3.2.2 Концепція інформаційної війни

Концепція інформаційної війни [information warfare concepti­on] — система поглядів на інформаційну війну та шляхи її ведення. За останніми оцінками концепція інформаційної війни повинна пе­редбачати:

• заглушення (у воєнний час) елементів інфраструктури держав­ного і воєнного управління (ураження центрів командування і управління);

• електромагнітний вплив на елементи інформаційних і телекому­нікаційних систем (боротьба радіоелектронна [3,61]);

• одержання розвідувальної інформації шляхом перехоплення і де­кодування (дешифрування) інформаційних потоків, що передаю­ться каналами зв'язку, а також побічним випромінюванням і за рахунок спеціально впроваджених у приміщення і технічні засоби електронних пристроїв перехоплення інформації (радіоелектрон­на розвідка) [4];

• здійснення несанкціонованого доступу до інформаційних ресур­сів (шляхом використання програмно-апаратних засобів зламу систем захисту інформаційних і телекомунікаційних мереж про­тивника) із наступним їхнім спотворенням, знищенням або викра­денням чи порушенням нормального функціонування цих систем (так звана "хакерна війна");

58

Розділ 3 Основи інформаційного протиборства

• формування і масове розповсюдження інформаційними каналамипротивника або глобальними мережами інформаційної взаємодії дезінформації або тенденційної інформації для впливу на оцін­ки, наміри і орієнтацію населення і осіб, що приймають рішення (психологічна війна [46]);

• одержання необхідної інформації шляхом перехоплення і обро­блення відкритої інформації, що передається незахищеними ка­налами зв'язку або циркулює в інформаційних системах, а також опублікованої у засобах масової інформації.

3.2.3 Органи інформаційної війни

Органи інформаційної війни — це органи керування війною інформаційною та люди (фахівці, офіцери, підрозділи) для її веден­ня. До органів інформаційної війни можуть відноситись:

• органи планування й координації з питань інформаційної вій­ни, які здійснюють розроблення системи планування діяльності з усіх питань, що зв'язані з інформаційною війною;

• органи стратегічного рівня з відслідковування ознак початку ін­формаційної війни, які займаються збиранням і аналізом розві­дувальної інформації, визначенням ознак початку інформаційних атак (акцій);

• органи проведення операцій зі захисту від інформаційної зброї, які здійснюють попередження про інформаційні атаки тактично­го рівня і займаються ліквідацією наслідків інформаційного на­паду;

• підрозділи розроблення конструкцій та архітектури автоматизо­ваних систем керування (АСК), що здійснюють розроблення єди­ної архітектури й технічних стандартів у галузі засобів і систем захисту від інформаційної зброї;

• групи незалежних експертів, що здійснюють аналіз уразливості АСК, у тому числі, через здійснення експериментальних атак на АСК та їхні окремі елементи.

3.3 Основні форми інформаційної війни

3.3.1 Визначення форм інформаційної війни

Усі форми інформаційної війни зводяться до впливу на інфор­маційну інфраструктуру противника, його інформаційні системи та

59

Частина І Сучасні основи інформаційної безпеки держави

інформаційні ресурси із проведенням будь-яких дій, що мають замету спотворення інформації, що він одержує, позбавлення його мо­жливостей одержання нової інформації або фізичне знищення йо­го інформаційних засобів, а також до захисту інформації власних збройних сил від аналогічних дій противника.

Спеціалісти пропонують ведення інформаційної війни на держав­ному та воєнному рівнях (рис. 3.3).

Якщо в мирний час метою інформаційної війни на державно­му рівні є схилення воєнно-політичного керівництва противника до прийняття вигідних для протилежної сторони рішень, то у воєнний час — повне паралізування інформаційної інфраструктури против­ника при забезпеченні стійкого функціонування своєї. У цьому ви­падку на державному рівні основне завдання інформаційної війни полягає в забезпеченні гарантованої безпеки та стійкості національ­ної інформаційної інфраструктури держави, намаганні завоювання інформаційної переваги над противником.