8. Синоніми, типи синонімічних рядів. Антоніми. Слова, що не утворюють антонімічних пар. Вивчення близьких та протилежних за звучанням слів у початковій школі.

Синоніми- близькі за значенням слова. Поєднуються в синонімічні ряди. Є такі типи: 1.Семантичні у них значення синоніма відрізняється за логікою.

Наприклад: стежка

Путівець

Дорога

Траса

2.Стилістичний. У них синоніми відрізняються за стилістичним використанням.

Наприклад: танцювати

Вихилятися

Вигинатися

Вискакувати

Випендрюватись

Всі ці слова можуть бути використані в розмовному і художньому стилі, а в офіційному ні.

Наприклад: Оплески

Аплодисменти

Овації використовується в офіційних стилях. Тоді, як в розмовному майже ні.

3. Семантико-стилістичний. Вони становлять поєднання, як семантичних, так стилістичних синонімів.

Наприклад: говорити

Гомоніти

Балакати

Мовити

Розказувати

Варнякати

Цвенькати

Бубоніти

Антоніми- це слова з протилежним значенням. Напр. говорити-мовчати. Виділяють лексичні і контекстуальні антоніми. Лексичні- це антоніми, що виражають протилежність понять лексичних значень, це іменники холод-спека; дієслова любити-ненавидіти. В українській мові є слова до яких антоніми не добираються:

• До іменників, які означають назви конкретних предметів, наприклад: пальто-гребінь. Назви істот: тигр-ягнятко.

Однак частина іменників цього класу може вступати в антонімічні відношення творячи контекстуальні антоніми. Тоді антонімія будується на переносних значеннях слів. Напр: тигр-ягнятко.

Серед прикметників значна частина не вступає в антонімічні відношення- це а) до прикметників, які означають кольори, крім контрастних: зелений, сірий, жовтий, але білий, чорний, темний, світлий.

Б) до якісних прикметників, що означають відтінки кольорів. Напр: темножовтий.

Не вступають в антонімічні відношення числівники: девять, п’ять, тридцять шість.

Антонімами не бувають складні слова: світловодолікування;

Пятизарядник;

Газозварювальний.

Слова вжиті в переносному значенні можуть втрачати здатність утворювати антонімічні пари. Напр: Світлі мрії,

Ясна пам'ять.

Прийменники, як слова, що не мають або майже повністю втратили лексичне значення. Можуть об’єднуватись в антонімічні пари тільки в сполученні з повнозначними частинами мови. Напр: над столом-під столом.

Синонім дозволяє точно висловити думку, а тому в початковій школі робота з ними дуже важлива. У початковій школі вчитель працює з лексичними синонімами, хоча є ще фразеологічний. Наприклад: Франківськ- сивочоле місто, Шевченко- войовничий кобзар.

Вивчення лексичних явищ у практиці чотирирічної початкової школи вимагає активізації пошуку засобів, які сприяли б їх свідомому засвоєнню, виробленню умінь використовувати в усному і писемному мовленні. У системі лексичних вправ найважливіше місце належить словниково-стилістичним вправам. Сюди належать вправи на уточнення слів шляхом встановлення зв’язку їх з відповідними поняттями (показ малюнків, пояснення, аналіз, читання текстів, які допомагають краще зрозуміти слово), робота з синонімами, антонімами, багатозначністю слів, аналіз засобів виразності мови.

Учні початкової школи, беручи участь у процесі пізнання, постійно зустрічаються з явищем антонімії як у житті, так і при читанні творів художньої літератури, на сторінках яких часто використовується такий яскравий засіб виразності, як контрасть (гора високая, а другая низькая). В діалозі дітей нерідко можна почути сумісне використання антонімів при виявленні сутності чи оцінки тієї чи іншої події, дії, вчинку. Наприклад: “Сьогодні тепло чи холодно”, “Мамо, ти повернешся рано чи пізно?”, “Від школи йти направо чи наліво?”.

Методика формування лексичного поняття антонімії спирається на сучасні дослідження психології, яка обґрунтовує механізми засвоєння значення слова і використання його у мовленні, а також на основі положення педагогіки, що дозволяють виявити принципи і методи організації навчання.