Оцінювання навчальної діяльності

При вивченні курсу застосовуються кілька видів контролю знань:

поточний контроль на практичних заняттях через усні відповіді та письмові самостійні роботи у вигляді балів – 1, 2, 3;

 поточний контроль за виконанням практичних завдань (виконання вправ) у вигляді балів – від 0, 25 б. до 1б.;

підсумковий модульний (тематичний) контроль через виконання контрольних робіт, який має 5-бальну шкалу вимірів знань;

контроль за виконанням самостійної роботи у вигляді балів – від 1 до 10 (для 1 змістового модуля) та від 1 до 8 (для 2 змістового модуля);

заліковий контроль, який здійснюється у формі написання залікової роботи на 40 балів.

У кінці кожного модуля викладач виставляє отриману студентом суму балів. На підсумковому занятті переводить сукупну кількість балів в оцінку за шкалою оцінювання.

Шкала оцінювання: національна та ects

Сума балів за всі види навчальної діяльності	Оцінка ECTS	Оцінка за національною шкалою
		для екзамену, курсового проекту (роботи), практики	для заліку
90 – 100	А	відмінно	зараховано
82-89	В	добре
74-81	С
64-73	D	задовільно
60-63	Е
35-59	FX	незадовільно з можливістю повторного складання	не зараховано з можливістю повторного складання
0-34	F	незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

Студент, який був відсутній на занятті з поважної причини, що підтверджується документально, має право пред'явити зошит з виконаним завданням і отримати бали за готовність до пропущеного заняття.

Якщо студент пропустив багато занять через хворобу і має медичну довідку, що підтверджує цей факт, він має право отримати бали за готовність за умови виконання всіх завдань, що виносились на практичні заняття і самостійну роботу.

Оцінювання теоретичних знань – усні відповіді та відповіді четвертого рівня складності в тестах

При оцінюванні відповіді студента до уваги беруться такі критерії:

1) повнота та правильність відповіді;

2) ступінь усвідомленості, розуміння вивченого;

3) мовленнєве оформлення відповіді;

4) уміння бачити порушення мовних норм в усному та писемному мовленні;

5) уміння творити тексти різних стилів, жанрів і типів мовлення.

3б. – ставиться, коли студент повністю засвоїв теоретичний матеріал, логічно й послідовно викладає його, пов'язуючи з вивченим раніше, бачить міжпредметні зв'язки, наводить приклади й коментує їх, порівнює з фактами інших мов. Помічає порушення мовних норм в усному й писемному мовленні, уміє пояснити причини їх виникнення та виправити відповідно до норм літературної мови. Обов'язковим є знайомство з додатковою літературою, опрацювання її і використання на рівні цитування при висвітленні питання. Студент робить самостійні висновки, висловлює гіпотези, дискутує.

2б. – студент одержує за зв'язне самостійне відтворення матеріалу, але при неповних відповідях у несуттєвих позиціях припускається помилок (наприклад, уміє виправляти мовленнєві помилки відповідно до норм літературної мови та не завжди може пояснити причини їх виникнення).Відсутні посилання на додаткову літературу, хоч знає авторів найвідоміших робіт.

1б. – свідчить про засвоєння матеріалу на рівні невпевненого переказування з порушенням логіки викладу й точності у вживанні термінів.Студент не вміє обґрунтовувати свої думки й відчуває труднощі під час добору прикладів, алездатен відтворити теоретичне питання на рівні короткої зв'язної відповіді, намагається коментувати порушення мовних норм.