Підстави й порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних внаслідок:

• вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом;

• тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання;

• встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок;

• погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників;

• риведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан;

• недодержання заходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки підприємствами, установами, організаціями і громадянами.

Варіант 13

Загальна характеристика правового статусу громадян як суб’єктів аграрних відносин.

У суспільні відносини, врегульовані нормами аграрного права, можуть вступати як окремі працівники (фізичні особи), так і колективні утворення (юридичні особи) всіх форм власності і господарювання за умови, що вони мають такі ознаки, передбачені законом, як суб'єктивні права і юридичні обов'язки.

Ці суб'єкти за законом наділені правоздатністю і дієздатністю, а також спеціальними властивостями, юридичне закріпленими базовим положенням (правовим статусом), що дає їм можливість брати участь у конкретних правовідносинах, серед яких одними з найважливіших є відносини у сфері праці.

Правовий статус сільськогосподарського працівника — це правове положення фізичної або ж юридичної правосуб'єктної особи, зайнятої в сільськогосподарському виробництві, яка має системно впорядковану сукупність реальних прав, обов'язків та інтересів, закріплених у чинному законодавстві, гарантованих державою і особистою відповідальністю працівника перед законом, суспільством і трудовим колективом.Основні права, свободи і інтереси громадян України знайшли своє відображення в Конституції України.

Форми участі громадян в аграрних правовідносинах:

- праця за трудовим договором (16 р.)

- ведення особистого селянського господарства(14 р.)

- заснування фермерського господарства (18 р., участь-16 р.)

Актами, що регулюють відносини внутрішнього управління в с/г підприємстві є: ЦК, ГК, КЗпП, Диференційовані акти аграрного законодавства, Локальні внутрішні акти органів управління.

Управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Рішення з соціально-економічних питань, що стосуються діяльності підприємства, виробляються і приймаються його органами управління за участі трудового колективу і уповноважених ним органів.

В сільськогосподарському підприємстві може існувати лише один вищий орган управління – або ж загальні збори його членів, або ж збори уповноважених його членами.

Законодавством передбачено також існування інших органів управління в підприємстві: правління, ревізійної комісії, голови підприємства. Порядок діяльності та компетенція цих органів повинні визначатися статутом підприємства.

ОРЕНДА ЗЕМЛІ - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

РОСЛИННИЦТВО - це галузь сільськогосподарського виробництва, яка ґрунтується на вирощуванні культурних сільськогосподарських рослин з метою одержання продуктів харчування і сировини для переробної промисловості.

майнові фонди держ. сг підприємств: амртизаційний, фонд розвитку виробництва, фонд споживання, резервний, інший.

способи захисту: юрисдикційний і неюрисдикійний.

Варіант 15