- •Заняття №31
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Фотоколориметрія
- •Підготовка серії стандартних розчинів
- •Підбір світлофільтрів
- •Залежність кольору світлофільтра від довжини хвилі
- •Підбір кювети
- •Підготовка досліджуваного розчину
- •Дані для калібрувального графіка
- •Завдання 2. Фотоколориметричне визначення феруму (III) у препараті
- •Побудова калібрувального графіка
- •Залежність оптичної густини від вмісту феруму в розчині
- •Заняття №32
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Експериментальна частина
- •Фотометричного титрування.
- •Встановлення точної концентрації розчину калію перманганату
- •Невідомої концентрації
- •Завдання 2.Аналіз суміші ізомерів нітроаніліну методом спектрофотометричного титрування
- •Методика визначення
- •Заняття №33
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретичні основи рефрактометричного аналізу
- •Експериментальна частина
- •Атомні рефракції й рефракції хімічних зв'язків
- •Хід визначення
- •Визначення показника заломлення і розрахунки
- •Завдання 5. Контроль якості приготовлених розчинів і терміни зберігання концентрованих розчинів лікарських речовин
- •Границі показників і терміни придатності концентрованих розчинів лікарських речовин
- •Заняття №34
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина
- •Експериментальна частина Завдання 1. Визначення Купруму та Цинку при їх сумісній присутності
- •Суть роботи
- •Виконання роботи
- •Завдання 2. Визначення масової частки натрію або калію хлориду
- •Регенерація йонітів
- •Виконання роботи
- •Заняття №35
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина
- •Класифікація потенціометричних методів аналізу
- •Експериментальна частина Завдання 1. Визначення рН природної води
- •Виконання роботи
- •Завдання 2. Визначення вмісту оцтової кислоти в оцеті
- •Завдання 3. Визначення вмісту hCl і ch3cooh у суміші
- •Заняття №36
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина
- •Класифікація кондуктометричних методів аналізу Пряма кондуктометрія
- •Низькочастотне кондуктометричне титрування
- •Високочастотне кондуктометричне титрування
- •Експериментальна частина
- •Виконання роботи
- •Заняття №37
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Літературa
Залежність кольору світлофільтра від довжини хвилі
Колір розчину |
Світло-фільтр |
Область довжини хвилі, нм |
Колір розчину |
Світло-фільтр |
Область довжини хвилі, нм |
Жовто – зелений |
Фіолето- вий |
400-450 |
Фіолето-вий |
Жовто-зелений |
560-575 |
Жовтий
|
Синій |
450-480 |
Синій |
Жовтий |
575-590 |
Оранже- Вий |
Зелено-синій |
480-490 |
Зелено-синій |
Оранже-вий |
590-625 |
Червоний
|
Синьо-зелений |
490-500 |
Синьо-зелений |
Червоний |
625-750 |
Пурпуро- Вий |
Зелений |
500-560 |
|
|
|
Підбір кювети
Попередньо вибір кювет проводиться візуально, відповідно інтенсивності забарвлення. Якщо розчин інтенсивно забарвлений (темний), то треба використовувати кювети з малою робочою довжиною (10-30 мм). Для розбавлених розчинів рекомендується підбирати кювети з великою робочою довжиною (30-50 мм). При визначенні вхідна й вихідна робоча поверхні повинні бути чистими, без плям. Перед тим, як вставити кювету в кюветотримач, необхідно протерти її фільтрувальним папером.
Кювету треба підбирати таку, щоб для стандартного розчину оптична густина не перебільшувала 1, бо пряма залежність адсорбції спостерігається від 0 до 1. Для цього і вимірюють адсорбційність вихідного стандартного розчину в кюветах різної робочої довжини.
Підготовка досліджуваного розчину
Ця операція включає виконання хімічної реакції за методикою, яка є специфічною для кожного визначення. Треба дуже точно дотримуватись вказаного в методиці порядку подачі реактивів, їх концентрації, температури та інших факторів, які впливають на протікання реакції.
Вимірявши оптичну густину досліджуваного розчину і відклавши одержане значення на калібрувальному графіку, визначимо концентрацію досліджуваного розчину.
Експериментальна частина
Завдання 1.Визначення вмісту міді в розчині купруму (II) сульфату
на фотоелектроколориметрі аміачним методом.
Цей метод оснований на реакції взаємодії катіонів Cu2+ з надлишком розчину аміаку:
Cu2+ + 4NH3•H2O = [Cu(NH3)4]2++ 4H2O
Комплексний йон [Cu(NH3)4]2+ має інтенсивний синій колір.
Підготовка серії стандартних розчинів
Для приготування серії стандартних розчинів готують еталонний розчин купрум (ІІ) сульфату. Для цього розрахуємо необхідну кількість хімічно чистого купрум (ІІ) сульфату таким чином, щоб 1 дм3 розчину містив 1 г Cu2+, або в 1 см3 розчину містилось 1 мг Cu2+.
М (CuSO4•5H2O) = 249,68 г/моль;
249,68 г CuSO4•5H2O містить 63,546 г Cu2+
Х г CuSO4•5H2O містить 1 г Cu2+
На аналітичних терезах зважують точно 3,9270 г CuSO4•5H2O. Кількісно переносять у колбу, розчиняють у воді, додають 5,0 см3 концентрованої H2SO4 (ρ= 1,84 г/ см3) і доводять водою до мітки 1 дм3 дистильованою водою.
Для побудови калібрувального графіка готують стандартні розчини. Спочатку готують розчин максимальної концентрації. Для цього в мірну колбу об’ємом 100 см3 відбирають піпеткою 25,00 см3 еталонного розчину, додають 10,00 см3 розведеного (1:3) розчину NH3•H2O, доводять водою до мітки, перемішують і переливають в конічну колбу. За цим розчином підбирають умови роботи. Потім готують у тій же мірній колбі решту розчинів, відбираючи піпеткою відповідно 20,0; 15,0; 10,0; 5,0; 2,50 см3 еталонного розчину і по 10,00 см3 розведеного (1:3) розчину аміаку.
Для кожного розчину вимірюють абсорбційність 3-4 рази, находять середнє значення. Одержані дані вносять у таблицю 2.
Таблиця 2.