МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА

Затверджено кафедрою

«___»____________200__р.

Завідувач кафедри

Юрах В.М.

Кафедра правознавства

1. Робоча програма

з курсу: «ТЕОРІЯ КОНСТИТУЦІЇ»

для студентів факультету історії та права

денної форми навчання

Робоча програма

складена на основі галузевого стандарту вищої освіти

за спеціальністю: «політологія»

та навчальної програми

Робочу програму розробила:

доцент кафедри правознавства

Рябовол Л. Т.

Кіровоград – 2010

СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«ТЕОРІЯ КОНСТИТУЦІОНАЛІЗМУ»

ОПИС ПРЕДМЕТА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Курс: підготовка бакалаврів	Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчального курсу
Кількість кредитів, відповідних ЕСТS: ___ (нац. кредитів: 1) Модулів за видами роботи: 3 Змістовних модулів: 2 Загальна кількість годин: 54 Тижневих годин: 1,5	Шифр та назва напряму: __________________ Шифр та назва спеціальності: _________________ Спеціалізації: __________________ Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр	Обов'язковий Рік підготовки: перший Семестр: перший Лекції (теоретична підготовка): 20 год. Семінари: 16год. Самостійна робота: 27 год. Вид контролю: залік

Мета і завдання вивчення курсу

На сучасному етапі становлення України як суверенної, демократичної, правової та соціальної держави важливого значення набуває аналіз сутності й змісту українського конституціоналізму, особливостей процесу його формування, перспектив подальшого розвитку. Конституціоналізм, як політико-правова категорія та доктринальне вчення, з’являється після виникнення політико-правових ідей конституційного характеру, перших конституцій та утвердження конституційної держави. Він є нерозривним і прямо похідним від конституції держави та пануючих у ній конституційних ідей.

Як явище світової політичної та правової культури, конституціоналізм остаточно сформувався під час переходу від традиційного до індустріального суспільства. Сьогодні він обіймає теорію конституції взагалі, історію і практику конституційного розвитку тієї або іншої країни, групи країн. Його часто тлумачать як особливу систему знань про фундаментальні політико-правові процеси демократії, їх сутність, форми вираження, методи і міри реалізації.

У конституціоналізмі часто бачили щось на взірець універсального принципу, який охоплює низку таких критеріїв, як: розподіл влади, права людини, конституційний контроль, принцип верховенства права.

У широкому (політологічному) розумінні це явище розглядають у трьох аспектах: як ідейно-політичну доктрину, ідейно-політичний рух, державно-правову практику.

У вужчому (юридичному) розумінні до нього підходять: по-перше, як до державного правління, обмеженого конституцією; по-друге, як до вчення про конституцію – Основний Закон держави, закон, який визначає взаємовідносини держави і суспільства; по-третє, як до політичної системи, в основі якої лежать конституційні методи правління. Змістовну основу, суть конституціоналізму, сьогодні виражають через формулу: “конституційно-правова норма + практика її реалізації”.

Проблематика загальної теорії конституції, конституційної держави та конституціоналізму, становлення конституціоналізму в Україні викликала жвавий інтерес у нашій державі ще на початку 90 років минулого століття. Особливе звучання вона отримала після прийняття Конституції України 1996р.

Значний внесок у висвітленні тих чи інших аспектів окресленої пролематики зробили сучасні українські вчені-правознавці: Баймуратов М.О., Георгіц А.З., Заєць А.П., Кампо В.М., Копиленко О.Л., Козюбра М.І., Копейчиков В.В., Корнієко М.І., Кривенко Л.Т., Медведчук В.В., Мироненко О.М., Погорілко В.Ф., Рабінович П.М., Речицький В.В., Сіренко В.Ф., Скакун О.Ф., Скрипнюк О.В., Орзіх М.П., Тихонова Є.А., Тодика Ю.М., Фрицький О.Ф., Чушенко В.І., Шаповал В.М., Юзьков Л.П., Яворський В.Д. та інші.

Вивчаючи питання конституціоналізму в України, слід виходити з того, що наша держава стала незалежною, суверенною, демократичною. Прийняті Верховною Радою України Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990р. та Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991р. визначають найважливіші принципи державного суверенітету України, основи побудови незалежної, демократичної, правової держави.

Велике значення у правовій регламентації найважливіших суспільних відносин мало прийняття 28 червня 1996р. Верховною Радою України Конституції України, яка є важливим політико-правовим документом, фундаментом правової системи і системи законодавства держави, відбиває кардинальні зміни, що відбулися в політичній, соціальній, правовій сферах життєдіяльності нашого суспільства.

Нова Конституція створила основу для якісно нової системи права України, всіх її галузей і, насамперед, такої провідної галузі, як конституційне (державне) право України. Прийняті на основі Конституції та на розвиток її положень нові законодавчі акти сприяли становленню більшості основних інститутів конституційного права, насамперед, інститутів державного і суспільного ладу, прав та свобод людини і громадянина, форм безпосередньої демократії, організації державної влади й місцевого самоврядування тощо.

Оволодіння знаннями з курсу „Теорія конституціоналізму” передбачає, насамперед, всебічне пізнання й осмислення чинної Конституції України, яка є не лише актом найвищої юридичної сили, а й найвищою національною, політичною й духовною цінністю, втіленням і засобом реалізації національної ідеї.

МЕТА КУРСУ: здобуття студентами глибоких та ґрунтовних знань чинного конституційного законодавства України, вміння використовувати їх при аналізі політико-правових та соціально-економічних явищ, а також у професійній діяльності; підвищення загальної та правової культури студентів.