Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
варіанти.docx
Скачиваний:
62
Добавлен:
14.02.2016
Размер:
126.11 Кб
Скачать

Типи та види сільськогосподарських кооперативів.

ЗУ «Про сільськогосподарську кооперацію» у ст. 3 в залежності від цілей, завдань та характеру діяльності поділяє с/г кооперативи на виробничі та обслуговуючі.

До основних ознак виробничого сільськогосподарського кооперативу належать такі:

  1. засновниками і членами виробничого сільськогосподарського кооперативу можуть бути тільки фізичні особи;

  2. обов'язковою є трудова участь членів у діяльності виробничого кооперативу;

  3. змістом його діяльності є спільне виробництво продукції сільського, а також рибного й лісового господарства;

  4. це — одна із організаційних форм підприємництва, метою якого є отримання доходу.

Обслуговуючим сільськогосподарським кооперативам властиві такі ознаки:

  1. їх членами можуть бути як фізичні, так і юридичні особи;

  2. основним змістом їх діяльності є обслуговування потреб сільськогосподарського виробництва, переважно — членів кооперативу;

  3. обов'язковою є участь членів у господарській діяльності кооперативу;

  4. вони не ставлять за мету отримання прибутку.

Залежно від виду діяльності кооперативи поділяються на: переробні, заготівельно-збутові, постачальницькі, сервісні та ін.

До переробних належать кооперативи, які займаються переробкою сільськогосподарської сировини (виробництво хлібобулочних, макаронних виробів, овочевих, плодово-ягідних, м'ясних, молочних, рибних продуктів, виробів і напівфабрикатів із льону, коноплі, лісо- й пиломатеріалів та ін.).

Заготівельно-збутові кооперативи здійснюють заготівлю, зберігання, передпродажну обробку, продаж продукції, надають маркетингові послуги тощо.

Постачальницькі кооперативи створюються з метою закупівлі та постачання засобів виробництва, матеріально-технічних ресурсів, потрібних для виготовлення сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки; підготовки сировини і матеріалів та постачання їх сільськогосподарським товаровиробникам.

Сервісні кооперативи здійснюють технологічні, транспортні, меліоративні, ремонтні, будівельні, еколого-відновні роботи, ветеринарне обслуговування тварин і племінну роботу; займаються телефонізацією, газифікацією, електрифікацією в сільській місцевості; надають медичні, побутові, санаторно-курортні, науково-консультаційні послуги, послуги з ведення бухгалтерського обліку, аудиту та ін.

Запропонований в Законі перелік обслуговуючих сільськогосподарських кооперативів не є вичерпним.

Пр. Регулюв. Внутрішнього трудового розпорядку

Регулювання поведінки цих працівників здійснюється через установлення певних правил і норм, які регламентують внутрішньогосподарські відносини, тому їх прийнято називати Правилами внутрішнього розпорядку. Вони складаються як необхідна умова спільної праці. Саме Правила внутрішнього трудового розпорядку визначають належну поведінку працівників сільськогосподарських підприємств. Приписи цих Правил, визначаючи вихідне становище працівників сільського господарства, їхній правовий статус, є нормативною основою для виникнення різноманітних правовідносин. Вони закріплюють права та обов'язки працівників і адміністрації державного сільськогосподарського підприємства (або органів уп-равління і службових осіб колективного підприємства), регламентують взаємовідносини між ними в процесі праці.

Внутрішній трудовий розпорядок є правовою основою трудової дисципліни в сільськогосподарських підприємствах.

Відповідно до ст. 142 КЗпП, в державних сільськогосподарських підприємствах цей важливий локальний нормативний акт затверджується за поданням власника або уповноваженого ним органа і профспілкового комітету трудовими колективами. При його розробленні підприємства беруть за основу Типові правила внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ, організацій, затверджені 20 липня 1984 p., а також Галузеві правила внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ, організацій від 10 січня 1985 р.

У колективних сільськогосподарських підприємствах Правила внутрішнього розпорядку приймаються загальними зборами (зборами уповноважених) на підставі Примірних правил внутрішнього розпорядку, затверджених Всеукраїнською радою колгоспів 31 березня 1982 р. (з наступними змі¬нами і доповненнями від 13 грудня 1983 р).

Правилами внутрішнього розпорядку регулюються тривалість і розпорядок робочого дня на підприємстві, порядок надання вихідних днів, щорічних оплачуваних відпусток, а також порядок проходження випробувального строку, накладення і зняття дисциплінарних стягнень та інші питання, передбачені Статутом підприємств.