- •Заняття №31
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Фотоколориметрія
- •Підготовка серії стандартних розчинів
- •Підбір світлофільтрів
- •Залежність кольору світлофільтра від довжини хвилі
- •Підбір кювети
- •Підготовка досліджуваного розчину
- •Дані для калібрувального графіка
- •Завдання 2. Фотоколориметричне визначення феруму (III) у препараті
- •Побудова калібрувального графіка
- •Залежність оптичної густини від вмісту феруму в розчині
- •Заняття №32
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Експериментальна частина
- •Фотометричного титрування.
- •Встановлення точної концентрації розчину калію перманганату
- •Невідомої концентрації
- •Завдання 2.Аналіз суміші ізомерів нітроаніліну методом спектрофотометричного титрування
- •Методика визначення
- •Заняття №33
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретичні основи рефрактометричного аналізу
- •Експериментальна частина
- •Атомні рефракції й рефракції хімічних зв'язків
- •Хід визначення
- •Визначення показника заломлення і розрахунки
- •Завдання 5. Контроль якості приготовлених розчинів і терміни зберігання концентрованих розчинів лікарських речовин
- •Границі показників і терміни придатності концентрованих розчинів лікарських речовин
- •Заняття №34
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина
- •Експериментальна частина Завдання 1. Визначення Купруму та Цинку при їх сумісній присутності
- •Суть роботи
- •Виконання роботи
- •Завдання 2. Визначення масової частки натрію або калію хлориду
- •Регенерація йонітів
- •Виконання роботи
- •Заняття №35
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина
- •Класифікація потенціометричних методів аналізу
- •Експериментальна частина Завдання 1. Визначення рН природної води
- •Виконання роботи
- •Завдання 2. Визначення вмісту оцтової кислоти в оцеті
- •Завдання 3. Визначення вмісту hCl і ch3cooh у суміші
- •Заняття №36
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина
- •Класифікація кондуктометричних методів аналізу Пряма кондуктометрія
- •Низькочастотне кондуктометричне титрування
- •Високочастотне кондуктометричне титрування
- •Експериментальна частина
- •Виконання роботи
- •Заняття №37
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Літературa
Контрольні питання
1.Можливості кондуктометричного методу аналізу.
2.Оптимальні умови кондуктометричних визначень. Відповідь обґрунтуйте та запишіть.
3.Наведіть приклади кондуктометричних визначень, напишіть відповідні реакції.
4.Суть високочастотного кондуктометричного титрування, його можливості та переваги над низькочастотним.
5.Метод прямої кондуктометрії, його переваги і недоліки. Відповідь обґрунтуйте та запишіть.
6.Вимоги до речовин, що використовують у кондуктометричному методі аналізу.
7.Види кривих кондуктометричного титрування.Відповідь обґрунтуйте та запишіть.
8.Яка відносна помилка титрування в кондуктометричному методі аналізу?
9.Використання кондуктометричного методу в кількісному аналізі.Відповідь обґрунтуйте та запишіть.
10.Теоретичні основи кондуктометричного методу аналізу.
11.Яка чутливість низькочастотного кондуктометричного титрування? Відповідь обґрунтуйте та запишіть.
12.Суть кондуктометричного титрування; кондуктометричне титрування суміші неорганічних та органічних речовин.
13.Використання кондуктометричного методу в аналізі фармацевтичних препаратів.
14.Методика проведення кондуктометричних визначень.
15.Фактори, що впливають на електричну провідність розчинів.Відповідь обґрунтуйте та запишіть.
16.Практичне значення кондуктометричного методу аналізу для фармації.
17.У процесі аргентометричного потенціометричного титрування суміші йодидів, бромідів та хлоридів 0,1н розчином аргентуму нітрату в точці еквівалентності хлоридів зафіксовано Е = +0,512 В. Напишіть електрохімічні реакції, які проходять на індикаторному електроді. Чому дорівнює повнота осадження йодидів, бромідів та хлоридів в даній точці титрування? Індикаторний електрод – срібний.
18.При потенціометричному титруванні 0,1н розчину хлоридної кислоти 0,1н розчином натрію гідроксиду концентрація [H+] = 5,00•10-5моль/дм3. Чому дорівнює рівноважний потенціал системи?
Самостійна аудиторна робота
1.Ознайомитись з кондуктометричним методом за допомогою дослідів, описаних в даних методичних вказівках.
2.Кількісне визначення речовин за допомогою кондуктометричного методу.
3.Виконати лабораторні роботи, вказані в цих методичних матеріалах.
4.Оформити та захистити протокол.
5.Відповідати на запитання, запропоновані викладачем, з використанням записів на дошці.
6.Розв'язувати розрахункові задач, запропоновані викладачем.
Теоретична частина
В основу кондуктометричного методу аналізу покладена залежність електричної провідності водних, змішаних та неводних розчинів електролітів від їх концентрації.
Електрична провідністьрозчинуLвиникає в результаті дисоціації розчиненої речовини і міграції йонів під дією зовнішнього джерела напруги і є величиною, зворотньою електричному опоруR(Ом):
Одиниця виміру провідності отримала назву сименс (См).
У полі електричного струму йони, що рухаються в розчині, зазнають гальмуючу дію з боку молекул розчинника і оточуючих їх протилежно заряджених йонів, що зумовлює релаксаційний та електрофоретичний ефекти. Результатом такої гальмуючої дії є опір розчину електроліту R, який на ділянціlз площеюSвизначається співвідношенням:
Величина ρ, яка дорівнює опору кубу з довжиною ребра 1 см, називаєтьсяпитомим опором, а величина, зворотня їй, називаєтьсяпитомою електричною провідністю λ:
де χ – електрична провідність 1 см3розчину, що знаходиться між електродами площею 1 см2кожний, відстань між якими 1 см:
де α – ступінь дисоціації електроліту;
С – концентрація електроліту, моль/см3;
F– число Фарадея (96500 кулон);
U+, U-, Z+, Z- - рухливості і заряди катіонів та аніонів відповідно, при напрузі електричного поля 1 В/см.
Питома електрична провідність розчину електроліту χ, як правило, зростає із збільшенням концентрації до відомої межі, а потім знижується, тобто проходить через максимум.
Більш зручною характеристикою розчину електроліту є його еквівалентна електрична провідність λ(См•см2/моль•екв) – провідність шару електроліту товщиною 1 см, що поміщується між електродами такої площі, щоб об’єм електроліту між ними містив 1 моль розчиненої речовини.
Питома і еквівалентна електричні провідності пов’язані між собою наступним рівнянням:
де V– об’єм розчину, в якому знаходиться 1 моль речовини, см3;
С – концентрація розчину електроліту, моль/дм3.