26

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Прикарпатський національний університет ім. В.Стефаника

Юридичний інститут

Кафедра фізики і хімії твердого тіла

Науково-реферативне дослідження з курсу БЖД

на тему

Вивчення смертельних загроз для людей і різних соціальних груп в контексті БЖД природних катаклізмів, а саме:

1. тектонічні зсуви, землетруси, виверження вулканів, снігові лавини та селеві потоки;

2. цунамі, тайфуни, повені і сезонні підтоплення;

3. торнадо, піщані бурі, урагани, снігові заметілі;

4. магнітні бурі, вплив Сонця і Місяця та інших небесних тіл.

Квантифікація всіх природніх катаклізмів. Поінформованість населення про дії в екстремальних ситуаціях. Основні постулати цивільної оборони. Статистика найбільш руйнівних катаклізмів в світі та Україні і на Прикарпатті, зокрема

Виконала:

студентка групи ПР-13

Варцаб’юк Діана

Перевірив:

науковий керівник

доцент кафедри ФіХТТ

Лоп’янко Михайло Антонович

Івано-Франківськ

2012 р.

ПЛАН

ТЕЗАУРУС………………………………………………………………………….3

Вступ………………………………………………………………………………6

Розділ 1. Тектонічні зсуви, землетруси, виверження вулканів, снігові лавини та селеві потоки……………………………….8

Розділ 2. Цунамі, тайфуни, повені і сезонні підтоплення…..11

РОЗДІЛ 3. Смерчі, урагани, торнадо, кислотні дощі…………….14

РОЗДІЛ 4. Магнітні бурі, припливи і відпливи Місяця…………..16

РОЗДІЛ 5. Поінформованість населення про дії в екстремальних ситуаціях………………………………………………………………..19

список виКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………..25

ТЕЗАУРУС

1. Евакуація(лат. evacuatio, від evacuare - спорожняти) –

   1. Виведення з місцевості, що перебуває під загрозою нападу ворога або стихійного лиха, з театру воєнних дій у тил населення, поранених, полонених, а також матеріальних засобів.

   2. Виведення людей з будівель під час чи при загрозі аварій, пожеж, терористичних актів і т. п.

   3. Відведення військ з районів, які вони раніше займали.

2. Виверження вулканів - викидання на земну поверхню розжарених уламків, попелу, виявлення лави.

3. Зсуви – це ковзкі зміщення мас гірських порід вниз по схилу, які виникають через порушення рівноваги. Зсуви виникають через ослаблення міцності гірських порід внаслідок вивітрювання, вимивання опадами та підземними водами, систематичних поштовхів, нерозважливої господарської діяльності людини тощо.

4. Землетруси ( англ. earthquake, earth shock, нім. Erdbeben n, unterirdische Stöß m) — короткотривалі, раптові струси земної кори, викликані перемінним переміщенням мас гірських порід у надрах Землі, чому сприяє порушення розтяжності осередка гірських порід і виникнення сейсмічних хвиль; під час сильних землетрусів, на поверхні Землі часто виникають щілини, скиди, зсуви, цунамі; часом землетруси спричинюють великі руйнування (наприклад, 1988 року у Вірменії).

5. Кислотні дощі - усі види метеорологічних опадів: дощ, сніг, град, туман, дощ зі снігом, — кислотність яких вища від нормальної.

6. Лавина (нім. Lawine, від латинського labina — зсув) — величезна маса снігу, що зривається із гірського схилу і котиться вниз з великою швидкістю. Виникнення лавин можливе у всіх гірських районах світу, де встановлюється стійкий сніжний покрив. В Україні снігові лавини поширені в Карпатах та Кримських горах.

7. Магнітні бурі – збурення геомагнітного поля тривалістю від декількох годин до декількох діб, викликане надходженням до околиць Землі збурених потоків сонячного вітру і їх взаємодією з магнітосферою Землі.

8. Мобілізація – комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту — на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

9. Повінь – це значне затоплення мiсцевостi внаслiдок пiдйому рiвня води в рiчцi, озерi, водосховищi, спричинене зливами, весняним таненням снiгу, вiтровим нагоном води, руйнуванням дамб, гребель тощо.

10. Припливи і відпливи місяця – періодичні коливання рівня води (підйоми і спади) в акваторіях на Землі, які зумовлені гравітаційним тяжінням Місяця і Сонця.

11. Сель – грязьові або грязе-кам'яні потоки, що раптово виникають у руслах гірських річок внаслідок різкого паводка, викликаного інтенсивними зливами, бурхливим сніготаненням, виверженням вулкана та іншими причинами.

12. Смерч – атмосферне явище, що є стрімким воронкоподібним вихором заввишки до 1,5 км, який витягується від купчасто-дощової хмари до поверхні води або землі.

13. Тайфун – сильний вітер із зливою, що виникає в тропічних широтах західної частини Тихого океану; тропічний циклон великої сили.

14. Торнадо – сильний атмосферний вихор, вертикальна вісь якого тягнеться до землі від основи грозової хмари.

15. Ураган – це потужне стихійне природнє явище, руйнівна сила якого визначається колосальною швидкістю вітру з турбулентними , вихровими переміщеннями повітряних мас.

16. Цунамі – це морські хвилі дуже великої довжини, що виникають головним чином в результаті зрушення вгору і вниз протяжних ділянок морського дна при підводних і прибережних землетрусах.

Вступ

Відомо, що людське здоров’я: фізичне, фізіологічне, психологічне – це одна з найбільших цінностей будь-якої нації, будь-якого народу. Саме від цього (а не від природніх багатств чи енергоносіїв) залежить могутність будь-якої країни.

Тому здоров’я нації, як і здоров’я кожної окремої людини повинно бути першочерговою турботою всіх нас. Кожна людина зокрема повинна розумно і виважено опікуватись як своїм здоров’ям,так і здоров’ям своїх рідних та близьких.

Ця опіка чи піклування не можуть носити безсистемний хаотичний характер, а повинна будуватися на конкретних наукових засадах і принципах.

Повинні існувати певні методи і підходи, які регулюватимуть та регламентуватимуть наші правильні дії, напрямлені на збереження нашого здоров’я, даного нам природою і Богом, на профілактику різних захворювань, на запобігання та мінімалізацію нещасних випадків, а також ситуацій, які призводять до них(суїциду і т.д.), а також на вміння швидко, ефективно та професійно надавати першу медичну допомогу у випадках, коли трагедія вже сталася.

Що ж стосується здоров’я народу в цілому, то цими питаннями повинні займатися відповідні державні інституції, які використовуючи відповідні наукові підходи повинні ставити конкретні цілі для максимально можливого зростання рівня здоров’я всіх людей, а також окреслювати шляхи досягнення вищевказаних цілей та завдань.

На всі ці поставленні питання відповідь дає наука, яка називається безпекою життєдіяльності.

На основі розробленої методологічної бази та певних вироблених конкретних принципів ця наука дає змогу раціонально та ефективно вирішувати поставлені перед нами завдання.

Але, на жаль, не завжди нам вдається бережливо відноситися як до свого здоров’я, так і здоров’я своїх рідних та близьких, а державі – до своїх громадян. Це обумовлюється існуванням ряду як об’єктивних, так і суб’єктивних причин.

Людство ще далеко не зуміло керувати могутніми і потужними природніми процесами. Тому до об’єктивних факторів слід віднести такі природні катаклізми як землетруси, зсуви, селі,повені, цунамі, тайфуни, смерчі, урагани, торнадо, кислотні дощі, магнітні бурі, припливи і відпливи місяця. І саме це є темою мого наукового дослідження.

Небезпечне природне явище – подія природного походження або результат діяльності природних процесів, які за своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю можуть уражати людей, об’єкти економіки та довкілля. Руйнівне небезпечне природне явище – це стихійне лихо.

Справжнім лихом є землетруси, повені, зсуви, селеві потоки, урагани, тайфуни, цунамі, смерчі, торнадо. Лише за останні 20 років вони забрали життя понад трьох мільйонів людей. За даними ООН, за цей період майже один мільярд жителів нашої планети зазнали шкоди від стихійних лих.

Розділ 1. Тектонічні зсуви, землетруси, виверження вулканів, снігові лавини та селеві потоки.

Зсуви – ковзаюче зміщення маси гірських порід і переміщення (сповзання) їх униз по схилу під впливом сили ваги; завдають великих збитків сільськогосподарським угіддям, промисловим підприємствам, населеним пунктам. Іноді обвали супроводжуються загибеллю людей і тварин.

Землетруси – підземні поштовхи і коливання земної поверхні, що виникають внаслідок раптових зміщень і розривів у земній корі або верхній частині мантії і передаються на великі відстані у вигляді пружних коливань. Найбільш сильні землетруси іноді відчуваються на відстанях понад 1500км від епіцентра. Район, де зароджуються коливання, називається центром землетрусу, а його проекція на поверхню Землі – епіцентром землетрусу. Щодня відбуваються тисячі землетрусів, але лише деякі з них відчуваються людиною.

Виділяють декілька типів землетрусів, основними з яких є: тектонічні, вулканічні і техногенні.

Тектонічні землетруси виникають внаслідок раптового зняття напруження, наприклад, при переміщеннях по розлому в земній корі (дослідження останніх років показують, що причиною глибоких землетрусів можуть часто бути і фазові переходи в мантії Землі, які відбуваються при певних температурах і тиску).

Вулканічні землетруси відбуваються внаслідок різних рухів магматичного розплаву в надрах Землі або внаслідок виникнення розривів під впливом цих переміщень.

Техногенні землетруси можуть бути викликані підземними ядерними випробовуваннями,заповненням водосховищ, видобутком нафти і газу методом нагнітання рідини в свердловині, вибуховими роботами при видобутку корисних копалин тощо. Менш сильні землетруси відбуваються при обвалі склепінь печер або гірничих виробок.

Вулкани (від лат.Vulcanus – бог вогню і ковальської справи у стародавніх римлян) – окремі височини над каналами і тріщинами земної кори, по яких з глибинних магматичних вогнищ виводяться на поверхню продукти виверження. Під час виверження іноді відбуваються обвалення вулканічної споруди з утворенням кальдери – великої западини діаметром до 16км і глибиною до 1000м. Під час підйому магми зовнішній тиск зменшується, а зв’язані з нею гази і рідкі продукти вириваються на поверхню і відбувається виверження вулкана. Якщо на поверхню виносяться давні гірські породи, а не магма, і серед газів переважає водяна пара, що утворилася при нагріванні підземних вод, то таке виверження називається фреатичним. До діючих відносяться вулкани, що вивергалися в історичний час, а також ті, що виявляли викиди газів і пари та інші ознаки активності. Деякі вчені вважають діючими ті вулкани, про які достовірно відомо, що вони вивергалися протягом останніх 10тис. років. Усього на Землі налічується бл.600 діючих вулканів, причому найбільша їх кількість (понад 400) зосереджена в так званому Тихоокеанському вогненному кільці.

Сель – грязьові або грязе-кам’яні потоки, що раптово виникають у руслах гірських річок внаслідок різкого паводка, викликаного інтенсивними зливами, бурхливим сніготаненням, виверженням вулкана та іншими причинами. Селі можуть спричиняти значні руйнування. Боротьба з ними ведеться переважно шляхом закріплення грунтового і рослинного покриву, будівництва спеціальних гідротехнічних споруд. Селі утворюються високо в горах після випадання незвичайно сильних дощів або під час швидкого танення гірських снігів і льодовиків, і з швидкістю 10-14км/год мчать по долинах. Після виходу з ущелин на передгірські рівнини висота передових валів цих потоків досягає декількох метрів. Сила їх настільки велика, що вони можуть переносити кам’яні брили вагою в десятки і сотні тони, перекидати залізничні потяги тощо. В Україні селі трапляються в Карпатах і Кримських горах.

Прояви зимової стихії – снігові заноси, хуртовини, ожеледь, а в гірських місцевостях сходження снігових лавин.

На території України ці стихійні явища протягом зими повторюються декілька разів з інтервалом, що становить годину, або дві. Снігові лавини поширені в гірських районах Карпат та Криму.

Перші лавини в Карпатах сходять після великих снігопадів, що обумовлюється проникненням в гори вологих мас повітря.

Щорічно в Європі лавини призводять до загибелі понад 100 чоловік, приносять відчутні матеріальні соціальні та економічні збитки. Снігові потоки руйнують населені пункти, транспортні магістралі, господарські об’єкти, великі території. Швидкість сходу сухих лавин становить 100м/с, а мокрих 10-20м/с.

Снігові лавини – це порівняно раптове стихійне лихо, що виникає в гірських районах, де переважають сильні снігопади та снігові замети. Снігові лавини на нерухому перешкоду чинять колосальну руйнівну силу, що становить 6-40т/м. Гинуть люди не тільки від лавин, але від ударних хвиль, які виникають при цьому і призводять до задушення.

Основний уражаючий чинник – це стрімкий, щільний потік снігу, різних модифікацій, що пересувається гірськими схилами, а вторинний – це ударна хвиля. Лавини переважно сходять в лютому-квітні, але частота і час їх формування визначається умовами регіону та зовнішніми чинниками.

Причиною утворення лавин є перевантаження схилів сніговими масами, пориви вітру, різка зміна метеорологічних умов, звукова хвиля, рух людей чи тварин. Частота сходу лавин визначається фізико географічними і кліматичними особливостями гірських районів, рельєфом місцевості та характером рослинного покриву на схилах, висотою та крутизною схилів, сейсмотектонічними та гідрометеорологічними умовами і т. ін.

Схили в межах яких формуються лавини називаються лавинними вогнищами. Лавинні вогнища складаються з трьох частин снігозабору, лавинної тераси (лотка) та зони акумуляції, де відкладається конус виносу. Снігозабори – це круті і обривисті схили верхньої частини гірських масивів. Лавинні тераси займають транзитні частини гірських схилів нижче снігозабору.

Лавинні вогнища мають природне та антропогенне походження. У висоті гірських районів вони формуються виключно природним шляхом, а в середньо-гірських районах внаслідок антропогенних змін в рослинному покрові – вирубки лісів та утворення пасовищ. Динаміка лавинних вогнищ, їх виникнення, омолодження,затухання, пов’язані з віковою кліматичною ритмікою. Великі руйнівні лавини спостерігаються раз в 10-100 років, потім настає етап відновлення рослинності.