
- •1 ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ПРИВОДИ
- •1.2 Огляд основних типів редукторів
- •Коефіцієнт корисної дії приводу
- •Таблиця 2.1- Значення ККД для механічних передач
- •Ланцюгова
- •Таблиця 2.2- Передаточні числа циліндричних зубчастих передач
- •(ГОСТ 2186-66)
- •Таблиця 2.3- Загальні передаточні числа двоступеневих редукторів
- •(ГОСТ 2186-66)
- •Таблиця 2.4- Передаточні числа конічних зубчастих передач
- •(ГОСТ 12289-76)
- •Таблиця 2.5- Передаточні числа черв’ячних передач (ГОСТ 2144-76)
- •Назва редуктора
- •Таблиця 2.7 - Рекомендовані значення u для різних типів редукторів
- •Тип передачі
- •Схема редуктора
- •Значення uп
- •Двоступеневий
- •циліндричний
- •редуктор
- •Розгорнута схема
- •Двоступеневий
- •співвісний редуктор
- •Двоступеневий
- •співвісний редуктор з
- •внутрішнім
- •зачепленням
- •Швидкохідна ступінь
- •Циліндрично-
- •черв’ячний редуктор
- •Продовження таблиці 2.7
- •Циліндрично-черв’ячний
- •редуктор
- •Черв’ячно-циліндричний
- •редуктор
- •Одноступеневі:
- •Таблиця 3.2 - Рекомендовані поєднання матеріалів шестірні
- •Поверхневе гартування
- •Таблиця 3.5 – Значення показників степеня кривої втоми m
- •Таблиця 3.7 - Границі витривалості зубців при згині
- •Сталі
- •Таблиця 3.16 - Коефіцієнт форми зубців YF
- •Площа
- •Таблиця 7.1 – Визначення сил в зачепленні механічних передач
- •Вид передачі
- •Значення сили, Н
- •Колова
- •Радіальна
- •Осьова
- •Колова
- •Радіальна
- •Осьова
- •Колова
- •Радіальна
- •Осьова
- •Муфта
- •Радіальна
- •Вал – шестірня
- •Вал – колеса
- •Таблиця 8.1 – Розміри проточок для різьби під круглі гайки
- •Умови роботи підшипника
- •Поля допусків
- •Таблиця 8.6 - Пластичні мастильні матеріали
- •Таблиця 8.7 – Манжети гумові армовані
- •Таблиця 9.1 - Значення коефіцієнта режиму навантаження К
- •Машини
- •L, мм не більше
- •Твердість згідно з ГОСТ 263-75, ум., од. ............…………………………...... 50—65
- •Таблиця 9.7 – Розміри і параметри муфти пружної втулково-пальцевої
- •Закінчення таблиці 9.7
- •Таблиця 9.8– Розміри (мм) пальців і втулок муфти пружної втулково-пальцевої
- •Закінчення таблиці 9.15
- •Таблиця 9.18 – Розміри і параметри ланцюгової однорядної муфти
- •Таблиця 10.11 - Зубці і вінець зірочки в поперечному перерізі
- •Параметри
- •Орієнтовні значення, мм
- •Параметри
- •Орієнтовні значення, мм
- •Розміри елементів спряжень литих корпусів, мм
- •Розміри елементів фланців литих корпусів, мм
- •Розміри гнізд підшипників і кришок, що прикручуються, мм
- •Кріплення
- •Кріплення
- •Кріплення
- •Кришки врізні, мм
- •Таблиця 10.14 - Кришка оглядового вікна
- •Таблиця 10.17 Пробки для зливу масла
- •Таблиця 10.33 Значення в’язкості масел, що рекомендуються для змащування черв’ячних передач при 1000С
- •Таблиця 10.38 - Види допусків
- •Найбільш раціонально розпочинати компонування цього редуктора з вхідного і вихідного валів. Після попереднього конструктивного оформлення підшипникових вузлів можна переходити до проміжного вала.
- •Параметри
- •Продовження таблиці 10.44
- •перетворимо нерівності (11.4), (11.5) в рівності і одержимо:
- •де Рвих – потужність на вихідному валі приводу, Вт.
- •Допустимі контактні напруження для шестірні і колеса
- •Еквівалентне число зубців шестерні і колеса
- •Допустимі контактні напруження для шестірні і колеса
- •2 ПРОЕКТУВАННЯ ПРИВОДУ
- •2.1. Вибір електродвигуна і кінематичний розрахунок приводу
- •Кутова швидкість вала електродвигуна
- •Допустимі контактні напруження для шестірні і колеса
- •2.4. Попередній розрахунок валів редуктора
- •Розрахункове значення кроку ланцюга
- •Розрахункова міжосьова відстань
- •Товщина фланців корпуса і кришки редуктора
- •Вихідний вал редуктора
- •4 ПРОЕКТУВАННЯ ПЕРЕДАЧІ
- •5.1 Вибір електродвигуна і кінематичний розрахунок приводу
- •Кутова швидкість вала електродвигуна
- •Література
- •Потуж-
- •Синхронна частота обертання, хв-1
- •Типо-
- •розмір
- •Типо-
- •розмір
- •Типо-
- •розмір
- •Типо-
- •розмір
- •Таблиця B.1 - Ланцюги типу ПРА
- •Таблиця B.2 - Ланцюги типу ПР
- •Таблиця B.3 - Ланцюги типу 2ПР
- •Таблиця B.4 - Ланцюги типу 3ПР
- •Таблиця B.5 – Ланцюги типу 4ПР
- •Таблиця B.6 – Ланцюги типу ПВ і 2ПВ
- •Таблиця В.7 – Ланцюги типу ПРИ
- •Розміри, мм
- •Розрахункові параметри
- •Особливо легка серія діаметрів 1, серія ширин 7
- •Особливо легка серія діаметрів 1, серія ширин 7
- •Легка серія діаметрів 2, серія ширин 0
- •Підшипник 315 ГОСТ 8338-75
- •Таблиця Г.2 - Кулькові підшипники радіальні дворядні сферичні
- •Легка серія
- •Легка широка серія
- •Середня серія
- •Середня широка серія
- •Підшипник 1204 ГОСТ 5720 -75
- •Кульки
- •Особливо легка серія
- •Легка серія
- •Важка серія
- •Приклад умовного позначення підшипника за ГОСТ 831 -75 з умовним позначенням 46205:
- •Підшипник 46205 ГОСТ 831-75
- •Таблиця Г.4-Роликові підшипники радіальні з короткими циліндричними роликами
- •Розміри, мм
- •Надлегка серія
- •Особливо легка серія
- •Легка широка серія
- •Середня серія
- •Середня широка серія
- •Важка серія
- •Підшипник 32315 ГОСТ 8328-75
- •Еквівалентне осьове навантаження
- •Легка серія діаметрів 2
- •Середня серія діаметрів 3
- •Важка серія діаметрів 4
- •Підшипник 8210 ГОСТ' 6874-75
- •Розміри, мм
- •Надлегка серія діаметрів 9
- •Особливо легка серія діаметрів 1
- •Легка серія діаметрів 2
- •Середня серія діаметрів 3
- •Середня широка серія діаметрів 6
- •Розміри, мм
- •Ролики
- •Розрахункові параметри
- •Підшипник 27312 ГОСТ 7260-81
- •Таблиця Д.15 – Шайби кінцеві (ГОСТ 14734-69)
- •Таблиця Д.16 – Шпильки з кінцем, що вгвинчується, довжиною
- •1d (ГОСТ 22032-76), 1,25d (ГОСТ 22034-76), 2d (ГОСТ 22038-76)
- •Таблиця Д.18 – Штифти конічні (ГОСТ 3129-70)
- •Таблиця Д.20-Збіги, проточки та фаски для метричної різьби ГОСТ 10549-80
- •Таблиця Д.23 – Кришки торцеві з отвором під манжетне ущільнення
- •(ГОСТ 18512-73)
- •Таблиця Д.26 – Кришки (торцеві та врізні) під регулювальні гвинти
- •Таблиця Д.27 – Стальні ущільнюючі шайби

Розділ 8 |
Опори валів |
на валу повинна закінчуватись відповідною проточкою, розміри якої мають відповідати рекомендаціям, поданим у табл.3.1. Проточки необхідні для виходу інструмента під час нарізання різьби.
Таблиця 8.1 – Розміри проточок для різьби під круглі гайки
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Крок |
f1min |
f2min |
df |
R |
|
f2 |
|
|
різьби |
||||
|
f1 |
|
|
1,0 |
2,1 |
3,5 |
d-1,6 |
0,5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1,5 |
3,2 |
5,2 |
d-2,3 |
0,75 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
d |
d |
|
2,0 |
4,5 |
7,0 |
d-3,0 |
1,0 |
|
f |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2,5 |
5,6 |
8,7 |
d-3,6 |
1,25 |
|
|
R |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3,0 |
6,7 |
10,5 |
d-4,4 |
1,5 |
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Розміри спеціальних круглих шліцьових гайок для фіксації підшипників на валу наведені у табл.Д.7, а стопорних шайб - у табл.Д.13. Замкове стопоріння гайки здійснюється за рахунок того, що внутрішній язичок шайби розташовується у рівці різьбової ділянки вала, а один із зовнішніх язичків відгинається у шліц гайки.
а) б) в) г)
Рисунок 8.13 – Кріплення підшипників на валах
а) |
б) |
в) |
г) |
д) |
|
Рисунок 8.14 – Кріплення |
підшипників у корпусі опори |
110
Розділ 8 |
Опори валів |
Часто на валах підшипники закріпляють за допомогою пружинних упорних кілець (рис.8.13, б; рис.8.14,а,г). Розміри кілець і кільцевих рівців на валах під кільця подані у табл.Д.9.
Осьова фіксація кілець підшипників в опорах може здійснюватись за допомогою внутрішніх пружинних упорних кілець, що розташовуються в кільцевих рівцях розточки під підшипник (рис.8.14, д; 8.9,6,в). Розміри таких кілець і кільцевих рівців для них подані у табл.Д.10.
8.6 Посадки підшипників кочення
Спряження підшипників кочення з валами і корпусом може здійснюватись за допомогою посадок із зазором, перехідних посадок і посадок з натягом. Призначення тієї чи іншої посадки залежить від типу, розміру і класу точності підшипника, від величини, напряму і характеру навантаження підшипника, від режиму роботи опори та інших умов експлуатації.
Утворення тієї чи іншої посадки залежить від взаємного розташування полів допусків кілець підшипників та полів допусків вала та отвору корпусу опори. На рис.8.15 зображено прийняті для кілець підшипників кочення розташування полів допусків і можливі розташування полів допусків для валів і отворів корпусів. Вибір, того чи іншого поля допуску вала чи отвору корпусу завжди буде характеризувати ту чи іншу посадку у спряженні.
Спряження зовнішнього кільця підшипника з отвором корпусу переважно виконується по перехідних посадках, які забезпечують малі натяги або невеликі зазори і дозволяють кільцю під час роботи дещо прокручуватись відносно свого посадочного місця. Це забезпечує більш рівномірне зношування бігових доріжок, оскільки під ділянку дії сили будуть потрапляти все нові ділянки кільця. Посадку підшипника вибирають так, щоби спряжене з обертовою деталлю кільце мало натяг (нерухоме з'єднання), а інше спряжене з нерухомою деталлю - невеликий зазор (проковзування).
Для призначення полів допусків валів і отворів корпусів під підшипники кочення розрізняють такі види навантаження кілець-місцеве, циркуляцій-
не і коливальне.
У випадку місцевого навантаження радіальне навантаження постійно сприймається лише обмеженим місцем доріжки кочення і передається відповідній ділянці посадочної поверхні вала чи корпусу. Такий вид навантаження має місце при постійному напрямі вектора радіальної сили, прикладеного до нерухомого кільця, або при обертанні вектора радіальної сили разом з кільцем підшипника в одному напрямі з однаковою кутовою швидкістю.
Циркуляційне навантаження кілець відбувається тоді, коли радіальна сила послідовно сприймається всіма точками кола доріжки кочення і пере-
111

Розділ 8 |
Опори валів |
дається також послідовно на все коло посадочної поверхні вала чи отвору корпусу. Таке навантаження спостерігається, коли кільце обертається відносно постійного вектора радіальної сили або коли вектор радіальної сили змінюється за напрямом відносно нерухомого кільця.
Коливальне навантаження здійснюється тоді, коли на підшипник одночасно діє вектор постійної складової радіальної сили і обертовий вектор радіальної сили, причому сумарний вектор цих сил не виконує повного оберту, а коливається на певній ділянці нерухомого кільця.
Отвір корпусу
Вал
Рисунок 8.15 - Розташування полів допусків валів і отворів корпусів відносно полів допусків кілець підшипників
112
Розділ 8 |
Опори валів |
Таблиця 8.2 - Види навантаження кілець підшипників залежно від умов роботи
Умови роботи підшипника |
Навантаження кілець |
|||
|
|
|
|
|
Радіальна сила, що |
Обертається |
|
|
|
сприймається |
внутрішнього |
зовнішнього |
||
кільце |
||||
підшипником |
|
|
||
|
|
|
||
|
|
|
|
|
Постійна за напрямом |
внутрішнє |
циркуляційне |
місцеве |
|
зовнішнє |
місцеве |
циркуляційне |
||
|
||||
Постійна за напрямом і |
внутрішнє |
циркуляційне |
коливальне |
|
обертальна (менша за |
|
|
|
|
зовнішнє |
коливальне |
циркуляційне |
||
величиною) |
||||
|
|
|
|
|
Постійна за напрямом і |
внутрішнє |
місцеве |
циркуляційне |
|
обертальна (більша за |
|
|
|
|
зовнішнє |
циркуляційне |
місцеве |
||
величиною) |
||||
|
|
|
|
|
Постійна за напрямом |
внутрішнє і зовнішнє |
циркуляційне |
циркуляційне |
|
Обертається з внутрішнім |
(в одному або проти- |
місцеве |
циркуляційне |
|
кільцем |
лежних напрямах з |
|||
|
|
|||
|
різними кутовими |
|
|
|
Обертається з зовнішнім |
|
|
||
швидкостями) |
циркуляційне |
місцеве |
||
кільцем |
|
|||
|
|
|
||
|
|
|
|
Таблиця 8.3 - Поля допусків для валів та отворів під радіальні кулькові і роликові підшипники класів точності 0 і 6
Навантаження кілець |
|
Поля допусків |
|
підшипника |
|
|
|
валів |
|
отворів корпусів |
|
|
|
|
|
Місцеве |
jS6, h6, g6, f6 |
|
JS6, JS7, H7 |
Циркуляційне |
k6, m6, n6, jS6 |
|
N7, М7, К7 |
|
|
|
|
Коливальне |
k6, m6, jS6 |
|
К7, JS7, Н6 |
|
|
|
|
Види навантаження кілець підшипника кочення залежно від умов роботи підшипникової опори наведено у табл.8.2.
Рекомендації щодо призначення полів допусків для валів і отворів під підшипники кочення подано у табл.8.3 і 8.4. Шорсткість посадочних поверхонь під підшипники кочення приймають для діаметрів до 80 мм Rа=1,25...1,6 мкм, а для діаметрів понад 80 мм - Rа=2,5...3,2 мкм. Приклади
113