- •Заняття №31
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Фотоколориметрія
- •Підготовка серії стандартних розчинів
- •Підбір світлофільтрів
- •Залежність кольору світлофільтра від довжини хвилі
- •Підбір кювети
- •Підготовка досліджуваного розчину
- •Дані для калібрувального графіка
- •Завдання 2. Фотоколориметричне визначення феруму (III) у препараті
- •Побудова калібрувального графіка
- •Залежність оптичної густини від вмісту феруму в розчині
- •Заняття №32
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Експериментальна частина
- •Фотометричного титрування.
- •Встановлення точної концентрації розчину калію перманганату
- •Невідомої концентрації
- •Завдання 2.Аналіз суміші ізомерів нітроаніліну методом спектрофотометричного титрування
- •Методика визначення
- •Заняття №33
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретичні основи рефрактометричного аналізу
- •Експериментальна частина
- •Атомні рефракції й рефракції хімічних зв'язків
- •Хід визначення
- •Визначення показника заломлення і розрахунки
- •Завдання 5. Контроль якості приготовлених розчинів і терміни зберігання концентрованих розчинів лікарських речовин
- •Границі показників і терміни придатності концентрованих розчинів лікарських речовин
- •Заняття №34
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина
- •Експериментальна частина Завдання 1. Визначення Купруму та Цинку при їх сумісній присутності
- •Суть роботи
- •Виконання роботи
- •Завдання 2. Визначення масової частки натрію або калію хлориду
- •Регенерація йонітів
- •Виконання роботи
- •Заняття №35
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина
- •Класифікація потенціометричних методів аналізу
- •Експериментальна частина Завдання 1. Визначення рН природної води
- •Виконання роботи
- •Завдання 2. Визначення вмісту оцтової кислоти в оцеті
- •Завдання 3. Визначення вмісту hCl і ch3cooh у суміші
- •Заняття №36
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина
- •Класифікація кондуктометричних методів аналізу Пряма кондуктометрія
- •Низькочастотне кондуктометричне титрування
- •Високочастотне кондуктометричне титрування
- •Експериментальна частина
- •Виконання роботи
- •Заняття №37
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Літературa
Класифікація кондуктометричних методів аналізу Пряма кондуктометрія
Пряма кондуктометрія полягає у вимірюванні питомої електричної провідності розчинів електролітів у спеціальних кондуктометричних комірках, основними елементом яких є два платинових електрода. В певних межах концентрацій розчинів спостерігається прямо пропорційна залежність між χ і концентрацією електролітів, але при цьому треба враховувати, що аналітичний сигнал, який реєструється, не вибірковий, тому що електрична провідність розчину є адитивною величиною і визначається наявністю всіх йонів у розчині. У прямій кондуктометрії вимірювання проводять з використанням змінного струму частотою 50-10000 Гц, що дозволяє уникнути поляризації електродів при вимірюваннях.
Низькочастотне кондуктометричне титрування
Метод заснований на використанні хімічної реакції, в результаті якої відбувається помітна зміна електричної провідності розчинів. У кондуктометричному титруванні застосовують реакції: нейтралізації, комплексоутворення, оксидації-відновлення, осадження. Електрична провідність розчину змінюється по мірі додавання титранту і фіксується графічно.
Одержану залежність називають кривою кондуктометричного титрування. Точку еквівалентності визначають перетинанням лінійних ділянок кривої.
Високочастотне кондуктометричне титрування
Метод заснований на вимірюванні високочастотної електричної провідності розчину в залежності від концентрації певного електроліту в процесі титрування. Високочастотне титрування – варіант безконтактного кондуктометричного методу аналізу, в якому досліджуваний розчин піддають дії електричного поля високої частоти (від 1 мГц до 100 мГц).
Точку еквівалентності знаходять перетинанням прямолінійних ділянок кривої титрування. Форма кривої високочастотного кондуктометричного титрування залежить від частоти накладеного електричного поля, концентрацій розчину електроліту і титранту, типу електролітичної комірки.
Експериментальна частина
Завдання 1. Визначення методом низькочастотного
кондуктометричного титрування вмісту
сульфатної та ацетатної кислот в суміші
При титруванні суміші сильної та слабкої кислот на кривій кондуктометричного титрування будуть зареєстровані два перегини, перший з яких відповідає титруванню сильної сульфатної кислоти H2SO4, другий – титруванню слабкої ацетатної кислотиCH3COOH(рКа= 4,76).
Це пов’язано з тим, що йде послідовне титрування кислот:
H2SO4 + 2NaOH → Na2SO4 + 2H2O;
CH3COOH + NaOH → CH3COONa + H2O.
Виконання роботи
Досліджувану суміш сульфатної та ацетатної кислот поміщують в мірну колбу місткістю 100 см3 і доводять дистильованою водою до мітки. Аліквотну частину розчину переносять піпеткою в електролітичну комірку і титрують стандартним розчином натрію гідроксиду, додаючи по 0,5-1,0 см3 титранту. Визначення та розрахунки проводять у відповідності з методикою кондуктометричного титрування.
Завдання 2. Визначення методом низькочастотного
кондуктометричного титрування вмісту KCl та KI в суміші
При титруванні хлорид- та йодид-йонів розчином аргентуму нітрату відбувається послідовне осадження:
Ag++I-→AgI↓ ДРAgI= 8,3•10-17
Ag++Cl-→AgCl↓ ДРAgСl= 1,8•10-10
Однак, рухливості хлорид- та йодид-йонів мають близькі значення і на кривій титрування спостерігається тільки одна точка еквівалентності, яка відповідає сумі галогенідів. У присутності концентрованого розчину амонію гідроксиду утворюється розчинний комплекс [Ag(NH3)2]+ та осад аргентуму йодиду. Тоді на кривій титрування фіксується точка еквівалентності, яка відповідає титруванню тільки калію йодиду.