
- •1. Українська літературна мова як форма загальнонародної мови. Опрацювання розділу «Мова і мовлення» за лінійно-концентричним принципом програми початкової школи.
- •2. Текст як одиниця мовлення. Членування тексту. Складні синтаксичні цілі, граматичні засоби їх організації. Методика опрацювання розділу “Текст” на уроках рідної мови в початковій школі.
- •3. Речення, його ознаки. Типи речень за метою висловлювання, емоційним насиченням, структурою. Система вивчення речення у початковій школі.
- •4. Предикативний центр речення. Підмет і присудок, їх типи та способи вираження. Методика вивчення головних членів речення у початковій школі.
- •5. Другорядні члени речення, їх види та способи вираження. Вивчення другорядних членів речення на уроках рідної мови в початковій школі.
- •7. Омоніми, їх типи. Розмежування явищ омонімії та багатозначності. Вивчення слів, які звучать і пишуться однаково, у початковій школі.
- •8. Синоніми, типи синонімічних рядів. Антоніми. Слова, що не утворюють антонімічних пар. Вивчення близьких та протилежних за звучанням слів у початковій школі.
- •9. Структурні ознаки слова. Морфема. Морфеми, їх типи. Методика вивчення розділу “Будова слова” у початковій школі.
- •10. Графіка. Види письма: піктографія, ідеографія, звукове письмо. Буква як одиниця української графіки. Співвідношення між буквами і звуками у системі навчання грамоти молодших школярів.
- •14. Іменник. Лексико-граматичні розряди іменника. Система їх вивчення на уроках рідної мови в початковій школі.
- •15. Категорія роду і числа іменника. Вивчення цих категорій за лінійно-концентричним принципом програми початкової школи. Моделювання структури уроку вивчення іменника в 2 класі.
- •1. Аудіювання (читає вчитель)
- •1.Привітання. Хвилинка релаксації
- •2.Девіз уроку
- •2. Каліграфічна хвилинка
- •V. Закріплення та систематизація знань
- •2. Станція “Художня”
- •Vі. Підсумок уроку
- •Vіі. Домашнє завдання
- •18.Числівник. Розряди числівників. Відмінювання числівників. Методика вивчення числівника у початковій школі.
- •Структурні розряди числівників
- •3. Відмінювання числівників від п'яти до десяти та числівників на -дцять і -десят:
- •11. Дробові числівники становлять собою сполучення:
- •20. Дієслово. Неозначена форма дієслова, категорія виду дієслова. Вивчення неозначеної форми дієслова на уроках рідної мови. Моделювання структури уроку вивчення дієслова в 4 класі.
- •Хід уроку
- •II. Каліграфічна хвилинка.
- •III. Зупинка «Загальна»
- •IV. Третя зупинка «Зв'язок з іменником».
- •V. Наступна зупинка «Дієслово у реченні».
- •VI. Зупинка «Часи дієслів».
- •VII. «Хвилинка відпочинку»
- •VIII. «Неозначена форма дієслова».
- •IX. Підсумок уроку.
- •22. Минулий і майбутній час дієслів. Система роботи над правописом особових закінчень дієслів минулого і майбутнього часу в початковій школі.
- •24.Прийменник. Сполучник. Вивчення службових слів на уроках рідної мови в початковій школі.
- •Синтаксична роль прийменника
- •Розряди прийменників за значенням
- •Первинні та вторинні прийменники
- •Прості, складні і складені прийменники
- •Синтаксична роль сполучника
- •Розряди сполучника за значенням
- •Прості, складні і складені сполучники
- •Непохідні і похідні сполучники
- •Поділ сполучників за вживанням
- •Сурядні і підрядні сполучники
- •26.Способи передачі чужого мовлення. Діалог. Монолог. Розвиток діалогічного та монологічного мовлення на уроках рідної мови у початковій школі.
- •28.Однорідні члени речення. Вивчення однорідних членів речення у початковій школі.
- •29.Складносурядні і складнопідрядні речення. Їх типи та засоби зв’язку. Методика ознайомлення зі складним реченням на уроках рідної мови.
- •1) Конструктивний (формально-граматичний)
- •2) Комунікативний
- •33.Склад, типи складів. Закономірності фонетичного складоподілу і правила переносу слів, їх вивчення у початковій школі.
- •34.Cкладні речення з кількома частинами. Моделювання структури уроку позакласного читання в початковій школі.
- •V. Слухання віршів українських поетів, які діти підготували заздалегідь вдома.
- •Vі. Складання асоціативного куща.
- •Vіі. Фізкультхвилинка
- •Vііі. Мовна розминка
- •X. Вправи на розвиток техніки читання
- •Xі. Підсумок уроку
- •Xіі. Домашнє завдання
- •35.Чергування їх типи. Історичні чергування фонем. Методика вивчення чергувань звуків у початковій школі.
8. Синоніми, типи синонімічних рядів. Антоніми. Слова, що не утворюють антонімічних пар. Вивчення близьких та протилежних за звучанням слів у початковій школі.
Синоніми- близькі за значенням слова. Поєднуються в синонімічні ряди. Є такі типи: 1.Семантичні у них значення синоніма відрізняється за логікою.
Наприклад: стежка
Путівець
Дорога
Траса
2.Стилістичний. У них синоніми відрізняються за стилістичним використанням.
Наприклад: танцювати
Вихилятися
Вигинатися
Вискакувати
Випендрюватись
Всі ці слова можуть бути використані в розмовному і художньому стилі, а в офіційному ні.
Наприклад: Оплески
Аплодисменти
Овації використовується в офіційних стилях. Тоді, як в розмовному майже ні.
3. Семантико-стилістичний. Вони становлять поєднання, як семантичних, так стилістичних синонімів.
Наприклад: говорити
Гомоніти
Балакати
Мовити
Розказувати
Варнякати
Цвенькати
Бубоніти
Антоніми- це слова з протилежним значенням. Напр. говорити-мовчати. Виділяють лексичні і контекстуальні антоніми. Лексичні- це антоніми, що виражають протилежність понять лексичних значень, це іменники холод-спека; дієслова любити-ненавидіти. В українській мові є слова до яких антоніми не добираються:
До іменників, які означають назви конкретних предметів, наприклад: пальто-гребінь. Назви істот: тигр-ягнятко.
Однак частина іменників цього класу може вступати в антонімічні відношення творячи контекстуальні антоніми. Тоді антонімія будується на переносних значеннях слів. Напр: тигр-ягнятко.
Серед прикметників значна частина не вступає в антонімічні відношення- це а) до прикметників, які означають кольори, крім контрастних: зелений, сірий, жовтий, але білий, чорний, темний, світлий.
Б) до якісних прикметників, що означають відтінки кольорів. Напр: темножовтий.
Не вступають в антонімічні відношення числівники: девять, п’ять, тридцять шість.
Антонімами не бувають складні слова: світловодолікування;
Пятизарядник;
Газозварювальний.
Слова вжиті в переносному значенні можуть втрачати здатність утворювати антонімічні пари. Напр: Світлі мрії,
Ясна пам'ять.
Прийменники, як слова, що не мають або майже повністю втратили лексичне значення. Можуть об’єднуватись в антонімічні пари тільки в сполученні з повнозначними частинами мови. Напр: над столом-під столом.
Синонім дозволяє точно висловити думку, а тому в початковій школі робота з ними дуже важлива. У початковій школі вчитель працює з лексичними синонімами, хоча є ще фразеологічний. Наприклад: Франківськ- сивочоле місто, Шевченко- войовничий кобзар.
Вивчення лексичних явищ у практиці чотирирічної початкової школи вимагає активізації пошуку засобів, які сприяли б їх свідомому засвоєнню, виробленню умінь використовувати в усному і писемному мовленні. У системі лексичних вправ найважливіше місце належить словниково-стилістичним вправам. Сюди належать вправи на уточнення слів шляхом встановлення зв’язку їх з відповідними поняттями (показ малюнків, пояснення, аналіз, читання текстів, які допомагають краще зрозуміти слово), робота з синонімами, антонімами, багатозначністю слів, аналіз засобів виразності мови.
Учні початкової школи, беручи участь у процесі пізнання, постійно зустрічаються з явищем антонімії як у житті, так і при читанні творів художньої літератури, на сторінках яких часто використовується такий яскравий засіб виразності, як контрасть (гора високая, а другая низькая). В діалозі дітей нерідко можна почути сумісне використання антонімів при виявленні сутності чи оцінки тієї чи іншої події, дії, вчинку. Наприклад: “Сьогодні тепло чи холодно”, “Мамо, ти повернешся рано чи пізно?”, “Від школи йти направо чи наліво?”.
Методика формування лексичного поняття антонімії спирається на сучасні дослідження психології, яка обґрунтовує механізми засвоєння значення слова і використання його у мовленні, а також на основі положення педагогіки, що дозволяють виявити принципи і методи організації навчання.