
- •1 ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ПРИВОДИ
- •1.2 Огляд основних типів редукторів
- •Коефіцієнт корисної дії приводу
- •Таблиця 2.1- Значення ККД для механічних передач
- •Ланцюгова
- •Таблиця 2.2- Передаточні числа циліндричних зубчастих передач
- •(ГОСТ 2186-66)
- •Таблиця 2.3- Загальні передаточні числа двоступеневих редукторів
- •(ГОСТ 2186-66)
- •Таблиця 2.4- Передаточні числа конічних зубчастих передач
- •(ГОСТ 12289-76)
- •Таблиця 2.5- Передаточні числа черв’ячних передач (ГОСТ 2144-76)
- •Назва редуктора
- •Таблиця 2.7 - Рекомендовані значення u для різних типів редукторів
- •Тип передачі
- •Схема редуктора
- •Значення uп
- •Двоступеневий
- •циліндричний
- •редуктор
- •Розгорнута схема
- •Двоступеневий
- •співвісний редуктор
- •Двоступеневий
- •співвісний редуктор з
- •внутрішнім
- •зачепленням
- •Швидкохідна ступінь
- •Циліндрично-
- •черв’ячний редуктор
- •Продовження таблиці 2.7
- •Циліндрично-черв’ячний
- •редуктор
- •Черв’ячно-циліндричний
- •редуктор
- •Одноступеневі:
- •Таблиця 3.2 - Рекомендовані поєднання матеріалів шестірні
- •Поверхневе гартування
- •Таблиця 3.5 – Значення показників степеня кривої втоми m
- •Таблиця 3.7 - Границі витривалості зубців при згині
- •Сталі
- •Таблиця 3.16 - Коефіцієнт форми зубців YF
- •Площа
- •Таблиця 7.1 – Визначення сил в зачепленні механічних передач
- •Вид передачі
- •Значення сили, Н
- •Колова
- •Радіальна
- •Осьова
- •Колова
- •Радіальна
- •Осьова
- •Колова
- •Радіальна
- •Осьова
- •Муфта
- •Радіальна
- •Вал – шестірня
- •Вал – колеса
- •Таблиця 8.1 – Розміри проточок для різьби під круглі гайки
- •Умови роботи підшипника
- •Поля допусків
- •Таблиця 8.6 - Пластичні мастильні матеріали
- •Таблиця 8.7 – Манжети гумові армовані
- •Таблиця 9.1 - Значення коефіцієнта режиму навантаження К
- •Машини
- •L, мм не більше
- •Твердість згідно з ГОСТ 263-75, ум., од. ............…………………………...... 50—65
- •Таблиця 9.7 – Розміри і параметри муфти пружної втулково-пальцевої
- •Закінчення таблиці 9.7
- •Таблиця 9.8– Розміри (мм) пальців і втулок муфти пружної втулково-пальцевої
- •Закінчення таблиці 9.15
- •Таблиця 9.18 – Розміри і параметри ланцюгової однорядної муфти
- •Таблиця 10.11 - Зубці і вінець зірочки в поперечному перерізі
- •Параметри
- •Орієнтовні значення, мм
- •Параметри
- •Орієнтовні значення, мм
- •Розміри елементів спряжень литих корпусів, мм
- •Розміри елементів фланців литих корпусів, мм
- •Розміри гнізд підшипників і кришок, що прикручуються, мм
- •Кріплення
- •Кріплення
- •Кріплення
- •Кришки врізні, мм
- •Таблиця 10.14 - Кришка оглядового вікна
- •Таблиця 10.17 Пробки для зливу масла
- •Таблиця 10.33 Значення в’язкості масел, що рекомендуються для змащування черв’ячних передач при 1000С
- •Таблиця 10.38 - Види допусків
- •Найбільш раціонально розпочинати компонування цього редуктора з вхідного і вихідного валів. Після попереднього конструктивного оформлення підшипникових вузлів можна переходити до проміжного вала.
- •Параметри
- •Продовження таблиці 10.44
- •перетворимо нерівності (11.4), (11.5) в рівності і одержимо:
- •де Рвих – потужність на вихідному валі приводу, Вт.
- •Допустимі контактні напруження для шестірні і колеса
- •Еквівалентне число зубців шестерні і колеса
- •Допустимі контактні напруження для шестірні і колеса
- •2 ПРОЕКТУВАННЯ ПРИВОДУ
- •2.1. Вибір електродвигуна і кінематичний розрахунок приводу
- •Кутова швидкість вала електродвигуна
- •Допустимі контактні напруження для шестірні і колеса
- •2.4. Попередній розрахунок валів редуктора
- •Розрахункове значення кроку ланцюга
- •Розрахункова міжосьова відстань
- •Товщина фланців корпуса і кришки редуктора
- •Вихідний вал редуктора
- •4 ПРОЕКТУВАННЯ ПЕРЕДАЧІ
- •5.1 Вибір електродвигуна і кінематичний розрахунок приводу
- •Кутова швидкість вала електродвигуна
- •Література
- •Потуж-
- •Синхронна частота обертання, хв-1
- •Типо-
- •розмір
- •Типо-
- •розмір
- •Типо-
- •розмір
- •Типо-
- •розмір
- •Таблиця B.1 - Ланцюги типу ПРА
- •Таблиця B.2 - Ланцюги типу ПР
- •Таблиця B.3 - Ланцюги типу 2ПР
- •Таблиця B.4 - Ланцюги типу 3ПР
- •Таблиця B.5 – Ланцюги типу 4ПР
- •Таблиця B.6 – Ланцюги типу ПВ і 2ПВ
- •Таблиця В.7 – Ланцюги типу ПРИ
- •Розміри, мм
- •Розрахункові параметри
- •Особливо легка серія діаметрів 1, серія ширин 7
- •Особливо легка серія діаметрів 1, серія ширин 7
- •Легка серія діаметрів 2, серія ширин 0
- •Підшипник 315 ГОСТ 8338-75
- •Таблиця Г.2 - Кулькові підшипники радіальні дворядні сферичні
- •Легка серія
- •Легка широка серія
- •Середня серія
- •Середня широка серія
- •Підшипник 1204 ГОСТ 5720 -75
- •Кульки
- •Особливо легка серія
- •Легка серія
- •Важка серія
- •Приклад умовного позначення підшипника за ГОСТ 831 -75 з умовним позначенням 46205:
- •Підшипник 46205 ГОСТ 831-75
- •Таблиця Г.4-Роликові підшипники радіальні з короткими циліндричними роликами
- •Розміри, мм
- •Надлегка серія
- •Особливо легка серія
- •Легка широка серія
- •Середня серія
- •Середня широка серія
- •Важка серія
- •Підшипник 32315 ГОСТ 8328-75
- •Еквівалентне осьове навантаження
- •Легка серія діаметрів 2
- •Середня серія діаметрів 3
- •Важка серія діаметрів 4
- •Підшипник 8210 ГОСТ' 6874-75
- •Розміри, мм
- •Надлегка серія діаметрів 9
- •Особливо легка серія діаметрів 1
- •Легка серія діаметрів 2
- •Середня серія діаметрів 3
- •Середня широка серія діаметрів 6
- •Розміри, мм
- •Ролики
- •Розрахункові параметри
- •Підшипник 27312 ГОСТ 7260-81
- •Таблиця Д.15 – Шайби кінцеві (ГОСТ 14734-69)
- •Таблиця Д.16 – Шпильки з кінцем, що вгвинчується, довжиною
- •1d (ГОСТ 22032-76), 1,25d (ГОСТ 22034-76), 2d (ГОСТ 22038-76)
- •Таблиця Д.18 – Штифти конічні (ГОСТ 3129-70)
- •Таблиця Д.20-Збіги, проточки та фаски для метричної різьби ГОСТ 10549-80
- •Таблиця Д.23 – Кришки торцеві з отвором під манжетне ущільнення
- •(ГОСТ 18512-73)
- •Таблиця Д.26 – Кришки (торцеві та врізні) під регулювальні гвинти
- •Таблиця Д.27 – Стальні ущільнюючі шайби

Розділ 8 |
Опори валів |
Ущільнення підшипників. Для захисту підшипників кочення від забруднення та запобігання витікання з опор мастила застосовують ущільнювальні пристрої.
За принципом дії ущільнювальні пристрої поділяють на такі: контактні (манжетні та сальникові), що використовуються при низьких
та середніх швидкостях; ущільнювальна дія забезпечується завдяки щільному контакту деталей пристрою;
лабіринті та щілинні, які застосовують у необмеженому діапазоні швидкостей; захист здійснюється завдяки підвищеному опору витікання мастила через вузькі щілини;
відцентрові, які можуть бути використаними при середніх та високих швидкостях; принципи дії — відкидання відцентровими силами мастила та забруднюючих речовин, що потрапляють в підшипникові опори;
комбіновані, які поєднують декілька розглянутих вище принципів дії.
Таблиця 8.7 – Манжети гумові армовані
|
|
|
|
|
Тип I |
Тип II |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
B |
з пиловиком |
|
|
|||
|
|
|
|
B |
B |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
D |
D |
D |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Діаметр |
D |
B |
Діаметр |
D |
B |
|
Діаметр |
D |
B |
||
вала |
вала |
|
|
вала |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
14 |
30 |
|
30 |
52 |
|
|
55 |
80 |
|
||
15 |
7 |
32 |
|
|
58 |
80 |
|
||||
|
|
|
|
||||||||
16 |
|
35 |
55 |
|
|
60 |
85 |
|
|||
|
|
|
|
|
|||||||
18 |
35 |
|
38 |
|
|
65 |
90 |
|
|||
|
|
|
|
|
|||||||
20 |
40 |
|
40 |
60 |
10 |
|
70 |
95 |
12 |
||
22 |
40 |
|
42 |
62 |
|
75 |
100 |
||||
|
|
|
|
||||||||
24 |
10 |
45 |
65 |
|
|
80 |
105 |
|
|||
|
|
|
|
||||||||
25 |
42 |
48 |
70 |
|
|
85 |
110 |
|
|||
|
|
|
|
||||||||
26 |
45 |
|
50 |
|
|
90 |
120 |
|
|||
|
|
|
|
|
|||||||
28 |
47 |
|
52 |
75 |
|
|
95 |
125 |
|
Приклад умовного позначення манжети для вала діаметром d=50 мм типу I:
Манжета 50×70×10 -1ГОСТ 8752-79
117

Розділ 8 |
Опори валів |
Манжетні ущільнення (табл.8.7) поділяють на два основні типи: тип I - застосовують при швидкості ковзання υ ≤20 м/с; тип II - використовують
при υ≤15 м/с.
Поверхня вала під ущільненням повинна бути загартованою до твердо-
сті НRС 40...45, мати шорсткість Ra≤0,4 мкм і поле допуску h11. Ресурс манжет - до 5000 год. Вони надійно працюють як з пластичними так і з рідкими мастилами при перепадах температур від -45 ° до +150 °С.
|
|
|
в) |
|
а) |
|
|
Рисунок 8.16 – Манжетні |
|
|
б) |
г) |
|
|
|
|
ущільнення підшипників |
||
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
150 |
b=а+(1…2)мм |
|
|
|
|
b |
с |
|
d |
а |
а |
Рисунок 8.17 – Сальникове ущільнення |
|
|
r |
|
|
|
c |
|
2r |
|
2r |
d |
d |
|
d
≤r
c
Рисунок 8.18 – Щілинне ущільнення
118

Розділ 8 |
Опори валів |
Встановлення манжетних ущільнень в підшипникових опорах показано на рис.8.16. Встановлення відкритої манжети (рис.8.16, а) рекомендується тільки при однакових тисках середовища зовнішнього і внутрішнього у підшипниковому вузлі. При підвищеному тиску в опорі треба використовувати закриті манжети (рис.8.16, б), тоді вони не можуть бути витиснутими із кришки підшипника. Якщо підшипникова опора працює в дуже запорошеному середовищі, то ставлять подвійні манжети (рис.8.16, в) або двокромкові манжети з пиловиком (рис.8.16, г).
d c
f
c
f
d c
f |
|
600 |
|
|
c |
|
Сталеве кільце |
|
|
|
|
|
|
b |
|
|
|
t |
а=6…9 мм |
|
|
а |
|
|
|
|
t=2…3 мм |
|
|
|
|
Рисунок 8.19 – Лабіринтне радіальне |
Рисунок 8.20 – Ущільнення |
та осьове ущільнення |
мастило-затримуючими кільцями |
Сальникові ущільнення (рис.8.17) виконують у вигляді просочених у гарячому мастилі повстяних або фетрових кілець, що розміщені з натягом у спеціальних кільцевих жолобах. Використовують сальникові ущільнення для рідких і пластичних матил при швидкостях до 5 м/с на полірованих поверхнях валів.
Таблиця 8.8 - Розміри ущільнень, мм, (рис.8.17, 8.18 і 8.19)
Діаметр вала, d |
|
а |
|
r |
|
с |
е |
|
f |
До 45 |
4 |
...8 |
1,0... |
1,5 |
0,2 |
... 0,5 |
0,5 |
|
|
від 50 до 75 |
б... |
10 |
1,25... |
1,5 |
0,3 |
...0,5 |
0,5 ... |
0,7 |
5с |
від 80 до 105 |
8... |
12 |
1,25 |
...2,0 |
0,4... |
0,5 |
0,5... |
1,0 |
|
від 110 до 140 |
10... |
15 |
1,5 ... |
2,5 |
0,5 |
0,5... |
1,5 |
|
|
150 і більше |
12.-.20 |
2,0 ... |
2,5 |
0,5 |
0,5... |
1,5 |
|
Щілинні ущільнення виконують переважно у вигляді кільцевих щілин із проточками (рис.8.18). Щілини заповнюють пластичним мастилом. Захис-
119
Розділ 8 |
Опори валів |
на властивість щілинних ущільнень незначна, тому їх використовують для підшипникових опор, що працюють у чистому і сухому середовищі.
Лабіринті ущільнення (рис.8.19) є найдосконалішими для роботи при високих швидкостях обертання. В цих ущільненнях треба забезпечити чергування відповідних ділянок із малими та збільшеними зазорами. Малі зазори 0,3...0,5 мм при роботі ущільнень в умовах низьких та середніх швидкостей обертання заповнюють пластичним мастилом. Основні розміри ущільнень зведені в табл.8.8.
Якщо для змащування підшипників кочення застосовують пластичні мастила, а в корпусі механізму міститься рідке мастило (редуктори, коробки передач), то для ізоляції підшипників і уникнення вимивання пластичного мастила рідким, часто з внутрішньої сторони підшипникові вузли захищають мастилозатримуючими кільцями, спеціальними рухомими або нерухомими сталевими шайбами (рис.8.20).
8.8 Підбір підшипників кочення за статичною та динамічною вантажністю
Розрізняють два режими роботи підшипників: динамічний, - коли одне кільце підшипника обертається відносно другого, і статичний, - коли його кільця не рухаються одне відносно одного. Відповідно до цього у першому випадку підбір та розрахунок передбачає попередження виникнення втомного руйнування тіл кочення і бігових доріжок кілець, а в другому випадку - запобігання виникненню залишкових деформацій тіл кочення і кілець понад допустиму норму.
Для підбору підшипників із числа стандартних потрібні такі дані: модуль та напрям навантаження на опору вала; режим навантаження; частота обертання або кутова швидкість вала; задана довговічність підшипника.
Підбір підшипників за статичною вантажністю. Підбір таких під-
шипників здійснюється за умовою:
Po < Co ; |
(8.1) |
де Po - статичне еквівалентне навантаження; Сo - базова статична вантажність (наводиться у каталогах).
Статичне еквівалентне радіальне навантаження для радіальних і раді- ально-упорних підшипників визначається за формулою:
Po = X 0 Rr +Y0 Ra , |
(8.2) |
де Rr , Ra - радіальне та осьове навантаження на підшипник, Н; Х0 ,Y0 – кое-
фіцієнти радіального та осьового статичного навантаження, які визначаються за табл.8.9.
120

Розділ 8 |
Опори валів |
Якщо виявиться, що Po < Rr , то треба брати Po = Rr .
Для упорно-радіальних підшипників визначають статичне еквівалентне осьове навантаження
Po = 2,3Rr tgα + Ra , |
(8.3) |
де α - номінальний кут контакту підшипника. |
|
Якщо виявиться, що Po < Ra , то треба брати Po = Ra . |
|
А для упорних підшипників |
|
Po = Ra . |
(8.4) |
Якщо умова (8.1) не виконуються, то слід орієнтуватись на підшипники більш важких серій, або вибрати підшипник більшого діаметра чи взяти два підшипники одного типорозміру.
Таблиця 8.9 – Значення коефіцієнтів Х0 і У0
|
Для однорядних |
Для дворядних |
||
Тип підшипника |
підшипника |
підшипників |
||
|
Х0 |
У0 |
Х0 |
У0 |
Радіальні кулькові |
0,6 |
0,5 |
0,6 |
0,5 |
Радіально-упорні кулькові |
0,5 |
0,47 |
1,0 |
0,94 |
при α=120 |
||||
150 |
0,5 |
0,46 |
1,0 |
0,92 |
200 |
0,5 |
0,42 |
1,0 |
0,84 |
250 |
0,5 |
0,38 |
1,0 |
0,76 |
300 |
0,5 |
0,33 |
1,0 |
0,66 |
350 |
0,5 |
0,29 |
1,0 |
0,58 |
400 |
0,5 |
0,26 |
1,0 |
0,52 |
Самоустановні кулькові (α≠ 00) |
0,5 |
0,22ctgα |
1,0 |
0,44ctgα |
α=120 |
0,5 |
0,47 |
1,0 |
0,94 |
Радіально-упорні роликові α≠ 00 |
0,5 |
0,22ctgα |
1,0 |
0,44ctgα |
Значення У0 для проміжних кутів контакту отримують лінійною інтерполяцією
Підбір підшипників за динамічною вантажністю. Динамічно наван-
таженим вважають підшипник, у якого одне кільце обертається відносно іншого. Динамічно навантажені підшипники підбирають за фактичною їх довговічністю за умови відсутності втомного руйнування.
Довговічність підшипника – це число обертів здійснених одним кільцем відносно іншого до появи перших ознак втоми матеріалу одного із кілець або тіл кочення.
Надійність підшипника визначається відсотками із групи ідентичних підшипників, які працюючи в однакових умовах мають досягти або перевершити розрахункову довговічність.
121
Розділ 8 |
Опори валів |
Базова розрахункова довговічність – це довговічність, що відповідає
90% надійності конкретного підшипника або групи підшипників кочення, які працюють в однакових умовах і виготовлені з одного матеріалу.
Базова динамічна розрахункова вантажність – це постійне радіальне навантаження (або осьове для упорних і упорно-радіальних ), яке підшипник може теоретично сприймати при базовій розрахунковій довговічності, що відповідає одному мільйону обертів.
Базова динамічна розрахункова вантажність для двох і більше однакових кулькових радіально-упорних однорядних підшипників, встановлених на одному валу і розміщеними широкими або вузькими торцями один до одного або тандемом, так що вони працюють як один вузол, рівна числу підшипників у степені 0,7 помножену на базову динамічну розрахункову вантажність одного однорядного підшипника (С=Сk0,7, тут k – число підшипників).
Поверхні тіл кочення і доріжок кочення кілець підшипника піддаються дії змінних контактних напружень. На основі теоретичних і експериментальних досліджень встановлена залежність між навантаженням на підшипник та його довговічністю:
C m |
|
|||
L = |
|
|
, |
(8.5) |
|
||||
|
P |
|
|
де L – довговічність підшипника до появи втоми, млн. обертів; С – базова
динамічна розрахункова вантажність; Р – динамічне еквівалентне навантаження на підшипник; m – показник степеня, який для кулькових підшипників - m=3, а для роликових – m=10/3.
Якщо відома кутова швидкість ω рухомого кільця підшипника, то за визначеним L довговічність в годинах можна обчислити за співвідношеням
. |
Lh = |
106 π |
L |
. |
(8.6) |
|
1800ω |
||||||
|
|
|
|
|||
Або |
Lh = |
106 L |
. |
|
(8.7) |
|
60n |
|
У загальному машинобудуванні беруть Lh=(3000… 50000) год. Стандартами передбачено довговічність підшипників Lh>10000 годин для зубчастих редукторів, Lh>5000 годин для черв’ячних редукторів.
Отже підбір підшипників кочення за динамічною вантажністю зво-
диться до визначення їхньої довговічності.
Розрахунок еквівалентного навантаження. Роботоздатність підшип-
ника кочення залежить від багатьох факторів, в тому числі від характеру прикладання навантаження і закону його зміни.
122

Розділ 8 |
Опори валів |
Таблиця 8.10 - Коефіцієнти X,Y радіальних і осьових навантажень
|
|
|
|
|
|
|
|
для однорядних |
|
|
|
для дворядних |
|
|||||||||||
Типи підшипників |
|
|
|
e |
|
|
Ra |
|
≤ e |
|
Ra |
|
> e |
|
Ra |
|
≤ e |
|
Ra |
|
> e |
|||
|
Ra |
|
|
|
(Rr |
) |
|
(Rr ) |
|
(Rr |
) |
|
(Rr ) |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
X |
|
Y |
X |
|
Y |
X |
|
Y |
X |
Y |
|||||||||
|
|
|
C |
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
0,19 |
|
|
|
|
|
|
|
|
2,30 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2,30 |
||
|
|
0,014 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
0,028 |
0,22 |
|
|
|
|
|
|
|
|
1,99 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1,99 |
||
|
|
0,056 |
0,26 |
|
|
|
|
|
|
|
|
1,71 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1,71 |
||
Радіальні кулькові |
0,084 |
0,28 |
|
|
|
|
|
|
|
|
1,55 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1,55 |
|||
0,110 |
0,30 |
1,0 |
|
0 |
0,56 |
|
1,45 |
1,0 |
|
|
0 |
0,56 |
|
|
1,45 |
|||||||||
підшипники |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
0,170 |
0,34 |
|
|
|
|
|
|
|
|
1,31 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1,31 |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
0,280 |
0,38 |
|
|
|
|
|
|
|
|
1,15 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1,15 |
||
|
|
0,420 |
0,42 |
|
|
|
|
|
|
|
|
1,04 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1,04 |
||
|
|
0,560 |
0,44 |
|
|
|
|
|
|
|
|
1,00 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1,00 |
||
|
|
0,014 |
0,30 |
|
|
|
|
|
|
|
|
1,81 |
|
|
|
|
2,08 |
|
|
|
|
2,94 |
||
|
|
0,029 |
0,34 |
|
|
|
|
|
|
|
|
1,62 |
|
|
|
|
1,84 |
|
|
|
|
2,63 |
||
Радіально-упорні |
0,059 |
0,37 |
|
|
|
|
|
|
|
|
1,46 |
|
|
|
|
1,60 |
|
|
|
|
2,37 |
|||
0,086 |
0,41 |
|
|
|
|
|
|
|
|
1,34 |
|
|
|
|
1,52 |
|
|
|
|
2,18 |
||||
кулькові |
0,110 |
0,42 |
|
1,0 |
|
0 |
0,45 |
|
1,22 |
1,0 |
|
|
1,39 |
0,74 |
|
|
1,98 |
|||||||
α=120 |
0,170 |
0,48 |
|
|
|
|
|
|
|
|
1,13 |
|
|
|
|
1,30 |
|
|
|
|
1,84 |
|||
|
|
0,290 |
0,52 |
|
|
|
|
|
|
|
|
1,04 |
|
|
|
|
1,20 |
|
|
|
|
1,69 |
||
|
|
0,430 |
0,54 |
|
|
|
|
|
|
|
|
1,01 |
|
|
|
|
1,16 |
|
|
|
|
1,64 |
||
|
|
0,570 |
0,54 |
|
|
|
|
|
|
|
|
1,00 |
|
|
|
|
1,16 |
|
|
|
|
1,62 |
||
Тип 46000, α=260 |
|
– |
0,68 |
1 |
|
0 |
0,41 |
|
0,87 |
1 |
|
|
0,92 |
0,67 |
|
|
1,44 |
|||||||
Тип 66000, α=360 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
– |
0,80 |
1 |
|
0 |
0,37 |
|
0,66 |
1 |
|
|
0,78 |
0,63 |
|
|
1,24 |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Радіально-упорні |
|
|
|
1,5tgα |
|
|
|
|
|
|
|
|
0,4ctgα |
|
|
|
|
0,45tgα |
|
|
|
|
0,67tgα |
|
роликові |
|
– |
1 |
|
0 |
0,4 |
|
1 |
|
|
0,67 |
|
|
|||||||||||
α ≠ 0 |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Радіальні з |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
циліндричними |
|
– |
– |
1 |
|
0 |
1 |
|
0 |
- |
|
|
- |
- |
|
|
- |
|||||||
роликами |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Кулькові |
|
|
|
1,5tgα |
|
|
|
|
|
|
|
|
0,4tgα |
|
|
|
|
0,42tgα |
|
|
|
|
0,65tgα |
|
самоустановні |
|
– |
1,0 |
|
0 |
0,40 |
|
1,0 |
|
|
0,56 |
|
|
|||||||||||
підшипники |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Значення Х,Y, е для проміжних значень відносних осьових навантажень і кутів контакту визначаються лінійним інтерполюванням.
Динамічне еквівалентне навантаження для радіальних та радіальноупорних кулькових і роликових підшипників, а також для упорнорадіальних підшипників з кутом α≠ 900 при постійному осьовому і радіальному навантаженні визначається за формулою
123

Розділ 8 |
Опори валів |
P = XRr +YRa , |
(8.8) |
де Х,Y – коефіцієнти радіального і осьового навантаження; Rr, Ra – відповідно радіальне і осьове зовнішнє навантаження на підшипник.
Значення коефіцієнтів Х ,У радіального і осьового навантаження наведені у таблиці 8.10.
Динамічне еквівалентне навантаження для радіальних роликових підшипників з кутом α=00 при чисто радіальному навантаженні розраховують за формулою:
P = Rr , |
(8.9) |
а для упорних з кутом α=900 |
|
P = Ra . |
(8.10) |
Значення коефіцієнтів Х ,Y вибирають на основі порівняння відношень Ra Rr і параметра осьового навантаження е (табл.8.10) Це пов’язано з тим,
що через наявність раді-
ального зазору в підшип- |
|
|
|||
нику |
при |
відсутності |
|
|
|
осьового |
навантаження |
|
|
||
має місце підвищена нері- |
|
|
|||
вномірність навантаження |
|
Fa |
|||
тіл кочення. Зі збільшен- |
|
||||
ням |
осьового |
наванта- |
|
|
|
ження при постійному ра- |
|
|
|||
діальному |
відбувається |
|
в) |
||
зменшення зазору і нава- |
|
||||
нтаження на тіла кочення |
|
|
|||
розподіляються більш рі- |
а) |
б) |
|||
вномірно. |
Для |
деякого |
|
|
|
значення |
Ra |
Rr = e це |
|
Рисунок 8.21 |
|
компенсує |
у однорядних |
|
|
підшипників збільшення загального навантаження з ростом осьової сили Ra. Тому значення Х,У різні при Ra Rr < e і Ra
Rr > e .
Параметр осьового навантаження е для кулькових радіальних і раді- ально-упорних підшипників вибирають залежно від відношення Ra C0
(табл.8.10).
Осьові навантаження Ra на радіальні кулькові підшипники беруть рівними зовнішнім осьовим силам Fa, що діють на вал (рис.8.21,а).
Для радіально-упорних кулькових підшипників типу 36000 параметр е залежить від відношення Ra C0 , де осьове навантаження Ra поки що неві-
124

Розділ 8 Опори валів
доме, то для визначення Ra параметр е попередньо можна обчислити за та- |
||||
кою емпіричною формулою |
C0 )−1,114 |
|
|
|
lg e = |
lg(Rr |
. |
(8.11) |
|
|
4,729 |
|||
|
|
|
|
Розрахунок осьового навантаження Ra для радіально-упорних підшипників має деякі особливості, які пов’язані з появою осьової складової S від дії на підшипник радіальної сили Rr (рис.8.21,в). На рис.8.22 зображена конструктивна, а на рис.8.23 розрахункова схема для підшипників вала конічної шестірні. Вал навантажений силами в зачепленні Ft, Fa, Fr.
Радіальна складова Fr лежить у горизонтальній площині і на схемі проектується в точку. Радіальні навантаження
на підшипник RrA , RrB |
|
|
|
|
|
||||
визначені |
|
звичним |
|
|
|
|
|
||
шляхом із умови рів- |
|
|
|
|
|
||||
новаги вала за рівнян- |
α |
|
|
|
|
||||
нями моментів. Відмі- |
|
|
|
|
|
||||
тимо, що RrA і RrB |
|
|
|
|
|
||||
прикладені |
у |
точках |
|
|
|
|
|
||
перетину |
контактних |
|
Ft |
|
|
|
|||
нормалей з віссю вала. |
|
|
|
|
|||||
двох |
Для |
визначення |
|
|
|
|
|
||
осьових |
наван- |
|
|
Рисунок 8.22 |
|
||||
тажень RaA і RaB ма- |
Fa |
SA |
SB |
Fa SA |
SB |
||||
ємо |
тільки |
одне |
рів- |
||||||
няння (рис.8.23, а) |
|
|
|
|
|
||||
∑ X = 0 |
або |
|
Fa |
RrA R |
RaB RrB |
RaA RrA |
RrB |
||
Fa − RaA + RaB |
= 0 .(8.12) |
aA |
B |
Fa |
B RaB |
||||
|
A |
A |
|||||||
|
У зальному |
ви- |
|
а) |
|
|
б) |
||
падку RrA ≠ RrB , |
тому |
|
|
|
|||||
|
|
Рисунок 8.23 |
|
||||||
для розв’язку потрібні |
|
|
|
|
|
додаткові умови. Розглянемо їх. Нахил контактних ліній у радіальноупорних підшипниках приводить до того, що радіальне навантаження
Rr сприяє появі внутрішніх осьових сил S, які намагаються змістити в осьовому напрямку кільця підшипника. Цьому заважають упорні буртики вала і корпусу з відповідними реакціями RaA і RaB . Очевидно, що RaA ≥ S A і
RaB ≥ SB у противному разі кільця підшипника розійдуться. Окрім того, в
125
Розділ 8 |
Опори валів |
одному із підшипників має бути Rai = Si . Так як невідомо, у якому підшипнику виконується ця рівність, рівняння (8.12) розв’язуємо методом проб.
Наприклад, приRaA = S A маємо |
|
RaB = S A − Fa , |
(8.13) |
і якщо при цьому RaB ≥ SB , то осьові сили визначені вірно. Якщо RaB < SB , то приймають RaB = SB і визначають за рівнянням (8.12)
RaA = Fa + SB .
Тепер обов’язково виконується умова RaA ≥ S A , так як при RaA = S A
було RaB < SB .
При відсутності радіального зазору для кулькових підшипників
Si = eRri , |
(8.14) |
для підшипників з конічними роликами
Si = 0,83eRri . |
(8.15) |
При визначені осьових навантажень дворядних (здвоєних) радіальноупорних підшипників осьові складові S не враховуються.
У радіально-упорних підшипниках радіальні реакції вважаються прикладеними до вала у точках перетину нормалей (рис.8.22), проведених до середини контактуючих площадок. Відстань а між цією точкою і торцем підшипника для однорядних радіально-упорних підшипників
|
|
d + D |
|
|
|||
a = 0,5 B + |
|
|
tgα ; |
||||
2 |
|||||||
|
|
|
|||||
для однорядних роликових конічних підшипників |
|||||||
a = |
T |
+ |
(d + D)e |
. |
|||
|
|
||||||
2 |
|
6 |
|
|
|||
Величини В, Т, d, D, α вибирають із таблиць додатку Г. |
|||||||
Для опор валів циліндричних зубчастих |
передач перевагу слід надава- |
ти радіальним кульковим підшипникам як найдешевшим та простим в експлуатації. Їх успішно застосовують для опор, де осьове навантаження становить менше 25% від радіального (Ra/Rr<0,25). Якщо відношення (Ra/Rr>0,25), то рекомендують брати радіально-упорні кулькові або роликові. Конічні та черв’ячні колеса повинні бути точно і жорстко зафіксовані в осьовому напрямку. Кулькові радіальні підшипники мають малу жорсткість. Тому для опор валів черв’ячних і конічних силових передач використовують роликові конічні підшипники, які здатні сприймати значні осьові навантаження.
126
Розділ 9 |
Муфти |
9МУФТИ
9.1Призначення і класифікація муфт
Уприводах загального призначення з'єднання валів доцільно здійснювати стандартними муфтами, що мають різноманітний асортимент і досить високий технічний рівень. Вибір типу муфти визначається її функціональним призначенням і особливостями конструкції. Деякі загальні рекомендації тут полягають у наступному: 1) на швидкохідних валах, де діють невеликі крутні моменти але при пуску виникають значні динамічні і навіть ударні навантаження, встановлюють пружні компенсуючі муфти; 2) на тихохідних валах, що передають значні крутні моменти встановлюють жорсткі компенсуючі муфти, які мають високу навантажувальну здатність; 3) при наявності короткочасних перевантажень, дія яких може привести до руйнування деталей привода або технологічного устаткування, застосовуються запобіжні муфти; 4) для валів, осі яких мають значний перекіс, через неточність монтажу, або ж за умовами роботи механізму, (наприклад, карданний вал), використовуються шарнірні муфти; 5) якщо один з валів, які з'єднуються - ведучий є реверсивним, а інший - ведений повинен обертатися тільки в одному напрямку, застосовують обгінні муфти.
Усі муфти приводів поділяються за принципом роботи на три основні типи: механічні, електричні і гідравлічні. Дальше будемо розглядати тільки найпоширеніші механічні муфти. Механічні муфти діляться на чотири гру-
пи: некеровані, керовані, самокеровані і комбіновані. А кожна група ділиться на підгрупи. Нище розглянемо конструктивні особливості деяких найпоширеніших муфт із кожної підгрупи.
9.2Конструктивні особливості муфт і їх розрахунок
Стандартні муфти виготовляються у десяти кліматичних виконаннях і п'яти категорій розміщення, ГОСТ 15150-69. В умовних позначеннях муфт прийняті наступні позначення макрокліматичних районів : У - з помірним кліматом; УХЛ - з помірним і холодним кліматом; ТВ - з вологим тропічним кліматом і т.д. Категорії розміщення, що визначають умови, у яких будуть експлуатуватися муфти, позначаються цифрами: 1 - експлуатація на відкритому повітрі; 2 - експлуатація під навісом або у приміщеннях, де коливання температури і вологості повітря несуттєво відрізняються від коливань цих параметрів на відкритому повітрі (металеві приміщення без теплоізоляції, кузова, причепи...); 3 - експлуатація в закритих приміщеннях із природною вентиляцією без штучно регульованих кліматичних умов, де коливання температури і вологості повітря, а також вплив піску і пилу істотно менше, ніж на відкритому повітрі (металеві приміщення з теплоізоляцією, кам'яні і бетонні приміщення...) і т.д.
127