпечення технічного захисту інформації в організації. Може входити до складу служби безпеки організації. Основні завдання органу: обслідування виділених будівель (приміщень) з метою встановле-
ння потенційно можливих каналів витоку конфіденційної інформації через технічні засоби, конструкції будівель і обладнання; виявлення і оцінка ступеня небезпеки технічних каналів витоку інформації; розроблення заходів ліквідації (запобігання витоку) потенційних каналів витоку інформації; організація контролю (в тому числі і інструментального) за ефективністю прийняти захисних заходів, аналіз результатів контролю і розроблення пропозицій з підвищення надійності і ефективності заходів захисту; підготовка заявок на придбання технічних засобів захисту, участь у встановленні засобів захисту, їхній експлуатації і контролі стану. Крім того, на органи технічного захисту інформації доцільно покласти також технічні питання охорони носіїв інформації.
ОРГАНІЗАЦІЯ [organization]
(франц. organisation) — 1) Створення, засновування чого-небудь, із залученням до цього процесу інших. 2) Об'єднання людей, суспільних груп, держав на базі спільності інтересів, мети, програми дій і т.ін. 3) Особливості будови чого-небудь, структура.
ОСНОВИ [base, basic, ground, foundation, fundament, law, principle] — найважливіші вихідні положення чого-небудь (науки, теорії і т.ін.).
ОСОБИСТІСТЬ [personality] — 1) Людина як суб'єкт відносин і свідомої діяльності. 2) Відносно стійка система поведінки індивіда, побудована насамперед на основі введення в соціальний контекст. Стрижневим формуванням особистості є самооцінка, яка будується на оцінках індивіда іншими людьми і його оцінюванні цих інших.
ОСОБЛИВОСТІ — характерна риса, ознака, властивість кого-, чого-небудь. ОЦІНКА [estimate, estimation, assessment, evaluation] — 1) Думка (висновок) про цінність, рівень або значення кого-чого-небудь. 2) Наближене значення певної величини.
469
Словник додаткових термінів і понять
Π
ПАМ'ЯТЬ [memory] — 1) Здатність до відтворення минулого досвіду, одна з основних властивостей людини, що виражається в здатності довго зберігати інформації про події зовнішнього світу, реакціях організму і багаторазово вводити її у сферу свідомості і поведінки. Виділяють процеси запам'ятовування, зберігання і відтворення, що включають узнавання і спомин, тобто пригадування. 2) Функціональна частина ЕОМ, призначена для приймання, зберігання і видавання даних. Розрізняють внутрішню пам'ять (основну, оперативну) та зовнішню. ПАНІКА [panic, scare] (від грец. πανι,κόν — несвідомий жах) — психологічний стан, який викликаний загрозливим впливом зовнішніх умов та виражений у почутті дошкульного страху, що охоплює людину або багатьох людей, нестримного неконтрольованого намагання уникнути небезпечної ситуації.
ПАРАПСИХОЛОГІЯ [parapsycology (від грец. жара... — префікса, що означає відступ, відхилення, зміну, і психологія} — позначення галузі досліджень, що ставить за мету вивчення форм сприйняття, що здійснюється без участі органів чуття, а також форм впливу живої істоти на фізичні явища поза організмом без зусилля м'язів (бажанням, думкою і т.ін.). Парапсихологія використовується для пояснення психічних явищ, що не мають чіткого наукового обґрунтування: екстрасенсорного сприйняття, телепатії, телекінезу і т.ін. Інша назва парапсихології — психотроніка.
ПАРОЛЬ [password] (від франц. parole — слово, промова) — ідентифікатор суб'єкта доступу (найчастіше рядок символів), що є його (суб'єкта) секретом і використовується в процедурі автентифікації. ПАТРОНАТ [patronage] (лат. patronatys від patronys — захисник) —
заступництво, покровительство, опіка. ПЕРЕВАГА [advantage] — зверхність над ким-чим-небудь у якому-небудь відношенні.
ПЕРЕТВОРЕННЯ [transformation] — переведення будь-чого з одного виду в інший, з однієї форми в іншу.
Криптографічне перетворення [cryptographical transformation] — 1) Метод захисту інформації, що полягає в перетворенні (шифруванні) її складових частин (слів, букв, складів, цифр) за допомогою спеціальних алгоритмів або апаратних засобів і кодів ключів, тобто приведення інформації до неявного виду. Для ознайомлення із шифрованою інформацією застосовується зворотний процес: декодування (дешифрування). Використання криптографічного є одним із розповсюджених методів, що значно підвищує безпеку передавання даних у мережах ЕОМ, даних, що зберігаються у віддалених пристроях пам'яті, і при обміні інформацією між віддаленими об'єктами (терміналами). 2) Перетворення даних, яке полягає в їхньому шифруванні, виробленні імітовставки або цифрового підпису.
ПІДГОТОВКА [preparation, processing, training] — здійснення чого-небудь попередньо для облаштування, організації чого-небудь.
ПОВІДОМЛЕННЯ [message] 1) Те, що повідомляється, звістка, інформація. 2) Впорядкована послідовність символів, призначена для передавання інформації. 3) Довільна кількість інформації, початок і закінчення якої визначені, призначена для передавання від одного абонента іншому в будь-якій формі, що відповідає виду зв'язку.
ПОВНОВАЖЕННЯ [(full) power, authority; plenary power, privilege] — 1) Право, надане кому-небудь для здійснення чогось; компетенція. 2) Права надані особі або орга-
470
Словник додаткових термінів і понять
нізація органами влади. 3) Право суб'єкта доступу (користувача або процесу) на виконання певних дій, зокрема на одержання певного типу доступу до об'єктів.
ПОЛІСЕМІЯ [polycemy] (від грец. πφλνς — численний і σήμα — знак) — наявність різних лексичних значень в одного й того самого слова.
ПОЛІТИКА [policy] (від грец. π0λιτικά — державна діяльність) — 1) Цілі і завдання, що їх ставлять суспільні класи в боротьбі за свої інтереси; методи і засоби досягнення цих цілей і завдань. 2) Лінія поведінки у чому-небудь, певне ставлення до кого-, чого-небудь.
ПОРУШНИК [infringer, user violator] — 1) Той, хто порушив будь-які правила, закон, звичай. 2) Користувач, який здійснює несанкціонований доступ до інформації. У цьому випадку порушник одержує доступ до роботи із засобами включеними до складу комп'ютерної системи. Порушники класифікуються за рівнем можливостей, що надаються їм штатними засобами системи. Виділяють чотири рівні цих можливостей. Класифікація є ієрархічною, тобто кожний наступний рівень включає в себе функціональні можливості попереднього: перший рівень визначає найнижчий рівень можливостей проведення діалогу з комп'ютерною системою — можливість запуску фіксованого набору завдань (програм), що реалізують заздалегідь передбачені функції оброблення інформації; другий рівень визначається можливістю створення й запуску власних програм із новими функціями оброблення інформації; третій рівень визначається можливістю керування функціонуванням комп'ютерної системи, тобто впливом на базове програмне забезпечення системи та на склад і конфігурацію обладнання; четвертий рівень визначається всім обсягом можливостей осіб, що здійснюють проектування, реалізацію й ремонт апаратних компонентів системи, аж до
включення до її складу власних засобів з новими функціями оброблення інформації. Припускається, що в своєму рівні порушник — це фахівець вищої кваліфікації, який має повну інформацію про комп'ютерну систему та комплекс засобів захисту.
Порушник правил розмежування доступу [security policy violator] — суб'єкт доступу, що здійснює несанкціонований доступ до інформації. ПОТІК [flow] — сукупність чого-небудь, що рухається.
Інформаційний потік [information flow, traffic] — інформація, що знаходиться в упорядкованому русі по заданих напрямках із фіксованими початковими, проміжними та кінцевими точками.
Потік інформації [information flow] — передавання інформації від одного до іншого об'єкта комп'ютерної системи.
ПРАВИЛО [rule] — 1) Положення, яким передається якась закономірність, стале співвідношення певних явищ; припис, норма. 2) Зібрання якихось положень, що визначають порядок ведення або дотримання чого-небудь.
Правила доступу [access rule] — сукупність правил, які регламентують порядок і умови доступу до інформації, що захищається, і до її носіїв.
Правила розмежування доступу [access mediation rules] — частина політики безпеки, що регламентує правила доступу користувачів і процесів до пасивних об'єктів.
ПРАВО [law, right, science of law, jurisprudence] — 1) Сукупність норм і правил для регулювання відносин людей у суспільстві, які встановлюються і охороняються державою, а також наука, що вивчає ці норми. 2) Можливість діяти, поступати яким-небудь чином.
Авторське право [author right, copyright] — сукупність законодавчих норм, що визначають правове положення автора по відношенню до створених ним об'єктів авторського права. Ав-
471
Словник додаткових термінів і понять
торське право не розповсюджується на ідеї, методи, процеси, системи, способи, концепції, принципи, відкриття, факти. Авторові по відношенню до його творів належать особисті немайнові права (право авторства, право на ім'я, право на обнародування творів, право на захист своєї репутації) і майнові права (виключні права на використання твору в будь-якій формі і будь-яким способом, зокрема право на відтворення, право на розповсюдження, право на публічний показ, право на передачу в ефір, право на переклад, право на перероблення). Власник виключних авторських прав для повідомлення про свої права вправі використати знак охорони авторського права, який розташовується на коленому екземплярі твору і складається з трьох елементів: латинської букви "С" в колі — ©; імені (найменування) власника виключних авторських прав; року першого опублікування твору.
Інформаційне право [information law] — система соціальних норм і відносин, що виникають у сфері інформаційній і охороняються силою держави. Відносини, що виникають при здійсненні процесів інформаційних (відносини інформаційні), є основними об'єктами правового регулювання. Нормативну базу п. і. складає законодавство інформаційне. П. і. являє собою правовий фундамент суспільства інформаційного.
Право доступу [access right] — 1) Сукупність правил доступу до інформації, що захищається, встановлених правовими документами або власником інформації. 2) Право, надане користувачеві на санкціоноване використання певної інформації (зокрема, програм та даних), що зберігається в системі. 3) Дозвіл або заборона здійснення певного типу доступу.
ПРИНЦИП [approach, concept, principle] (від лат. principium — начало, основа) — першооснова; те, що лежить в основі певної теорії науки.
ПРИСТРІЙ [device, unit] — конструктивно закінчена технічна система, що має певне функціональне призначення.
Закладні пристрої — пристрої для потайного підслухування. Забезпечують суттєве підвищення дальності підслухування. Перед підслухуванням потай установлюються в приміщенні зловмисниками. Створюють серйозні загрози безпеці мовної інформації практично в будь-яких приміщеннях, в тому числі в салоні автомобіля. За видом носія інформації від закладного пристрою до зловмисника поділяються на проводові та випромінюючі закладні пристрої.
ПРОГРАМА [program, routine] (від грец. πρ&γραμμα — публічна об'ява, розпорядження) — 1) Наперед продуманий план якої-небудь діяльності, роботи і т.ін. 2) Дані, призначені для управління конкретними компонентами системи оброблення даних з метою реалізації певного алгоритму. 3) Впорядкована послідовність команд, яка підлягає обробленню; послідовність речень мови програмування, яка описує алгоритм вирішення задачі. 4) Зміст передач усного, радіо і телевізійного мовлення.
ПРОДУКТ — 1) Предмет, що є матеріальним результатом людської праці, діяльності, виріб. 2) Наслідок, витвір, результат чого-небудь; твір.
ПРОЕКТ [design, project] (від лат. projectus — кинутий вперед) — 1) Сукупність документів (розрахунків, креслень тощо), необхідних для виготовлення виробу, зведення споруд тощо. 2) Попередній, гаданий текст будь-якого документа. 3) План, задум організації, влаштування, заснування будь-чого.
ПРОТИБОРСТВО [confrontation, opposition, antagonism] — боротьба проти будь-чого, будь-кого, протидія. ПРОТИДІЯ [counteraction, opposition] — дія, що перешкоджає іншій дії. ПРОФІЛЬ [profile] (франц. profil, від італ. profilo — обрис) — 1) Обриси будь-
472
Словник додаткових термінів і понять
чого збоку. 2) Сукупність основних типових рис будь-чого.
ПРОЦЕДУРА (франц. procedure, від лат. procedo — просувають, проходжу)
— офіційно встановлений чи прийнятий за звичаєм порядок, послідовність дій для здійснення або оформлення якихось справ.
ПРОЦЕС [process] (лат. processus — течія, хід) — послідовність передбачених подій, яка визначається об'єктом або явищем і відбувається в заданих умовах; хід подій, що відбуваються у відповідності з наміченою метою або результатом. ПСИХІКА [psyche] (від грец. ψνχίκός
— душевний) — функція мозку, що полягає у відображенні об'єктивної дійсності. Виникла і розвинулася у вищих тварин у процесі біологічної еволюції у зв'язку з розвитком нервової системи, що регулює відносини організму із середовищем. Найважливіша особливість — активність. Вища форма психіки — свідомість — притаманна тільки людині. Психічна діяльність (відчуття, сприйняття, пам'ять, почуття, воля, мислення і т. ін.) вивчається психологією.
ПСИХОЛОГІЯ [psychology] (від пси-хо... і ...логія, що від грец. \όη0ς — слово, вчення) — наука про закономірності, розвиток і форми психічної діяльності {психіки) живих істот як особливої форми життєдіяльності. Вона вивчає процеси активного відображення людиною й тваринами об'єктивної реальності у формі психічних явищ — сприйняття, інтелекту, здібностей, пам'яті, почуття і т.ін. Предметом психології є як свідомі, так і неусвідом-
лювані психічні процеси й явища. Психологія виявляє характер відповідності дійсних мотивів, установок, орієнтації особистості уявленням, які склалися в неї. Психологія розвивається в тісному контакті з фізіологією й неврологією з одного боку й філософією, соціологією з іншого боку. Взаємне збагачення ідеями здійснюється також між психологією й інформатикою, психологією й мовознавством, психологією й економічними та іншими науками. Існують різноманітні галузі психології такі, як вікова, інженерна, воєнна, медична, соціальна психологія, психологія мистецтва, праці, творчості, нейропсихологія, психолінгвістика, психофізика та багато інших.
Соціальна психологія — розділ психології, який вивчає закономірності діяльності людей в умовах взаємодії в соціальних групах. Основними проблемами соціальної психології є: закономірності спілкування й взаємодії людей, діяльність великих (нації, класи) і малих соціальних груп, соціалізація особистості й розвиток соціальних установок.
ПОВЕДІНКА [behaviour] — система взаємозв'язаних реакцій, що здійснюється живими організмами для пристосування до середовища. Поведінка тварин і людини вивчається етологією, психологією, соціологією.
ПУБЛІЦИСТИКА [publicism] (нім. Publizistik, від лат. publicus — суспільний, народний) — рід літератури, що висвітлює актуальні суспільно-політичні та інші проблеми сучасності в періодичній пресі й окремих виданнях.
Р
РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ [representation] (represetatio — наочне зображення) — представництво. РІВЕНЬ [level, layer] — 1) Ступінь
величини, розвитку, значимості будь-чого. 2) Шар логічної структури обчислювальної мережі, який описує певний комплекс завдань, що виконуються ці-
473
Словник додаткових термінів і понять
єю мережею.
РІШЕННЯ [decision, solution] — висновок про необхідність будь-яких дій, прийнятий після деякого обдумування.
РОЗВІДКА [intelligence, reconnaissance, scouting, surveillance, intelligence/secret service] — 1) Сукупність процесів добування, оброблення та доведення споживачам інформації, необхідної для прийняття рішень. В залежності від статусу споживача інформації розвідку можна розділити на державну розвідку (споживачем інформації є державні структури) і комерційну розвідку (споживачем інформації є комерційні структури), а в залежності від переважання людського або технічного фактора у процесах розвідки — на агентурну і технічну. 2) У військовій справі — сукупність заходів, що проводяться з метою збирання даних про наявного або ймовірного противника, необхідних для оцінки обстановки і прийняття рішення. 3) Орган розвідки.
Агентурна розвідка [HUMan Intelligence (HUMINT)] — добування інформації шляхом проникнення агента-розвідника до джерела інформації на відстань доступності його органів чуття або технічних засобів, що використовуються агентом, з метою копіювання інформації і передавання її споживачеві інформації.
Державна розвідка [State intelligence] — розвідка, яка ведеться з метою забезпечення керівництва країни інформацією, необхідною для прийняття ним політичних, економічних, воєнних, науково-технічних рішень в умовах жорсткої міждержавної конкуренції. Основними сферами інтересів державної розвідки є: стан воєнно-економічних і науково-технічних потенціалів інших держав, насамперед, потенційних противників, і прогнозування їхнього розвитку; розташування воєнно-технічних об'єктів, їхні виробничі потужності, характер і розподіл продукції, що випускається; зміст і характер робіт, що ведуться в галу-
зі створення нових видів озброєння і військової техніки; склад і дислокація угруповань військ і сил флоту; ефективність озброєння і військової техніки, їхні тактико-технічні характеристики; масштаб навчань, що проводяться, склад сил та засобів, що залучаються до них, зміст завдань, що вирішуються на навчаннях; принципи побудови і технічного оснащення систем державного і воєнного управління; інженерне обладнання континентальних і навігаційно-гідрографічне забезпечення морських і океанських театрів воєнних дій; наявність паливо-енергетичних, рудних, водних, рослинних та інших природних ресурсів; метеорологічні умови на території держав, що розвідуються; виконання умов міжнародних договорів, насамперед, про обмеження озброєнь. Крім того, органи державної розвідки добувають великі об'єми різноманітної інформації, аж до стану здоров'я, характеру, звичок, стилю мислення політичних і військових керівників іноземних держав.
Комерційна розвідка [commercial intelligence, business intelligence] — розвідка, яка ведеться з метою забезпечення відповідних комерційних структур інформацією, необхідною для успішної діяльності на ринку в умовах гострої конкурентної боротьби. Основними сферами інтересів комерційної розвідки можуть бути: комерційна філософія і ділова стратегія керівників фірм-конкурентів, їхні особисті та ділові якості; науково-дослідні і конструкторські роботи; фінансові операції фірм; організація виробництва, в тому числі дані про введення нових, розширення і модернізацію існуючих потужностей, об'єднання з іншими фірмами; технологічні процеси виробництва нової продукції, результати її випробувань; маркетинг фірми, в тому числі режими поставок, відомості про замовників і угод з ними, показники реалізації продукції. Крім того, комерційна розвідка займається: вивченням
474
Словник додаткових термінів і понять
і виявлення організацій, що потенційно є або союзниками, або конкурентами; добуванням, збиранням і обробленням інформації про діяльність потенційних і реальних конкурентів; врахуванням і аналізом спроб несанкціонованого одержання комерційних секретів конкурентами; оцінкою реальних відношень між організаціями, що співпрацюють та конкурують; аналізом можливих каналів витоку конфіденційної інформації. Збирання і аналіз даних здійснюється також з великої кількості інших питань, в тому числі вивчаються з метою наступного вербування співробітники фірм-конкурентів, визначаються їхні потреби і фінансовий стан, схильності і дошкульні місця.
Технічна розвідка [technical intelligence] — добування та оброблення інформації за допомогою технічних засобів розвідки. На відміну від аген-
турної розвідки, технічна забезпечує дистанційний контакт з джерелом інформації та одержання інформації з носіїв, що не здійснюють безпосереднього впливу на органи чуття людини. Найбільш широко розповсюджені дві системи класифікації технічної розвідки: за фізичною природою носіїв інформації (оптична, радіоелектронна, акустична, хімічна, радіаційна, магнітометрична) та за видом носіїв технічних засобів розвідки (наземна, повітряна, космічна, морська). РОЗШИФРОВУВАННЯ [decipherment, decryption] — процес перетворення шифртексту у відкритий текст при відомому ключі; процес, зворотний процесу зашифровування (див. також дешифрування). При застосуванні багаторазового зашифровування в процесі розшифровування можна отримати і шифртекст.
С
САМОДУВЛЮВАННЯ [self-doubling] — процес самовідтворення чого-небудь у двох екземплярах, самоповторення. Див. також дублювання. СВІДОМІСТЬ [consciousness] — вищий рівень психічного відображення дійсності; обізнаність про події й стимули навколишнього світу та про пізнавальні явища, такі як спогади, думки і тілесні відчуття.
СВОЄЧАСНІСТЬ [timeliness] - термін, що означає здійснення в необхідний момент, у свій час.
СЕКРЕТ [secret] (франц. secret, від лат. secretum — таємниця) — таємниця (у тому числі державна); те, що старанно охороняється і приховується (інформація, винаходи, прилади і т. ін.).
СЕКРЕТНІСТЬ [secrecy, confidentiality, privacy] — див. конфіденційність. Секретність інформації
[information privacy] — обмеження, що накладаються автором на доступ до
його інформації інших осіб. Оформлюється присвоєнням інформації певного грифа секретності і досягається закриттям її паролем, шифруванням та іншими методами захисту інформації. СЕРЕДОВИЩЕ [environment, medium] — 1) Носій інформації (medium), тобто матеріал, на який записуються дані і на якому вони зберігаються. 2) Оточення (environment), в якому функціонує об'єкт. Середовище виконання прикладної програми є ЕОМ, операційна система, запам'ятовуючі пристрої, набори даних.
Комунікаційне середовище [communication environment] — сукупність технічних і програмних засобів системи передавання даних технічних і програмних.
СЕРТИФІКАТ [certificate] (франц. certificat, від лат. certus — вірний і fasio — роблю) — 1) Документ, який підтверджує, що належним чином іденти-
475
Словник додаткових термінів і понять
фіковані продукт або послуга відповідають вимогам нормативних документів. 2) Електронний документ, який зв'язує ідентифікатор власника сертифіката з його відкритими ключами. Звичайно, цей зв'язок реалізується за допомогою механізму цифрового підпису, а у сертифікаті містяться і самі значення відкритих ключів. 3) В законодавстві про цифровий підпис — електронне посвідчення, яке зв'язує дані, необхідні для верифікації підпису з особою та підтверджує ідентичність цієї особи.
СЕРТИФІКАЦІЯ [certification] — 1) Діяльність, спрямована на підтвердження відповідності продукції встановленим вимогам. 2) В галузі безпеки інформації — офіційна атестація, що включає процедуру всебічної оцінки системи обробки даних, після завершення якої третя сторона, уповноважена на це органом сертифікації, дає гарантії, що частина або система оброблення даних в цілому задовольняє певним вимогам із безпеки інформації, що обробляється нею.
Добровільна сертифікація - сертифікація на відповідність вимогам, не віднесеним нормативними документами до обов'язкових, яка проводиться на добровільних засадах за ініціативою виробника, постачальника чи споживача продукції.
Обов'язкова сертифікація - сертифікація на відповідність вимогам, які віднесені нормативними документами до обов'язкових для виконання.
Сертифікація засобів захисту інформації [security certification] — процес встановлення відповідності засобів захисту інформації до вимог захисту відомостей відповідного ступеня секретності.
Сертифікація рівня захисту [protection level certification] — процес установлення відповідності засобу обчислювальної техніки або автоматизованої системи набору певних вимог із захисту.
СИСТЕМА [system] (від грец. σύστημα — утворення, складення) — сукупність об'єктів і відносин між ними, що створюють єдине ціле. Система задається (описується) наступними параметрами (характеристиками): метою і задачами (конкретизованою в просторі і часі метою); входами і виходами системи; обмеженнями, які необхідно враховувати при побудові (модернізації, оптимізації) системи; процесами всередині системи, які забезпечують перетворення входів у виходи.
Система захисту державної таємниці — сукупність органів захисту державної таємниці, засобів і методів захисту відомостей, що складають державну таємницю, і їхніх носіїв, а також заходи, що проводяться з цією метою,
Система керування базами даних [database management system] — база даних в сукупності з керуючою програмою для оперування даними на фізичному рівні. Керуюча програма має наступний мінімальний набір функцій: мова опису і маніпулювання даними; підтримка логічних моделей даних; операції над даними (вибірка, вставка, поновлення, вилучення і т.ін.); забезпечення захисту і цілісності даних.
СИТУАЦІЯ [situation] (франц. situation, від лат. situs — становище) — збіг умов і обставин, що створюють певне становище; обстановка.
СКРЕМБЛЮВАННЯ [scramble, scrambling] (від англ. scramble — зашифровувати) — 1) Перетворення інформаційного двійкового сигналу з будь-якими статистичними властивостями у двійковий сигнал, в якому послідовність одиниць і нулів змінюється по випадковому або псевдовипадковому закону. Скремблювання можна розглядати як вторинне кодування без внесення надмірності. Воно здійснюється на передавальній стороні за допомогою пристрою, що називається скремблером. На приймальній стороні здійснюється зворотна операція — дескремблюва-
476
СУСПІЛЬСТВО
ння — пристроями, що називаються дескремблерами. 2) Спрощений метод захисту інформації, заснований, як правило, на перестановці (змішуванні) окремих елементів повідомлення без використання ключа.
СЛУЖБА [service] — яка-небудь спеціальна галузь праці разом із закладами, що відносяться до неї.
Служба безпеки [security service] — організація (підрозділ) чи сукупність організацій, які постійно здійснюють практичну діяльність щодо забезпечення безпеки.
Служба охорони підрозділ, призначений для своєчасного виявлення і затримання порушників, що намагаються проникнути на об'єкт (з об'єкта), в режимні приміщення (будівлі, склади, сховища), а також для збереження матеріальних цінностей, попередження подій і ліквідації їхніх наслідків на об'єкті, що охороняється. СШЧРАЙТЕР [speech-writer] — укладач промов для президентів та інших політичних діячів. Часто для цієї роботи залучаються журналісти, що знають на власному досвіді, якою мовою треба розмовляти з аудиторією за допомогою різних засобів масової інформації, а на нинішньому етапі в першу чергу за допомогою телебачення.
СПОЖИВАЧ [consumer] - 1) Особа або організація, що споживає продукцію будь-якого виробництва. 2) Особа або служба, що використовують інформацію або розвідувальні дані, одержані за допомогою розвідки.
Споживач інформації [information consumer] — 1) Особа або колектив, що отримують чи використовують інформацію у практичній роботі. 2) Людина (користувач), ЕОМ або система, що одержує інформацію з носія або лінії зв'язку для її зберігання, оброблення або передавання. СПОСІБ [method] — певна дія, прийом або система прийомів, яка дає можливість зробити, здійснити що-небудь, досягти чогось.
СТІЙКІСТЬ [stability] — здатність витримати зовнішній вплив, протидіяти чомусь.
СТРАХ [fear, flight, terror] — негативна емоція у ситуації реальної або уявної небезпеки.
СТРУКТУРА [structure] (лат. structura — побудова, розміщення, від struo — будую, зводжу) — 1) Взаєморозміщення та взаємозв'язок складових частин цілого; будова. 2) Устрій, організація чого-небудь; форма.
СТРУКТУРУВАННЯ [structuring, stucturization] — визначення внутрішнього устрою чого-небудь.
СТУПОР [stupor] (від лат. stupor — заціпеніння) — стан нечутливості, отупіння, нерухомості з відсутністю реакції на зовнішні подразники (в тому числі больові).
СУБ'ЄКТ [subject] (від лат. subjectum — підкладене) — 1) Носій певного роду діяльності; джерело активності, спрямованої на об'єкт. 2) Особа або організація, що має певні права й обов'язки.
Суб'єкт безпеки [security subject] — активна складова системи, до якої застосовується методика безпеки.
Суб'єкт доступу [access subject] — активна сутність (процес, користувач, пристрій і т. ін.), що викликає утворення інформаційного потоку між об'єктами доступу або зміну стану обчислювальної системи. Дії суб'єкта доступу регламентуються правилами розмежування доступу.
СУСПІЛЬСТВО [society] — 1) Сукупність форм сумісної діяльності людей, що утворилися в процесі історичного розвитку. 2) Історично конкретний тип соціальної системи.
Індустріальне суспільство [industrial society] — суспільство з високим рівнем технічного, індустріального розвитку.
Інформаційне суспільство [information society] — суспільство, яке в кінці 20 ст. прийшло на зміну індустріальному суспільству (див. ознаки
477
СУСПІЛЬСТВО
інформаційного суспільства). В індустріальному суспільстві велике значення мають системи розповсюдження, зберігання і оброблення інформації, яка є його основним об'єктом. Відображаючи реальну дійсність, інформація проникає в усі напрямки діяльності держави, суспільства, громадянина. З появою нових інформаційних технологій, заснованих на широкому впровадженні засобів обчислювальної техніки, зв'язку, систем телекомунікацій, вона стає постійним і необхідним атрибутом забезпечення діяльності держави, юридичних осіб, суспільних об'єднань і громадян. Від її якості і достовірності, оперативності одержання залежить більшість рішень, що приймаються на різних рівнях — від голови держави і до громадянина. Вплив інформаційний на державу, суспільство, громадянина зараз більш ефективний і економний, ніж політичний, економічний і навіть воєнний. Інформаційні ресурси стають в один ряд з найважливішими ресурсами держави — природними, трудовими,
фінансовими та іншими, що складають його потенціал. Основу с і. складає світовий інформаційний простір. Інформаційна сфера стає не тільки однією з найважливіших сфер міжнародного співробітництва, але і об'єктом суперництва. Країни з більш розвиненою інформаційною інфраструктурою, встановлюючи технологічні стандарти й надаючи покупцям свої ресурси, визначають умови формування і діяльності інформаційних структур в інших країнах, та здійснюють суттєвий вплив на розвиток їхніх інформаційних сфер. Розвиток і забезпечення безпеки інформаційної сфери є пріоритетними при формуванні державної інформаційної політики і програми входження в інформаційне суспільство.
СФЕРА [sphere] (від грец. σφαίρα — куля) — 1) Область фізичного або духовного життя, діяльності людини або суспільства. 2) Сукупність точок, рівновіддалених від даної точки (центра сфери).
Т
ТАЄМНИЦЯ [mystery, secret, secrecy, privacy] — 1) Дещо ще не розгадане, не пізнане. 2) Дещо, що старанно приховується від інших, відоме тільки обмеженому колу осіб, інформація, що не підлягає розголошенню, секрет.
Державна таємниця [State secret] — відомості в галузі воєнної, зовнішньополітичної, економічної, розвідувальної, контррозвідувальної і оперативно-розшукової діяльності, що підлягають захисту державою, і розповсюдження яких може заподіяти шкоду безпеці держави (див. також відомості, що складають державну таємницю). Забезпечення державної таємниці досягається організацією діяльності спеціальних органів, осіб, введенням відповідних правил, інструкцій і т. ін. Див. та-
кож система захисту державної таємниці.
ТЕКСТ [text] (від лат. textum — тканина, зв'язок, побудова) — 1) Відтворені на письмі або друком авторська праця, висловлювання, документи, пам'ятки тощо. 2) В комупікативістиці — інформаційний зміст документа, програми, повідомлення. Розвиток комп'ютерної техніки і процесів мультимедіатизації створив передумови для розповсюдження концепцій, що нівелюють поняття стабільності і канонічності авторських текстів та акцентують увагу на їх варіативності й багатозначності тлумачень при сприйнятті аудиторією. Наприклад, стверджується, що модифікація і полісемія текстів, що розповсюджуються в засобах масової інфор-
478
СУСПІЛЬСТВО
мації, є однією з умов їх популярності. В залежності від обсягу полісемії тексти поділяються на відкриті для нових інтерпретацій (див. відкритий текст) і закриті (див. закритий текст)
Відкритий текст [open text] — 1) Текст, семантичне значення якого доступно; дані з доступним семантичним змістом. 2) Текст, який піддається множині різних інтерпретацій. До відкритих текстів можна віднести, наприклад, м'які новини.
Закритий текст [closed text] — 1) Текст, семантичне значення якого недоступно; дані з недоступним семантичним змістом. 2) Текст, який не сприяє полісемії його сприйняття. До закритих текстів можна віднести, наприклад, тверді новини. ТЕМПЕРАМЕНТ [temperament] (від лат. temperamentum — узгодженість,
устрій) — індивідуальні особливості людини, що виявляються в силі, швидкості, напруженості й врівноваженості перебігу її психічної діяльності, у порівняно більшій чи меншій стійкості її настроїв. Розрізняють чотири основні види темпераменту: сангвінік, холерик, меланхолік і флегматик.
ТЕОРІЯ [theory] (від грец. -θεωρία — розгляд, дослідження) — 1) Логічне узагальнення практичного досвіду людей. 2) Система вірогідних наукових знань про якусь сукупність об'єктів, яка описує, пояснює і передбачає явища певної предметної частини. Теорія є найдосконалішою формою відображення дійсності.
ТОЧНІСТЬ [accuracy, precision] — міра можливості розрізняти близькі значення величини, параметра.
У
УДАР [thrust] — форма оперативного (бойового) застосування військ (сил) в операції та бою. Полягає в короткочасному потужному ураженні противника ядерною, звичайною зброєю або наступом військ (управління війська-
ми). За масштабами удари можуть бути стратегічними, оперативними і тактичними, а в залежності від застосованих засобів — ядерними (ракетно-ядерними) і вогневими (артилерійськими, ракетними, авіаційними).
Φ
ФАКТОР [factor] (лат. factor — той, що робить, від facio — роблю) — умова, рушійна сила, причина будь-якого процесу.
Системостворюючі фактори захисту інформації — фактори, які повинні визначати структуру і функціонування системи захисту інформації. До таких факторів відносяться: переліки відомостей, які складають таємницю державну та комерційну таємницю; необхідні рівні безпеки ін-
формації, забезпечення яких не приведе до перевищення збитків над витратами на захист інформації; загрози безпеці інформації; обмеження, які необхідно враховувати при створенні або модернізації системи захисту інформації; показники, за якими буде оцінюватися ефективність системи захисту.
ФОРМА [form] (від лат. forma — зовнішність, устрій) — 1) Спосіб існування змісту, його внутрішня структура, організація і зовнішній вираз. 2) Спосіб
479
СУСПІЛЬСТВО
здійснення, виявлення будь-якої дії.
ФОРМУЛЯР [form] (нім. Formular, франц. formulaire, від лат. formula — форма) — бланк (картка), куди вносять основні відомості про щось.
ФУНКЦІЯ [function] (від лат. functio
— виконання, звершення) — 1) Діяльність, обов'язок, робота; призначення. 2) Змінна величина, значення якої залежить від значень іншої величини (величин). 3) Одне з призначень пристрою, програми, системи.
X
ХАРАКТЕРИСТИКА [description, characteristic, reference] (від грец. χαρακτηριστικός — той, що служить
відмітною ознакою) — опис, аналіз, оцінка певних явищ, відмітних особливостей когось або чогось.
ц
ЦИКЛ [cycle, loop] (від грец. κνκ\φς — круг, коло, круговерть) — сукупність взаємопов'язаних явищ, процесів, робіт, яка створює закінчене коло дій протягом певного проміжку часу. ЦІНА [price] — 1) Вартість товару, що
виражена у грошах. 2) Грошове відшкодування за товар, послуги, плата.
ЦІННІСТЬ [value] — сукупність таких властивостей чого-небудь, як важливість, значність, необхідність.
Ч
ЧЕРВ'ЯК [worm] — безхребетна тварина, яка пересувається, вигинаючи своє м'яке видовжене тіло.
Мережний черв'як [network worm] — комп'ютерний вірус, що має властивість самостійного розповсюдження в мережах обміну інформацією та заражає елементи МОІ, функціональні сегменти МОІ або МОІ цілком. Основні етапи функціонування мережного черв'яка: пошук в МОІ цілі впливу (у більшості випадків — ПЕОМ із відомою мережною адресою); передавання по МОІ автоматизованої системи керування свого коду на
ПЕОМ, що атакується; одержання керування в системі операційній ПЕОМ, що атакується; перехід до дій за першим етапом. Основною проблемою при функціонуванні мережного черв'яка є одержання керування в операційній системі ПЕОМ, що атакується. Для цього необхідно визначити ідентифікатор і пароль абонента або уразливі місця механізмів захисту інформації. Тому мережний черв'як повинен мати спеціальний програмний модуль подолання рубежів захисту (наприклад, перехоплення паролю).
480
Ш
СУСПІЛЬСТВО
ШИФР [cipher, code, pressmark] (франц. chiffre, букв. — цифра, від араб, сіфр — нуль) — сукупність обернених перетворень тексту повідомлень, які виконуються з метою схову від зловмисника (противника) інформації, яка знаходиться у повідомленні. ШИФРТЕКСТ [ciphertext] - дані, отримані у результаті зашифровування
тексту відкритого.
ШИФРУВАННЯ [encryption] 1) Процес зашифровування або розшифровування. 2) Процес криптографічного перетворення даних, за допомогою якого відкритий текст перетворюється в шифртекст з метою захисту від несанкціонованого доступу.
Я
ЯКІСТЬ [quality, factor, Q-factor] — 1) Сукупність суттєвих ознак, властивостей, особливостей, що відрізняють предмет або явище від інших, та нада-
ють йому визначеність. 2) Те чи інше явище, ознака, що визначають позитивність будь-чого.
481
Покажчик ключових термінів і понять
АДЕКВАТНІСТЬ, 449
інформації, 200
семантична, 202
синтаксична, 201 АДМІНІСТРАТОР, 449
безпеки, 393, 449 АФЕКТ, 450 АКЦЕНТУАЦІЯ
характеру, 124 АКЦІЯ, 450
інформаційна, 97 наступальна, 98
з інформаційного захисту, 98 АКТ, 449
нормативний, 449 підзаконний, 263
підзаконний, 449, 468
сприйняття зовнішньої інформації,
117 АКТУАЛЬНІСТЬ, 449
інформації, 208 АЛГОРИТМ, 450
криптографічний, 298 АНАЛІЗ, 450
кваліфікаційний, 322
ризиків, 386 АНТИВІРУС, 296
резидентний, 296 АПАТІЯ, 162
АРГУМЕНТ, 146 АРГУМЕНТАЦІЯ, 145 АРХІТЕКТУРА, 450
відкритих систем, 302
захисту інформації в мережах телекомунікації, 307
АСОЦІЮВАННЯ, 78
АСТЕНІК, 124
АТАКА, 246
радіоелектронна, 64 АТЛЕТІК, 124
АУДИТ, 450
АВТЕНТИФІКАЦІЯ, 449 БАР'ЄР
природний, 280
штучний, 280 ВАЗА, 450
даних, 450
знань, 239 БЕЗПЕКА, 12
держави, 25
екологічна, 28
економічна, 26
інформаційна, 35 держави, 38 особистості, 38
суспільства, 38
інформаційно-психологічна безпека, 172
національна, 12
науково-технологічна, 28
оперативна, 63
особистості, 25
політична, 25
соціальна, 27
суспільства, 25
воєнна, 27 БИТВА, 451
інформаційна, 97 БІЙ, 451 БІТ, 203 БЛОКАДА, 451
інформаційна, 98 БЛОКУВАННЯ, 451
комп'ютерної інформації, 248
радіоелектронне, 98 БОМБА, 78
часова, 78
логічна, 78 БОРОТЬБА, 451
ідеологічна, 451
інформаційна, 58, 81
радіоелектронна, 54, 68
збройна, 451
фізична, 451 БРОШУРА, 140
ЦИКЛ, 480
життєвий, 214 ЦІЛІСНІСТЬ, 230
бази даних, 231
даних, 231
інформації, 211, 231
системи, 231 ЦІНА, 480
інформації, 213 ЦІННІСТЬ, 480
інформації, 211 ЧЕРВ'ЯК, 480
мережний, 480
програмний, 78 ЧУТКИ, 167
абсолютно недостовірні, 167
частково недостовірні, 167
правдоподібні, 167
що порушують соціальні зв'язки, 168
що розбурхують суспільну думку, 167
що викликають антисуспільну поведінку, 167
ЧУТКИ-БАЖАННЯ, 167
482
Покажчик ключових термінів і понять
ЧУТКИ- СТРАХОВИСЬКА ,167
ДАНІ, 200
ДЕПРЕСІЯ, 162
ДЕРЖАВА, 13
ДЕШИФРУВАННЯ, 456 ДЕЗІНФОРМАЦІЯ, 456 ДЕЗІНФОРМУВАННЯ, 164
правильне, 89
в оперативно-тактичних психологічних операціях, 165
в стратегічних психологічних операціях, 164
ДИСОНАНС, 456
когнітивний, 109 ДІТ, 203
ДІЯ, 246, 456
бойова, 456
інформаційна, 97
з інформаційного захисту, 98 ДОГОВІР, 269
ДОКАЗОВІСТЬ, 145
ДОКУМЕНТ, 457
інформаційний, 132
органу психологічної війни, 132 ДОКУМЕНТАЦІЯ, 224
нормативно-довідкова, 224
спеціалізована, 224
технічна, 225
загальносистемна, 224 ДОПУСК, 457
до державної таємниці, 457 ДОСТАТНІСТЬ
інформації, 207 ДОСТОВІРНІСТЬ, 454 ДОСТУП, 457
до інформації, 457 ДОСТУПНІСТЬ, 457
даних, 230
інформації, 208, 209 ДОВІДКА-ДОСЬЄ, 457 ДУБЛЮВАННЯ, 458 ДЖЕРЕЛО, 456
інформації, 456 авторитетне, 144
загроз
інформаційно-психологічній безпеці людини, 175
загроз інформаційній безпеці, 43
держави, 45
особистості, 43
суспільства, 44
загрози, 246
обумовлене стихійним лихом, 252 техногенне, 251 ЕФЕКТ, 458
міжгрупової дискримінації, 118
новизни, 117
ореолу, 118
первинності, 117
стереотипності, 118 ЕФЕКТИВНІСТЬ, 458
інформаційної боротьби, 100
психологічного впливу, 116
сприйняття психологічного впливу, 119
впливу навіювання, 153 ЕКСПЕРИМЕНТ, 458
натурний, 130
штучний, 130
ЕКСПЕРТ, 458 ЕКСПЕРТИЗА, 458
психоекологічна, 184 ЕЛЕМЕНТ, 458
інформаційний, 217 ЕМОЦІЇ, 458
ЕТАП, 458
підготовки й проведення психологічної операції, 115
підготовки програм усного мовлення, 135
психологічного впливу, 109 ЕТНОС, 458
ФАКТОР, 246, 479
дестабілізуючий, 38
міждержавний, 39 внутрішньодержавний, 39 інформаційної боротьби духовний, 82 економічний, 82
інформаційний, 83
політичний, 82
воєнний, 82
забезпечення національної безпеки,
21
захисту інформації
системостворюючий, 479 ФОРМА, 479
інформаційної боротьби, 95 інформаційної війни, 59
психологічної війни, 132
ФОРМУЛЯР, 480
ФРУСТРАЦІЯ, 161
ФУНКЦІЯ, 480
системи забезпечення національної
безпеки, 31 ГАРАНТІЯ
політики з інформаційної безпеки
організації, 384 ГАЗЕТА, 139
ГРАФІКА
комп'ютерна, 236 ГРИФ, 455
конфіденційності, 212
секретності, 211
ГРУПА, 455
соціальна, 125, 455
формальна, 456
мала, 455
неформальна, 456
велика, 455
ХАКЕР, 296 ХАРАКТЕРИСТИКА, 480
національної безпеки, 20
об'єкта психологічного впливу, 122
ХОЛЕРИК, 124
ІДЕНТИФІКАЦІЯ, 461
парольна, 292 ІДЕНТИФІКАТОР, 461
ІДЕЯ, 143
ІМІДЖ, 461
ІМІДЖМЕЙКЕР, 461 ІМІТОВСТАВКА, 461 ІНФОРМАЦІЯ, 200
ознакова, 216
семантична, 216 ІНФОРМОВАНІСТЬ, 35 адекватна, 47
483
Покажчик ключових термінів і понять
ІНФОРМУВАННЯ, 88
правильне, 89 ІНТЕРЕСИ, 461
держави
національні, 15
життєво важливі, 12 ІНТЕРФЕЙС, 461
ІНТЕРВ'Ю, 141 ІСТЕБЛІШМЕНТ, 461
ІТ-продукт, 325
КАДАСТР, 462
інформаційний, 90 КАРТОТЕКА, 462 КАТЕГОРИЗАЦІЯ, 462 КАТЕГОРІЯ, 462
загрози, 306 КЕРУВАННЯ, 462
доступом до інформації, 293 КІВЕРТЕРОРИЗМ, 55
КІЛЬКІСТЬ, 462
інформації, 204 КЛАС ФВВ, 334
аудит, 338
ідентифікація та автентифікація, 343
керування безпекою, 344
конфіденційність роботи в системі, 347
контроль доступу до системи, 345
контроль за використанням ресурсів, 347
криптографія, 348
надійність засобів захисту, 349
пряма взаємодія, 353
причетність до приймання/передавання, 352
захист інформації, 339 КЛАС ВГВ, 353
аналіз захисту, 361
дистрибуція, 356
документація, 359
керування проектом, 354
процес розробки, 359
розробка, 357
тестування, 360 КЛАСИФІКАЦІЯ, 462
актуальних загроз, 259
джерел загроз, 249
інформаційних систем, 226
інформаційних технологій, 233
уразливостей безпеці, 257
загроз безпеці інформації, 248 КЛЮЧ, 462
КОМЕНТАР, 141
проблемний, 141 КОМПЛЕКС, 462
технічних засобів, 224 КОМПОНЕНТ, 463
навіюючого впливу
операціональний, 157
процесуальний, 158
результативний, 158 КОМУНІКАЦІЇ, 463
інформаційні, 200
масові, 463
КОМУНІКАТИВІСТИКА, 463 КОНЦЕПЦІЯ, 15, 464
інформаційної безпеки держави, 38
інформаційної війни, 58
національної безпеки, 15
інформаційної безпеки в організації,
385
національної інформаційної політики, 188 КОНФІДЕНЦІЙНІСТЬ, 229
інформації
в інформаційній системі, 229 КОНТРОЛЬ, 463
за забезпеченням інформаційно-
психологічної безпеки, 185 КОНТРПРОТИДІЯ, 464
радіоелектронна, 64 КООПЕРАЦІЯ, 464
інформаційна, 51 КОПІЯ, 464 КОПІЮВАННЯ, 464
комп'ютерної інформації, 247 КОРИСТУВАЧ, 4
КРИПТОГРАФІЯ, 297
з відкритими ключами, 298
безпеки інформаційних технологій
Загальні, 320 КРИТЕРІЇ, 464
безпеки інформаційних технологій Європейські, 317
безпеки комп'ютерних систем, 315 Канадські, 319
ефективності інформаційної боротьби, 101
інформаційної боротьби, 85
безпеки інформаційних технологій
Федеральні, 318
ЛИСТІВКА, 136
аналітична, 137
художня, 138
ілюстративна, 138
інформаційна, 137
маскувальна, 137
публіцистична, 138
спеціальна, 137
текстова, 138
зі звертаннями й листами, 137
ЛИСТІВКА-ДОКУМЕНТ, 137
ЛИСТІВКА-ЛОЗУНГИ, 138 ЛИСТІВКА-ПЕРЕПУСТКА, 138 ЛІЦЕНЗІАР, 464
ЛІЦЕНЗІАТ, 464
ЛІЦЕНЗІЯ, 266, 464
ЛІЦЕНЗУВАННЯ
в галузі забезпечення інформаційно-
психологічної безпеки, 183 ЛІНІЯ, 464
зв'язку, 224 ЛЮК, 78
логічний, 78 МАКРОВІРУС, 72 МАНІПУЛЯЦІЯ, 465 МАНІПУЛЯТОР, 465 МАНІПУЛЮВАННЯ, 465
даними і управляючими командами, 465
484
Покажчик ключових термінів і понять
свідомістю, 165 МАРКЕТИНГ, 465
політичний, 465 МАС-МЕДІА, 465 МАСКУВАННЯ, 466
оперативне, 63 МЕХАНІЗМ, 466
інформаційної безпеки, 466 трансформації, 111
установок, 111
захисту, 466 МЕЛАНХОЛІК, 124
МЕТА, 466
інформаційної боротьби, 82
інформаційної операції, 97
інформаційної технології, 232
страхування, 264
МЕТОД, 466
експерименту, 129
навіювання, 152
оцінки ефективності інформаційної
боротьби, 100
опитування, 130
спостереження, 129
узагальнення незалежних характеристик, 131
узагальнення соціологічної та психологічної статистики, 131
вивчення документів, 130
впізнавання
атрибутний, 284
персональний, 284
МЕТОДИКА, 224
вивчення об'єктів психологічної війни, 126
МЕТОДОЛОГІЯ, 466
оцінки безпеки інформаційних технологій загальна, 322
оцінки ефективності інформаційної
боротьби, 100
розроблення політики безпеки організації 385
МИСЛЕННЯ, 120
МІФ, 168
прихований, 169
соціальний, 168
становий, 170
явний, 169
МІРА, 467
доступності до об'єкта, 253 інформації, 202
прагматична, 207
семантична, 205
синтаксична, 202
віддаленості від об'єкта, 253
взаємодії з мережею, 254
МОДЕЛЬ, 467
навіюючого впливу, 157
взаємодії відкритих систем, 303 МОДИФІКАЦІЯ, 467
комп'ютерної інформації, 248 МОВЛЕННЯ, 467
телевізійне, 142
усне, 133
звукове, 133,
НАЦІЯ, 12
НАСЛІДКИ, 246
НАВІЮВАНІСТЬ, 155
групова, 155
індивідуальна, 155
загальна, 155
ситуативна, 155 НАВІЮВАННЯ, 152
безпосереднє, 154
дистантне, 154
довготривале, 155
контактне, 154
короткочасне, 155
неспецифічне, 160
неспецифічне, 155
специфічне, 159
відкрите, 154
відстрочене, 154
закрите, 154
специфічне, 155 НЕБЕЗПЕКА, 467
інформаційна, 467 НОРМА, 468
права, 468
системоутворююча, 468
НОВИНИ, 467
м'які, 467
тверді, 467
ОБ'ЄКТ, 319, 468
-користувач, 319, 468
-процес, 319, 468
інформаційно-психологічного захисту, 179
інформаційної безпеки, 37
соціальний, 37
інформаційної безпеки організації,
383
національної безпеки, 19
навіювання, 152
пасивний, 319, 468
психологічної операції, 122
психологічної війни, 122, 132
впливу, 122
застосування інформаційної зброї,
67
ОБМАН, 248
ОБРАЗ, 121, 143 ОЦІНКА, 469
ефективності інформаційної боротьби, 100
ризиків, 386
ОПЕРАЦІЯ, 468
інформаційна, 95
наступальна, 62, 95
оборонна, 62, 96
спеціальна, 60
оборонна, 122
психологічна, 113
ОПИТУВАННЯ, 130
письмове, 130
усне, 130
ОПІРНІСТЬ, 468
навіюванню, 156
групова, 157
індивідуальна, 156
навмисна, 156
ненавмисна, 156
спеціальна, 157
ОРГАН, 468
чуття, 116
державної розвідки, 469
Покажчик ключових термінів і понять
інформаційної безпеки, 49
інформаційної війни, 59
комерційної розвідки, 469
психологічної війни, 121
розвідки, 469
сертифікації засобів захисту, 469
технічного захисту інформації, 469
захисту державної таємниці, 469 ОРГАНІЗАЦІЯ, 469
режиму та охорони, 271
роботи
із співробітниками, 271
з аналізу внутрішніх та зовнішніх
загроз, 271
з документами та документованою інформацією, 271 з проведення систематичного контролю, 272
використання технічних засобів, 271 ОРГТЕХНІКА, 224 ОСНОВИ, 469
теорії інформаційної боротьби
загальні, 83 ОСОБИСТІСТЬ, 12, 469
акцентуйована, 125 ОСОБЛИВІСТЬ, 469
індивідуально-особистністна, 124
морально-психологічного стану, 125
національно-психологічна, 123 ОСВІТЛЕННЯ
чергове, 282
охоронне, 282
тривожне, 282 ОЗНАКА, 468
ПАМ'ЯТЬ, 470
людини, 120
ПАНІКА, 470 ПАРАПСИХОЛОГІЯ, 470 ПАРОЛЬ, 470
ПАСТКА, 78
програмна, 78 ПАТРОНАТ, 470
інформаційний, 50 ПЕРЦЕПЦІЯ, 116
соціальна, 117 ПЕРЕКОНАНІСТЬ, 143 ПЕРЕКОНАННЯ, 111 ПЕРЕКОНЛИВІСТЬ, 145 ПЕРЕКОНУВАННЯ, 143 ПЕРЕТВОРЕННЯ, 470
криптографічне, 470 ПЕРЕВАГА, 470
інформаційна, 57, 64 ПІДГОТОВКА, 470
морально-психологічна, 126 ПІДСИСТЕМА, 221
інформаційна , 221 ПІКНІК, 124 ПОЛІСЕМІЯ, 471 ПОЛІТИКА, 471
безпеки, 324
інформаційна держави, 186
з інформаційною безпеки організації, 383
ПОНЯТТЯ, 143 ПОРУШНИК, 471
правил розмежування доступу, 471 ПОШКОДЖЕННЯ, 248
ПОТІК, 471
інформаційний, 222, 471
психосфери, 173 ПОВЕДІНКА, 473 ПОВІДОМЛЕННЯ, 470
двостороннє, 146
інформаційне, 141
одностороннє, 146 ПОВНОВАЖЕННЯ, 470
суб'єктів забезпечення національної
безпеки, 32 ПРАВИЛО, 471
розмежування доступу, 392, 471 ПРАВО, 261, 471
авторське, 265, 471
доступу, 472
інформаційне, 36, 468, 472 ПРЕВЕНТИВНІСТЬ, 47
ПРИНЦИП, 472
адекватної інформованості держав світового співтовариства, 48
активізації психічних процесів, 151
безпеки у психосфері, 174
цілеспрямованості, 127
діяльністного підходу, 127
достатності, 127
досягнення первинності впливу, 151
інформаційної боротьби, 87
об'єктивності, 127
підготовки і проведення психологічної операції, 115
политики з інформаційної безпеки організації, 384
повторювання, 150
рівної безпеки, 48
соціально-конфесіонального підходу, 127
вивчення об'єктів психологічної війни, 126
забезпечення довіри до джерела інформації, 151
забезпечення інформаційної безпеки, 47
забезпечення національної безпеки, 19
здійснення переконуючого впливу,
150 ПРИСТРІЙ, 472
закладний, 472 ПРОЦЕДУРА, 473
автентифікації, 308
цифрового підпису, 308
керування доступом, 308
керування маршрутом, 309
підтвердження характеристик даних, 309
шифрування даних, 307
забезпечення цілісності даних, 308
захисту, 307
заповнення потоку, 308 ПРОЦЕС
вивчення об'єктів психологічної війни, 128 ПРОДУКТ, 472
інформаційних технологій, 325 ПРОЕКТ
захисту, 329 ПРОФІЛЬ, 472
захисту, 325
486
Покажчик ключових термінів і понять
ПРОГРАМА, 450, 472
Троянська, 77
антивірусна, 296
радіомовлення, 141
ревізор, 296
стандартизована, 135
усного мовлення, 133
аналітична, 133
інформаційна, 133
прямого передавання, 134 ультимативна, 133
змішана, 134
входження держави в інформаційне суспільство, 188
з потенційно небезпечними наслідками, 71 ПРОТИБОРСТВО, 472
інформаційне, 52 ПРОТИДІЯ, 472
інформаційна, 90 ПСИХІКА, 473
людини, 143 ПСИХОЛОГІЯ, 473
національна, 123
соціальна, 473 ПСИХОТРОНІКА, 108 ПСІ-ПРОБЛЕМА, 108 РАДІОПЕРЕХОПЛЕННЯ, 131 РАНЖИРУВАННЯ
джерел загроз, 252
уразливостей, 258 РЕКОМЕНДАЦІЇ МСЕ, 307 РЕПОРТАЖ:, 142
РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ, 473 РЕПРЕЗЕНТАТИВНІСТЬ
інформації, 207 РІШЕННЯ, 474
інформаційне, 90 РІВЕНЬ, 473
фізичний, 304
формальних методів верифікації розробки та тестування, 374
функціонального тестування, 364
гарантій, 362
канальний, 304
мережний, 304
методичного тестування та перевірки, 366
методичної розробки, тестування та аналізу, 368
національної безпеки, 24
напівформальних методів розробки та тестування, 370
напівформальних методів верифікації розробки та тестування, 372
представницький, 304
прикладний, 304
сеансовий, 304
структурного тестування, 364
транспортний, 304 РОЗДІЛ ФВБ, 337
адміністративні ролі, 345
аналіз протоколу аудита, 338
анонімність користувачів, 348
анонімність сеансів роботи із системою, 348
атрибути безпеки користувачів, 343
атрибутів безпеки, 345
автентифікаційні параметри, 343
автентифікація інформації, 340
автентифікація користувачів, 343
автоматичне реагування на спроби порушення безпеки, 338
безпечне відновлення після збоїв, 350
блокування сеансу роботи із системою, 346
цілісність інформації, що передається, при роботі з віддаленими клієнтами, 352
час, 352
доступ до протоколу аудита, 338
експорт інформації із системи, 340
фізичний захист, 352
готовність засобів захисту до обслуговування віддалених клієнтів, 350
ідентифікація користувачів, 344
імпорт інформації, 341
керування атрибутами безпеки, 344
керування ключами, 349
керування параметрами й конфігурацією засобів захисту, 345
керування сеансами роботи із системою, 346
керування засобами захисту, 344
контроль цілісності інформації у процесі зберігання, 342
криптографічні засоби, 349
квотування ресурсів, 347
моніторинг взаємодій, 351
об'яви, попередження, запрошення та підказки, 346
обмеження числа одночасних сеансів, 346
обмеження на використання атрибутів безпеки, 346
обмеження терміну дії атрибутів безпеки, 345
погодженість обміну інформацією між засобами захисту, 351
політики керування доступом, 340
політики керування інформаційними потоками, 340
попередження відмови від факту передавання інформації, 352
попередження відмови від факту приймання інформації, 353
протокол аудита, 339
протокол сеансів роботи із системою, 346
пряма взаємодія між користувачами, 353
пряма взаємодія між засобами захисту, 353
реакція на невдалі спроби автенти-фікації, 343
реєстрація та облік подій, 338
реплікація інформації, що використовується засобами захисту, 351
розпізнавання повторного передавання інформації та імітація подій, 351
розподіл доменів, 351
розподіл ресурсів на основі пріоритетів, 347
487
Покажчик ключових термінів і понять
самотестування засобів захисту, 351
синхронізація, 351
стійкість до відмов, 347
тестування апаратно-програмної платформи, 352
використання псевдонімів, 348
відбір подій для реєстрації та обліку, 339
відкіт, 342
відповідність користувачів і суб'єктів, 344
захист інформації при передаванні внутрішніми каналами, 341
захист від моніторингу сеансів роботи із системою, 348
захист від збоїв, 350
захист внутрішніх каналів інформаційного обміну між засобами захисту, 350
засоби керування доступом, 340
засоби керування інформаційними потоками, 341
знищення залишкової інформації,
342 РОЗДІЛ ВГБ, 354
аналіз можливостей неправильного використання засобів захисту, 361
аналіз продукту на наявність уразливостей, 362
аналіз стійкості засобів захисту, 362
архітектура захисту, 357
безпека середовища розробки, 359
часткові специфікації засобів захисту, 358
форма надання продукту на сертифікацію, 358
керівництво адміністратора, 359
керівництво користувача, 359
керування версіями, 356
конфігурація проекту, 356
методика тестування, 361
політика безпеки, 358
поставка, 356
структура засобів захисту, 358
технологія розробки, 360
установка, настройка, запуск, 357
виправлення помилок і ліквідація уразливостей, 359
відповідність описів різного рівня, 358
загальні функціональні специфікації, 357
засоби керування проектом, 356
засоби розробки, 360 РОЗШИФРОВУВАННЯ, 475 РОЗВІДКА, 474
агентурна, 474
державна, 474
комерційна, 474
радіоелектронна, 58
технічна, 475 САМОДУБЛЮВАННЯ, 475
програми з потенційно небезпечними наслідками, 74
САНГВІНІК, 124
СЕКРЕТ, 475
СЕКРЕТНІСТЬ, 475
інформації, 475
СЕРЕДОВИЩЕ, 475 інформаційне, 35 комунікаційне, 475
СЕРТИФІКАЦІЯ, 476
добровільна, 476
обов'язкова, 476
засобів і методів неусвідомлюваного
інформаційного впливу, 184
засобів захисту інформації, 476 СЕРВІСНА СЛУЖБА
автентифікації джерела даних, 309 автентифікації однорівневих об'єктів, 309
інформування про доставку, 312 інформування про відправлення,
311
контролю доступу, 309
забезпечення цілісності даних без
установлення з'єднання, 311 забезпечення цілісності вибіркових
полів без з'єднання, 311 забезпечення цілісності вибіркових
полів даних, 311
забезпечення цілісності з 'єднання
без відновлення, 311
забезпечення цілісності з'єднання з
відновленням, 311
захисту інформації у мережах телекомунікації, 309
засекречування потоку даних, 311 засекречування в режимі без з'єднання, 311
засекречування вибіркових полів,
311
засекречування з'єднання, 309 СФЕРА, 478
інформаційна, 52
застосування інформаційної зброї,
67
СИСТЕМА, 476 числення
десяткова, 203
двійкова, 203
фізичного захисту, 282
інформаційна, 218
автоматична, 227
автоматизована, 227
автоматизованого проектування,
229
дорадча, 228
інтегрована, 229
корпоративна, 229
організаційного управління, 228
ручна, 226
управління технологічними процесами, 229
управляюча, 228
захищена, 231
інформаційно-обчислювальна, 228
інформаційно-пошукова, 228
керування базами даних, 476
контролю доступу, 284
охоронна, 279
телевізійного спостереження, 282
впізнавання
за геометрією рук, 286
за голосом, 286
за почерком, 286
488
Покажчик ключових термінів і понять
забезпечення інформаційної безпеки країни державна, 48
забезпечення інформаційної безпеки організації, 383
забезпечення національної безпеки, 30
захисту державної таємниці, 476 СИТУАЦІЯ, 476
інформування, 149
індивідуальна, 149
масова, 149
СКРЕМБЛЕР, 476
аналоговий, 301
комбінований, 301
з часовими перестановками, 300
з частотними перестановками, 300
з інверсією кадру, 300
з інверсією спектра, 299 СКРЕМБЛЮВАННЯ, 476
аналогове, 299 СЛУЖБА, 477
безпеки, 477
охорони, 477
захисту інформації, 273 СПІЧРАЙТЕР, 477
СПОСІБ, 477
блокування інформації, 93
деблокування інформації, 95
дезінтеграції, 94
дозування інформації, 166
емоційного придушення, 162
гри в простонародність, 160
інформаційного перевантаження, 166
інформаційної боротьби, 91 інтелектуальні, 92 комбінований, 93 наступальний, 93
оборонний, 95
силовий, 92
ініціювання агресивних емоційних станів, 163
інсценування, 93
навіювання на противника, 94
ототожнення інформації, 95
перенесення, 160
перетасовки фактів, 160
перевантаження противника, 94
приклеювання ярликів, 159
провокування противника, 94
сковування уваги, 93
свідчення, 160
своєчасної брехні, 166
сяючого узагальнення, 159
тиску на противника, 95
великої брехні, 166
вимотування противника, 93
відвернення уваги, 93
загальної платформи, 160
залякування, 161
замирення, 94
зволікання, 166
зворотного удару, 166 СПОСТЕРЕЖЕННЯ, 129
несистематичним, 129
систематичне, 129 СПОЖИВАЧ, 477
інформації, 477
СПРИЙНЯТТЯ, 116,143
інформації, 90
міжгрупове, 118
міжособистністне, 117
навколишнього світу, 116
психологічного впливу, 116
соціальне, 117 СТАНДАРТ, 224
інформаційної безпеки, 315
забезпечення захисту, 315
BS 7799, 379
ISO/IEG 17799, 379
ISO/IES 15408, 320 СТЕРЕОТИП, 111
СТІЙКІСТЬ, 477
інформації, 208 СТРАХ, 477 СТРАХУВАННЯ, 248 СТРУКТУРА, 477
інформаційної системи, 221
листівки, 138
програми усного мовлення, 134 СТРУКТУРУВАННЯ, 477
інформації, 217 СТУПОР, 477
СУБ'ЄКТ, 477
безпеки, 477
доступу, 477
інформаційної безпеки, 38
нейролінгвістичного впливу, 108 СУСПІЛЬСТВО, 13, 477^
Індустріальне суспільство, 477
Інформаційне суспільство, 477
індустріальне, 477
інформаційне, 188, 477 СВІДОМІСТЬ, 143, 475 СВОЄЧАСНІСТЬ, 475
інформації, 208 ШИФР, 481
ШИФРЕКСТ, 481 ШИФРУВАННЯ, 481
мовної інформації, 302 ТАЄМНИЦЯ, 478
державна, 478
комерційна, 266 ТЕГА, 319
ТЕХНОЛОГІЯ, 232
інформаційна, 232, 233
автоматизації управлінської діяльності, 235
діалогова, 237
експертної підтримки рішень, 236 електронного оброблення даних,
235
електронного офісу, 235 мережна, 237
нова, 234, 478
пакетна, 237
підтримки прийняття рішень, 235 традиційна, 234
мультимедія, 237
шифрування загальна, 297
шифрування мови, 299 ТЕКСТ, 478
відкритий, 479
закритий, 479 ТЕЛЕБАЧЕННЯ
489
Покажчик ключових термінів і понять
охоронне, 281 ТЕМПЕРАМЕНТ, 479 ТЕОРІЯ, 479
інформаційної боротьби, 81
національної безпеки, 13
сил та засобів ураження інформації, 83
ураження інформації, 83
захисту інформації, 85
ТЕРОРИЗМ, 55
інформаційний, 55 ТЕЗАУРУС, 205
ТИП
людини, 125
боязливий, 125
демонстративний, 125 екзальтований, 125
епілептоїдний, 125
істероїдальний, 125 параноїдальний, 125
застрягаючий, 125
збудливий, 125
ТОЧНІСТЬ, 479
інформації, 208
ТРАНСДЕЗІНФОРМУВАННЯ, 90 ТРАНСФОРМАЦІЯ, 111 ТРАНСІНФОРМУВАННЯ, 89
ТРИВОГА, 162
ТРОЯНСЬКА МАТРЬОШКА, 77 ТРОЯНСЬКИЙ ЧЕРВ'ЯК, 77 ТРОЯНСЬКИЙ КІНЬ, 77
в електронних колах, 79 УДАР, 479
інформаційний, 99
комп'ютерний, 99
програмний, 99
радіоелектронний, 99
радіоелектронно-вогневий, 99
спеціальний, 99
УМОВИВОД, 143
УПРАВЛІННЯ
інформаційною безпекою, 379 УРАЗЛИВІСТЬ, 246
об'єктивна, 257
суб'єктивна, 257
випадкова, 257
УСТАНОВКА, 111, 143
УЯВА, 121
УЯВЛЕННЯ, 143
ВИД
національної безпеки, 24 ВИМОГА
безпеки
функціональна, 333
гарантій безпеки, 353 ВІДЕОКАМЕРА, 282
ВІДОМОСТІ, 452
що складають державну таємницю,
453
у воєнній галузі, які можуть складати державну таємницю, 452
в галузі економіки, науки і техніки, які можуть складати державну таємницю, 452
які не підлягають засекречуванню, 453
війна, 453
хакерна, 58
інформаційна, 54, 57 психологічна, 59, 103 радіоелектронна, 63 ВІРОГІДНІСТЬ, 454 інформації, 208 ВІРУС, 454
файловий, 72
комбінований, 74 комп'ютерний, 71, 296
бойовий, 71
нерезидентний, 74
невидимка, 74
поліморфний, 74
резидентний, 74
завантажувальний, 72
ВЛАДА, 454
інформаційна, 454 ВОКОДЕР, 454
смуговий, 454
з лінійним передбаченням, 454
ВПЛИВ, 455
деструктивний, 173
деструктивний психофізичний
неусвідомлюваний, 174 джерела інформації, 144 інформаційний, 478
наступальний, 98
інформаційно-комп'ютерний, 54 інформаційно-психологічний, 54,
107
нейролінгвістичний, 108 переконуючий, 144 психоаналітичний, 108 психофізичний, 174 психогенний, 107 психокорекційний, 108 психологічний, 105
друкованими засобами, 136
образотворчими засобами, 140
через радіо та телебачення, 141
психотронний, 108
психотропний, 109
змісту інформації, 145
ЯКІСТЬ, 481
інформації, 207 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, 458
безпеки інформації, 260 інформаційне, 222 інформаційної безпеки, 47, 57
активне, 57
інформаційне, 50
пасивне, 57 математичне, 224 організаційне, 225 правове, 226 програмне, 224 радіоелектронне, 64 технічне, 223
централізоване, 224
децентралізоване, 224 ЗАГРОЗА, 16, 246
безпеці інформації, 248
при забезпеченні цілісності, 249
при забезпеченні доступності, 248
при забезпеченні конфіденційності, 248
безпеці обчислювальної системи, 323 інформаційній безпеці, 40
490
Покажчик ключових термінів і понять
інформаційно-психологічній безпеці держави, 176
інформаційно-психологічній безпеці людини, 175
національній безпеці держави, 16
порушення цілісності, 232, 323
порушення конфіденційності, 232, 323
порушення працездатності, 324
порушення працездатності (доступності), 232
в архітектурі відкритих мереж, 306 ЗАХИСТ, 459
інформаційний, 51, 91
інформації, 459
програмний, 290
від руйнування, 295
інженерно-технічний, 260, 276
організаційний, 260, 269
правовий, 260, 261
радіоелектронний, 91
структурованої інформації, 218
від копіювання, 295
від несанкціонованого доступу, 292 ЗАХОДИ
психологічної війни, 115
разові, 113 ЗАКЛАДКА, 459
апаратна, 459
програмна, 75 ЗАКЛИК, 133,147
до цивільного населення противника, 148
до військовослужбовців противника, 148
на основі конкретних прикладів, 148
непрямий, 147
невиразний, 148
прямий, 147 ЗАКОН, 459
інформаційної боротьби, 85
про організацію управління, 261
спеціальний, 263
загальний, 261 ЗАКОНОДАВСТВО, 459
конституційне, 261
правоохоронне, 263
спеціальне, 263 ЗАКОНОМІРНІСТЬ, 459
психологічного впливу, 110 ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ, 120 ЗАРАЖЕННЯ, 155
психічне, 155 ЗАСІБ, 459
активної протидії, 288
детальних вимірювань, 288
доставки інформаційно-
пропагандистських матеріалів, 121
масової інформації, 45, 165
несанкціонованого доступу, 75
охоронної сигналізації, 279
пасивної протидії, 288
поліграфічний, 121
пошуку, 288
психологічного впливу вербальний, 159
психологічної війни
технічний, 121 телебачення, 121 ураження
інформаційних комп'ютерних систем, 69
на людей та їхню психіку, 79 виявлення, 288
впливу
спеціальний, 174
забезпечення національної безпеки,
22 захисту
апаратний, 287
фізичний, 278 криптографічний, 297 захисту ПЕОМ, 283
апаратний, 288
захисту інформації, 459
сертифікований, 459 ЗАСВОЄННЯ, 120
психологічного впливу, 120 ЗАШИФРОВУВАННЯ, 460 ЗАВДАННЯ, 458
оперативне, 459
захисту, 324
ЗБИТКИ, 246, 247
ЗБРОЯ, 460
інформаційна, 66 алгоритмічна, 70 апаратна, 79 атаки, 69
невоєнного застосування, 68 програмна, 71
воєнного застосування, 67, 68
забезпечення, 69
психотронна, 108 ЗДІЙСНЕННЯ
переконуючого впливу, 150 ЗЛОЧИН, 460
інформаційний, 56 ЗЛОЧИННІСТЬ
інформаційна, 56 ЗЛОВМИСНИК, 460 ЗМІСТ
психологічного впливу, 113 ЗМІСТОВНІСТЬ
інформації, 207 ЗНАННЯ, 460 ЗНИЩЕННЯ, 247
комп'ютерної інформації, 247 ЗОБОВ'ЯЗАННЯ, 269
ЗОНА, 460
безпеки, 281 ЖУРНАЛ, 140