Макросистема художньо-белетристичного стилю

Прозовий

Поетичний

Драматичний

Великі

Середні

Малі

Ода, гімн,

послання,

елегія,

балада поема,

лірика

Власне драма,

трагедія,

комедія

Роман,

епопея

Повість

Байка,

оповідання,

новела,

гумореска

№

Орфоепічні норми української мови

Приклади

1

Усі голосні звуки в наголошених складах вимовляються виразно й чітко

[мáл'ви], [кóбза], [в’íрш’і], [макèт], [кв’ітнúк]

2

Звуки [a],[о],[y],[і] вимовляються чітко в ненаголошених складах. Тільки [о] перед складом з наголошеним [y] вимовляється наближено до [y]–[о^у]

[тумáн], [багáто], [молокó], [ко^ужýх], [зо^узýл'а]

3

Звуки [и] та [е] в ненаголошених складах наближаються один до одного

[вéре^исен׳], [ви^есотá], [при^етúше^иний]

4

Дзвінкі приголосні в кінці слова і в позиції перед глухими вимовляються дзвінко

[хл׳іб], [д׳ід], [кáзка]

Лише[г] та [з] перед глухими приголосними втрачають свою дзвінкість (відбувається регресивна асиміляція за дзвінкістю–глухістю)

Звук [г] перед [к ] і [т] вимовляється як парний йому [х].

[к’íхт'і ], [лéхкий]

Префікс з-, як і прийменники, перед глухим приголосним змінюється нас-.

з хати [ схáти], зцідити [сц'ідúти]

Префікси роз-і без-перед глухими мають паралельну

вимову: [рос] і [роз], [без] і [бес]

[рóспач] і [рóзпач], [бе^испéка] і [бе^изпéка]

5

Глухі приголосні перед дзвінкими в середині слів уподібнюються до дзвінких

просьба [прóз'ба]

вокзал [вогзáл]

6

Шиплячі приголосні вимовляються твердо. Лише тоді, коли [ж], [ч], [ш] стоять перед [ і ] або коли подовжуються , вони вимовляються напівпом’якшено

[чарíўний], [курчá]

[в’íрш’і ], [ч’íтко],

[п’ідн'íж':а]

7

Губні та [р] у кінці слова і складу вимовляються твердо

[гóлуб], [л'убóуйу], [к’íр]

8

Приголосний [в] на початку слова перед приголосним і в кінці складу чи слова, посилюючи свою звучність, видозмінюється: наближається у вимові до голосного [y], тобто вимовляється як [y] нескладовий, але ніколи не уподібнюється до глухого приголосного [ф]

[д'іўчи^ена], [ўчóра],

[п'ішóў]

9

Звуки [дж], [дз] вимовляються злито.

[дзéркало], [ходжý]

10

Усі приголосні перед [е] вимовляються твердо

[тéма], [сéме^иро]

11

Приголосні [д], [т], [з], [с], [ц], [н], [л] перед м’якими або пом’якшеними вимовляються як парні їм м’які приголосні звуки (відбувається асиміляція за твердістю–м’якістю)

[украйíн'с'кий], [п’іс'н'а], [с'в’áто]

12

Два однакових приголосних звуки на межі префікса і кореня або кореня і суфікса, а також у позиції між голосними в іменниках середнього роду 2 відміни, що закінчуються на [а], і в О. в. однини іменників 3 відміни вимовляється як подовжений приголосний звук

[в’ід':áчи^ети],

[дéн:ий], [жи^ет':á ],

[стáл':у]

13

Зубні приголосні [с], [з], [ц] перед шиплячими [ж], [ч], [ш] унаслідок регресивної асиміляції змінюються на шиплячі, а шиплячі перед зубними змінюються на зубні

принісши [при^ен'íш:и],

книжці [кнúз'ц'і]

14

У дієслівних формах буквосполученню

-тьсявідповідає у вимові звукосполучення [ц':а]

сміються [с'м’ійýц':а]

вмивається [ўмивáйец':а]

15

Приголосний [т] перед [ц'] змінюється на [ц':а], а перед [ч] на [ч:]

Вітчизна [в’іч:úзна]

квітці [кв’íц':і]

16

Перед суфіксами –ськ-,-ств-спрощується у вимові приголосний [т] після [н]

студентський [студéн׳с'кий],

агентство [агéнство]

№

Нормативна

вимова

Ненормативна

вимова

Типові порушення орфоепічних норм

1

[прогрáма]

[одéса]

[корóва]

[тоб’í]

[прагрáма]

[адéса]

[курóва]

[туб’í]

Вимова звука [а] чи [y]

замість [о]

2

[бúнт]

[кипйатóк]

[б’íнт]

[к’іпйатóк]

Вимова звука [і] замість [и]

3

[чотúри]

[чомý]

[ч'отúри]

[ч'омý]

М’яка вимова шиплячих приголосних

4

[гарáж]

[кнúжка]

[гарáш]

[кнúшка]

Оглушення дзвінких приголосних звуків у кінці та в середині слів

5

[нагорóджений]

[ходжý]

[нагорóджений]

[хожý]

Роздільна вимова звуків [дж], [дз] або вимова інших звуків на місці українських злитих [дж]; [дз]

6

[проблéма]

[лéкц'ійа]

[пробл'éма]

[л'éкц'ійа]

Пом’якшення приголосних звуків перед [е]

7

[ґáнок]

[погáний]

[гáнок]

[поґáний]

Вимова гортанного [г] замість проривного задньоязикового [ґ] і навпаки

8

[хот'íти]

[д'íти]

[хот^ц'íти]

[д^дз'íти]

Вимова звуків [д] і [т] з наближенням до свистячих [дз] і [ц]

9

[буквáр]

[л'íкар]

[буквáр']

[л'íкар']

М’яка вимова звука [р] у кінці слова і складу

10

[купáйец':а]

[г’ігáнс'кий]

[купáйет'с'а]

[г’ігáнтс'кий]

Неправильна, так звана орфографічна, вимова деяких сполучень звуків

№

Помилки в утворенні форм слів

Приклади

1

Неправильне утворення відмінкових форм іменника

Сварки Кайдашів пов’язані з грушою.

2

Утворення форм невідмінюваних слів за аналогією з відмінюваними

Ми часто ходили до кіна.

3

Неправильний вибір однієї з відмінюваних форм

Будинок споруджено з каменя.

4

Неправильне утворення ступенів порівняння прикметників і прислівників

Треба вчитися більш старанніше.

5

Відмінювання двох частин складного числівника

Літературну діяльність поет почав у шестидесятих роках.

6

Невідмінювання деяких числівників

Двісті гривень зарплати мало.

7

Вживання ненормативних форм дієслів

Багато випускників хотять продовжити навчання.

8

Ненормативне утворення дієприкметників

Приїхавші відвідали музей.

9

Неправильне утворення дієприслівників

Читати лежа шкідливо.

№

Помилки у вживанні форм ступенів

порівняння прикметників

Приклади

1

Поєднання вищого ступеня прикметника з родовим відмінком іменника

Яблуня вища груші.

2

Вживання вищого ступеня прикметника із відносно-питальним займенником ЧИМ

Я спокійніший, чим ти.

3

Контамінація простої і складеної форм ступенювання

Ця відповідь була визнана більш кращою.

4

Неправильне узгодження простої форми вищого ступеня

Мій брат вище, ніж ти.

5

Утворення ступенів порівняння від відносних та присвійних прикметників

Вітер сьогодні більш північніший.

6

Утворення ступенів порівняння від якісних прикметників, які не можуть творити ступені порівняння

Ці квіти малиновіші.

7

Неправильне вживання часток при творенні складеної форми

Вітчим був для неї самою близькою людиною

№

Помилки в побудові словосполучень

Приклади

1. Порушення норм дієслівного керування:

a)

неправильний вибір відмінка керованого

слова

дякувати гостей

б)

відсутність керованого слова

Я захоплювався творчістю Шевченка, заучував!

в)

відсутність необхідного прийменника

Автор втілив героєві найкращі риси.

г)

вживання зайвого прийменника

оцінити за відповідь

ґ)

Неправильний вибір прийменника

вертатися на допомогу

2. Порушення зв’язку слів в іменних словосполученнях:

a)

неправильний вибір відмінкової форми

оволодіння цього матеріалу

б)

зайві прийменники

в противагу на це

в)

відсутність необхідного прийменника

відповідальність зберегти мир

г)

необґрунтований вибір прийменника

думка над тим

№

Помилки в побудові простого речення

Приклади

1

Неправильний порядок слів

Захоплений ворог зненацька не чинив опору.

2

Зайві члени речення

У хлопця щеміло його серце.

3

Нечіткі смислові зв’язки

Письменник закликає народ до боротьби проти своїх поневолювачів.

4

Змішування ознак особового і безособового речення

У ці роки було написано кілька оповідань і одна повість.

5

Граматична неоднотипність однорідних членів речення

Хлопчик любив малювати і різьбу по дереву.

6

Порушення граматичного зв’язку з одним із однорідних членів

Я поцікавився і прочитав цю книжку.

7

Дієприслівниковий зворот не пов’язаний з присудком однією дійовою особою

Притиснувши руку до дерева, кров зупинилась.

8

Порушення цілості дієприкметникового звороту

Вражений хлопчик її словами, поспішив додому.

9

Відсутність необхідного порівняльного звороту

Осінь цього року тепліша.

10

Сплутування простих речень зі вставними словами і складнопідрядних речень

Як бачимо, що ми працювали добре.

11

Вживання двох тотожних за значенням підметів

Мої діти, вони ходять до школи.

№

Помилки в побудові складних речень

Приклади

1

Штучне ускладнення речення

Спортсмен довго не тренувався, і він не зміг взяти участь у змаганнях.

2

Нанизування простих речень

Ми довго йшли, і всі були втомлені, і хтось запропонував відпочити.

3

Сплутування ознак складнопідрядного і складносурядного речень

Де раніше росли чагарники, а тепер на їх місці колосяться жита.

4

Дублювання змісту сполучного слова

Ми їхали в село, де я працював там влітку.

5

Невідповідність займенника співвідносному з ним іменникові в іншій частині речення

Шевченко показує прагнення народу, які мріють про краще майбутнє.

6

Відрив означального підрядного речення від пояснюваного ним слова

Біля дороги стояла дівчина, яка не мала ні кінця ні краю.

7

Неправильна відмінкова форма сполучного слова

Найкращою книжкою, які я прочитала, є „Фараони”.

8

Неправильна побудова неповного речення, яке входить до складного

На стіні висить картина, а посеред кімнати – стіл.

9

Повтор присудка у другій частині складносурядного речення

Перша частина повісті була написана у 1986 році, а друга частина повісті була написана у 1989 році.

10

Сплутування ознак прямої і непрямої мови

Кайдашиха бігла по селу і кричала, що мене вбили.

№

Лексичні недоліки й помилки

Приклади

1

Бідність і одноманітність ужитих слів, причиною чого є незнання синонімів або невміння користуватися ними.

Марко все життя присвятив народові. І за це народ любив його.

2

Вживання слова у невластивому йому значені

Від імені колективу вручаю вам вітальну адресу.

3

Порушення лексичної сполучуваності

Хлопець виконав справжній подвиг.

4

Вживання в одному реченні спільнокореневих слів (тавтологія)

Кімнату освітило яскраве світло.

5

Дублювання змісту у двох словах

Шевченко намалював кілька своїх автопортретів.

6

Вживання слова невластивого описуваній епосі

Солдати князя Ігоря билися відважно.

7

Вживання слів іншої, найчастіше російської мови

Ми вийшли на слідуючій остановці.

8

Невдале вживання слів з переносним значенням

Учитель передав школярам свій золотий досвід.

9

Невміле використання емоційно забарвлених

слів

Екскурсанти оглядали звалища старовинного замку.

10

Вживання мовних штампів

Цей образ проходить червоною ниткою через весь роман.

11

Вживання зайвих, беззмістовних слів (слів – паразитів)

Це, ну, таке місце, де зимують перелітні птахи.

12

Вживання жаргонізмів, вульгаризмів.

Ти стій на атасі, а я залізу на грушу.

13

Вживання розмовно – просторічних слів

Ох і набридла мені ця беліберда.