Тема 7. Психологічний клімат сім’ї та сумісність подружжя

Психологічний клімат (атмосфера) сім’ї – це комплекс психологічних умов, що сприяють чи перешкоджають колекти­вістичній єдності родини, сукупність соціально-духовних, психофізіологічних, емоційних станів, настроїв, відносин членів сім’ї. Психологічна атмосфера сім’ї є динамічною інтегральною характеристикою родинних взаємовідносин, співучасниками і співтворцями якої є всі члени родини. Розрізняють два типи психологічного клімату сім’ї: сприятливий і несприятливий. Сім’ї з несприятливим психологічним кліматом характеризу­ються напруженістю чи навіть конфліктністю міжособистісних стосунків, члени сім’ї байдуже або й негативно ставляться один до одного, їм властиве почуття незахищеності, емоційного дис­комфорту від перебування в сім’ї.

Ознаками сприятливого психологічного клімату сім’ї є [Гребенніков І., 1991, 25-26; Кравець В., 1995, 125-126; Бондар­чук О., 2001, 9-10]: високий рівень колективістичної єдності, згуртованість; подружня сумісність; можливість всебічного роз­витку особистості кожного її члена; висока доброзичлива вимог­ливість членів сім’ї один до одного; почуття захищеності та емоційної задоволеності; гордість за належність до своєї сім’ї; висока внутрішня дисциплінованість, принциповість, відпові­дальність; бажання і уміння розуміти інших; можливість вільно висловлювати власну думку з будь-якого питання; прагнення її членів проводити вільний час в домашньому колі, виконувати домашню роботу, разом подорожувати; відкритість сім’ї, добрі стосунки з родичами, сусідами, друзями, знайомими; взаємна терпимість і коректність у випадках неспівпадання думок; прагнення до спільного розв’язання сімейних проблем, здатність переносити життєві труднощі тощо.

Найбільш яскраво психологічний клімат проявляється у сумісності людей, об’єктивним показником якої є сам факт збереження сім’ї, а суб’єктивним – відчуття у членів сім’ї психологічного комфорту, надійності, захищеності, задоволення від спілкування один з одним [Дубровіна І., Юферева Т., 1987, 184-185].

Дослідники розрізняють окремі види психологічної суміс­ності. С. Ковальов виділяє ієрархізовану триповерхову піраміду з такими відповідними її видами: психофізіологічна сумісність темпераментів, узгодженість сенсомоторних дій; узгодженість функціонально-рольових очікувань та ціннісно-орієнтаційну єдність – подібність структури загальнолюдських цінностей і смислів [1991, 111-113].

За С. Ковальовим, нижній рівень піраміди становить психофізіологічна сумісність темпераментів подружжя, сенсо­моторна узгодженість дій, які виконуються спільно. Вищий рівень психофізіологічної сумісності (серединне значення кута асиметрії дорівнює 180) характерний для пар холерик-флегма­тик і сангвінік-меланхолік, що ніби доповнюють один одного (спокій флегматика “гасить” запальність холерика, а життєрадіс­ність сангвініка компенсує знижений фон настрою меланхоліка).

Характерний, за колом Г. Айзенка, середній рівень психофізіологічної сумісності за темпераментом (кут асиметрії  = 9045): холерик – меланхолік, яким не вистачає емоційної стабільності; меланхолік – флегматик і флегматик – сангвінік, які характеризуються відповідно безініціативністю і відчужені­стю один від одного; сангвінік – холерик, які сперечаються за відповідальність і верховенство в сім’ї (див. рис. 5).

Низький рівень психофізіологічної сумісності (серединне значення кута асиметрії – 0) властивий парам з однаковим темпераментом через відсутність у дворах холериків витримки, у меланхоліків – бадьорості та енергії, у флегматиків – ініціа­тивності і швидкості реагування, у сангвініків – послідовності.

Разом з тим не варто вважати, що погана сумісність темпераментів прогнозує завжди невдачу. Можливості людей до взаємної адаптації величезні, й особливу роль у цьому відіграє рівень інтелекту – здатність (чи нездатність) до накопичення життєвої мудрості, що проявляється в наступних рівнях сумісності [Ковальов С., 1991, 113-114].

Рис. 5. Коло Г. Айзенка ( – кут асиметрії).

Другий рівень подружньої сумісності становить функціо­нально-рольова узгодженість, тобто узгодженість структури, розуміння, розподілу і прийняття сімейних і міжособистісних ролей.

Зарубіжні, а сьогодні й вітчизняні вчені велику увагу приділяють аналізові наслідків обраного сім’єю рольового зраз­ка, узгодженості подружньої рольової взаємодії, ідеалів та очі­кувань. Дослідники підкреслюють негативні наслідки традицій­ної рольової моделі для жінок і чоловіків (Н. Голдберг, Д. Скан­цоні, Г. Фокс та ін.), демонструють труднощі, в які потрапляють сім’ї, що прийняли егалітарний зразок розподілу ролей (Р. Рап­попорт, М. Бергер, ін.), виявляють вплив сфери рольових відно­син на задоволення подружжя своїм шлюбом (Г. Боуен, Д. Отер та ін.) [див. детальніше: Шнейдер Л., 2000, 138-140].

Наведемо класифікацію основних сімейних ролей, описану Ю. Альошиною [1987] та С. Ковальовим [1988]: відповідальний за матеріальне забезпечення сім’ї; господар – господарка; роль відповідального за доглядом малюка; роль вихователя; роль сексуального партнера; роль організатора розваг; організатор сімейної субкультури; роль відповідального за підтримку родинних зв’язків; роль “психотерапевта”.

Найважливіше значення у взаємодії сімейних ролей віді­грає те, наскільки співпадають уявлення членів родини з їх очікуваннями та яким чином налагоджено взаємодоповнення у забезпеченні нормальної життєдіяльності сім’ї, задоволенні власних потреб усіх членів родини. У цьому зв’язку розріз­няють традиційні та егалітарні сім’ї. У традиційній сім’ї відповідно до статевого поділу закріплені й певні ролі: дружина виконує роль матері й господарки, чоловік – в основному відпо­відальний за матеріальне забезпечення та сексуальні відносини. Причому один із членів подружжя виступає внутрішньосімей­ним лідером, активнішою стороною родинних стосунків і зв’яз­ків із соціумом. В егалітарній сім’ї фактично всі ролі розподіля­ються порівну, з урахуванням конкретних інтересів і мож­ливостей партнерів. Психологи виділяють ряд перехідних форм, в яких прослідковується видозміна й специфічна структура сімейних ролей, відбувається їх диференціація.

З метою визначення функціонально-рольової узгодже­ності використовується техніка розрахунку рангової кореляції Спірмена за формулою [див. ці та ін. розрахунки: Ковальов С., 1991, 115-123]:

Приклади такого розрахунку будуть наведені нижче за результатами діагностичного обстеження рівня психологічної сумісності подружжя.

Вищим рівнем подружньої сумісності є ціннісно-орієнта­ційна єдність, що фіксує міру збігу оцінок подружжям сімейних цілей і цінностей.

Розрізняють цінності за відомою методикою М. Рокича [1996], результати обстежень за якою наведемо нижче.

Більшість дослідників однією з найважливіших для нала­годження сприятливого психологічного клімату вважають сек.­суальну сумісність, хоча, звичайно, її необхідно розглядати тільки в єдності з іншими видами сумісності (детальніше аспекти цієї сумісності розглянемо в наступних темах).

В. Кравець виділяє такі основні етапи досягнення подружньої сумісності [145-146]:

1. Усвідомлення того, що твій шлюбний партнер відріз­няється від тебе і має повне право бути іншим, не подібним ні на тебе, ні на будь-кого.

2. Усвідомлення того, що ти повинен пройти свою полови­ну шляху до сумісності, усвідомлення необхідності узгодити, збалансувати свою подружню, людську, життєву діяльність.

3. Інтенсивне пізнання особливостей партнера, його звичок, інтересів, пізнання його як людини.

4. Зміцнення позитивних емоційних установок щодо парт­нера, розвиток потреби в емоційному контакті, синхронізація емоційних реакцій і формування стійкого позитивного емоцій­ного фону подружніх стосунків.

5. Досягнення координованості психомоторики, щоб спільний темпоритм рухів влаштовував обох і не вимагав значного нервового напруження. Формування відповідності сі­мейних, рольових очікувань і відповідно характерологічної взає­модії. Прагнення з’ясувати і зрозуміти уявлення і невисловлені вимоги вашого партнера до вашої поведінки, якщо вони не суперечать вашим уявленням, слід намагатись засвоїти саме таку поведінку.

6. Поступове поглиблення взаєморозуміння, турбота про зближення інтересів і культурних потреб.

7. Намагання кожного стати трішки схожим на партнера (у думках, звичках, потребах, вчинках, оцінках, діях).

8. Формування не лише спільної мети, але й спільних мотивів її досягнення. Адже спільний мотив, спільна мета спонукають до узгодженості дій, що допомагає виробити стиль сімейної взаємодії.

9. Підвищення культури спілкування у процесі подруж­ньої взаємодії. Вона допомагає ефективно обмінюватись знан­нями, емоціями. Відверто, щиро і тактовно спілкуючись, по­дружжя має можливість постійно розширювати зону взаємної згоди, зміцнювати почуття “МИ”.

У процесі гармонізації сімейних стосунків важливими особливостями є:

1. Чим подібніші моделі сімей, з яких походять чоловік і дружина, тим більша вірогідність гармонійного подружнього життя.

2. Особи, що походять з виразно відмінних сімей, не можуть бути повноцінними партнерами в сімейному житті.

3. Дві домінуючі чи дві підпорядковані особи не можуть утворити хорошої подружньої пари.

4. Однакові недоліки характеру утруднюють сумісність. Однакові або схожі позитивні якості теж сумуються, і це полегшує уживання.

5. Краще суміщаються люди з полярними психологічними темпераментами, близькою статевою силою і глибокою духов­ною родинністю.

6. Легше за інших уживаються між собою характери із середнім розвитком психологічних і нервових властивостей. Це амбіверти, люди із середньою збудливістю, середньою актив­ністю і середньою тривалістю відчуттів.

7. Важче уживаються між собою люди з високим розвитком своїх головних нервово-психологічних властивостей: крайні інтроверти і екстраверти, дуже збудливі й активні.

8. Легше один з одним уживаються два неегоїсти одного темпераменту, ніж два егоїсти різного темпераменту.

9. Чим дрібніші й уважніші люди, чим менше вони обтяжені почуттям неповноцінності, тим легше йде процес адаптації партнерів.

10. Сьогодні психологи так формулюють закон подруж­ньої сумісності: вроджені якості в сумісних парах мають бути контрастні, тоді як набуті – подібні, тобто успадковане батьками необхідно соціально взаємодоповнювати за рахунок самовихо­вання, зближення шлюбно-сімейних уявлень, високої культури взаємин.

11. У сімейному спілкуванні є ще одна закономірність – щасливим неможливо бути самому, не можна пізнати радість, не обдарувавши нею партнера, дітей [Кравець В., 1995, 146].

Сукупність суб’єктивних психологічних чинників стабіль­ності сім’ї науковці об’єднують у поняття “психологічне здо­ров’я сім’ї”. В. Торохтій визначає психологічне здоров’я сім’ї як інтегральний показник динаміки життєво важливих сімейних функцій, що виражає якісний аспект соціально-психологічних процесів, які відбуваються в родині. За В. Торохтієм, структура психологічного здоров’я сім’ї включає показники, рівні, властивості та умови її підтримки (див. табл. 4 [1996, 36-44]).

Взаємопоєднаним вважається психологічний клімат сім’ї та несумісність подружжя. Соціолог В. Сисенко виділяє такі наслідки негативного впливу на дітей в умовах несумісності: дитина росте в суперечливих умовах, коли вимоги батька й матері не узгоджені; члени сім’ї позбавлені спокою, благо­получчя, стабільності, що вкрай необхідні для повноцінного різнобічного розвитку дитини; різко зростає ризик нервово-психічних захворювань; зростає бездоглядність і безконтроль­ність поведінки дітей; знижується можливість адаптації; дитина не засвоює ряд моральних загальнолюдських норм; часто формуються суперечливі, а іноді й ворожі почуття до одного чи обидвох батьків [1981, 83].

У зв’язку з цим наведемо результати досліджень, що розкривають деякі особливості взаємовпливу різних видів сумісності.

Психологічне здоров’я сім’ї(малої соціальної групи)

Умови підтримки

Властивості

Функції

Рівні

Показники

Подібність сімейних цінностей

Функціонально- рольова узгодженість

Соціально-рольова адекватність

Адаптивність у мікро соціальних стосунках

Емоційна задоволе-ність стосунками

Спрямованість на сімейне довголіття

Норма

Відхилення від норми

Відсутність психологічного здоров’я

Мотивація шлюбно-сімейних стосунків

Правильне уявлення про роль сім’ї в житті людини

Наявність навичок внутрісімейної корекції

Психологічна, сексуальна сумісність тощо

Стійкість подружніх стосунків

Соціальна активність сім’ї

Гуманність

Гармонійність

Життєздатність

Систематичність

Цілісність

Динамічність

Повсякденність

Компенсаційність

Вікова мінливість

Стійкість

Керованість

Зумовленість подружніх стосунків

Таблиця 4

Дослідження М. Шквірук (під керівництвом В. Костіва) 60 молодих сімей за комплексом методик (проводились на базі студентських сімей Івано-Франківського педагогічного інсти­туту ім. В. Стефаника та вчительських сімей Коломийського району Івано-Франківської області в 1990-1991 рр.) дозволило виділити 7 груп сімей за різними результатами сумісності: 1) ідеальний рівень – високий рівень сумісності за всіма показ­никами; 2) високий рівень – високий рівень сумісності за основними показниками у поєднанні з середнім рівнем розвитку за деякими іншими; 3) вище середнього – середній рівень сумісності за основними показниками з високим рівнем суміс­ності за деякими іншими; 4) середній рівень – переважає серед­ній рівень сумісності за основними показниками в поєднанні з високим та низьким за деякими іншими; 5) нижче середнього – середній рівень сумісності за основними показниками в поєднанні з низьким рівнем за деякими іншими; 6) низький рівень – низький рівень сумісності за основними показниками в поєднанні з середнім та високим за окремими іншими; 7) найнижчий рівень – переважає низький рівень сумісності за основними показниками в поєднанні з середнім рівнем за деякими іншими.

Єдиним представником першої групи сімей (0,6% обсте­жених) виявилась подружня пара Т. У подружжя – високий рівень психофізіологічної сумісності (92 %). Коефіцієнт функ­ціонально-рольової узгодженості пари 0,75 – один із найвищих серед усіх досліджуваних сімей. Члени подружжя виявили майже повну сумісність у поглядах і реальних відносинах щодо виконання ними тих чи інших сімейних ролей. Стовідсотковим співпаданням-узгодженням стали такі ролі в сім’ї як любовний партнер, відповідальний за матеріальне забезпечення, органі­затор сімейних розваг та ін.

У подружжя досить висока ціннісно-орієнтаційна єдність. Отримані ними реальні структури ціннісних орієнтацій станов­лять: термінальні цінності – 0,841, інструментальні цінності – 0,948. Серед цінностей-цілей чоловіка і дружини повне спів­падання отримали духовна і фізична близькість з коханою людиною, відсутність матеріальних проблем, наявність хоро­ших і вірних друзів, самостійність як незалежність в суджен­нях та оцінках тощо. Співпадаючими цінностями-засобами у подружньої пари виявились гарні манери, ввічливість, широта знань, висока загальна культура, вміння логічно мислити, приймати обдумані, раціональні рішення, терпеливість стосовно поглядів і думок інших, чуйність та ін.

Високий рівень емоційної сумісності даної пари (К= 0,800) зумовлений наданням переваги таким спільностям: почуття радості й задоволення, коли вдається зробити щось добре для дорогої серцю людини; радість, гарний настрій, визнання спілкування з людиною, котру любиш і поважаєш, відчуваєш дружбу й взаємоповагу, отримуєш допомогу і схвалення з боку іншого; добре фізичне самопочуття, насолода смачною їжею, відпочинком, невимушеною обстановкою та ін.

Аналізуючи характерологічний аспект сумісності цієї пари (результат виявився середнім), відзначаємо деяку розбіж­ність у підходах щодо задоволення особистісних потреб обстежених: фінансові суперечки (стосовно вкладу кожного у матеріальне забезпечення).

За знаками Зодіаку молоде подружжя сумісне (чоловік – Лев; дружина – Скорпіон).

До другої групи сімей ( високий рівень; 10% обстежених) увійшло 6 пар. Для прикладу наведемо дані подружньої пари К. У них – середній рівень психофізіологічної сумісності (60%). Коефіцієнт емоційної сумісності становить 0,894. Подружжя надає перевагу таким спільностям: радість, гарний настрій, симпатія, спілкування з людьми, яких поважаєш і любиш, ба­чиш дружбу і взаєморозуміння, радісне збудження, піднесення настрою, захопленість, добре йде робота, успішні результати праці тощо.

У подружжя високий рівень ціннісно-орієнтаційної єд­ності. Отримані структури ціннісних орієнтацій становлять: термінальні цінності – 0,826, інструментальні – 0,642. Серед цінностей-засобів чоловіка й дружини майже повне співпадання отримали чуйність (піклування), життєрадісність (почуття гумо­ру), високі запити (високий рівень домагань), раціоналізм (вміння розумно й логічно мислити, приймати обдумані раціо­нальні рішення) та ін. Співпадаючими цінностями-цілями по­дружньої пари виявились щасливе сімейне життя, любов (ду­ховна і фізична близькість з коханою людиною), старанність (дисциплінованість).

Коефіцієнт функціонально-рольової узгодженості стано­вить 0,57 (середній показник). Подружжя виявило повну єдність у поглядах і реальних відносинах щодо виконання ними таких сімейних ролей як організатор сімейних розваг, сімейний психо­терапевт, відповідальний за доглядом дитини.

Щодо виявлення сумісності характерів (середній резуль­тат) стовідсотковими співпаданнями стали такі висловлювання подружжя: вважаю, якщо в людини є доброта і такт – це найго­ловніше; краще зміна журби й радості, ніж одноманітне життя; люблю вибирати й купляти квіти. Повне розходження думок за такими висловлюваннями: краще діяти, ніж роздумувати; чиста совість краще, ніж матеріальна вигода; в їжі подобається вишуканість і різноманітність. Загальний підсумок: тимчасові труднощі, що виникають у цій сім’ї, з часом можна подолати.

Подружжя показало високий результат щодо задоволення особистісних потреб (чоловік – 31, дружина – 21). Повністю погоджуються з такими висловлюваннями: незадоволення сексуальних потреб, фінансові суперечки, бюджет сім’ї, вклад кожного у матеріальне забезпечення.

До третьої групи сімей (рівень сумісності вище середньо­го) увійшло 15 пар (25% обстежених). У представника цієї групи – подружжя М. – високий рівень психофізіологічної су­місності (93%). Це єдиний високий показник подружньої пари. Коефіцієнт функціонально-рольової узгодженості становить 0,25. Подружжя виявило розбіжність у поглядах на виконання таких сімейних ролей: відповідальність за матеріальне забезпечення, за підримку родинних зв’язків, сімейний психотерапевт, любовний партнер.

Середні результати виявилися за такими методиками: “Ціннісно-орієнтаційна єдність” (А=0,318, Б=0,312), “Суміс­ність характерів” (5 рівень).

Високий рівень сумісності емоційного стану (К=0,860) зумовлений наданням переваги таким спільностям: веселість, безтурботність, добре фізичне самопочуття, насолода від смачної їжі, відпочинку, невимушеної обстановки, забезпе­ченості почуття; гарний настрій, що виникає через сприйняття природи, віршів, музики, інших видів мистецтв.

Низьким виявився результат задоволення особистісних потреб обстежуваних. Подружжя незадоволене майже за всіма висловлюваннями цієї методики.

Представниками четвертої групи сімей (середній рівень сумісності) є 20 пар обстежених (33%). У представників цієї групи – подружжя П. – низький рівень психофізіологічної су­місності (10%). За знаками Зодіаку ця пара несумісна (чоловік – Діва, дружина – Терези).

Єдиним високим рівнем цієї пари є задоволення особис­тісних потреб (чоловік – 12, дружина – 21). Потребами, що спів­падають, виявились ласка, ніжність, піклування, увага і розу­міння. Подружжя повністю не згодне з такими твердженнями, як порушення почуття власної гідності з боку іншого партнера, нешанобливе ставлення, образи, зневага, постійна критика, при­страсть до речей і звичок, що ведуть до неекономних, неефек­тивних і непотрібних витрат грошей (алкоголь, карти тощо).

Коефіцієнт функціонально-рольової узгодженості стано­вить 0,35. Подружжя виявило майже повну сумісність у по­глядах щодо виконання таких сімейних ролей: вихователь, господарка, сімейний психотерапевт. Повне неспівпадання ду­мок щодо виконання таких ролей: організатор сімейних розваг, відповідальний за матеріальне забезпечення сім’ї, любовний партнер, вихователь.

Подружжя показало середні результати ціннісно-орієнта­ційної єдності: термінальні цінності – 0,294, інструментальні цінності – 0,337. Серед цінностей-цілей чоловіка і дружини повне неспівпадання отримали задоволеність (життям, розва­гами, приємне проведення часу); краса природи і мистецтва (переживання прекрасного в природі і мистецтві); пізнання (можливість розширення своєї освіти, світогляду, загальної культури, інтелектуальний розвиток).

У подружньої пари середній рівень емоційної сумісності. Спільними виявились такі почуття: радість, гарний настрій, симпатія у спілкуванні з людьми, котрих поважаєш і любиш, бачиш дружбу і взаєморозуміння.

П’яту групу сімей – нижче середнього рівня – складають дев’ять пар (15 % обстежених). У представника цієї групи сімей (молодого подружжя Ф.) високий рівень сумісності не вияв­лений. Психофізіологічна сумісність подружжя низька (49%). За знаками Зодіаку у молодої пари нейтральна сумісність (чоловік – Тілець, дружина – Стрілець).

Коефіцієнт функціонально-рольової узгодженості низький (-0,85). Подружжя не прийшло до згоди щодо виконання таких сімейних ролей: любовний партнер, відповідальний за під­тримку родинних зв’язків, організатор сімейних субкультур. У подружжя – найнижчий рівень емоційної сумісності (-0,943). Найбільш неузгодженими за даною методикою виявились такі почуття: задоволеність, піднесення духу, доказ своєї цінності чи переваги над суперниками, почуття незвичайного, таємничого, незвіданого.

У подружньої пари Ф. сумісність характерів визначається 4-им рангом (можливі деякі труднощі у взаєминах, але вони легко долаються).

Ціннісно-орієнтаційна єдність пари середня: термінальні цінності – 0,386; інструментальні цінності – 0,350.

Результат задоволення основних особистісних потреб – середній (чоловік –37, дружина – 40).

До шостої групи сімей (низький рівень сумісності) входить 6 пар (10% обстежених). У представника цієї групи сімей – подружньої пари Ч. – найвищий рівень психофізіоло­гічної сумісності серед всіх обстежених сімей (155%). За знаками Зодіаку ця пара сумісна (чоловік – Водолій, дружина – Овен). Проте рівні інших показників досить низькі. Коефіцієнт функціонально-рольової узгодженості – -0,82. У подружжя розійшлися думки щодо виконання таких сімейних ролей: відповідальний за доглядом дитини, сімейний психотерапевт, відповідальний за підтримку родинних зв’язків.

Низький рівень подружжя показало і у визначенні цін­нісно-орієнтаційної єдності: термінальні цінності -0,772, ін­струментальні -0,757. Задоволення основних особистісних потреб також низьке (у чоловіка – 57, у дружини – 62.). Серед­ній рівень емоційної сумісності становить 0,163. Подружжя надає перевагу таким спільностям: інтерес і насолода через пізнання нового, знайомство з науковими фактами.

Сумісність характерів молодого подружжя зафіксувало шостий рівень (труднощі можуть прийняти затяжний характер).

Нарешті, сьому групу сімей (найнижчий рівень) складає три пари (5 відсотків обстежених). Представником цієї групи є подружжя С. Рівень психофізіологічної сумісності низький (30%). За знаками Зодіаку у цієї пари нейтральна сумісність (чоловік – Близнюки, дружина – Лев). Коефіцієнт задоволення особистіс­них потреб низький (у чоловіка – 55, у дружини – 61). Щодо сумісності характерів, то серед багатьох низьких показників випромінюється надія на взаємодоповнюваність подружжя у поглядах. Низькі показники й емоційної сумісності (К= -0,623). Найбільші розходження виникають у поглядах подружжя за такими судженнями: спонукання до суперечки, почуття ризику, азарт, гостре відчуття в хвилини зіткнень, потенційної небез­пеки; веселість, безтурботність, добре фізичне самопочуття, насолода смачною їжею, відпочинком, невимушеною обстанов­кою, забезпеченістю життя.

Коефіцієнт функціонально-рольової узгодженості стано­вить 0,56 (середній рівень сумісності). Ціннісно-орієнтаційна єдність визначилась середнім значенням: термінальні цінності – 0,317, інструментальні – 0,410.

Одержані експериментальні дані дозволили зробити такі висновки. Більшість обстежених молодих сімей становить середній рівень сумісності – 33% сімейних пар; 25 подружніх пар мають рівень сумісності вище середнього, 10 відсоткам подружжя властивий високий та низький рівень сумісності, поодинокі пари зустрічаються з ідеальним (0,6%) та низьким рівнем сумісності (5%). Загальний рівень сумісності молодого подружжя схематично зображено на рис. 3.

Рис. 1. Діаграма рівня сумісності молодого подружжя, де

1 – ідеальний рівень сумісності;

2 – високий рівень сумісності;

3 – рівень сумісності вище середнього;

4 – середній рівень сумісності;

5 – рівень сумісності нижче середнього;

6 – низький рівень сумісності;

7 – найнижчий рівень сумісності.

Найбільш низькими показниками сумісності в більшості виділених сімейних груп стали рівень емоційної сумісності, не­задоволення основних життєво необхідних особистісних по­треб, характерологічний аспект сумісності. Ці результати пока­зали необхідність корекції відповідних елементів сумісності, яка може будуватися на реальних даних психодіагностики.

Необхідними умовами подолання несумісності висту­пають усвідомлення подружжям першопричин, зон незгод і суперечностей в сім’ї; виявлення рівня сумісності подружжя за окремими її якісними показниками; використання педагогічно доцільних ефективних способів, методичних прийомів психоко­рекції, побудованої на результатах діагностики.

Важливою умовою ефективного налагодження сприятли­вого психологічного клімату в родині, особливо в молодій сім’ї виступає звернення молодого подружжя за консультацією до спеціалістів-психологів, сексологів, сексопатологів. За останні роки в Україні створена широка сітка шлюбно-сімейних консультацій, у функції яких входять:

• ліквідація та усунення психологічної неграмотності з питань подружнього та родинного життя, підвищення рівня усвідомленості, компетентності членів сімей у сфері спілку­вання;

• профілактика та усунення шкідливих звичок подружжя (алкоголізму, куріння, негативних рис характеру);

• корекція або зміна неправильних поглядів, уявлень і ставлення людини до різних життєвих питань, до членів сім’ї, до своєї поведінки; засвоєння методів самоконтролю та самоко­рекції поведінки й особистісних якостей;

• зростання культури спілкування та уміння налагодити подружню та родинну взаємодію, вміння нормалізувати загострення відносин у сім’ї;

• вивчення основ психогігієни статевого життя, підви­щення культури інтимних відносин подружжя, виявлення та усунення дисонансів сексуальної сфери; індивідуальне медико-сексологічне консультування;

• профілактика та уміння вирішувати особисті й побутові сімейні конфлікти; усування першопричин конфліктів;

• уміння створювати сприятливий психологічний мікро­клімат та атмосферу співробітництва у сім’ї;

• допомога та сприяння бажаючим вступити в шлюб, поради та рекомендації щодо вибору чоловіка (дружини);

• консультування конфліктних, нестабільних подружніх пар, спільне відпрацювання програми нормалізації їхніх взаємовідносин; усунення причин конфліктів і напруги в міжособистісних відносинах членів родини тощо.

ХРЕСТОМАТІЙНИЙ МАТЕРІАЛ ДО ТЕМИ 7

10

7

– вогонь

– земля

– повітря

– вода

4

5

6

7

8

9

11

12

1

2

3

1. Овен (21.03 – 20.04)

2. Тілець (21.04 - 21.05)

3. Близнята (22.05 – 21.06)

4. Рак (22.06 – 22.07)

5. Лев (23.07 – 23.08)

6. Діва (24.08 – 23.09)

7. Терези (24.09 – 23.10)

8. Скорпіон (24.10 - 22.11)

9. Стрілець (23.11 – 21.12)

10. Козеріг (22.12 – 20.01)

11. Водолій (21.01 – 18.02)

12. Риби (19.02 – 20.03)

Рис. 7. Психофізіологічна сумісність за знаками Зодіаку

МЕТОДИКА

“РОЛЬОВІ ОЧІКУВАННЯ Й ДОМАГАННЯ У ШЛЮБІ (РОД)” О. Волкової, Г. Трапезникової [1985, 110-116;