- •Заняття №31
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Фотоколориметрія
- •Підготовка серії стандартних розчинів
- •Підбір світлофільтрів
- •Залежність кольору світлофільтра від довжини хвилі
- •Підбір кювети
- •Підготовка досліджуваного розчину
- •Дані для калібрувального графіка
- •Завдання 2. Фотоколориметричне визначення феруму (III) у препараті
- •Побудова калібрувального графіка
- •Залежність оптичної густини від вмісту феруму в розчині
- •Заняття №32
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Експериментальна частина
- •Фотометричного титрування.
- •Встановлення точної концентрації розчину калію перманганату
- •Невідомої концентрації
- •Завдання 2.Аналіз суміші ізомерів нітроаніліну методом спектрофотометричного титрування
- •Методика визначення
- •Заняття №33
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретичні основи рефрактометричного аналізу
- •Експериментальна частина
- •Атомні рефракції й рефракції хімічних зв'язків
- •Хід визначення
- •Визначення показника заломлення і розрахунки
- •Завдання 5. Контроль якості приготовлених розчинів і терміни зберігання концентрованих розчинів лікарських речовин
- •Границі показників і терміни придатності концентрованих розчинів лікарських речовин
- •Заняття №34
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина
- •Експериментальна частина Завдання 1. Визначення Купруму та Цинку при їх сумісній присутності
- •Суть роботи
- •Виконання роботи
- •Завдання 2. Визначення масової частки натрію або калію хлориду
- •Регенерація йонітів
- •Виконання роботи
- •Заняття №35
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина
- •Класифікація потенціометричних методів аналізу
- •Експериментальна частина Завдання 1. Визначення рН природної води
- •Виконання роботи
- •Завдання 2. Визначення вмісту оцтової кислоти в оцеті
- •Завдання 3. Визначення вмісту hCl і ch3cooh у суміші
- •Заняття №36
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина
- •Класифікація кондуктометричних методів аналізу Пряма кондуктометрія
- •Низькочастотне кондуктометричне титрування
- •Високочастотне кондуктометричне титрування
- •Експериментальна частина
- •Виконання роботи
- •Заняття №37
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Літературa
Самостійна позааудиторна робота
1.Суть методу потенціометрії, його переваги і недоліки. Відповідь обґрунтуйте та запишіть.
2.Класифікація потенціометричних методів аналізу. Відповідь обґрунтуйте та запишіть.
3.Поняття активності йонів і залежність активності йонів металів від концентрації розчинів.
4.На використанні яких параметрів засновані електрохімічні методи аналізу? Відповідь обґрунтуйте та запишіть.
5.Для яких цілей застосовують потенціометричний метод аналізу?
6.Поділ електрохімічних методів аналізу відповідно до рекомендацій ІЮПАК.
7.У якому інтервалі концентрацій досліджуваних речовин можна використовувати потенціометричний метод аналізу?
8.Внаслідок потенціометричного титрування 0,1н розчину ацетатної кислоти розчином натрію гідроксиду в точці нейтралізації кислоти на 99,9 %, зафіксовано Ер2Н+/Н2= -0,459 В. Чому дорівнює концентрація йонів гідрогену в цій точці та визначіть Каацетатної кислоти. Індикаторний електрод - нормальний водневий.
9.При потенціометричному титруванні 0,1н розчину аргентуму нітрату 0,1н розчином натрію хлориду в точці еквівалентності ЕрAg+/Ag0= 0,511 В. Визначіть добуток розчинності аргентуму хлориду. Індикаторний електрод – срібний, порівняння – хлорсрібний.
Контрольні питання
1.Використання потенціометричного методу в кількісному аналізі. Відповідь обґрунтуйте та запишіть.
2.Теоретичні основи потенціометричного методу аналізу.
3.Класифікація електродів, їх використання.
4.Що таке електроди порівняння, допоміжні електроди? Їх призначення і вибір при потенціометричних методах аналізу. Відповідь обґрунтуйте та запишіть.
5.Використання потенціометричного методу в аналізі фармацевтичних препаратів.
6.Методика проведення потенціометричних визначень. Відповідь обґрунтуйте та запишіть.
7.Рівняння Нернста та його аналіз.
8.Що необхідно для приготування калібрувальних кривих в потенціометричному методі?
9.Практичне значення потенціометричного методу аналізу для медицина та фармації.
10.Внаслідок потенціометричного титрування 0,05н розчину солі Мора 0,05н розчином калію дихромату від титровано 99,9 % катіонів заліза. Чому дорівнює Ер в точці початку різкої зміни потенціалу? Індикаторний електрод – платиновий, порівняння – нормальний водневий.
Самостійна аудиторна робота
1.Ознайомитись з потенціометричним методом за допомогою дослідів, описаних в даних методичних вказівках.
2.Кількісне визначення речовин за допомогою потенціометричного методу.
3.Виконати лабораторні роботи, вказані в цих методичних матеріалах.
4.Оформити та захистити протокол.
5.Відповідати на запитання, запропоновані викладачем, з використанням записів на дошці.
6.Розв'язувати розрахункові задач, запропоновані викладачем.
Теоретична частина
Система, в якій є метал, занурений в розчин, називається електродом.
Скачок потенціалу на границі між металом і розчином називається електродним потенціалом. Величина електродного потенціалу залежить від природи металу, температури і активної концентрації йонів певного виду. Ця залежність описуєтьсярівнянням Нернста, яке лежить в основі потенціометричного методу аналізу:
де Е – електродний потенціал в мВ;
Ео– стандартна ЕРС електрохімічного ланцюга;
К – коефіцієнт, що залежить від температури; при 25оС він дорівнює 0,059, при 18оС - 0,058;
Z– заряд досліджуваного йону;
а – активність досліджуваного йону.
Для вимірювання потенціалу досліджуваний електрод з'єднують за допомогою соляного мостика (електролітичного ключа) з іншим електродом, потенціал якого відомий (електрод порівняння) і вимірюють різницю потенціалів, тобто електрорушійну силу (ЕРС) одержаного гальванічного ланцюга. Електрорушійна сила (Е)дорівнює різниці потенціалів електроду порівняння (Епор.)та індикаторного Е(ІЕ):
ЕРС = Е = Епор.– ЕІЕ+ Ед,
де Ед– дифузійний потенціал, що виникає на межі розділу двох рідинних фаз електрохімічного ланцюга.
Активністюйонів називається активна концентрація, яка дорівнює аналітичній концентрації, коли концентрація всіх присутніх в розчині йонів дуже мала – менше 0,1 г/моль. При більш високих концентраціях активність частіше всього менша концентрації. Відношення активності до концентрації називаєтьсякоефіцієнтом активності:
Максимальне значення коефіцієнту активності, що дорівнює 1, спостерігається в дуже розбавлених розчинах, де йони знаходяться на значній віддалі один від одного і тому взаємодія між ними відсутня. Із збільшенням концентрації йонів взаємодія між ними посилюється і коефіцієнт активності зменшується. Прямолінійної залежності між концентрацією і коефіцієнтом активності немає. Така залежність спостерігається між коефіцієнтом активності і йонною силою розчину, яка рівна півсумі добутку концентрацій С кожного йону на квадрат його валентності Z.
Якщо виразити ЕІЕчерез рівняння Нернста і врахувати співвідношення а =f•c, то одержимо вираз, який лежить в основі всіх потенціометричних методів аналізу:
Таким чином, потенціометричні методи дозволяють визначити як активність йонів, так і їх концентрацію.
Для визначення концентрації йонів як допоміжний використовують хлорсрібний електрод. Це дротинка металічного срібла, покрита тонким шаром срібла і занурена в розчин, насичений хлоридами аргентуму і калію. Цей електрод має вигляд скляної трубочки, в яку впаяний платиновий провід, який потім покривають електролітично густим шаром металічного срібла, а на сріблі осаджують малорозчинний аргентуму хлорид.
Як індикаторні електроди застосовують мембранні електроди, які служать для визначення активності і концентрації відповідних йонів: калію, натрію, кальцію, магнію, хлорид-, бромід-, нітрат-йони та ін. Зовнішній вигляд у них подібний: пластмасовий корпус електроду складається з трубки, нижній кінець якої затягнутий йонітовою мембраною і головки, з вмонтованим в неї хлорсрібним напівелементом.
Трубчата частина електроду, що має мембрану, з'єднується з головкою за допомогою різьби. В середині трубки в контакті з мембраною знаходиться розчин, який містить визначуваний цим електродом йон 0,1н концентрації.
У розчин занурена робоча частина хлорсрібного елементу і такий електрод не можна зберігати в горизонтальному стані – він повинен бути занурений в розчин своєї солі, такої ж концентрації, як і всередині електроду.
При визначенні йонів калію електрод порівняння, який містить насичений розчин KCl повинен бути замінений на електрод з літію ацетатом, або з'єднуватись з електродом порівняння за допомогою електролітичного ключа, заповненого агар-агаром, приготовленим на насиченому розчині літію ацетату.
Суть вимірювання концентрації йонів полягає у наявності специфічних, так званих йон-селективних мембран, які адсорбують тільки певні йони, в різниці концентрацій на внутрішній і зовнішній частині мембран. Виникає потенціал, який і вимірюєм за допомогою йономірів.
Знаючи покази, які дають стандартні розчини, можна побудувати калібрувальні криві, і за ними визначити концентрації йонів досліджуваних розчинів в різних природніх водах, стоках, бурових розчинах та в інших об'єктах.